Рішення

від 28.11.2013 по справі 15/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.11.2013 Справа № 15/66

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Блиск" м. Донецьк

до відповідача : Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 40012грн.15коп.

За участю представників сторін

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія Блиск" м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 35900,00грн., пені в розмірі 2378,25грн., інфляції в сумі 1273,59грн., 3% річних у розмірі 460,31грн., що разом становить 40012грн.15коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 15/765045 від 17.05.2010р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

06.04.2011р. позивач надав клопотання, за змістом якого зазначив, що сторонами під час укладання договору не було досягнуто згоди щодо конкретної форми акту прийому-передачі, через що видаткова накладна і є документом, що підтверджує факт прийому-передачі продукції. Внаслідок чого позивач вважає, що відповідач повинен був протягом 3 банківських днів з дня передачі продукції (фактично з дня її прийому за видатковою накладною) оплатити поставлену продукцію.

Відповідач 10.05.2011р. звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження по справі №15/66 у зв'язку з порушенням провадження по пов'язаній справі 13/31пд за позовом ВАТ «Енергомашспецсталь» до ТОВ «Компанія Блиск» про визнання недійсним договору №15/765045 від 17.05.2010р.

Ухвалою від 10.05.2011р. суд зупинив провадження по справі №15/66 до вирішення пов'язаної з нею справи №13/31пд, що розглядається господарським судом Донецької області в іншому складі суддів.

Розпорядженням від 08.06.2011р. за підписом заступника голови господарського суду Донецької області, у зв'язку з обранням судді Богатиря К.В. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу було передано на повторний автоматичний розподіл, за результатом якого було обрано суддю Марченко О.А.

Розпорядженням від 20.07.2011р. за підписом заступника голови господарського суду Донецької області, у зв'язку з обранням судді Марченко О.А. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу було передано на повторний автоматичний розподіл, за результатом якого було обрано суддю Макарову Ю.В.

Ухвалою від 02.10.2013р. суд поновив провадження по справі, призначив судове засідання на 17.10.2013р.

Вся кореспонденція належним чином направлялася позивачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.10.2013р., відповідачу кореспонденція направлялася за адресою, вказаною у позові та яка підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.10.2013р.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

У зв'язку з неявкою сторін та невиконання вимог ухвал суду, розгляд справи після його поновлення відкладався, востаннє на 28.11.2013р.

Сторони в судове засідання 28.11.2013р. своїх представників не направили.

Разом з цим, через канцелярію суду 28.11.2013р. позивач звернувся до суду з клопотанням №17/1868 від 27.11.2013р. про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцать днів, яке судом відхиляється з наступних підстав.

Клопотання обгрунтовується необхідністю надання додаткових документів: акту звірки, відзиву, неможливістю забезпечити участь представника відповідача.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Наявності виняткових обставин для продовження строку розгляду спору судом не встановлено.

Як свідчать матеріали справи, відповідач жодного разу не забезпечив участь свого представника в судових засіданнях, вимог ухвал суду не виконав. Факт обізнаності відповідача про розгляд справи підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про отримання ухвал господарського суду, клопотаннями про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження у справі, що унеможливлює порушення його процесуальних прав в цій частині.

Як встановлено судом, з моменту порушення провадження по справі у позивача було достатньо часу для звірки розрахунків з позивачем, надання суду позиції по суті спору та доказів у її підтвердження. Відповідачем не доведено неможливості надати через канцелярію суду або засобами поштового зв'язку документів, які на його думку є необхідними для розгляду справи.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Наразі в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представника відповідача.

Ухвалою від 07.11.2013р. явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою.

Відсутність представників сторін в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установлені законом строки.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

17.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Блиск» (продавцем) та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 15/765045 (далі за текстом - договір), згідно з яким продавець зобов'язується передати в установлений строк промисловий пилосос KARCHER NT 993 І (1 шт.), у подальшому який іменується «продукція», у власність покупця, а покупець зобов'язується у відповідності з умовами цього договору прийняти цю продукцію та оплатити її.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, продукції, її ціна, строки поставки зазначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно із п. 2.1 договору, ціна продукції зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що загальна сума договору складає 35 900грн.00коп., з урахуванням ПДВ.

У відповідності з п. 5.2 договору датою передання продукції вважається дата його вручення покупцеві з доданням пакету документів, які оговорені у п.6.2 договору. Факт передання продукції й документів оформлюється актом приймання - передачі. У випадку не підписання сторонами даного акту продавець вважається таким, який не виконав свої зобов'язання з передання продукції, а покупець має право не оплачувати передану продавцем продукцію до дати підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 6.1 договору сторони встановили, що продавець зобов'язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: а) рахунок; б) накладну (у накладній обов'язкове посилання на отримувача продукції); в) податкову накладну; д) паспорт.

Відповідно до п. 9.2 договору форма розрахунків - 100% оплата протягом 3 банківських днів з моменту поставки продукції на склад покупця та отримання документів, які зазначені у п.6.2 договору.

Згідно із п. 13.2 договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р.

Пунктом 13.3 договору сторони погодили, що у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, він вважається пролонгованим на строк до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань.

За умовами п. 1.2 договору сторони уклали Специфікацію № 1 до договору, якою визначили найменування товару, а саме позивач повинен був здійснити поставку промислового пилососу KARCHER NT 993 І, кількістю 1 шт., вартістю 35900грн.00коп. (з ПДВ).

Відповідно до вимог та положень закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008р. Відкрите акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь". У зв'язку з цим до правоустановчих документів відповідача були внесені відповідні зміни, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 608386 та Довідка з ЄДРПОУ АБ № 378206, статут у новій редакції дата реєстрації 28.04.2011р.

У п.1.2, п. 1.3 статуту Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" у новій редакції (дата реєстрації 28.04.2011р.) обумовлено, що товариство змінило свою назву з Відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства (Протокол річних Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» №1 від 21.04.2011р.), Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».

В позовній заяві позивач посилається на те, що у виконання зобов'язань за договором № 15/765045 від 07.10.2010р. передав відповідачу промисловий пилосос KARCHER NT 993 І, у кількості 1 шт. і обумовлені п.6.2 договору документи, але відповідач свої зобов'язання з оплати продукції не виконав, у зв'язку з чим виникла заявлена до стягнення сума боргу.

25.01.2011р. позивач надіслав відповідачу претензію № 19/01 від 21.01.2011р., якою просив погасити виниклу заборгованість та сплатити нараховані за неналежне виконання зобов'язання з оплати товару суму штрафних санкцій, однак, як стверджує позивач, вимога залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви, предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 35900,00грн., пеню в розмірі 2378,25грн., збитки від інфляції в сумі 1273,59грн., 3% річних у розмірі 460,31грн., підставою позову є договір купівлі-продажу № 15/765045 від 17.05.2010р.

Договір № 15/765045 від 17.05.2010р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.

Доказів того, що вказаний договір у судовому порядку визнавався недійсним, матеріали справи не містять.

Виходячи з інформації, що міститься в базі даних "Діловодство спеціалізованого суду", доступ до якої має суд, було встановлено, що 12.07.2011р. господарським судом Донецької області по справі №13/31пд було прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог ВАТ „Енергомашспецсталь" м. Краматорськ, Донецька область до ТОВ „Компанія Блиск", м.Донецьк, про визнання договору № 15/765045 від 17.05.2010р. недійсним було відмовлено. Рішення господарського суду Донецької області від 12.07.2011р. у справі №13/31пд залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2011р. Відомості щодо оскарження постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2011р. в касаційному порядку відсутні.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 15/765045 від 17.05.2010р. позивач за видатковою накладною №Б-2308/52 від 07.10.2010р. здійснив поставку обумовленого Специфікацію № 1 до договору товару вартістю 35900грн.00коп. відповідачу.

Поставлений згідно зазначеної накладної товар на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 2350 від 06.10.2010р. прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на вказаній накладній.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 15/765045 від 17.05.2010р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 9.2 договору форма розрахунків - 100% оплата протягом 3 банківських днів з моменту поставки продукції на склад покупця та отримання документів, які зазначені у п.6.2 договору.

У відповідності з п. 5.2 договору датою передання продукції вважається дата його вручення покупцеві з доданням пакету документів, які оговорені у п.6.2 договору. Факт передання продукції й документів оформлюється актом приймання - передачі. У випадку не підписання сторонами даного акту продавець вважається таким, який не виконав свої зобов'язання з передання продукції, а покупець має право не оплачувати передану продавцем продукцію до дати підписання акта приймання-передачі.

У позову позивач стверджує, що разом з товаром 07.10.2010р. передав відповідачу всі передбачені п. 6.2. договору документи, доказів пред'явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій з цього приводу матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що під час прийому-передачі спірного товару сторони підписували видаткову накладну №Б-2308/52 від 07.10.2010р. Видаткова накладна є супроводжуючим документом, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товарно-матеріальні цінності, що передаються, відправляються або транспортуються. Таким чином, і акт прийому-передачі, і видаткова накладна виконують тотожні функції акту передачі, який є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у продавця і оприбуткування їх у покупця, для здійснення розрахунків та ведення первинного обліку.

Підписання відповідачем (покупцем) видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З огляду на викладене, суд вважає, що видаткова накладна та акт приймання-передачі є рівнозначними первинними документами, які підтверджують факт передачі позивачем та прийняття відповідачем спірного товару та, як наслідок, виникнення обов'язку у відповідача відповідно до п.9.2 договору здійснити оплату поставленого товару.

Враховуючи, що товар за видатковою накладною № Б-2308/52 від 07.10.2010р. разом з пакетом документів був поставлений та відповідно отриманий відповідачем 07.10.2010р., то з урахуванням умов п. 9.2 договору, строк оплати вартості товару в сумі 35900грн.00коп. наступив для відповідача 12.10.2010р., а вже з 13.10.2010р. почалося прострочення виконання зобов'язання зі сплати вартості отриманого товару.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як стверджує позивач у позові, товар залишився повністю неоплаченим відповідачем.

Оскільки факт отримання спірного товару підтверджується матеріалами справи, докази оплати спірного товару в матеріалах справи відсутні, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 35900грн.00коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 460грн.31коп., які нараховані за період з 13.10.2010р. по 17.03.2011р. на суму боргу 35900грн.00коп., а також інфляційні втрати у сумі 1273грн.59коп., нараховані за період з жовтня 2010р. по лютий 2011р.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошей, строк оплати яких наступив, але не сплачених.

Суд перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення інфляційних, з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" Лист ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р, вважає його обґрунтованим та вірним, вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок 3% річних за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, встановив, що позивачем вірно визначений момент виникнення права вимагати від відповідача виконання грошового зобов'язання, представлений розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку з чим заявлена позивачем суму 3% річних у розмірі 460грн.31коп. підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2378грн.25коп., яка нарахована за період з 13.10.2010р. по 17.03.2011р. на суму боргу 35900грн.00коп.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Так, сторони у п. 10.7 договору передбачили, що у разі прострочення оплати грошових коштів, у відповідності п.9.2 покупець сплачує продавцю за кожен день прострочення оплати пеню у розмірі 0,5% від суми що підлягає оплаті, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Розглянувши розрахунок в цій частині вимог суд встановив, що нарахування пені здійснено позивачем з урахуванням вимог ст.ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", вірно визначений момент настання у відповідача зобов'язання з оплати товару та дотримані вимоги ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок пені, встановив, що розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку з чим заявлена позивачем сума пені в розмірі 2378грн.25коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Блиск", м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область про стягнення суми основного боргу в розмірі 35900,00грн., пені в розмірі 2378,25грн., інфляційних втрат в сумі 1273,59грн., 3% річних у розмірі 460,31грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (юридична адреса: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Блиск" (код ЄДРПОУ 32442723; юридична адреса за витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.10.2013р: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, будинок 1/2; адреса для листування: 83027, м. Донецьк, вул. Савченка, буд. 2, кв. 102) суму основного боргу в розмірі 35900,00грн., пені в розмірі 2378,25 грн., інфляційних втрат в сумі 1273,59 грн., 3% річних у розмірі 460,31грн., витрати на оплату державного мита в сумі 400грн. 13коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 28.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова