Постанова

від 12.11.2013 по справі 5023/10653/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Справа № 5023/10653/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р. у справі№ 5023/10653/11 господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест" до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Інтер" 2.Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" провідшкодування збитків та визнання недійсним договору,

За участю представників

- позивача: Красніков П.І., дов. б/н від 25.07.2012р.; Левшичина О.В., дов. б/н від 06.11.2012р.;

- відповідача1: не з'явилися;

- відповідача2: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Інтер" та Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання недійсним іпотечного договору від 14.08.2007р. №PL07-464/29-1 та про відшкодування збитків на суму 85000грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2012р. у справі №5023/10653/11 (колегія суддів у складі головуючого судді Жельне С.Ч., суддів Тихого П.В., Присяжнюка О.О., з урахуванням ухвал про виправлення описки від 26.04.2012р., 21.08.2012р.) позов задоволено частково. Визнано недійсним іпотечний договір від 14.08.2007р. №PL 07-464/29-1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Інтер" та Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. за реєстровим №2984-д від 14.08.2007р. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Інтер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест" 470,5грн. судового збору. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест" 470,5грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест" в дохід державного бюджету України 1352,5грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р. у справі №5023/10653/11 (колегія суддів у складі головуючого судді Білоусової Я.О., суддів Здоровко Л.М., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу ТОВ "Пріоритет -Інтер" задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2012р. у справі №5023/10653/11 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним іпотечного договору від 14.08.2007р. №РL07-464/29-1 скасовано. Прийнято нове рішення в цій частині, про відмову задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2012р. залишено без змін.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р. у справі №5023/10653/11 та залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2012р. у справі №5023/10653/11.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 14.08.2007р. між позивачем (продавець) та відповідачем-1 (покупець) був підписаний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. (зареєстровано в реєстрі за №2980-д 14.08.2007р.). За умовами п.1.1 цього договору продавець продає та передає, а покупець купує та приймає у власність нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го поверхів в літ А-6-8, загальною площею 1309,6кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, майдан Конституції, будинок №1.

Поряд з цим, судами встановлено, що 14.08.2007р. між відповідачем-1 (іпотекодавець) та ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є відповідач-2) (іпотекодержатель) був укладений іпотечний договір №PL 07-464/29-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. за реєстровим №2984-д 14.08.2007р. За умовами п.1.1 цього договору для забезпечення повного і своєчасного виконання ТОВ "Пріоритет-Інтер" (іпотекодавцем) боргових зобов'язань, визначених у статті 2 цього договору, останній надає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, визначене у статті 3 цього договору.

З договірних умов, зазначених сторонами у п.2.1, 3.1, 3.2 іпотечного договору судами попередніх інстанцій з'ясовано, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання відповідачем-1 кожного і всіх його зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього. Предметом іпотеки за цим договором є нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го поверхів в літ А-6-8, загальною площею 1309,6кв.м., що знаходяться за адресою: місто Харків, майдан Конституції, будинок № 1. Нежитлові приміщення належать іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі - продажу предмету іпотеки. Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №14874422 від 12.06.2007р., виданого комунальним підприємством Харківське бюро технічної інвентаризації, предмет іпотеки включає відповідні приміщення.

Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2009р. у справі №38/335-09 за позовом ТОВ "Фарватер Інвест" до ТОВ "Пріоритет-Інтер" розірвано договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 14.08.2007р., що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест" та товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - Інтер", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. 14.08.2007р. за реєстровим №2980-д. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест" право власності на нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го поверхів в літ А-6-8, загальною площею 1309,6кв.м., що знаходяться за адресою: місто Харків, майдан Конституції, будинок №1, а саме: перший поверх №№ 1-5, № I, № XVII, загальною площею 57,4кв.м.; другий поверх: №№1-8, №I, загальною площею 109,10кв.м.; третій поверх №№ 1-16, № I, загальною площею 252,7кв.м.; четвертий поверх №№ 1-20, №I, загальною площею 256кв.м.; п'ятий поверх №№1-19, №I, загальною площею 258,1кв.м.; шостий поверх №№1-20, №I, загальною площею 258,5кв.м.; сьомий поверх №№7-15, №III, загальною площею 117,8кв.м.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовну вимогу щодо визнання недійсним договору іпотеки, послався на підтвердження у відповідності до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, наявності та існування права власності позивача на вищезазначене майно рішенням господарського суду у справі №38/335-09 на час укладення спірного іпотечного договору і на час розгляду справи, непередання майна позивачем відповідачу-1 за актом приймання, внаслідок чого, пославшись на приписи ст.182, ч.1 ст.203, ст.ст.210, 215, 317, 319, 321, ч.4 ст.334, ст.ст.583, 657 Цивільного кодексу України, ст.5 Закону України "Про іпотеку", ч.3 ст.11 Закону України "Про заставу", визнав оскаржуваний договір недійсним.

Проте суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції обґрунтовано не погодився з наступних підстав.

З урахуванням приписів ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, встановив, що суб'єктний склад сторін у даній справі та у справі №38/335-09 не є тотожним, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що факти, встановлені рішенням господарського суду у справі №38/335-09 не мають преюдиціального значення для даної справи, а тому підлягають доказуванню в загальному порядку.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, надав правову оцінку спірному договору, врахував приписи ст.ст.203, 210, 215, ч.1 ст.328, ч.1, 4 ст.334, ст.ст.655, 657 Цивільного кодексу України (в редакції на час укладення договору), п.1, 2, 5, 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №671 (в ред. на момент спірних правовідносин), суд апеляційної інстанції встановив зі змісту договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що сторони у п.4.1 розділу 4 (момент виникнення права власності) договору купівлі-продажу від 14.08.2007р. узгодили виникнення у покупця права власності на нежитлові приміщення (предмет цього договору) з моменту державної реєстрації цього договору відповідно до умов ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України.

З огляду на зазначене, враховуючи приписи ч.1, 4 ст.334 Цивільного кодексу України, якою визначено момент набуття права власності за договором, наведені у Витягу про реєстрацію в державному реєстрі правочинів від 14.08.2007р. дані щодо реєстрації договору купівлі-продажу визначених нежитлових приміщень за адресою: місто Харків, майдан Конституції, будинок №1, з датою нотаріального посвідчення 14.08.2007р. та номером у реєстрі нотаріальних дій №2980-д, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що з моменту підписання наведеного договору купівлі-продажу та до моменту визнання права власності за позивачем за рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2009р. у справі №38/335-09, відповідач-1 мав право здійснювати правомочності власника відносно придбаного майна у відповідності до ст.319 Цивільного Кодексу України на момент підписання оспорюваного договору іпотеки. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оскаржуваного договору іпотеки недійсним, внаслідок чого підставно скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним іпотечного договору з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову задоволенні позову.

Відмовляючи у стягненні збитків на суму 85000грн., суд першої інстанції, пославшись на приписи ст.22 Цивільного кодексу України, вірно вказав про недоведення позивачем наявності в діях відповідача-1 складу цивільного правопорушення для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків, як-то протиправної поведінки, наявності збитків у визначеному позивачем розмірі, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини, з чим обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи в цій частині без змін прийняте у даній справі рішення, та що не оскаржується позивачем у справі.

Згідно зі ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, колегією суддів касаційної інстанції відхиляються, оскільки вони зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд касаційної скарги на суму 802,9грн. покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер Інвест" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р. у справі №5023/10653/11 - без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко