Ухвала

від 12.11.2013 по справі 5008/36/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 листопада 2013 року Справа № 5008/36/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Мирошниченка С.В., Владимиренко С.В., Демидової А.М., Плюшка І.А., Шевчук С.Р., розглянувши заявуОСОБА_6

про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі№5008/36/2012 за позовомВідкритого акціонерного товариства "Корпоративний недиверсифікований інвестиційний фонд закритого типу "Інеко Ріал Істейт" до: 1.Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"; 2.Ужгородської міської ради; 3.Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (в особі державного реєстратора виконавчого комітету Ужгородської міської ради) треті особи: 1.ОСОБА_6; ОСОБА_9; ОСОБА_10 про визнання недійсними пунктів рішень загальних зборів; визнання недійсним рішення наглядової ради; визнання недійсними внесення змін, що не пов'язані зі змінами в установчих документах товариства та зобов'язання виконавчого комітету внести запис щодо скасування державної реєстрації змін, що не пов'язані зі змінами в установчих документах,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2012 у справі №5008/36/2012 позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення з питання №4 порядку денного чергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", оформлене протоколом №12 від 12.10.2011, про обрання особового складу наглядової ради ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" в наступному складі: ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12; визнано недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" від 21.10.2011, оформлені протоколом №14/11 від 21.10.2011; визнано недійсним з моменту внесення запис номер 1 324 107 0017 000333 від 21.10.2011, яким внесено зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України про ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме - зміна керівника на ОСОБА_9.; зобов'язано виконавчий комітет Ужгородської міської ради та його державних реєстраторів внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України запис щодо скасування державної реєстрації змін до відомостей про ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме - щодо зміни керівника на ОСОБА_9., внесених на підставі рішення наглядової ради ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" від 21.10.2011, оформленого протоколом №14/11 від 21.10.2011, запис номер 1 324 107 0017 000333 від 21.10.2011; у позові до Ужгородської міської ради відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2012 скасовано в частині задоволення позовних вимог; в позові до ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", Ужгородської міської ради та виконавчого комітету Ужгородської міської ради (в особі державного реєстратора виконавчого комітету Ужгородської міської ради) відмовлено; в іншій частині рішення Господарського суду Закарпатської області залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі №5008/36/2012 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОСОБА_6 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі №5008/36/2012, в якій просить скасувати зазначену постанову та рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові у повному обсязі.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 24.02.2010 у справі №32/584 та від 04.10.2010 у справі №6/673, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статей 43, 50 Закону України "Про акціонерні товариства", внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові від 10.07.2013 у справі №5008/36/2012, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсними пунктів рішень загальних зборів; визнання недійсним рішення наглядової ради; визнання недійсними внесених змін, що не пов'язані зі змінами в установчих документах товариства; зобов'язання внести запис щодо скасування державної реєстрації змін (в частині, що стосується доводів заявника), виходячи при цьому з встановлених судом першої інстанції обставин справи стосовно того, що рішення загальних зборів щодо обрання членів наглядової ради товариства прийнято з порушенням вимог Закону України "Про акціонерні товариства", що свідчить про наявність підстав для визнання недійсним рішення наглядової ради товариства та запису, яким внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України.

У постанові від 24.02.2010 у справі №32/584, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсними рішень загальних зборів, з огляду на встановлений судами попередніх інстанцій факт порушення відповідачем вимог Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про господарські товариства", та статуту відповідача щодо строків публікації повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів та надання акціонерам відповідної інформації, чим позбавлено позивача можливості на ознайомлення з матеріалами порядку денного загальних зборів акціонерів.

Приймаючи постанову від 04.10.2010 у справі №6/673, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання частково недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту (в частині, що стосується доводів заявника) з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно невідповідності вимогам Закону України "Про акціонерні товариства" його положень, якими делеговано наглядовій раді банку затвердження положень про правління банку; положення статуту товариства (відповідача-1), які визначають порядок встановлення кількісного складу виконавчого органу, що призвело до порушення прав позивача як акціонера товариства на участь в управлінні акціонерним товариством.

Змістом наведених постанов суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки судові рішення у цих справах прийнято і застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи; при цьому у зазначених постановах відсутні неоднакові висновки, а відтак відсутні підстави, визначені пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Разом з тим, посилання заявника на неоднакове застосуванням Вищим господарським судом України статті 43 ГПК України не приймається судом до уваги, оскільки це норма процесуального права, а неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для перегляду судових рішень господарських судів.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

Враховуючи викладене, відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_6 у допуску справи №5008/36/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя С.Мирошниченко Судді: С.Владимиренко А.Демидова І.Плюшко С.Шевчук