Постанова

від 16.04.2009 по справі 8/296/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/296/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 квітня 2009 р.                                                                                    № 8/296/08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,

суддівГоголь Т.Г.,

Швеця В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Організації інвалідів "Турбота" м. Миколаєва "Союзу організації інвалідів України"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2008 року

у справі№  8/296/08

господарського судуМиколаївської області

за позовомОрганізації інвалідів "Турбота" м. Миколаєва "Союзу організації інвалідів України"

до

Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради

третя особаКомітет самоорганізації населення мікрорайону "Леваневський"

прозобов'язання вчинити певні дії

                                    за участю представників сторін від:

позивача: Антонюк М.О. (дов. від 23.12.08),

відповідача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

третьої особи: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

                                                      ВСТАНОВИВ:

Організації інвалідів "Турбота" м. Миколаєва "Союзу організації інвалідів України"  у червні 2008 року звернулася з позовом до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, і з урахуванням уточнень позовних вимог, просило  спонукати відповідача передачу у користування  нежитлові приміщення, площею 69, 73 кв.м. за адресою: вул. Леваневців 25/26 у м. Миколаєві на умовах, визначених договором оренди від 01.06.07. Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди від 01.06.07 щодо передачі позивачу орендованого майна, що тим самим порушило права Організації інвалідів "Турбота" м. Миколаєва "Союзу організації інвалідів України" на користування орендованим приміщенням.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.08, ухваленим суддею Гриньовою Т.В., позовні вимоги задоволено. Рішення вмотивоване посиланнями на статтю 526 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 13 і статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на підставі яких суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.  

Одеський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Бойко Л.І. (головуючого), Величко Т.А., Жукової А.М., постановою від 16.12.08 перевірене рішення місцевого господарського суду від 07.10.08 скасував, в задоволенні позову відмовив. Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем умови договору оренди від 01.06.07 виконані належним чином, орендоване приміщення ним було передано позивачу, що підтверджується складений актом приймання-передачі, відтак суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову і спонукання Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради передати позивачу у користування спірне нежитлове приміщення на умовах, визначених договором оренди від 01.06.07.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційного суду, Організація інвалідів "Турбота" м. Миколаєва "Союзу організації інвалідів України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.08 залишити в силі. Касаційна  скарга вмотивована доводами щодо порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 526, 527, 629 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового акта.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як установлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 01.06.07 між Організацією інвалідів "Турбота" м. Миколаєва "Союзу організації інвалідів України" і Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 6332, за умовами якого відповідач зобов'язався передати, а позивач - прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 69,73 кв.м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Леваневців, 25/26 з метою  використання під офіс (далі –Договір). Згідно з п.2.1 Договору позивач вступає у користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Пунктом 7.1 Договору встановлений обов'язок відповідача передати позивачеві майно за актом, який підписується одночасно з Договором. Сторони передбачили, що Договір оренди укладено строком на 11 місяців, що діє з 01.06.07 до 01.05.08 включно. Відповідно до п. 10.6 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору протягом одного місяця до закінчення строку чинності Договору та протягом одного місяця після закінчення строку його чинності Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору. Отже, предметом заявленого позову є вимога Організації інвалідів "Турбота" м. Миколаєва "Союзу організації інвалідів України" до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради про спонукання відповідача передати у користування нежитлове приміщення, площею 69,73 кв.м. за адресою: вул. Леваневців, 25/26 у м. Миколаєві на умовах, визначених договором оренди від 01.06.07.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що хоча акт прийому-передачі приміщення за Договором підписаний сторонами 01.06.07, але фактично спірне приміщення, площею 69,73 кв.м. позивачу на виконання умов Договору відповідачем не передавалося. Частиною 3 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено право орендаря вимагати від орендодавця передачі об'єкта, якщо орендодавець у строки і на умовах, визначених у договорі оренди, на передасть орендареві об'єкт оренди. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Крім того, господарський суд вказав, що відповідач належними засобами доказування не підтвердив факт надіслання на адресу Організації інвалідів "Турбота" м. Миколаєва "Союзу організації інвалідів України" листа –попередження з пропозицією про припинення Договору оренди від 01.06.07 у відповідності до вимог п. 10.6 Договору, відтак суд дійшов висновку, що Договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 6332 продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені зазначеним Договором. Відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", строк договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд послався на приписи статті 610 Цивільного кодексу України, згідно з якою порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. При вирішенні спорів щодо порушення умов зобов'язання повинен з'ясовуватись факт наявності такого порушення. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, при цьому судом враховано факт належного виконання відповідачем умов Договору, передача останнім позивачу орендованого приміщення, а також закінчення строку дії Договору, на який його було укладено.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками апеляційного суду, у зв'язку з наступним.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України. Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що термін дії договору визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма кореспондує з приписами статті 764 Цивільного кодексу України. Зі змісту вказаних статей вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовженим на такий самий строк, на який цей договір укладався, за  умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Викладені умови містить і пункт 10.6 Договору оренди. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що не надіслання Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради на адресу позивача заяви про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії є підставою для продовження строку дії такого договору на умовах, визначених Договором оренди від 01.06.07, а відтак і задоволення позовних вимог.

Висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову і, як наслідок, спонукання відповідача передати у користування на строк та на умовах, визначених договором від 01.06.07 спірного нежитлового приміщення є помилковим. Не застосування судом до спірних правовідносин правила статті 764 Цивільного кодексу України і статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"   призвело до винесення  необґрунтованої постанови, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.

Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів та правильно застосував норми процесуального права, а тому прийняте ним рішення належить залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

            ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Організації інвалідів "Турбота" м. Миколаєва "Союзу організації інвалідів України" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2008 року у справі № 8/296/08 скасувати.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 07 жовтня 2008 року залишити в силі.

Головуючий суддя:                                                                    Т. Добролюбова

Судді:                         Т. Гоголь

                                                                                            В. Швець