Постанова

від 27.05.2014 по справі 923/687/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р.Справа № 923/687/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 190 від 27.02.2014 року)

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду змінено із розпорядженням секретаря судової палати № 77 від 02.04.2014 року)

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду змінено згідно із розпорядженням в.о. голови суду № 141 від 23.04.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивачів:

- ТОВ "Дніпро-7" : Стефан Л.В. (довіреність № б/н від 27.01.2014 року)

- ЧК причалу "Дніпро-7" : Стефан Л.В. (довіреність № б/н від 27.01.2014 року)

від відповідачів:

- Кооперативу "ЛП "Якорь": не з'явився

- Кооперативу ЧП "Якір": Макаров В.В. (довіреність № б/н від 22.05.2013 року)

- Херсонського державного бюро технічної інвентаризації м. Херсон: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7"; Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7"

на рішення господарського суду Херсонської області від " 06" лютого 2014 року, повний текс якого складено та підписано " 11" лютого 2014 року

по справі № 923/687/13

за позовом

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7"

- Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7"

до відповідачів

- Кооперативу "Лодочний причал "Якорь"

- Кооперативу Човновий причал "Якір"

- Херсонського державного бюро технічної інвентаризації м.Херсон

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

В С Т А Н О В И В :

04.06.2013 року ТОВ "Дніпро-7" та Човновий кооператив причал "Дніпро-7" звернулись до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Кооперативу "Лодочний причал "Якорь" Кооперативу Човновий причал "Якір" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладений 16.05.2007 року між Кооперативом "Лодочний причал "Якорь" та Кооперативом "Човновий причал "Якір", щодо відчуження складських приміщень літ. "Г", загальною площею 47,3 кв. м. та літ. "Д" загальною площею 2,8 кв. м., що розташовані у м. Херсоні по вул. 3-я Придніпровська, б/н, реєстраційний номер 1708; скасувати у реєстрі прав власності на нерухоме майно запис № 2777 в книзі 8 про реєстрацію права власності на приміщення складу літ. «Г» загальною площею 47,3 кв. м. та приміщення складу літера «Д» загально. Площею 2,8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. 3-й Придніпровський, б/н за Кооперативом "Човновий причал "Якір", реєстраційний номер 14458353. Також позивачі просили стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі вказують, що рішенням господарського суду Херсонської області від 30 березня 2006 року у справі №16/33-ПД-06 визнано дійсним договір купівлі-продажу №0106 від 29.12.2005 р. укладеного між човновим кооперативом причалом "Дніпро-7" з однієї сторони та кооперативом "Лодочний причал "Якорь" з іншої сторони; визнано за кооперативом "Лодочний причал "Якорь" право власності на нерухоме майно: складське приміщення літ. "Г" площею 56.84 кв. м., складське приміщення літ. "Д" площею 3,75 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 3-я Придніпровська.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.07.2013 року по справі № 923/687/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7" задовольнити частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 16.05.2007 року між Кооперативом "Лодочний причал "Якорь" та Кооперативом "Човновий причал "Якір", щодо відчуження складських приміщень літ. "Г", загальною площею 47,3 кв. м. та літ. "Д" загальною площею 2,8 кв. м., що розташовані у м. Херсоні по вул. 3-я Придніпровська, б/н, реєстраційний номер 1708. В задоволенні решти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7" відмовлено. В задоволенні позовних вимог човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" відмовлено.

07.10.2013 року, господарським судом Херсонської області, на підставі рішення господарського суду від 08.07.2013 року, яке набрало законної сили 24.09.2013 року, видано відповідний наказ (т.1 а.с.166).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2013 року по справі № 923/687/13, касаційну скаргу кооперативу "Човновий причал "Якір" задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року та рішення господарського суду Херсонської області від 08.07.2013 року в частині позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7" і човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.05.2007 року, укладеного між кооперативом "Лодочний причал "Якорь" та кооперативом "Човновий причал "Якір" та розподілу судових витрат скасовано, і справу № 923/687/13 в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі. В решті постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року залишено без змін. (т.1 а.а.219-224).

Під час нового слухання справи, 22.01.2011 року від представників позивачів до господарського суду Херсонської області надійшла заява про уточнення та часткову відмову від позовних вимог, відповідно до якої вони просили:

- прийняти заяву про часткову відмову від заявлених позовних вимог, щодо скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис № 2777 в книзі 8 про реєстрацію прав власності на приміщення складу літ. «Г» загальною площею 47,3 кв. м. та приміщення складу літера «Д» загальною площею 2,8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Херсон, вул.. 3-й Придніпровський, б/н за Кооперативом «Човновий причал «Якір», реєстраційний номер 14458353;

- виключити зі складу сторін у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсон;

- решту позовних вимог залишити без змін (т.2 а.с.18-19).

Також 23.01.2014 року від представників позивачів до господарського суду Херсонської області надійшла заява про уточнення та часткову відмову від позовних вимог, відповідно до якої вони просили:

- прийняти заяву про часткову відмову від заявлених позовних вимог, щодо скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис № 2777 в книзі 8 про реєстрацію прав власності на приміщення складу літ. «Г» загальною площею 47,3 кв. м. та приміщення складу літера «Д» загальною площею 2,8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Херсон, вул.. 3-й Придніпровський, б/н за Кооперативом «Човновий причал «Якір», реєстраційний номер 14458353;

- припинити провадження по справі щодо відповідача - 3 Херсонського бюро технічної інвентаризації;

- решту позовних вимог залишити без змін (т.2 а.с.26-27).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.02.2014 року по справі № 923/687/13 (суддя Ємленінова З.І.), в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.05.2007 року укладеного між кооперативом «Лодочний причал «Якорь» та кооперативом «Човновий причал «Ярір» відмовлено в повному обсязі (т.2 а.с.43-45).

Такий висновок суду мотивований тим, що посилання ТОВ "Дніпро-7", який не є стороною за спірним договором, на невідповідність спірного договору, не відповідає нормам матеріального права. Також місцевим господарським судом встановлено, що вимоги ЧК "Дніпро-7" не доведені належними та допустимими доказами в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7", Човновий кооператив причалу "Дніпро-7" звернулися до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просили оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 16.05.207 року між кооперативом «Лодочний причал «Якорь» та кооперативом «Човновий причал «Якір», щодо відчуження складських приміщень літ. «Г» та літ. «Д» у м. Херсоні по вул. 3-я Придніпровська, б/н, реєстраційний номер 1708.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апелянт зазначає, що при прийнятті рішення під час нового розгляду справи, суд першої інстанції проігнорував судове рішення, а саме постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року, яка на час розгляду зазначеної справи є чинною та не скасованою, чим допустив порушення вимог 35 ГПК України.

Також скаржником зазначено, що спірний договір, який був укладений між сторонами відповідно до вимог ст..215 ЦК України - є нікчемним, а тому визнання його недійсним судом не вимагається, оскільки він не породжує будь-яких прав та обов'язків.

Кооператив «Човновий причал «Якір» подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7"; Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7", в якому він та його представник в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Кооператив "ЛП "Якорь" та Херсонське державне бюро технічної інвентаризації м. Херсон в судове засідання 27.05.2014 року не з'явились без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив не неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та представника Кооперативу "ЧП "Якірь", проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, між кооперативом "Лодочний причал "Якорь", як продавцем, та кооперативом "Човновий причал "Якір", як покупцем, 16.05.2007 року було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у власність складські приміщення літ. "Г", загальною площею 47,3 кв. м та літ. "Д" загальною площею 2,8 кв. м, що розташовані у м. Херсоні по вул. 3-я Придніпровська (т.1 а.с.27-28).

Вищезазначений договір купівлі-продажу від 16.05.2007 року посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №1708 (т.1 а.с.30).

Право власності на зазначене в договорі майно на момент його відчуження належало кооперативу "Лодочний причал "Якорь", як продавцю, що підтверджується наданим до матеріалів справи витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14282276 від 18.04.2007року, виданим Херсонським державним бюро технічної інвентаризації ( т.1 а.с.89, т.2 а.с.25) про що зазначено в договорі купівлі-продажу.

На підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2007 року вищезазначені складські приміщення, розташовані у м. Херсоні по вул. 3-я Придніпровська, зареєстровані на праві власності за покупцем - кооперативом "Човновий причал "Якір" 17.05.2007 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4583900 від 17.05.2007 року (т.1 а.с.30), а також довідкою Херсонського державного бюро технічної інвентаризації №59 від 24.01.2014року, виданої на запит суду.

Предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивачів про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 16.05.2007 року складських приміщень літ. «Г» та літ. «Д» з посиланням на вимоги ст. 215 ЦК України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1, 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, а саме, якщо у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, то такий договір є нікчемним (ст. 220 ЦК України).

Дійсно, частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України.

Згідно з частиною 3 статті 215 ЦК України вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує таких юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Разом з тим частиною 3 статті 216 ЦК України передбачено, що загальні наслідки недійсності угоди застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, статтею 387 ЦК України власнику надано право витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливо лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Дніпро - 7» у жовтні 2012 року скористався своїм правом у відповідності до вимог статті 387 ЦК України шляхом пред'явлення позову до відповідача Кооперативу «Човновий причал «Якір» про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.11.2012 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського Суду України від 13.05.2013 року, рішення суду першої інстанції від 13.11.2012 року скасовано, в задоволенні позовних вимог - відмовлено (т.1 а.с.98-100, 198-203, 204-206).

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення індикативного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Відповідно до частини 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Глава 24 Цивільного кодексу України визначає підстави набуття права власності. В силу положень частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності на майно за договором, якій підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державної реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (частини 3, 4 статті 334 ЦК України).

Як було вище зазначено, 16.05.2007 року між Кооперативом «Лодочний причал «Якорь» (продавцем) та Кооперативом «Човновий причал «Якір» (покупцем) укладено договір купівлі - продажу, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупцю складські приміщення літ. «Г» - склад - приміщення загальною площею 47,3 кв. м., літ. «Д» - склад - приміщення загальною площею 2,8 кв. м., що знаходиться в м. Херсоні, по вул. 3-тій Придніпровській, буд. б/н, за обумовлену в договорі грошову суму.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зазначеного вище договору, право власності на спірні приміщення належало продавцю, яке зареєстровано в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації за №2777/8 від 12.04.2006 року та перебуває в електронному реєстрі прав власності за №14458353, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №14282276, виданого 18.04.2007 року (т.1 а.с.27-30). Договір посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу за реєстровим №1708 і зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.05.2007 року.

Як вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 17.05.2007 року Херсонським державним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано за №2777 в книзі 8 право власності Кооперативу «Човновий причал «Якір» на вищевказані складські приміщення, придбані ним за договором купівлі - продажу від 16.05.2007 року.

23.11.2009 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Дніпро - 7», оформлених протоколом №02, прийнято нову редакцію статуту товариства. Державну реєстрацію змін до статуту проведено 25.11.2009 року державним реєстром Виконавчого комітету Херсонської міської ради за №14991050001011491. Згідно із статутом у новій редакції засновниками товариства є громадяни України: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (т.1 а.с.37-52).

26.01.2010 року на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради №42 від 19.01.2010 року ТОВ «Дніпро - 7» видано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. 3-тя Придніпровська, буд. б/н (т.1 а.с.12). Згідно із вказаним свідоцтвом, до складу цілісного майнового комплексу увійшли наступні об'єкти: адміністративна будівля «А» - 162,9 кв. м.; прохідна, Б; туалет, В; склад, Е; майстерня, Ж; гараж, З; склад, И; туалет, К; склад, Д; склад, Г; огорожа, № 1,2,3,4,5,6,9; споруди, № 7,8; мостіння, №1.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 17.06.2010 року Херсонським державним бюро технічної інвентаризації зареєстровано за № 2777 в книзі 8 право власності ТОВ «Дніпро - 7» на вищезазначений цілісний майновий комплекс (т.1 а.с.13).

Таким чином, на момент реєстрації 17.06.2010 року за позивачем права власності на цілісний майновий комплекс, за відповідачем, Кооперативом «Лодочний причал «Якорь», 17.05.2007 року вже було зареєстровано право власності на спірні складські приміщення літ. «Г» та «Д», які згідно із свідоцтвом про право власності від 26.01.2010 року увійшли до складу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. 3-тя Придніпровська, будинок б/н.

Водночас позивачі, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилались на те, що на час укладання спірного договору від 16.05.2007 року, Човновий кооператив причал «Дніпро - 7» був його безпосереднім власником майна, яке вибуло із володіння останнього без його згоди, що було встановлено Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року та якою було скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2006 року, яким було визнано дійсним договір купівлі - продажу №0106 від 29.12.2005 року укладеного між позивачем, Човновий кооператив причал «Дніпро - 7» та відповідачем Кооперативом «Лодочний причал «Якорь», та визнано право власності за останнім на спірні складські приміщення.

Зазначені посилання позивачів є безпідставними, оскільки відмова у задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі - продажу від 29.12.2005 року дійсним не свідчить про автоматичну недійсність договору від 16.05.2007 року і не породжує права власності на спірне майно.

Крім того, вищезазначеною Постановою встановлено, що на балансі Човнового кооперативу причал «Дніпро - 7» ніколи не знаходилось спірне майно (т.1 а.с.34).

Більш того, в ході розгляду справи, Одеський апеляційний господарській суд, послався на лист Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 11.09.2012 року за №3691/12, відповідно до якого інформація щодо право власності на складські приміщення літ. «Г» та літ. «Д», що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 3-тя Придніпровська у 2005-2006роках, а саме чи належали вони Човновому кооперативу причалу «Дніпро - 7» в електронній базі ХДБТІ та Єдиному державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, відсутня (т.1 а.с.34).

Отже, Одеським апеляційним господарським судом при винесенні постанови від 18.09.2012 року був встановлений факт, що у позивача, Човнова кооперативу причалу «Дніпро - 7» до момент укладання спірної угоди від 16.05.2007 року не було права власності на спірне майно, яке складається із складських приміщень літ. «Г» та літ. «Д».

Крім того, як було вище зазначено, позивач, ТОВ «Дніпро - 7» набув право власності на спірне нерухоме майно тільки 26.01.2010 року та ні якого відношення до цього майна на момент укладання спірного договору не мав, так як не довів своє право власності на це майно, як сторони оспорюванного договору права якої порушені.

Сукупний аналіз викладених вище норм цивільного законодавства дає підстави зробити висновок про те, що право власності повинне бути підтверджено правовстановлюючими документами, які є письмовою формою здійсненного правочину, за яким набуто відповідне право власності, в сукупності із доказами реєстрації у встановленому порядку уповноваженим органом права власності на відповідне нерухоме майно.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7", Човновий кооператив причалу "Дніпро-7" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надали, а тому зазначені вище факти скаржниками під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржники посилались як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржників, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7", Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 06.02.2014 року по справі № 923/687/13 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7", Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7", Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „06" лютого 2014 року по справі № 923/687/13 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „29" травня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров