Постанова

від 25.11.2013 по справі 16-18-2/129

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа № 16-18-2/129

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Залещенко Галини Яківни б/н від 10.01.2012р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 р.

у справі № 16-18-2/129

за позовом: ТзОВ "Комерційний банк "Українська фінансова група", м.Київ

до відповідача-1: ТзОВ "Інекс", м.Ужгород

до відповідача-2: ТзОВ "Будіндустрія ХХІ століття", м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Залещенко Галини Яківни, м.Черкаси

про стягнення в сумі 17 255 653,95 грн. за рахунок предмету іпотеки;

застосування до предмета іпотеки процедури продажу іпотекодержателем від

власного імені та зобов'язання органи бюро технічної інвентаризації надавати

необхідні документи для реалізації предмета іпотеки, а також здійснювати

реєстрацію права власності на предмет іпотеки за його покупцем

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися

від відповідача-1 - не з'явилися

від відповідача-2 - не з'явилися

від третьої особи - Філатова А.М. - представник (довіреність б/н від 20.11.2013 року)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 року у справі № 16-18-2/129 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Васьковський О.В., судді Кадар Й.Й., Ремецькі О.Ф.) позов задоволено повністю; стягнуто з ТзОВ „ІНЕКС" на користь комерційного банку „Українська фінансова група" - Товариства з обмеженою відповідальністю:- суму 17255653,95 грн., у т.ч. 15000000,00 грн. основної заборгованості, 1537136,98 грн. відсотків, 564041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154475,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків; суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; звернуто стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, пр-т Античний, 4 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Будіндустрія ХХІ століття", а саме квартири: №2, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,80 м 2 , загальною площею 59,60 м 2 ; №15, яка складається з 3 кімнат житловою площею 70,30 м 2 , загальною площею 115,20 м 2 ; №31, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,50 м 2 , загальною площею 60,10 м 2 ; №39, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,40 м 2 , загальною площею 61,00 м 2 ; №50, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,30 м 2 , загальною площею 59,90 м 2 ; №69, яка складається з 3 кімнат житловою площею 77,00 м 2 , загальною площею 169,8 м 2 ; №151, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м 2 , загальною площею 129,5 м 2 ; №152, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,9 м 2 , загальною площею 131,5 м 2 ; №165, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,6 м 2 , загальною площею 132,2 м 2 ; №166, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,0 м 2 , загальною площею 128,8 м 2 ; №179, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,3 м 2 , загальною площею 120,8 м 2 ; №180, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м 2 , загальною площею 130,4 м 2 ; №207, яка складається з 2 кімнат житловою площею 53,5 м 2 , загальною площею 133,0 м 2 ; №209, яка складається з 3 кімнат житловою площею 68,30 м 2 , загальною площею 129,30 м 2 ; №220, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,1 м 2 , загальною площею 118,9 м 2 ; №221, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,4 м 2 , загальною площею 91,7 м 2 , у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНЕКС" на користь комерційного банку „Українська фінансова група" - Товариства з обмеженою відповідальністю: - суму 17255653,95 грн., у т.ч. 15000000,00 грн. основної заборгованості, 1537136,98 грн. відсотків, 564041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154475,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків; - суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; застосовано до предмета іпотеки, на який звертається стягнення, процедуру продажу комерційним банком „Українська фінансова група" - Товариством з обмеженою відповідальністю будь-якій особі-покупцеві, відповідно до статті 38 Закону України „Про іпотеку".

Рішення суду мотивоване тим, що між позивачем та відповідачем 1 існували договірні правовідносини щодо виконання договору кредитування, зобов'язання по яких відповідачем 1 у встановлений договором термін не виконані, у зв'язку з чим у ТзОВ "Інекс" утворилася заборгованість, доказів погашення якої та штрафних санкцій, відповідно, станом на день розгляду спору суду не подано. Водночас, судом першої інстанції встановлено, що для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір іпотеки.

