Постанова

від 23.09.2013 по справі 805/12277/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 р. Справа №805/12277/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання Алюніній Г.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УПЦ»

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

за участю сторін:

від позивача: Войтух О.М. (за дов. б/н від 2 вересня 2013 року)

від відповідача: Кіра Г.М. (за дов. № 01-01/242 від 16 вересня 2013 року)

від третьої особи: не з'явилися

У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «УПЦ» (далі - ТОВ «УПЦ», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про визнання дій щодо зміни з 01 січня 2013 року класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й протиправними, скасування повідомлення відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька від 22 липня 2013 року щодо зміни ТОВ «УПЦ» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, скасування повідомлення управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м. Донецька №7809/05 від 22 липня 2013 року щодо зміни ТОВ «УПЦ» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька відновити раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва з 01 січня 2013 року, зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м.Донецька направити повідомлення до управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м. Донецька про відновлення 41-го класу ризику професійного виробництва.

Під час розгляду справи позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька щодо зміни Товариству з обмеженою відповідальністю «УПЦ» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й - протиправними; скасувати рішення (повідомлення) №2460 від 15 липня 2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька щодо зміни товариству з обмеженою відповідальністю «УПЦ» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька направити повідомлення до управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про відновлення Товариству з обмеженою відповідальністю 41-го класу професійного ризику виробництва.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12 серпня 2013 року ним отримано від управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька повідомлення від 22 липня 2013 року № 7809/05 про зміну класу професійного ризику виробництва. Згідно даного повідомлення позивачу відповідно до основного виду економічної діяльності «Добування кам'яного вугілля» за кодом 05.10 (національного класифікатора України ДК 009:2010) з 01 січня 2013 року встановлено відповідачем 67 клас професійного ризику виробництва (раніше був 41), тому розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 49,7% (раніше був 38%).

Позивач зазначив, що національний класифікатор України ДК 009:2010 розмежовує поняття видобутку кам'яного вугілля за видами видобування: підземним шляхом, поверхневим. Збагачення вугілля є окремим видом діяльності суб'єкта господарювання, що передбачений кодом 05.10 Національного класифікатору України № ДК 009:2010. Позивач зауважив на тому, що збагачення кам'яного вугілля, що є основним видом діяльності позивача не можна відносити до 67 класу професійного ризику виробництва, оскільки згідно Порядку визначення класу професійного ризику за видами економічної діяльності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 237 від 08 лютого 2012 року клас професійного ризику виробництва є рівнем виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

З урахуванням викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «УПЦ» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 20 липня 2010 року, ідентифікаційний код 37216837 (арк. справи 12, 15-16).

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області основними видами економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «УПЦ» за КВЕД-2010 є: 05.10 Добування кам'яного вугілля; 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (арк. справи 16).

15 липня 2013 року Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька прийнято повідомлення № 2460 про зміну класу професійного ризику виробництва, в якому зазначено, що з 01 січня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «УПЦ» віднесено до 67-го класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності (арк. справи 54).

22 липня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька винесено повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва №7809/05, яким змінено позивачеві клас професійного ризику виробництва з 41 на 67 (арк. справи 11).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі за текстом - Закон № 1105), Порядком віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 30 (далі - Порядок № 30) та Порядком визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності № 237, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року (далі порядок № 237), Національним класифікатором України № ДК 009:2010, який затверджений наказом № 457 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (надалі - ДК 009:2010).

Відповідно до вимог статті 47 Закону № 1105 визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

При цьому, слід мати на увазі, що з 01 січня 2012 року вступив в дію національний класифікатор України № ДК 009:2010, затверджений наказом № 457 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі ДК 009:2010).

Згідно з наведеним класифікатором, основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.

Підпунктом 05.10 розділу 5 - Добувна промисловість і розроблення кар'єрів класифікатору передбачено такий вид діяльності як добування кам'яного вугілля, який включає в себе підземне та відкрите добування кам'яного вугілля, збагачення кам'яного вугілля, промивання, дегідратацію, калібрування, сортування та дроблення кам'яного вугілля, добування кам'яного вугілля відвалів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 237, який встановлює механізм визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, клас професійного ризику виробництва являє собою рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд), пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування).

Тобто, Фонд повинен визначати клас професійного ризику виробництва перш за все за рівнем виробничого травматизму і професійних захворювань на відповідному підприємстві, з урахуванням того, що використання самого КВЕД здійснюють користувачі за власними правилами.

Пунктом 9 Порядку № 237 передбачено, що розподіл видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва здійснюється згідно з додатком.

Так, згідно із додатком до Порядку № 237 до 41-го класу ризику відноситься в тому числі за ДК 009:2010, п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля), до 67-го класу ризику відноситься, також за ДК 009:2010, п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля).

Тобто, істотною обставиною для визначення чи то 41-го чи то 67-го класу ризику є перш за все спосіб видобування вугілля, а саме відкрите чи підземне.

Як встановлено під час розгляду даної адміністративної справи з наданих представниками сторін пояснень, позивач не здійснює підземного видобування кам'яного вугілля чи видобування вугілля відкритим способом, а лише здійснює перероблення (збагачення) вже добутого вугілля.

Доказів того, що позивач здійснює підземне видобування кам'яного вугілля відповідачем суду не надано, а судом такі обставини не встановлені.

При цьому, як вже зазначалося, в самому п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля ДК 009:2010 не дається розшифрування поняття - добування кам'яного вугілля, що не дає змоги віднести чи не віднести такий вид діяльності до відповідного підкласу.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Таким чином, Фонд дійшов хибного висновку стосовно віднесення позивача саме до 67-го класу ризику.

Щодо дій відповідача, стосовно порядку зміни класу ризику то слід зазначити, що Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 30, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 року за № 1337/18632, затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) (далі - Порядок № 30).

У пункті 3.4 Порядку № 30 встановлено, що віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється згідно з Класифікацією галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва.

У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності (пункт 3.2. Порядку № 30).

Як вже раніше зазначалося, клас залежить безпосередньо від ступеня ризику провадження господарської діяльності та визначається відповідно до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року за №237.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тих обставин, що позивачем здійснюється будь-яка діяльність пов'язана з підземним видобуванням вугілля.

Згідно із пунктом 3.10 Порядку № 30 страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі - відомість розподілу) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

У разі зміни основного виду економічної діяльності за даними відомості розподілу, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва, робочим органом виконавчої дирекції Фонду здійснюється перевірка страхувальника щодо достовірності поданих ним відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).

У разі прийняття рішення щодо зміни класу професійного ризику виробництва на підставі даних відомості розподілу або за результатами перевірки робочий орган виконавчої дирекції Фонду надсилає відповідному органу Пенсійного фонду повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва із зазначенням розміру єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону про єдиний внесок, і дати зміни класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Вид економічної діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних первинних бухгалтерських документів, відомості розподілу і звіряється з даними форми державного статистичного спостереження N 1-підприємництво (річна) «Звіт про основні показники діяльності підприємства», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30 серпня 2010 року № 365, за відповідний минулий рік або іншими звітами в разі, якщо страхувальник дану статистичну форму не складає.

З дослідженої судом наявної в матеріалах справи копії Відомості розподілу чисельності працівників, річного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2012 рік (арк. справи 53 ), що подана позивачем відповідачу 25 січня 2013 року, вбачається, що питома вага середньооблікової кількості штатних працівників за відповідним видом економічної діяльності (05.10) в загальній середньообліковій кількості штатних працівників становить 100%, питома вага обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за відповідним видом економічної діяльності в загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг) також становить 100%.

З вищевказаної відомості не вбачається зміни позивачем основного виду економічної діяльності.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для зміни товариству з обмеженою відповідальністю «УПЦ» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, тому суд вважає означені дії протиправними, а спірне рішення таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на наведене, відповідачем безпідставно направлено повідомлення про зміну Товариству з обмеженою відповідальністю «УПЦ» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й до управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача стосовно зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька направити повідомлення до управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про відновлення Товариству з обмеженою відповідальністю 41-го класу професійного ризику виробництва є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, що свідчать про незаконність дій та прийняття рішення (повідомлення) відповідача щодо зміни Товариству з обмеженою відповідальністю «УПЦ» класу професійного ризику виробництва на 67-й, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17, 18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 111, 121, 122-143, 154, 158, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УПЦ» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька, про визнання дій щодо зміни товариству з обмеженою відповідальністю «УПЦ» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й - протиправними; скасування рішення (повідомлення) №2460 від 15 липня 2013 року щодо зміни класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, зобов'язання направити повідомлення до управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про відновлення Товариству з обмеженою відповідальністю 41-го класу професійного ризику виробництва, - задовольнити повністю.

Визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька щодо зміни Товариству з обмеженою відповідальністю «УПЦ» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й - протиправними.

Скасувати рішення (повідомлення) №2460 від 15 липня 2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька щодо зміни товариству з обмеженою відповідальністю «УПЦ» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька направити повідомлення до управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про відновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "УПЦ" 41-го класу професійного ризику виробництва.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УПЦ» витрати по сплаті судового збору у сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 (сорок одна) коп.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників позивача та відповідача 23 вересня 2013 року. Повний текст постанови виготовлений 27 вересня 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.