Постанова

від 20.11.2013 по справі 927/261/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2013 р. Справа№ 927/261/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: представник за довіреністю Азізян Л.С.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Чернігівської міської ради

на рішення господарського суду Чернігівської області від 25.06.2013 року

у справі №927/261/13-г (суддя Блохіна Ж.В.)

за позовом прокурора міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-2000»

про стягнення 339 324,29 грн. збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.06.2013 року у справі №927/261/13-г в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 25.06.2013 року у справі №927/261/13-г та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року апеляційну скаргу Чернігівської міської ради прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 23.10.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2013 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник позивача та прокурор у судове засідання 20.11.2013 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та прокурора.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Чернігівської міської ради від 23.06.2009 року «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам в межах м. Чернігова та надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою» продовжено ТОВ «Форест-2000» строк короткострокової оренди земельної ділянки.

На підставі наведеного, 31.07.2009 року між Чернігівською міською радою (далі - орендодавець) та ТОВ «Форест-2000» (далі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №2960 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для будівництва та експлуатації торгово-громадського центру по вул. Незалежності, 32, загальною площею 1,2391 га (п.п. 1., 2. договору).

Відповідно до п. 4. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 2 237 814,60 грн. (180,60 за 1 кв.м.).

Згідно з п. 7. договору сторонами передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі, що становить 67 134,44 грн. (5,4180 грн. за 1 кв.м.) на рік.

Рішенням Чернігівської міської ради від 29.07.2011 року «Про затвердження ставок земельного податку та встановлення розміру орендної плати в місті Чернігові» на підставі ст. 288 Податкового кодексу України встановлено розмір орендної плати за землі житлової і громадської забудови, промисловості та інших категорій земель при умові комерційного використання (оптова торгівля, роздрібна торгівля та інше невраховане вище комерційне використання) - на рівні 4-кратного розміру земельного податку.

Рішенням Чернігівської міської ради від 28.04.2011 року затверджено «Положення про порядок визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам в місті Чернігів» (далі - положення).

Рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 17.12.2012 року за №339 (п. 1.2) затверджено акт комісії за №2 від 10.12.2012 року, яким визначено розмір збитків, заподіяних відповідачем Чернігівській міській раді в зв'язку з ухиленням від внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 1,2391 га по вул. Незалежності, 32, на виконання рішень міської ради від 17.12.2010 року, 29.07.2011 року та 31.03.2011 року за період з 06.04.2011 року по 01.12.2012 року включно у розмірі 339 324,29 грн.

На підставі наведеного та змін у законодавстві, прокурор звернувся до господарського суду з позовом про відшкодування Чернігівській міській раді збитків у розмірі 339 324,29 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, тобто шляхом укладення додаткової угоди за договором.

Пунктом 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» спори про внесення змін до договору оренди (найму) у зв'язку із запровадженням нових тарифів, ставок орендної плати (в т. ч. внесенням змін до відповідних методик) мають вирішуватися з урахуванням вимог приписів ст. 632 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 21 Закону «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якими розмір орендної плати в договорі встановлюється за домовленістю сторін і може бути змінено за погодженням сторін або у випадках та на умовах, встановлених законом.

Пунктом 10 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається не більше одного разу за рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, збільшення розмірів ставки земельного податку та в інших випадках передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 28 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства та договором передбачено можливість зміни умов договору за згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Однак, всупереч зазначеного, сторонами не було внесено змін до договору щодо розміру орендної ставки, при цьому позивач не звертався до суду з вимогою про внесення змін до договору на підставі змін в законодавстві, враховуючи, як стверджує апелянт, ухилення відповідача в позасудовому порядку укласти додаткову угоду на підставі наведеного.

Таким чином, колегія суддів встановила відсутність підстав для застосування збільшеної ставки орендної плати за землю у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі, оскільки позивачем в даний період не було внесено зміни до договору в частині розміру орендної плати, як це передбачено п.п. 10, 28 договору.

Крім того, згідно з ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, колегія суддів зазначає, що у Чернігівської міської ради не виникло право нараховувати орендну плату з урахуванням збільшеного розміру процентів від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки вказані зміни не були внесені в договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При аналізі змісту наведеної правової норми можна дійти висновку про те, що при прийнятті рішення про відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (Ухвала Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ) від 21.12.2005 року).

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, прокурор та позивач, в порядку ст.ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, не довели наявності протиправної поведінки відповідача (оскільки відсутній факт порушення з боку ТОВ «Форест-2000» умов договору або норм чинного законодавства), розміру збитків, причинного зв'язку між діями відповідача та збитками та наявності вини у відповідача.

Отже, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 339 324,29 грн., обрахованих на підставі збільшеного розміру процентної ставки орендної плати без внесення змін до договору та за відсутності обов'язкових фактів передбачених ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Чернігівської області від 25.06.2013 року у справі №927/261/13-г відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення господарського суду Чернігівської області від 25.06.2013 року у справі №927/261/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 25.06.2013 року у справі №927/261/13-г залишити без змін.

3. Справу №927/261/13-г повернути до господарського суду Чернігівської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич