Постанова

від 27.11.2013 по справі 5006/3/110/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Справа № 5006/3/110/2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Жукової Л.В. - головуючий (доповідач), Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргуприватного підприємства виробничо-наукової фірми "Променергоремонт" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.06.2013р. у справі№ 5006/3/110/2012 господарського суду Донецької області за позовомприватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" до приватного підприємства виробничо-наукової фірми "Променергоремонт" простягнення 56 093,20 грн. та за зустрічним позовомприватного підприємства виробничо-наукової фірми "Променергоремонт" доприватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" про стягнення 38 172,86 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача (відповідача - за зустрічним): не з`явилися;

відповідача (позивача - за зустрічним): Цикало В.О. (дов. від 01.11.2013 р.),

ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Приватне акціонерне товариство "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства виробничо - наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк про стягнення 56093 грн. 20 коп., з яких: 41093 грн. 20 коп. - пеня та 15000 грн. 00 коп. - штраф.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.2013 року було прийнято до розгляду зустрічний позов Приватного підприємства виробничо - наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 38172 грн. 86 коп., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.2013 р. у задоволенні вимог за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк було відмовлено. Позовні вимоги за зустрічним позовом Приватного підприємства виробничо-наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк були задоволені в сумі 38172 грн. 86 коп. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк на користь Приватного підприємства виробничо-наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк заборгованість в сумі 38172 грн. 86 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2013 року (головуючий суддя: Діброва Г.І., судді: Бойченко К.І., Стойка О.В.), апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2013 року у справі № 5006/3/110/2012 задоволено частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2013 року у справі № 5006/3/110/2012 скасовано частково.

Задоволено частково первісні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк до Приватного підприємства виробничо - наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк про стягнення 56093 грн. 20 коп., з яких: 41093 грн. 20 коп. - пеня та 15000 грн. 00 коп. - штраф.

Стягнуто з Приватного підприємства виробничо - наукової фірми "Променергоремонт", на користь Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", пеню у розмірі 41093 грн. 20 коп., судовий збір за подання первісного позову у розмірі 1179 грн. 10 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 410 грн. 93 коп.

Відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк до Приватного підприємства виробничо - наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк про стягнення штрафу у розмірі 15000 грн. 00 коп. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2013 року у справі № 5006/3/110/2012 - залишено без змін.

Стягнуто з Приватного підприємства виробничо - наукової фірми "Променергоремонт", на користь Державного бюджету України доплату судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 111 грн. 00 коп.

Приватне підприємство виробничо-наукова фірма "Променергоремонт" подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу (з урахуванням пояснень від 18.11.2013р.), в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2013р. у даній справі, залишити в силі рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2013 року. В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового акта порушено норми матеріального та процесуального права

Позивач за первісним позовом скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржену постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Клопотання позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи, у зв'язку з знаходженням представника позивача в інших судових засіданнях не задовольняється, оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 13.11.2013р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 111 7 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представників позивача за первісним позовом не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 111 5 ГПК України та не є підставою для відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно з ч.1 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи на предмет застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2010 року між Приватним акціонерним товариством "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк (замовник) та Приватним підприємством виробничо-науковою фірмою "Променергоремонт", м. Донецьк (виконавець) було укладено договір № 4500004668 з додатками та додатковими угодами до нього, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт на території виконавця: з ремонту електричних машин електросталеплавильного цеху, згідно переліку (додаток № 1) з використанням матеріалів виконавця. Найменування та строки їх виконання визначені у календарному плані здійснення робіт (додаток № 1), вартість робіт визначена у протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 2). Всі додатки є невід'ємною частиною даного договору.

07.10.2011 року та 16.12.2011 року позивач передав відповідачу електричні машини для здійснення ремонту, що підтверджено Актами приймання-передачі матеріальних активів від 07.10.2011 року та 16.12.2011 року.

У відповідності до п.п. 3.2., 3.3. договору, на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт виконавець в установленому порядку направляє на суму виконаних робіт платіжну вимогу-доручення. Оплата за виконані роботи здійснюється безготівково протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання замовником платіжної вимоги-доручення, передбаченого п. 3.2 договору.

Згідно п.5.2 договору, за порушення строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 1% від вартості невиконаних у строк робіт за кожен день прострочки виконання робіт. Нарахування пені за порушення строків виконання робіт здійснюється за весь період порушення, починаючи з моменту, коли зобов`язання повинно бути виконано та до моменту його фактичного виконання, або пред`явлення позовних вимог Замовником.

Відповідно до п. 5.4 договору, у разі виявлення браку при прийманні робіт або протягом гарантійного строку, при наявності вини виконавця, останній сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісно виконаних робіт та усуває брак за свій рахунок у строки, узгоджені сторонами.

Сторони додатковою угодою № 11 від 07.10.2011 року та додатковою угодою № 13 від 28.11.11 року передбачили, що початок робіт рахується з моменту отримання підрядником електричних машин для виконання робіт, а закінчення робіт - 30 днів з моменту початку робіт.

Предметом первісного позову у даній справі є стягнення з Приватного підприємства виробничо - наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк 56093 грн. 20 коп., з яких: 41093 грн. 20 коп. - пеня та 15000 грн. 00 коп. - штраф.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідач за первісним позовом роботи щодо ремонту інших електричних машин виконав із порушенням строку, передбаченого додатковою угодою № 11 від 07.10.2011 року та додатковою угодою № 13 від 28.11.2011 року. Крім того, після здійснення відповідачем за первісним позовом двох гарантійних ремонтів, електродвигун 4МТН400L10 в третій раз вийшов із ладу, надаючи судам в якості доказів Акт від 09.10.2012 року та лист ПАТ "ДЕМЗ" від 11.10.2012 року № 09-04/755.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач за первісним позовом порушив строки виконання робіт, передбачені умовами додаткових угод № 11 від 07.10.2011 року та № 13 від 28.11.2011 року, що підтверджено наявними в матеріалах справи Актами здачі-прийняття виконаних робіт від 07.11.2011 р., 06.12.2011 р., 09.12.2011 р., 27.01.2012 р. та 10.05.2012 р.

Предметом зустрічного позову є стягнення заборгованості з приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" в сумі 38172 грн. 86 коп. (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог).

Відповідно до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст.174 ГК України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Первісні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк в частині стягнення з Приватного підприємства виробничо - наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк пені у розмірі 41093 грн. 20 коп., нарахованої за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання з своєчасного виконання ремонтних робіт, передбаченого умовами додаткових угод до договору, з 07.11.2011 року по 10.05.2012 року, є доведеними позивачем та такими, що підлягають задоволенню, а суд першої інстанції помилково відмовив у їх задоволенні, безпідставно посилаючись на нібито узгодження сторонами в п. 2.1 розділу 2 договору в редакції додаткової угоди №2 від 25.01.2011 року строку виконання відповідачем робіт з складання відомості дефектів, що не відповідає тексту даної умови договору, тому що складання відомості дефектів визначено сторонами в якості умови для визначення обсягу ремонту, який на час звернення до суду виконаний в повному обсязі без заперечень та зауважень, що підтверджується підписаними сторонами актами. Факт наявності або відсутності відомості дефектів не змінює строків виконання ремонтних робіт, що узгоджені сторонами п.5 додаткових угод до договору, в тому числі і додатковою угодою №2.

Згідно п.5.4 договору, у разі виявлення браку при прийманні робіт або протягом гарантійного строку, при наявності вини виконавця, останній сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісно виконаних робіт та усуває брак за свій рахунок у строки, узгоджені сторонами.

Отже, колегія суддів касаційної погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що нарахування позивачем штрафу за перше виявлення браку в ремонті електродвигуна 4МТН400L10 та повторне виявлення браку у розмірі 15000 грн. 00 коп. є недоведеними, оскільки позивачем за первісним позовом не надано суду належних та допустимих доказів у справі стосовно факту неякісно виконаних відповідачем робіт з ремонту електродвигуна 4МТН400L10, а наявні в матеріалах справи Акт від 09.10.2012 року та лист ПАТ "ДЕМЗ" від 11.10.2012 року № 09-04/755 на які посилається позивач за первісним позовом, не підтверджують неякісно виконаний відповідачем ремонт, у зв'язку з тим, що акт складений лише позивачем, а лист не свідчить про визнання відповідачем факту неякісного виконання робіт, питання щодо якості виконаних робіт можливо визначити лише шляхом призначення по справі судової експертизи, однак в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача з цього приводу. До того ж, в матеріалах справи відсутні докази направлення акту та листа на адресу відповідача.

За таких обставин, судами правомірно відмовлено позивачу за первісним позовом у задоволенні позову в частині стягнення з Приватного підприємства виробничо - наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк на користь Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк штрафу у розмірі 15000 грн. 00 коп. за випадки виявлення браку електродвигуна 4МТН400L10 через недоведеність.

Отже, первісні позовні вимоги правомірно задоволено в частині стягнення з Приватного підприємства виробничо-наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк на користь Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк пені у розмірі 41093 грн. 20 коп. та відмовлено у задоволенні в частині нарахування штрафу за первісними позовними вимогами.

Стосовно зустрічного позову Приватного підприємства виробничо - наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 38172 грн. 86 коп. (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог), що господарські суди дійшли обґрунтованого висновку щодо його обґрунтованості та правомірно задовольнили з огляду на наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором

підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,

переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням

їх результату замовникові.

Згідно п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Позивач за зустрічним позовом у відповідності до актів приймання-передачі від 04.01.2012 р. на суму в розмірі 71648 грн. 00 коп. та від 10.05.2012 р. на суму в розмірі 15524 грн. 00 коп. передав, а відповідач прийняв відремонтоване електрообладнання. Загальна вартість виконаних робіт склала суму 87172 грн. 00 коп.

Згідно п. 3.2 договору, на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт, виконавець в установленому порядку направляє на суму виконаних робіт платіжну вимогу-доручення.

Відповідно до п. 3.3. договору, оплата за виконані роботи здійснюється безготівково впродовж 30 календарних днів з моменту отримання замовником платіжної вимоги-доручення, передбаченого пунктом 3.2. даного договору.

Так, позивач за зустрічним позовом виставив відповідачу за зустрічним позовом рахунки на оплату № 11525 від 06.12.2011 р., № 11539 від 09.12.2011 р., № 11548 від 30.12.2011 р., № 12001 від 04.01.2012 р., № 12002 від 10.01.2012 р., № 12010 від 27.01.2012 р., № 12028 від 10.05.2012 р., які були отримані відповідачем за зустрічним позовом, про що свідчать відповідні відмітки на рахунках.

Відповідач за зустрічним позовом за період 25.05.2012 року по 22.06.2012 року здійснив часткову оплату виконаних робіт у розмірі 48999 грн. 14 коп., однак неоплаченою залишилася сума у розмірі 38172 грн. 86 коп.

Позивач за первісним позовом через несплату відповідачем виконаних робіт надіслав на адресу останнього претензію, згідно якої просив перерахувати заборгованість. Факт направлення претензії підтверджено фіскальним чеком № 7288 від 05.11.2012 р.

Враховуючи наведене, господарськими судами правомірно задоволено зустрічні позовні вимоги у повному обсязі та правомірно стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м. Донецьк на користь Приватного підприємства виробничо-наукової фірми "Променергоремонт", м. Донецьк заборгованість в сумі 38172 грн. 86 коп.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом заявлялися вимоги про оплату послуг адвоката в сумі 8000 грн. 00 коп.

Згідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до абз. 4 п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу 6 ГПК України" за змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладання на сторони у справі, як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч.1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь - якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованим відшкодуванням позивачу за зустрічним позовом та покладенням на відповідача витрат, пов'язаних з оплатою адвокатських послуг.

Відповідно до приписів ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, оскаржувана постанова прийнята на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваної постанови, а лише зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства виробничо-наукової фірми "Променергоремонт" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2013р. у справі № 5006/3/110/2012 залишити без змін.

Головуючий Жукова Л.В.

Судді Нєсвєтова Н.М.

Студенець В.І.