Постанова

від 21.11.2013 по справі 2а-11569/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11569/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феномен" (далі - ТОВ "Феномен") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Солом'янському районі) про визнання протиправними дій щодо винесення акту перевірки від 25.04.2012 №1670/22-7/31984328 та наказу від 02.04.2012 №293 щодо проведення такої перевірки.

Уточнюючи позовні вимоги позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 22.05.2012 №00022722-73, №00022622-7, №00022522-7.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2013 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 22.05.2012 №00022722-73, №00022622-7, №00022522-7.

На вказану постанову ДПІ у Солом'янському районі подало апеляційну скаргу, в якій просило її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті до бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин взаємовідносин з ТОВ „Гарант Сервіс-А" (код ЄДРПОУ 35399080), ПП "Лістіка-Вест" (код ЄДРПОУ 33702463), ТОВ "БІП "Монолітвисотбуд" (код ЄДРПОУ 36824832) за період з 01.01.2008 по 29.02.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 25.04.2012№1670/22-7/31984328.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 24114423,00 грн., у т.ч. по періодах: за 2009 р. - на суму 22170682,00 грн., за 2010 р. - на суму 1943741,00 грн.;

- п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2224969,00 грн., в т.ч. по періодах: січень 2009 року в сумі 56538,00 грн., лютий 2009 року в сумі 19216,00 грн., березень 2009 року в сумі 438318,00 грн., квітень 2009 року в сумі 260437,00 грн., травень 2009 року в сумі 199658,00 грн., червень 2009 року в сумі 310306,00 грн., липень - сумі 62644,00 грн., серпень 2009 року в сумі 96508,00 грн., листопад 2009 року в сумі 10,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 627,00 грн., березень 2011 року в сумі 711271,00 грн., травень 2011 року в сумі 69436,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 41652,00 грн. за лютий 2012 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.5.2012 №00022522-7, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 30143029,00 грн., з яких 24114423,00 грн. - за основним платежем, та 6028606,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, №00022622-7, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2586038,00 грн., з яких 2224969,00 грн. - за основним платежем, а 361069,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення закріплені у ст.ст. 139, 198 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2008 - 2010 років щодо надання послуг по забезпеченню реалізації продукції та інших супутніх послуг по популяризації продукції операторів мобільного зв'язку, позивачем з ТОВ "Гарант Сервіс-А" (в особі директора ОСОБА_1), ПП "Лістіка-Вест" (в особі директора ОСОБА_2) і ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (в особі директора ОСОБА_3) укладені наступні договори:

- договір №Ф86/2008 від 21.11.2008 (був знищений, що підтверджується актом про вилучення та знищення документів №2 від 22.02.2012), згідно якого ТОВ "Феномен" (продавець) поставляє, а ПП "Лістіка-Вест" (покупець) приймає, здійснює оплату та реалізує кінцевому споживачу стартові пакети Вееlіnе, UМС, скретч картки, електронні ваучери Lifе, масив електронних одиниць операторів мобільного зв'язку Київстар, МТС, тощо, а також, одночасно, надає послуги з популяризації і просуванню продуктів Київстар, МТС, підвищенню попиту на такі продукти у кінцевих споживачів;

- договір №15/10 від 01.10.2010, згідно якого ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (продавець) продає, а ТОВ "Феномен" (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити продукцію оператора мобільного зв'язку Київстар (скретч карти) згідно з умовами цього договору і додатку до нього. Асортимент та ціни на товар вказані у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного договору;

- договір №Ф01/10/10 від 05.10.2010 про надання послуг, згідно якого ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (компанія), у порядках та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується надавати послуги по популяризації торговельних марок та просуванню товару (перелік товару наведено в розд. 1, а перелік послуг - в п. 2.2 цього договору);

- договір №Ф731-Л/2010 від 01.08.2010, згідно якого ТОВ "Гарант Сервіс-А" (субдилер) зобов'язується вчиняти дії (а саме: реалізацію/продаж продукції через торговельну мережу субдилера відповідно до вимог встановлених дилером у цьому договорі та додатку №3 до нього; популяризацію послуг Lifе, сприяння розповсюдженню продукції поміж існуючими та потенційними абонентами; інші дії, повноваження на здійснення яких, прямо надані субдилеру за даним договором та/або Додатками чи додатковим угодами до нього), спрямовані на забезпечення реалізації продукції (скретч карток, електронних ваучерів та початкових пакетів оператора мобільного зв'язку Lifе) у точках продажу, а ТОВ "Феномен" (дилер) зобов'язується забезпечити передачу продукції та надання необхідної інформації стосовно продукції;

На підтвердження товарності та реальності виконання укладеного з ТОВ "Гарант Сервіс-А" (в особі директора ОСОБА_1) договору №Ф731-Л/2010 від 01.08.2010 позивачем надано видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей, акти виконаних робіт, банківські виписки.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Однак, судом першої інстанції не прийнято до уваги постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2011, якою встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, став засновником ТОВ "Гарант Сервіс-А" з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності, поставок товарів не здійснював та нікому не доручав вчиняти будь-які дії від його імені. ТОВ "Гарант Сервіс-А" діями невстановлених осіб використовувалось для прикриття незаконної діяльності, яка спричинила велику матеріальну шкоду інтересам держави.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, рішенням від 30.03.2011 №1324/16 свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Гарант Сервіс-А" ліквідовано на підставі пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що протягом 12 послідовних податкових місяців платник не подавав декларації з ПДВ або подавав таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання (придбання) товарів.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про безтоварність такого правочину з ТОВ "Гарант Сервіс-А", вчиненого без мети реального настання правових наслідків, а тому підстави для віднесення до податкового кредиту суми ПДВ та формування валових витрат у позивача відсутні.

На підтвердження товарності та реальності виконання укладеного з ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" договорів №15/10 від 01.10.2010, №Ф01/10/10 від 05.10.2010 позивачем надано видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей, акти виконаних робіт, банківські виписки.

При цьому, колегія суддів завертає увагу на те, що надані позивачем первинні документи не підтверджують факти виконання послуг, оскільки не містять характеристики кількісних та якісних показників, обсягу наданих послуг, а лише містять загальну назву робіт та їх вартість. Також, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг.

Сама по собі наявність у позивача актів виконаних робіт та видаткових і податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, згідно відомостей інтернет-ресурсу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" за КВЕД не належить торгівля товарами та послугами, які є предметом договорів №15/10 від 01.10.2010, №Ф01/10/10 від 05.10.2010.

Отже, позивачем перераховувалися, а ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" приймалися кошти без мети реального настання правових наслідків, а тому підстав для віднесення до податкового кредиту суми ПДВ та формування валових витрат у позивача відсутні.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Лістіка-Вест" колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Більшість первинних документів не підтверджують факти виконання послуг, оскільки не містять характеристики кількісних та якісних показників, обсягу наданих послуг, а лише містять загальну назву робіт та їх вартість. Також, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг.

Суми доходів по взаємовідносинах з ПП "Лістіка-Вест" відображено в деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2009 по 29.02.2012 у складі податкових зобов'язань в сумі 15 192 649,00 грн.

Суми витрат по взаємовідносинах з ПП "Лістіка-Вест" відображено в деклараціях на прибуток підприємств за період з 01.01.2009 по 29.02.2012 віднесено до складу валових витрат на загальну суму 6 457 381,00 грн.

Отже, позивачем за результатами звітних податкових періодів не задекларовано від'ємне значення з податку на прибуток, тобто фактично за наслідками фінансово-господарської діяльності з ПП "Лістіка-Вест" позивач зазнав збитків.

Крім того, існує розбіжність між сумами витрат по взаємовідносинах з ПП "Лістіка-Вест" відображених в деклараціях з ПДВ у складі податкового кредиту в сумі 1 443 635,00 грн. та наданих до перевірки податкових накладних виписаних ПП "Лістіка-Вест" позивачу в сумі ПДВ 1 355 482,00 грн. щодо чого позивачем не надано обґрунтованих пояснень.

Таким чином, висновок податкового органу, що фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Гарант Сервіс-А", ПП "Лістіка-Вест", ТОВ "БІП "Монолітвисотбуд" не підтверджене належним чином є обґрунтованим, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі необхідно задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Постанову складено в повному обсязі 26.11.2013

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.