Поряд з цим, суд першої інстанції покликається положення ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 33 Закону України „Про іпотеку", відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, при цьому, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Залещенко Галина Яківна оскаржила його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 10.01.2012 р., в якій просить рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 року у справі № 16-18-2/129 скасувати частково, в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська фінансова група» щодо:

- стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, пр-т Античний, 4 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Будіндустрія ХХІ століття", а саме квартири: №2, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,80 м 2 , загальною площею 59,60 м 2 ; №15, яка складається з 3 кімнат житловою площею 70,30 м 2 , загальною площею 115,20 м 2 ; №31, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,50 м 2 , загальною площею 60,10 м 2 ; №39, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,40 м 2 , загальною площею 61,00 м 2 ; №50, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,30 м 2 , загальною площею 59,90 м 2 ; №69, яка складається з 3 кімнат житловою площею 77,00 м 2 , загальною площею 169,8 м 2 ; №151, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м 2 , загальною площею 129,5 м 2 ; №152, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,9 м 2 , загальною площею 131,5 м 2 ; №165, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,6 м 2 , загальною площею 132,2 м 2 ; №166, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,0 м 2 , загальною площею 128,8 м 2 ; №179, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,3 м 2 , загальною площею 120,8 м 2 ; №180, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м 2 , загальною площею 130,4 м 2 ; №207, яка складається з 2 кімнат житловою площею 53,5 м 2 , загальною площею 133,0 м 2 ; №209, яка складається з 3 кімнат житловою площею 68,30 м 2 , загальною площею 129,30 м 2 ; №220, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,1 м 2 , загальною площею 118,9 м 2 ; №221, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,4 м 2 , загальною площею 91,7 м 2 , у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНЕКС" на користь комерційного банку „Українська фінансова група" - Товариства з обмеженою відповідальністю: - суму 17255653,95 грн., у т.ч. 15000000,00 грн. основної заборгованості, 1537136,98 грн. відсотків, 564041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154475,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків; - суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; застосування до предмета іпотеки, на який звертається стягнення, процедуру продажу комерційним банком „Українська фінансова група" - Товариством з обмеженою відповідальністю будь-якій особі-покупцеві, відповідно до статті 38 Закону України „Про іпотеку" - відмовити.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що судом першої інстанції неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки приймаючи рішення господарський суд Закарпатської області вирішив питання про права та обов'язки Залещенко Г.Я., а саме: звернув стягнення на квартиру № 31, яка знаходиться за адресою: проспект Античний, будинок, 4 у м. Севастополі та яка є, як зазначає скаржник її приватною власністю.

При цьому, скаржник покликається на заочне рішення Гагарінського суду міста Севастополя від 10.03.2010 року, відповідно до якого позовні вимоги Залещенко Г.Я. до ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття", КБ "Українська фінансова група" - ТОВ, третя особа КП «БТІ ДРОНМ СМР» про визнання права власності були задоволені частково. Зокрема, як вказує скаржник, вищевказаним рішенням було визнано за Залещенко Г.Я. право власності на однокімнатну квартиру № 31, на 3-му поверсі, загальною площею 61,8 кв.м. у секції А, яка знаходиться за будівельною адресою: м. Севастополь, проспект Античний, будинок, 4.

Крім цього, скаржник вважає, що підставою для скасування рішення господарського суду Закарпатської області є порушення норм процесуального права, а саме, рішення прийнято господарським судом з порушенням правил територіальної підсудності та констатує, що юридична адреса ТзОВ «ІНЕКС»: 01021, вул. Мечнікова, 20, м. Київ, зареєстровано ТзОВ «ІНЕКС» за адресою: 01021, вул. Липська, 19/7, квартира, 21, м. Київ; ТзОВ «Будіндустрія ХХІ століття» зареєстровано за адресою: 02099, вул. Ялтинська, 5-Б, Дарницький район, м. Київ; нерухоме майно, на яке було звернено стягнення, знаходиться в м. Севастополі, проспект Античний.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2012 року (т. 2 а.с. 105) та ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2012 року (т. 2 а.с. 106) у складі колегії суддів: головуючий суддя Краєвська М.В., судді Галушко Н.А., Орищин Г.В. відмовлено у відновленні строку на подання апеляційної скарги Залещенко Галини Яківни від 10.01.2012 р. б/н на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 р. у справі № 16-18-2/129 та залишено апеляційну скаргу Залещенко Галини Яківни від 10.01.2012 р. б/н на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 р. у справі № 16-18-2/129 без розгляду. Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2012 року (т. 2 а.с. 184-188) касаційну скаргу Залещенко Галини Яківни задоволено, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р. про відмову у відновленні пропущеного строку та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р. про залишення апеляційної скарги без розгляду у справі № 16-18-2/129 скасовано, апеляційну скаргу Залещенко Галини Яківни на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011р. у справі № 16-18-2/129 передано на розгляд Львівського апеляційного господарського суду.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 12.04.2012 року у справі № 16-18-2/129, та керуючись ст.ст. 86, 93, 98 ГПК України ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2012р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Мельник Г.І., судді Новосад Д.Ф., Михалюк О.В. апеляційну скаргу Залещенко Галини Яківни прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р. провадження у справі № 16-18-2/129 зупинено до вирішення Гагарінським районним судом м. Севастополя справи №2702/397/12. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2013р. поновлено апеляційне провадження у справі №16-18-2/129 по розгляду апеляційної скарги Залещенко Галини Яківни та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 року у справі № 16-18-2/129 оскаржується особою, яка не брала участі у справі. При цьому, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 року у даній справі (т. 3 а.с. 29-30), зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2, Залещенко Галину Яківну.

В дане судове засідання прибула представник третьої особи, скаржника у справі, однак, позивач та відповідачі явки уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлениі про час та місце розгляду апеляційної скарги ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року.

Враховуючи ту обставину, що позивач та відповідачі належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідачів.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника третьої особи у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги Залещенко Галини Яківни слід відмовити.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 15 лютого 2008 року між Комерційним банком «Українська фінансова група» - товариство з обмеженою відповідальністю (Банк - Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЕКС» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 4Ю/2008 з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1 від 30.09.2008р. (т. 1 а.с.22), № 2 від 31.10.2008р. (т. 1 а.с. 23), № 3 від 29.12.2008р. (т. 1 а.с. 24), № 4 від 29.01.2009р. (т. 1 а.с. 25), № 5 від 12.02.2009р. (т. 1 а.с. 26), № 6 від 17.02.2009р. (т. 1 а.с. 27), № 7 від 22.04.2009р. (т. 1 а.с. 28), № 8 від 01.06.2009р. (т. 1 а.с. 29), № 9 від 29.06.2009р. (т. 1, а.с. 30), № 10 від 11.09.2009р. (т.1 а.с. 31) (надалі - Кредитний договір) (т. 1 а.с. 14-21).

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії з лімітом в сумі 15 000 000,00 грн. (з врахуванням Договору № 7 від 22.04.2009р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору) з терміном погашення не пізніше 01 липня 2010 року на поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки (з врахуванням Договору № 5 від 12.02.2009р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору) у розмірі 20,5 % річних.

Пунктом 3.4. Кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховуються Банком за період з першого до останнього дня поточного місяця. Відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником на рахунок щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а при поверненні суми кредиту в повному обсязі - в день погашення заборгованості.

Таким чином, на виконання умов Кредитного договору Банком було надано Позичальнику кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами № 905 від 15.02.2008р. на суму 13 300 487,15 грн. (т. 1 а.с. 52), № 856 від 18.02.2008р. на суму 1 699 500,00 грн. (т. 1 а.с. 53) та №4969 від 30.09.2008р. на суму 569 024,60 грн. (т. 1 а.с. 54), а також виписками по особовим рахункам з 15.02.2008р. по 17.05.2010р. (т. 1 а.с. 46-49) та з 05.05.2009р. по 17.05.2010р. (т. 1 а.с. 50).

Водночас, колегія суддів зазначає, що факт отримання кредиту Позичальником не оспорювався.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що ТзОВ «ІНЕКС» (Позичальник) у встановлений у договорі термін не виконав свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість у сумі 15000000,00 грн. основної заборгованості та 1 537 136,98 грн. відсотків (розрахунок т. 1 а.с. 109-110).

У відповідності до п. 6.2. Кредитного договору при несплаті Позичальником у встановлений термін заборгованості по кредиту, а також відсотків за користування кредитом, відсотків за неправомірне користування кредитом, плати за надання та управління фінансовим кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені до дати припинення цих обставин, та нараховується щоденно.

Таким чином, з врахуванням п. 6.2. Кредитного договору Позичальнику Банком нараховано пеню, яка згідно розрахунку позивача становить 564 041,10 грн. за несвоєчасне погашення кредиту та 154 475,87 грн. за прострочення сплати відсотків (розрахунок т. 1 а.с. 111).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Водночас ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, кредитні відносини виникають на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

Враховуючи вище наведене та відсутність у матеріалах справи доказів погашення кредиту, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовної вимоги в частині стягнення з ТзОВ «ІНЕКС» суми 17 255 653,95 грн., у т.ч. 15 000 000,00 грн. основної заборгованості, 1 537 136,98 грн. відсотків, 564 041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154 475,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків.

Частиною 2 статті 346 ГК України встановлено, що для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

З матеріалів справи встановлено, що для забезпечення виконання зобов'язань відповідачем 1 - ТзОВ «ІНЕКС» за Кредитним договором, 29.12.2008 року між Комерційним банком «Українська фінансова група» - товариство з обмеженою відповідальністю (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ХХІ століття» (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки № 1 від 25.02.2009р. (т. 1 а.с. 38-41) № 2 від 01.06.2009р. (т. 1 а.с. 42-43), № 3 від 12.09.2009р. (т. 1 а.с. 44-45) (надалі - Договір іпотеки) (т. 1 а.с. 32-37).

Відповідно до умов Договору іпотеки Товариство з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ХХІ століття» передало в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме квартири: №2, №15, №31, №39, №50, №69, №151, №152, №165, №166, №179, №180, №207, №209, №220, №221, що знаходяться за адресою: м. Севастополь, пр-т Античний, 4.

Статтею 7.1. Договору іпотеки передбачено, зокрема, що Іпотекодержатель має право отримати задоволення вимог за Зобов'язаннями за рахунок Предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником Зобов'язання в цілому в тій чи іншій частині (в тому числі й у випадках невиконання (неналежного виконання) Зобов'язання при реалізації Іпотекодержателем права вимоги достроково виконання Зобов'язання) та (або) у випадку, якщо Іпотекодавець порушив будь-який з обов'язків, що зазначені в п. 5.3.1. -п. 5.3.10. цього Договору та (або) у випадку, якщо Іпотекодавець порушив будь-яку з гарантій (запевнень) Іпотекодавця, що зазначені в ст. 2 цього Договору „Гарантії щодо Предмету іпотеки".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", поняття іпотеки визначається як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно із ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, статтею 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Документальними доказами у справі встановлено, що на підставі п. 5.3.4. Кредитного договору та ст.ст. 33, 35, ч.3 ст.42 Закону України „Про іпотеку" Банк звертався до ТзОВ «ІНЕКС» та ТзОВ «Будіндустрія ХХІ століття» з претензією № 01/6-58 від 18.09.2009р. (т. 1 а.с. 62-63) та вимогами № 01/6-510 від 09.11.2009р. (т. 1 а.с. 61), № 01/6-575 від 18.11.2009р. (т. 1 а.с. 60а) щодо погашення заборгованості за Кредитним договором. Проте, претензія та вказані вимоги залишилися без відповіді та задоволення.

Статтею 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задоволити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. При цьому, іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до Висновку про вартість майна ринкова вартість об'єкта незалежної оцінки станом на 17.02.2009р. становить 22 676 115,00 грн. (т. 1 а.с. 107). Даний Висновок здійснено суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «РЄМ», який діяв на підставі Сертифікату № 4855/06 суб'єкта оціночної діяльності від 30.05.2006р. та згідно договору № 10/02 від 17.02.2009р. на проведення оцінки майна - квартир загальною площею 1 963,30 кв.м. у будинку за адресою: АРК, м. Севастополь, просп. Античний, буд. № 4, що належать ТОВ «Будіндустрія ХХІ століття».

Разом з тим, відповідно до п. 1.4. Договору іпотеки узгоджена Сторонами вартість Предмета іпотеки становить 21 165 430,00 грн.

Враховуючи викладене, та перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання апелянта на те, що судом першої інстанції неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки приймаючи рішення господарський суд Закарпатської області вирішив питання про права та обов'язки Залещенко Г.Я., а саме: звернув стягнення на квартиру № 31, яка знаходиться за адресою: проспект Античний, будинок, 4 у м. Севастополі та яка є, як зазначає скаржник її приватною власністю, колегія суддів вважає такі необґрунтованими та спростовані матеріалами справи. Більше того, судова колегія зазначає, що Договір купівлі-продажу опціонів № 0190806/N/1/01 від 22.08.2006 року укладений між Залещенко Г.Я., Комерційним банком «Українська фінансова група» - товариство з обмеженою відповідальністю та ТзОВ «Будіндустрія ХХІ століття», на який покликається скаржник не є належним та допустимим доказом визнання права приватної власності за Залещенко Г.Я.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на Договір іпотеки, яким передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ХХІ століття» передало в іпотеку належне йому на праві власності майно, зокрема, квартиру №31, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, пр-т Античний, 4, що засвідчено Свідоцтвом про право власності, зокрема, на цю квартиру, виданим Фондом комунального майна Севастопольської міської ради 14.11.2007 року. Таким чином, Договором іпотеки було визначено, що майно, а саме квартири: №2, №15, №31, №39, №50, №69, №151, №152, №165, №166, №179, №180, №207, №209, №220, №221, які знаходяться за адресою: м. Севастополь, пр-т Античний, 4 належать на праві власності ТзОВ «Будіндустрія ХХІ століття».

В апеляційній скарзі апелянт також покликається на заочне рішення Гагарінського суду міста Севастополя від 10.03.2010 року, яким позовні вимоги Залещенко Г.Я. до ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття", КБ "Українська фінансова група" - ТОВ, третя особа КП «БТІ ДРОНМ СМР» про визнання права власності задоволені частково, зокрема, було визнано за Залещенко Г.Я. право власності на однокімнатну квартиру № 31, на 3-му поверсі, загальною площею 61,8 кв.м. у секції А, яка знаходиться за будівельною адресою: м. Севастополь, проспект Античний, будинок, 4. Водночас, перевіряючи доводи апеляційної скарги в цій частині, судовою колегією встановлено, що переглядаючи вказане заочне рішення в апеляційному порядку рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 13.12.2012 року у справі № 22ц-2790-1864/2012р. апеляційну скаргу ТзОВ Комерційний банк «Українська фінансова група» задоволено, а заочне рішення Гагарінського суду міста Севастополя від 10.03.2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким Залещенко Г.Я. в позові відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.05.2013 року у справі № 6-1155св13 касаційну скаргу Залещенко Г.Я. задоволено, рішення Апеляційного суду міста Севастополя від 13.12.2012 року скасовано, заочне рішення Гагарінського суду міста Севастополя від 10.03.2010 року залишено в силі.

При цьому, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ встановлено, що свідоцтво про право власності на будинок № 4 по проспекту Античному у м. Севастополі зареєстровано за ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття" 14 листопада 2007 року, на що також було покликання в Договорі іпотеки від 29.12.2008р.

Оцінюючи доводи апелянта та аналізуючи матеріали справи, судовою колегією встановлено, що заочним рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 26.06.2013 року у справі № 2702/397/12 позов Залещенко Галини Яківни задоволено; скасовано свідоцтво про право власності Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 14.11.2007 року, яким за ТОВ «Будіндустрія XXI століття» було визнано право власності на однокімнатну квартиру № 31, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, проспект Античний, будинок 4; визнано частково недійсним договір іпотеки стосовно передачі в іпотеку однокімнатної квартири № 31, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, проспект Античний, будинок 4, укладеного 29.12.2008 року між Комерційним банком «Українська фінансова група» - товариство з обмеженою відповідальністю та товариством з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія XXI століття», засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капінос А.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 13111; виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 8362907, контр. сума 8Е5Д40Д4Д5 про іпотеку квартири № 31, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, проспект Античний, будинок 4; виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 8345319, контр. сума Д2Б76ДБ338 про заборону відчуження квартири № 31, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, проспект Античний, будинок 4; зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Севастополі зняти заборону щодо проведення будь яких дій з квартирою № 31, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, проспект Античний, будинок 4.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.05.2013 року та рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 26.06.2013 року, скасовано свідоцтво, яким за ТОВ «Будіндустрія XXI століття» було визнано право власності, зокрема, на однокімнатну квартиру № 31, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, проспект Античний, будинок 4, вилучено з іпотеки однокімнатну квартиру № 31, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, проспект Античний, будинок 4 та визнано за Залещенко Г.Я. право власності на цю ж однокімнатну квартиру № 31, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, проспект Античний, будинок 4.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, відповідно до вищенаведеної правової норми Конституції України, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.05.2013 року та рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 26.06.2013 року, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що Залещенко Г.Я., порушення прав якої визнано судовими рішеннями, має право звернутися за виконанням судових рішень шляхом звернення до органів виконавчої служби, відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та таким чином відновити права, які на її думку були порушені.

Крім цього, судова колегія вважає за необхідне зазначити те, що оскаржуване рішення господарського суду Закарпатської області винесене 15.03.2011 року, а судові акти на які покликається апелянт, як на підставу своїх вимог, а саме: ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.05.2013 року та рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 26.06.2013 року винесені вже після ухвалення судового рішення у даній справі.

Більше того, як вбачається з аналізу вищенаведених рішень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Гагарінського районного суду міста Севастополя, ці вимоги апелянта, що стосуються квартири № 31 за адресою: м. Севастополь, проспект Античний, будинок 4 уже вирішені, а тому на думку судової колегії повторного вирішення не потребують. При цьому, щодо вимоги скаржника про скасування рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011р. в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в цілому, в тому числі по квартирах №2, №15, №39, №50, №69, №151, №152, №165, №166, №179, №180, №207, №209, №220, №221, то слід зазначити, що така вимога необґрунтована жодними повноваженнями як з боку сторін у справі так і інших осіб, та не базується на вимогах законодавства, а тому до задоволення не підлягає.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, порушення правил територіальної підсудності, судова колегія зазначає наступне.

Загальні правила територіальної підсудності справ господарському суду визначені статтею 15 ГПК України. Так, згідно з частиною 1 ст.15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою даного позову є невиконання відповідачем 1, який знаходиться в м. Ужгород, умов Кредитного договору за рахунок предмета іпотеки визначеного Договором іпотеки, а предметом позову - стягнення коштів за Кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки визначений Договором іпотеки.

При цьому, частиною 3 ст. 15 ГПК України передбачено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Таким чином, як вбачається з позовної заяви ТзОВ "Комерційний банк "Українська фінансова група" звернулося до господарського суду Закарпатської області за своїм вибором, у відповідності до вимог ст. 15 ГПК України. Відтак, покликання скаржника на порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності, судова колегія вважає необґрунтованими.

Разом з тим, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі колегія суддів зазначає, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам ст. 39 Закону України "Про іпотеку". Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Поряд з цим, пунктом 7.5. Договору іпотеки передбачено застереження, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на Предмет іпотеки шляхом продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу порядку встановленому ст.38 Закону України „Про іпотеку" за ціною вказаною в п.1.4 цього договору.

Відтак, висновок місцевого господарського суду в частині задоволення вимоги позивача про застосування до Предмета іпотеки процедури продажу Іпотекодержателем Предмета іпотеки від власного імені будь-якій особі, як встановлено ст. 38 Закону України „Про іпотеку", на думку колегії суддів є обґрунтований.

Разом з тим, як вбачається з резолютивної частини рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 року, судом було стягнуто з ТзОВ „ІНЕКС" на користь КБ „Українська фінансова група" - ТзОВ 17255653,95 грн., та звернуто стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, пр-т Античний, 4 та належать ТзОВ „Будіндустрія ХХІ століття" у рахунок погашення заборгованості ТзОВ „ІНЕКС" на користь КБ „Українська фінансова група" - ТзОВ на суму 17255653,95 грн.

Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що судовим рішенням передбачене подвійне стягнення суми за неналежне виконання Кредитного договору, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відтак, вбачається, що господарським судом винесено рішення, яким фактично можливе стягнення в подвійному розмірі. Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що у такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а розрахунок суми заборгованості має зазначатись у мотивувальній частині рішення.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права та враховуючи повноваження апеляційного господарського суду щодо розгляду справи, визначені ст. 101 ГПК України, керуючись законом та внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з метою усунення подвійного стягнення, колегія суддів вважає за доцільне змінити резолютивну частину рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011р. у даній справі.

Водночас, колегія суддів зазначає, що інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані та не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Нормою ст.43 ГПК України передбачено що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 року у справі № 16-18-2/129 змінити, виклавши резолютивну частину рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 року у справі № 16-18-2/129 в наступній редакції:

«Позов задоволити повністю.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНЕКС" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. М. Грушевського, 25, код 22936707) перед комерційним банком „Українська фінансова група" - Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Київ, вул. Грушевського/Кріпосний Яр, 34/1, літ. „А", код 26549574) на суму 17255653,95 грн., у т.ч. 15000000,00 грн. основної заборгованості, 1537136,98 грн. відсотків, 564041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154475,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків; суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу - звернути стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, пр-т Античний, 4 та належить товариству з обмеженою відповідальністю „Будіндустрія ХХІ століття" (м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код 33147828), а саме квартири: №2, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,80 м 2 , загальною площею 59,60 м 2 ; №15, яка складається з 3 кімнат житловою площею 70,30 м 2 , загальною площею 115,20 м 2 ; №31, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,50 м 2 , загальною площею 60,10 м 2 ; №39, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,40 м 2 , загальною площею 61,00 м 2 ; №50, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,30 м 2 , загальною площею 59,90 м 2 ; №69, яка складається з 3 кімнат житловою площею 77,00 м 2 , загальною площею 169,8 м 2 ; №151, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м 2 , загальною площею 129,5 м 2 ; №152, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,9 м 2 , загальною площею 131,5 м 2 ; №165, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,6 м 2 , загальною площею 132,2 м 2 ; №166, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,0 м 2 , загальною площею 128,8 м 2 ; №179, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,3 м 2 , загальною площею 120,8 м 2 ; №180, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м 2 , загальною площею 130,4 м 2 ; №207, яка складається з 2 кімнат житловою площею 53,5 м 2 , загальною площею 133,0 м 2 ; №209, яка складається з 3 кімнат житловою площею 68,30 м 2 , загальною площею 129,30 м 2 ; №220, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,1 м 2 , загальною площею 118,9 м 2 ; №221, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,4 м 2 , загальною площею 91,7 м 2 .

Застосувати до предмета іпотеки, на який звертається стягнення, процедуру продажу комерційним банком „Українська фінансова група" -товариством з обмеженою відповідальністю (м. Київ, вул. Грушевського/Кріпосний Яр, 34/1, літ. „А", код 26549574) будь-якій особі-покупцеві, відповідно до статті 38 Закону України „Про іпотеку".»

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Залещенко Галини Яківни б/н від 10.01.2012 р. залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011р. у справі № 16-18-2/129 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задоволити повністю.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою

відповідальністю „ІНЕКС" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. М.

Грушевського, 25, код 22936707) перед комерційним банком „Українська

фінансова група" - Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Київ, вул.

Грушевського/ Кріпосний Яр, 34/1, літ. „А", код 26549574) на суму 17255653,95

грн., у т.ч. 15000000,00 грн. основної заборгованості, 1537136,98 грн. відсотків,

564041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154475,87 грн. пені за

прострочення сплати відсотків; суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по

сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процессу - звернути стягнення на

предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, пр-т Античний, 4 та

належить товариству з обмеженою відповідальністю „Будіндустрія ХХІ століття"

(м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код 33147828), а саме квартири: №2, яка складається

з 1 кімнати житловою площею 23,80 м 2 , загальною площею 59,60 м 2 ; №15, яка

складається з 3 кімнат житловою площею 70,30 м 2 , загальною площею 115,20 м 2 ;

№31, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,50 м 2 , загальною площею

60,10 м 2 ; №39, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,40 м 2 , загальною

площею 61,00 м 2 ; №50, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,30 м 2 ,

загальною площею 59,90 м 2 ; №69, яка складається з 3 кімнат житловою площею

77,00 м 2 , загальною площею 169,8 м 2 ; №151, яка складається з 2 кімнат житловою

площею 52,2 м 2 , загальною площею 129,5 м 2 ; №152, яка складається з 2 кімнат

житловою площею 51,9 м 2 , загальною площею 131,5 м 2 ; №165, яка складається з 2

кімнат житловою площею 52,6 м 2 , загальною площею 132,2 м 2 ; №166, яка

складається з 2 кімнат житловою площею 51,0 м 2 , загальною площею 128,8 м 2 ;

№179, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,3 м 2 , загальною площею

120,8 м 2 ; №180, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м 2 , загальною

площею 130,4 м 2 ; №207, яка складається з 2 кімнат житловою площею 53,5 м 2 ,

загальною площею 133,0 м 2 ; №209, яка складається з 3 кімнат житловою площею

68,30 м 2 , загальною площею 129,30 м 2 ; №220, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,1 м 2 , загальною площею 118,9 м 2 ; №221, яка складається з 1 кімнати

житловою площею 23,4 м 2 , загальною площею 91,7 м 2 .

Застосувати до предмета іпотеки, на який звертається стягнення, процедуру продажу комерційним банком „Українська фінансова група" -товариством з

обмеженою відповідальністю (м. Київ, вул. Грушевського/Кріпосний Яр, 34/1, літ. „А", код 26549574) будь-якій особі-покупцеві, відповідно до статті 38 Закону

України „Про іпотеку".»

3. Господарському суду Закарпатської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складений 29.11.2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.