Ухвала

від 03.12.2013 по справі 805/7229/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року справа №805/7229/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., секретар судового засідання Гонтаренко М. Е., за участі представників позивача Пустовгар А. О., Постельняк Т. В. за дов., відповідача Лисенкова Д. М. за дов., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі № 805/7229/13-а (суддя Чучко В. М.) за позовом державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2013 року державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (т. 1 арк. спр. 3-8) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку (далі - СДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2012 року № 0000721530/30964/10/15-17-3, від 22 березня 2013 року № 0000011517/7772/10/15-17-3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року (т. 4 арк. спр. 114-124) позов ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» задоволений. Скасоване податкове повідомлення-рішення СДПІ від 29 грудня 2012 року № 0000721530/30964/10/15-17-3 про збільшення ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5461002 грн., у тому числі за основним платежем - 4316992 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 1144010 грн. Скасоване податкове повідомлення-рішення СДПІ від 22 березня 2013 року № 0000011517/7772/10/15-17-3 про збільшення ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 475473,02 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 475473,02 грн.

Відповідач не погодився з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу (т. 4 арк. спр. 126-134), в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти апеляційної скарги та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2012 року, наказу СДПІ у м. Донецьку від 10 серпня 2012 року № 243, посадовими особами СДПІ у м. Донецьку здійснена документальна планова виїзна перевірка державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складений акт № 600/15-17-3-31599557 від 13 грудня 2012 року (т. 1 арк. спр. 13-109). Акт перевірки посадовими особами позивача був підписаний з запереченнями, які були розглянуті СДПІ та відхилені (т. 1 арк. спр. 110-146).

В висновках акту перевірки зазначено, що позивач в порушення вимог частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2 наказу Міністерства фінансів України від 1 листопада 2011 року № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» зависив податковий кредит на загальну суму 431753062 грн., в тому числі за січень 2011 року у сумі 540,45 грн., лютий 2011 року у сумі 958,33 грн., березень 2011 року у сумі 538,90 грн., квітень 2011 року у сумі 415,52 грн., травень 2011 року у сумі 492,49 грн., липень 2011 року у сумі 2163330 грн., листопад 2011 року у сумі 1901896,06 грн., грудень 2011 року у сумі 7989,11 грн., січень 2012 року у сумі 123590,63 грн., лютий 2012 року у сумі 5583,51 грн., березень 2012 року у сумі 29222,76 грн., квітень 2012 року у сумі 22726,90 грн., травень 2012 року у сумі 38558,44 грн., червень 2012 року у сумі 21687,52 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, СДПІ у м. Донецьку прийняло 29 грудня 2012 року податкове повідомлення-рішення № 0000721530/30964/10/15-17-3 (т. 1 арк. спр. 9) про збільшення ДП «ВК «Краснолиманська» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5461002 грн., з якого основного платежу - 4316992 грн., штрафних (фінансових) санкцій 1144010 грн. (розрахунок штрафу - т. 1 арк. спр. 10).

1 січня 2013 року ДП «ВК «Краснолиманська» звернулося зі скаргою (т. 1 арк. спр. 147-152) до Окружної державної податкової інспекції - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, за наслідками розгляду якої прийнято рішення № 4671/10/10-233 від 14 березня 2013 року (т. 1 арк. спр. 154-158), яким податкове повідомлення - рішення № 0000721530/30964/10/15-17-3 від 29 грудня 2012 року залишено без змін та збільшено суму грошового зобов'язання на суму штрафної санкції 475473 грн. 02 коп.

На підставі рішення № 4671/10/10-233 від 14 березня 2013 року, СДПІ у м. Донецьку прийняло 22 березня 2013 року податкове повідомлення-рішення № 0000011517/7772/10/15-17-3 (т. 1 арк. спр. 11) про визначення ДП «ВК «Краснолиманська» грошового зобов'язання з податку на додану вартість штрафних (фінансових) санкцій 475473 грн. 02 коп.

5 квітня 2013 року позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України (т. 1 арк. спр. 159-164), в розгляді якої Міністерство доходів і зборів України відмовило.

Перше спірне питання стосується того, що позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ на суму 187485,13 грн. по податковим накладним, розділ 3 яких заповнений не державною мовою. Перелік цих податкових накладних наведений СДПІ у додатку № 8 до акту перевірки (т. 4 арк. спр. 103-106). З долучених до справи податкових накладних (т. 2 арк. спр. 1-28) вбачається, що в них заповнені всі обов'язкові реквізити на українській мові, окрім номенклатури (найменування) товарів (послуг) вказаних на російській мові.

За абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається в паперовому чи електронному вигляді та повинна містити обов'язкові реквізити, але про необхідність заповнення цих реквізитів українською мовою не вказано.

При цьому, як статтею 198, так і іншими нормами Податкового кодексу України прямо не передбачено, що формування податкового кредиту залежить від мови складання наявної у платника податку податкової накладної та заповнення всіх граф податкової накладної українською мовою. Крім того, СДПІ в акті не зазначило, що заповнення розділу 3 деяких податкових накладних спричинило перекручення або неправильність визначення податку на додану вартість, також не встановлювалася невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки, тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що податковий кредит сформований за цими податковими накладними правомірно.

