Постанова

від 19.11.2013 по справі 826/1883/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1883/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Федотова І.В. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Київської міської ради та Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2, Громадської організації «Андріївсько-пейзажна ініціатива» до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації (Виконавчий орган Київської міської ради), треті особи: Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Десятинка», за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва про визнання нечинним та скасування рішення в частині, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року позивачі звернулися в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації (Виконавчий орган Київської міської ради), треті особи: Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Десятинка», за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва, в якому просили: визнати нечинним та скасувати пункт 32 рішення Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»; визнати нечинним та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14 грудня 2007 року № 1653 «Про надання Київській патріархії Української православної церкви Київського патріархату дозволу на проектування та будівництво комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення на пров. Десятинному, 3 літери А,Б та 5 літера Д у Шевченківському районі».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року позов задоволено:

- визнано нечинним та скасовано пункт 32 рішення Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»;

- визнано нечинним та скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14 грудня 2007 року № 1653 «Про надання Київській патріархії Української православної церкви Київського патріархату дозволу на проектування та будівництво комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення на пров. Десятинному, 3 літери А,Б та 5 літера Д у Шевченківському районі»;

- зупинено дію розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14.12.2007 року № 1653 «Про надання Київській патріархії Української православної церкви Київського патріархату дозволу на проектування та будівництво комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення на пров. Десятинному, 3 літери А,Б та 5 літера Д у Шевченківському районі» до набрання законної сили даним судовим рішенням;

- заборонено замовнику - Київській Патріархії Української православної церкви Київського патріархату та генеральному підряднику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтеграл - Буд» проводити будь-які будівельні роботи на території земельної ділянки площею 0, 17 га у пров. Десятинному, 3, літери А, Б та 5, літера Д у Шевченківському районі м. Києва до набрання законної сили даним судовим рішенням;

- зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києві стягнути судові витрати в сумі 34 грн.41 коп. на користь ОСОБА_2, Громадської організації «Андріївсько - пейзажна ініціатива» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації (Виконавчий орган Київської міської ради).

Рішення суду вмотивовано тим, що Київською міською радою при прийнятті пункту 32 рішення Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» порушено імперативні приписи ст. ст. 150, 151 Земельного кодексу України щодо погодження питання про вилучення особливо цінних земель із Верховною Радою України; ст. 20 Земельного кодексу України щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки; ст. 3 Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами у м. Києві; ст. ст. 142, 149 Земельного кодексу України щодо отримання згоди попереднього землекористувача на вилучення земельної ділянки; що свідчить про його протиправність та наявність правових підстав для скасування.

Крім того, задовольняючи вимоги позивачів щодо визнання нечиним та скасування розпорядження КМДА, суд першої інстанції дійшов висновку, що Київською міською державною адміністрацією при прийнятті оскаржуваного розпорядження порушені ст.19 Конституції України, п. 22) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» перевищено межі власної компетенції; ст. 18 Закону України «Про планування і забудову територій» (не враховано громадських інтересів); Розпорядження КМДА від 17 травня 2002 року № 979 та порядку громадського обговорення містобудівної документації у м. Києві; не враховано цільове призначення спірної земельної ділянки та не дотримано обов'язку щодо інформування секретаріату ЮНЕСКО про заплановане будівництво.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Київська патріархія Української православної Церкви Київського патріархату подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було всебічно досліджено факт порушення прав, свобод та інтересів позивачів та не встановлено які саме законні права, інтереси чи свободи позивачів було порушено. Цільове призначення спірної земельної ділянки не було віднесено до особливо цінних земель історико - культурного призначення, у зв'язку з чим, погодження Верховною Радою України відведення даної земельної ділянки не вимагається. Також, судом першої інстанції взагалі не досліджено документи на підтвердження законності проведення будівництва на спірній земельній ділянці, які містяться в матеріалах справи. Крім того, третя особа - 1 посилається на те, що з врахуванням вимог. ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, будь - які документи, що посвідчували б право Академії наук України на користування земельної ділянкою відсутні. Крім того, третя особа - 1 вважає, що порушення законодавства щодо надання права проектування та будівництва на спірних земельних ділянках з боку відповідача - 2 не відбулося.

Київська міська рада, також не погоджуючись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач - 2 посилається на те, що із зазначеним позовом звернулися не ті особи, яким належить право вимоги, що є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цих осіб у сфері публічно - правових відносин не порушено. До того ж, позивачі не надали жодних доказів суду про включення спірної земельної ділянки до земельного кадастру, плану землекористування, проекту землеустрою, іншої планувальної або містобудівної документації, як земельна ділянка історико культурного призначення. Крім того, вважає, що Українська Православна Церква Київського Патріархату отримала позитивні висновки та погодження всіх служб при відведенні земельної ділянки, таких як Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації, Головного державного санітарного лікаря м. Києва, Київського міського головного управління земельних ресурсів Держкомітету України по земельних ресурсів, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби охорони культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України, які є частиною Проекту відводу земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 32 рішення Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» затверджено проект відведення земельної ділянки Українській Православній Церкві Київського Патріархату для експлуатації та обслуговування адміністративних приміщень у пров. Десятинному 3, літери А,Б, та 5, літера Д, у Шевченківському районі м. Києва та передано Українській православній Церкві Київського Патріархату, за умови виконання п. 32.1. вказаного рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,17 га для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень у пров. Десятинному 3, літери А,Б та 5, літера Д, у Шевченківському районі м. Києва, в тому числі: площею 0,13 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 16.12.69 № 2181/1 «Про відвод земельної ділянки Академії Наук Української РСР під будівництво Будинку вчених у Шевченківському районі»; площею 0,04 га - за рахунок земель міської забудови.

При цьому, пунктом 32.1.6 зазначено про необхідність виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури від 13.09.2002 року № 18-3153, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 03.12.2002 року № 08-8-20/6584, головного державного санітарного лікаря м. Києва від 08.11.2002 № 6065 та управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 27.11.2002 № 4514.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14 грудня 2007 року № 1653 Київській патріархії Української православної церкви Київського патріархату дозволено здійснити проектування та будівництво комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення на провулку Десятинному, 3 літери А, Б та 5 літера Д у Шевченківському районі, за умови виконання п. 2 цього розпорядження. Проектування та будівництво здійснити на земельній ділянці, яка надана згідно п. 32 рішення Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» та право користування якою посвідчене договором оренди земельної ділянки.

При цьому, в пункті 2.3 даного розпорядження зазначено про необхідність Київській патріархії Української православної церкви Київського патріархату одержати дозволи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - Міністерства культури і туризму України, Головного управління охорони культурної спадщини на проведення робіт. До початку робіт забезпечити проведення археологічних досліджень на ділянці проектування. При проведенні робіт забезпечити збереження щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.

Визнаючи нечинними та скасовуючи п. 32 рішення Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14 грудня 2007 року № 1653 «Про надання Київській патріархії Української православної церкви Київського патріархату дозволу на проектування та будівництво комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення на пров. Десятинному, 3 літери А,Б та 5 літера Д у Шевченківському районі», суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка є землею історико - культурного призначення, у зв'язку з чим, передання вказаної земельної ділянки у користування, без зміни її цільового призначення, призвело до порушення відповідачем -1 вимог ст. 20 Земельного кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Київської міської ради від 15 січня 2002 року № 220/1654 (а.с. 34 т. 1) передано будинок № 3 літ. А, Б. та № 5 літ. Д у провулку Десятинному, відповідно площею 325, 2 кв. м., у безоплатне користування Українській Православній Церкві Київського Патріархату.

Рішенням Київської міської ради від 7 лютого 2002 року № 260/1694 (а.с. 45 т.1) передано безоплатно будинки № 3, літ. А,Б та № 5, літ. Д у провулку Десятинному відповідно площею 325, 2 кв. м та 351, 5 кв. м у власність Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Головним управлінням з питань КМДА були видані свідоцтва про право власності на вказані житлові будинки (а.с. 46- 47 т. 1).

Наказом Міністерства культури і туризму від 30.12.2008 року № 1642/0/16-08 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та занесення обертів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» житлові будинки за адресою м. Київ, пров. Десятинний, 3 літ. А,Б та пров. Десятинний, 5 літ. Д визнано таким, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, у зв'язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» (а.с. 48-49 т. 1).

Відповідно до Висновку щодо умов використання земельної ділянки та наявності містобудівельних обмежень та обтяжень для оформлення права користування земельною ділянкою від 13.09.2002 року № 18-3153 (а.с. 59 т. 1) Головне управління містобудування та архітектури не заперечує проти оформлення права користування земельною ділянкою за адресою м. Київ, Шевченківський район, пров. Десятинний № 3 літ. А, Б. та № 5 літ. Д.

Згідно з Листом від 08.11.2012 року № 6065 (а.с. 61 т. 1) Головний державний санітарний лікар м. Києва не заперечує проти оформлення права користування земельної ділянкою для обслуговування будинків по пров. Десятинний, 3-А, б, 5-Д у Шевченківському районі м. Києва для Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Відповідно до листа від 03.12.2002 року № 08-8-20/6584 (а.с. 62 т. 1) Держуправління не заперечує проти відведення земельної ділянки УПЦ Київського патріархату для експлуатації та обслуговування будинків 3а, б, 5д по пров. Десятинному у Шевченківському районі м. Києва відповідно до чинного законодавства в межах, визначених генеральним планом проектної документації, розробленої та погодженої у встановленому порядку.

Листом Управління охорони пам'яток історії, культурної та історичного середовища від 27.11.2002 року № 4514 (а.с. 65) повідомлено начальника Головного управління земельних ресурсів, що управління охорони пам'яток не заперечує щодо надання Українській Православній Церкві Київського Патріархату в орендне довгострокове користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будинків - пам'яток архітектури №№ 3-А, 3-Б, 5-Д у Десятинному провулку.

Листом від 31.03.2003 року № 01/37-1582 Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація (а.с. 67 т. 1) повідомила першого заступника начальника Головного управління земельних ресурсів КМДА, що не заперечує проти відведення вищезазначеної земельної ділянки у встановленому законодавством порядку.

Листом від 05.06.2003 року № 22-3453/18 (а.с. 68 т. 1) Міністерство культури і мистецтва України повідомило Патріарху Київському і всієї Русі - України Філарету, що не заперечує проти відведення зазначеної земельної ділянки в орендне користування УПЦ Київського патріархату для експлуатації та обслуговування будинків, розташованих на цій території.

Відповідно до Висновку до проекту відведення земельної ділянки Українській Православній Церкві Київського Патріархату від 01.08.2003 року № 03-22/1279-13 (а.с. 69 т. 1) Головне управління земельних ресурсів вважає за можливе передати Українській Православній Церкві Київського Патріархату в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0, 17 га для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень на пров. Десятинному, 3 літ. А, Б та 5, літ. Д у Шевченківському районі.

21 червня 2004 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Українською Православною Церквою Київського Патріархату, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 01.07.2004 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис № 91-6-00283 у книзі записів державної реєстрації договорів, згідно умов якого Київська міська рада на підставі п. 32 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 року № 31/905 за актом приймання - передачі передає, а Українська Православна Церква Київського Патріархату приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, договір укладено на 25 років.

Пунктом 2.1 даного договору об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - пров. Десятинний, 3, літ. А,Б та 5, літ. Д у Шевченківському районі м. Києва, розмір - 1713 кв.м., цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень, кадастровий номер - 8000000000:91:157:0028.

01.07.2004 між Київською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем - Українською Православною Церквою Київського Патріархату, як орендарем, було складено та підписано Акт приймання - передачі земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - пров. Десятинний 3, літери А, Б, та 5, літера Д у Шевченківському районі м. Києва, розмір - 1 713 кв.м., цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень, кадастровий номер - 8000000000:91:157:0028.

Статтею 144 Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

На основі цього положення Конституції України в Законі України «Про місцеве самоврядування» визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).

Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, колегія суддів дійшла до висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Зазначений висновок узгоджується з рішеннями Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року N 20-рп/2001, від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що на підставі рішення Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 31/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», яке є ненормативним правовим актом, між позивачем та Київською міською радою було укладено вищезазначений договір оренди земельної ділянки, колегія суддів дійшла до висновку, що дане рішення від 25 вересня 2003 року № 31/905 вичерпало свою дію фактом його виконання, що не було враховано судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог.

Крім того, постановою Господарського суду м. Києва від 23 квітня 2013 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2013 року (а.с. 176 -227 т. 2), встановлено, що функціональне призначення спірної земельної ділянки не змінювалося, земельна ділянка як відносилась так і відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови та ніколи не належала до історико - культурного призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.

Вищенаведене спростовує доводи позивачів, які покладені в основу постанови суду першої інстанції, про те, що спірна земельна ділянка належить до земель історико - культурного призначення, які згідно з ч. 6 ст. 20 Земельного кодекс України відносяться до особливо цінних земель, згода на розташування об'єктів на ній надається Верховною Радою України шляхом вилучення вказаних земель з особливо цінних.

Також, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки рішення про згоду на вилучення або добровільну відмову від права користування земельною ділянкою у Десятинному провулку у Шевченківському районі м. Києва президією НАН України та погодження з Кабінету Міністрів України у встановленому законодавством порядку не надавалося, то відповідачем -1 порушено вимоги ст.ст. 142, 149 Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».

Так, дійсно Рішенням від 16 грудня 1969 року №2181/1 «Про відвід земельної ділянки Академії наук Української РСР під будівництво Будинку вчених у Шевченківському районі» (а.с. 78 т. 1) відведено Академії наук Української РСР земельну ділянку площею біля 4, 0 га під спорудження Будинку вчених по вул. Десятинній провулок в Шевченківському районі.

Разом з тим, Окружним адміністративним судом м. Києва не враховані вимоги ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, відповідно до якої право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На час прийняття оскаржуваного рішення у Академії наук України відсутні державний акт, договір оренди земельної ділянки чи будь-які інші документи, які б посвідчували право Академії наук України на користування спірною земельною ділянкою.

Щодо посилань суду першої інстанції на недотримання обов'язку інформування секретаріату ЮНЕСКО про заплановане будівництво, колегія суддів враховує, що при розгляді даної справи (як і в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції) третьою особою - Київською патріархією Української православної Церкви Київського патріархату зазначено, що відповідні документи щодо будівництва для подання до Секретаріату ЮНЕСКО готуються.

При цьому, колегія суддів враховує, що Конвенцією про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини не встановлено чіткі строки щодо повідомлення Секретаріат ЮНЕСКО про роботи по відновленню чи новому будівництву, які можуть вплинути на цінність об'єкта всесвітньої спадщини. До того ж, докази того, що у зв'язку із прийняттям КМДА оскаржуваного Розпорядження, виникли обставини, які можуть вплинути на цінність об'єкта всесвітньої спадщини, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, на думку колегії суддів, судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги посилання Київської міської ради та Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату на те, що позивачами не доведено порушення саме їх прав, свобод чи інтересів під час прийняття та виконання оскаржуваного Рішення Київської міської ради чи Розпорядження Київської міської державної адміністрації.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства шляхом здійснення справедливого, неупередженого і своєчасного розгляду адміністративних спорів.

Згідно з ст. 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права свободи або інтереси.

Тобто, у контексті з положеннями зазначеної статті, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно - правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В письмових поясненнях до суду першої інстанції стосовно порушених прав (а.с. 13 т.2) та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивачів послалися на Закон України «Про охорону культурної спадщини», рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 1-10/2004 по справі про охоронюваний законом інтерес. Однак, не пояснили які саме соціальні та культурні права і свободи гр. ОСОБА_2 та Громадської організації «Андріївсько - пейзажна ініціатива» порушені при прийнятті оскаржуваного Рішення КМР та Розпорядження КМДА. До того ж, позивачі не зверталися ні до Київської міської ради, ні до Київської міської державної адміністрації, чи до інших уповноважених законом органів щодо здійснення нагляду та контролю за містобудівної діяльністю з питань, які є предметом даного спору.

З врахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про задоволення позову, у зв'язку з чим, апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Київської міської ради та Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року - скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2, Громадської організації «Андріївсько-пейзажна ініціатива» до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації (Виконавчий орган Київської міської ради), треті особи: Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Десятинка», за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва про визнання нечинним та скасування рішення в частині - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 28 листопада 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: І.В. Федотов

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Федотов І.В.

Кучма А.Ю.