Другим спірним питанням є повторне включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість на суму 2163330 грн. за податковою накладною № 2 від 22 лютого 2011 року, виданою ТОВ «Газенерголізинг».

СДПІ посилається на те, що 10 червня 2011 року за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «ВК «Краснолиманська» з питань дотримання податкового законодавства за період з 1 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року був складений акт № 386/15-16-23/3-31599557 та на його підставі 30 червня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000721312/26436/10/15-16-23/3 (т. 3 арк. спр. 10) про збільшення грошового зобов'язання на суму ПДВ 2163330 грн. та про застосування штрафу в розмірі 1 грн., з огляду на те, що податкова накладна № 2 від 22 лютого 2011 року ПДВ з якої був включений до податкового кредиту лютого 2011 року була наявна в факсокопії та не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ДП «ВК «Краснолиманська» не погодилося з результатами вказаної перевірки та звернулося до суду. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/11717/2011 у задоволенні позову ДП «ВК «Краснолиманська» до СДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 00007211312/26436/10/15-16-23/3 від 30 червня 2011 року відмовлено, в подальшому позивач вказане рішення не оскаржував.

ДП «ВК «Краснолиманська» зазначає, що оригінал податкової накладної від 22 лютого 2011 року № 2 був отриманий від ТОВ «Газенерголізинг» 31 липня 2011 року, що підтверджує штамп вхідної кореспонденції (т. 2 арк. спр. 31), у зв'язку з чим до складу податкового кредиту податок на додану вартість з цієї податкової накладної, не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, був сформований у липні 2011 року з одночасним доданням, у відповідності до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (т. 2 арк. спр. 29-30).

Абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Таким чином, при включені у липні 2011 року ПДВ за податковою накладною від 22 лютого 2011 року було дотримано вимоги наведеної статті.

Податковий кодекс не містить прямої заборони того, що з'ясування позивачем, як покупцем, питання щодо не здійснення продавцем реєстрації податкової накладної, позбавляє його після проведення податкової перевірки права на включення ПДВ з цієї податкової накладної до складу податкового кредиту з одночасним поданням відповідної заяви у тому періоді, в якому зафіксовано повторне її отримання.

Третім спірним питанням є те, що ДП «ВК «Краснолиманська» до складу податкового кредиту включило податок на додану вартість у розмірі 2945,69 грн. на підставі первинних документів. Такими первинними документами є транспортні квитки та готельні рахунки (т. 2 арк. спр. 91-238), додані до звітів службових осіб позивача, які перебували у відрядженнях для забезпечення ведення господарської діяльності, а саме для ведення переговорів щодо співпраці, укладення господарських договорів, передання або отримання господарських документів та іншого.

Відповідно до приписів пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є наступні первинні документи: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника), при цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

За пунктом 10 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1002, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1402/18697 (чинного в період відображення позивачем ПДВ у реєстрі отриманих податкових накладних), у розділі II реєстру відображаються, окрім отриманих податкових накладних, інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг.

СДПІ зазначає, що відображення у реєстрі транспортних квитків та готельних рахунків здійснено відповідачем не вірно, а саме з позначками «ПН» (податкова накладна) та «чек», що мало наслідком завищення податкового кредиту.

Тобто, спірним є питання про те, чи привело невірне скорочення назви первинних документів у реєстрі до неправомірного завищення складу податкового кредиту.

СДПІ під час перевірки не встановило того факту, що транспортні квитки та готельні рахунки не є первинними документами, на підставі яких можливо формування податкового кредиту. Не точне ведення реєстру при скороченні назви первинного документу при його наявності в оригіналі та за відсутності зауважень щодо його складання не має наслідком позбавлення платника податку права на включення ПДВ до складу податкового кредиту, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Четверте спірне питання стосується включення ДП «ВК «Краснолиманська» до складу податкового кредиту податку на додану вартість на суму 7100 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Донконтракт» (договір від 7 жовтня 2011 року № 07/10-28 зі специфікаціями - т. 4 арк. спр. 14-19).

У зв'язку з ненаданням ТОВ «Донконтракт» позивачу податкової накладної, податкова декларація з ПДВ за березень 2012 року була подана з додатком 8 (заява про відмову постачальника надати податкову накладну) та актом приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за лютий 2012 року від 31 березня 2012 року на суму 42600 грн., з якої ПДВ 7100 грн. (т. 1 арк. спр. 166-168). Зазначений акт був зареєстрований в реєстрі, як первинний документ, який надав право позивачу на формування податкового кредиту.

Типові форми первинних облікових документів у будівництві "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (типова форма № КБ-2в) та "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (типова форма № КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року № 554, не зареєстрованим в Міністерстві юстиції України. Відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами), не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші.

По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших, ніж державні, джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду (лист Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 12/19-2-9-21-2368 від 9 березня 2010 року). Договором від 7 жовтня 2011 року № 07/10-28 передбачено, що ТОВ «Донконтракт» зобов'язаний здійснити роботи по ремонту обладнання та по закінченню ремонту передати обладнання за актом приймання-передачі виконаних робіт.

За абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акт приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за лютий 2012 року від 31 березня 2012 року на суму 42600 грн., з якої ПДВ 7100 грн., містить назву, дату і місце складання, назви замовника та підприємства, яке здійснювало ремонт, вид здійсненого ремонту, перелік матеріалів використаних при ремонті, одиниці виміру, поточну ціну, обсяг та вартість виконаних робіт та іншу детальну інформацію, яка характеризує виконану господарську операцію, тобто зазначений акт є первинним документом в розумінні частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України до первинних документів, які підтверджуються виконання робіт, встановлена лише одна умова - відповідність вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначеною нормою така умова підтвердження податкового кредиту, як відповідність форми акту виконаних робіт затвердженій міністерством типовій формі, не встановлена, тому висновки суду першої інстанції щодо неправомірного нарахування ПДВ за цим фактом є правильними.

П'ятим спірним питанням є включення ДП «ВК «Краснолиманська» до складу податкового кредиту податку на додану вартість на суму 1940069,80 грн. у листопаді 2011 року, січені-червні 2012 року, за висновком СДПІ без документів, що засвідчують факт сплати податку або документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Позивач подав у листопаді 2011 року, січні-червні 2012 року одночасно з податковими деклараціями з ПДВ додатки 8 з доданням до них податкових, видаткових накладних, квитанцій про оплату коштів, актів здачі-приймання товарів, актів виконаних робіт, рахунків-фактури, платіжних доручень, які подавалися до СДПІ та направлялися поштою, що підтверджується супровідними листами (т. 1 арк. спр. 170-184, т. 2 арк. спр. 56-90, т. 3 арк. спр. 43-118). Тобто, склад податкового кредиту доведений документально, що спростовує висновки податкового органу.

Шостим спірним питанням є включення ДП «ВК «Краснолиманська» до складу податкового кредиту листопада 2011 року податку на додану вартість на суму 16600 грн. за податковою накладною від 2 листопада 2011 року № 5 виданою ТОВ «Ліга-Груп».

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 11 липня 2013 року (т. 3 арк. спр. 166-168) підтверджено місцезнаходження ТОВ «Ліга-Груп» та відсутність відомостей про перебування вказаного товариства у процедурі банкрутства, припинення. Також вказано, що відсутні відомості з відомчих ресурсів органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, в тому числі відомості щодо відсутності підприємства за місцем реєстрації.

Здійснення господарської операції - поставки та установки комплекту студійного обладнання «CBT.VID» для організації нарад (конференцій) на базі «Polycom» та «CBT» загальною вартістю 99600 грн., в тому числі ПДВ 16600 грн., між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Ліга-Груп» підтверджено договором купівлі-продажу від 7 жовтня 2011 року № 9/12, видатковою накладною від 22 грудня 2011 року № 9/12, платіжним дорученням від 1 листопада 2011 року № 1504, податковою накладною від 2 листопада 2013 року № 5 (т. 3 арк. спр. 28, 29, т. 4 арк. спр. 7-13). Після отримання податкової накладної, позивачем було виявлено порушення постачальником порядку її заповнення в частині дати виписки, тому податкова декларація з ПДВ за листопад 2011 року, до складу податкового кредиту за якою увійшла сума 16600 грн., була подана з додатком 8 (т.1 арк. спр. 169). Факт отримання обладнання, його установки, оприбуткування не є спірним. Таким чином, дотримання вимог законодавства зі сторони позивача за вказаною угодою є доведеним, а відповідальність за дії іншого платника податку, у разі недекларування ним своїх зобов'язань, суб'єкт господарювання не несе.

Під час розгляду в порядку адміністративного судочинства публічно-правових спорів, постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою лише в питаннях чи мало місце діяння та вчинено воно особою, відносно якої складена постанова (частина 4 статті 72 КАС України). Постановою Красноармійського міськрайонного суду від 17 квітня 2013 року у справі № 3/235/502/2013 (т. 4 арк. спр. 107) притягнуто до адміністративної відповідальності Генерального директора ДП «ВК «Краснолиманська» у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. У вказаній постанові не зазначено та не доведено дослідженням доказів того факту, що порушення встановлені СДПІ в акті перевірки № 600/15-17-3-31599557 від 13 грудня 2012 року вчинені генеральним директором та не вказано обставин вчиненого правопорушення. Тобто, в розумінні частини 4 статті 72 КАС України зазначена постанова не є належним доказом у даній адміністративній справі, так само, як таким доказом не є постанова Красноармійського міськрайонного суду від 25 березня 2013 року у справі № 235/1141/13-п (т. 4 арк. спр. 108-109) про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення щодо головного бухгалтера ДП «ВК «Краснолиманська».

З огляду на наведене, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, постанова суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись статтями 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 3 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва