Постанова

від 03.12.2013 по справі 910/12479/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Справа№ 910/12479/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Петричук М.В. ( довір. №281 від 25.11.13);

Від відповідача - Бойков О.С. (довір. №9 від 16.07.2013р.);

Від третьої особи - не з'явився;

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Житлово-будівельного кооперативу «Октава-2»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2013р.

у справі № 910/12479/13 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Житлово-будівельного кооперативу «Октава-2»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс»

про стягнення 295803,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2013р. позов задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Октава-2» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 119389,198 грн. основного боргу, 2774 грн. 44 коп. збитків від інфляції, 6237,95 грн. - 3% річних, 341,72 грн. пені, 11938,92 грн. штрафу, 2813,65 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним з позивачем договором на послуги водопостачання та водовідведення у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає задоволенню частково, оскільки, як зазначає суд за період з січня 2009р. по червень 2010р. пройшов строк позовної давності, а за період з січня 2013р. по квітень 2013р. позивач послуги з водопостачання та водовідведення відповідачу не надавав.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2013р. в частині відмови в стягненні з ЖБК «Октава-2» боргу в розмірі 120 323,29 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що протягом спірного періоду ЖБК «Октава-2» здійснювало часткову оплату наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення , отже такі дії свідчать про визнання відповідачем боргу та переривання перебігу строку позовної давності..

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у том випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води та має на балансі бойлер. Власником бойлера, у якого встановлено прилад обліку на групу будинків позивачем, є ПАТ «Київенерго». Зазначений прилад обліку на групу будинків позивача встановлений на вході в бойлер і не може відображати об'єм води, яка постачається ПАТ «Київенерго» в кожний будинок за власними лічильниками , а розрахунковий спосіб, за яким позивач визначає об'єм такої води не був передбачений договором від 12.04.2001р. За даним договором не були передбачені приладу обліку питної води, що використовуються для виготовлення теплової енергії в гарячій воді, інших договорів між позивачем та відповідачем не укладалося.

В процесі розгляду справи апеляційною інстанцією, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс» та розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.11.2013р.

В судовому засіданні 19.11.2013р. оголошено перерву до 26.11.2013.р. та 26.11.2013р. оголошено перерва до 03.12.2013р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 03.12.2013р. не з'явився представник третьої особи.

Враховуючи те, що представник третьої особи про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином а також те, що всі учасники судового процесу надали пояснення по справі судова колегія ухвалила закінчувати розгляд апеляційної скарги у відсутності представника третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи судова колегія встановила.

12.01.2001р. між позивачем, як постачальником. та відповідачем, як абонентом, укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 9313/4-13, відповідно до п. 1 якого позивач зобов'язується надавати відповідачеві послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65.

Згідно п.2.1 договору до зобов'язань позивача відноситься забезпечення постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу28/74-82 "Вода питна", а також прийняття каналізаційних стоків, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин. Відповідач, згідно до п.2.2 договору сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг відповідачем здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до договору.

Кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача (п. 3.1 договору).

Як визначено п.3.4 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника, а якщо водолічильники відсутні, то згідно з п.3.3 договору позивач визначає інший спосіб обліку використаної води, передбачений Правилами.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що відповідач розраховується за надані послуги у порядку, встановленому чинним законодавством у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з житлово-будівельними кооперативами (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").

Положеннями ч. 2 ст. 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" підприємства питного водопостачання зобов'язані, зокрема, забезпечити виробництво та постачання споживачам питної води відповідно до умов договору, а споживачі питної води, у свою чергу, зобов'язані, у тому числі, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення (ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65, які були чинними на момент укладання договору, втратили чинність 18.10.2008р. у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008р. № 190, відповідно до п. 3.1 яких розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показників приладів обліку.

Згідно до ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частиною четвертою статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що у разі, якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Відповідно до пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008р. № 190 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

За змістом статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

З наведених норм вбачається, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Вищого господарського суду України від 03.03.2011р. у справі № 42/230, від 10.03.2011р. у справі № 7/222. При цьому, споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Щодо заявленої позивачем заборгованості за кодом 3-50511 у розмірі 138561,72грн. то така не підлягає стягненню з відповідача, оскільки на балансі відповідача не перебуває теплового пункту (котельні), договір № 9313/4-13 від 12.01.2001р. не регулює відносини сторін даного спору з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води.

В процесі розгляду справи апеляційним господарським судом відповідачем надано пояснення та підтверджується матеріалами справи, що 27.11.2012р. між ЖБК «Октава-2» та ТОВ «Водоканал-Сервіс» укладено договір №14 про здійснення функцій виконавця комунальних послуг, відповідно до умов якого ЖБК «Октава-2» доручає, а виконавець (ТОВ «Водоканал-Сервіс») приймає на себе зобов'язання виконувати функції виконавця комунальних послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого водовідведення, централізованого постачання гарячої води, централізованого опалення для споживачів. Як зазначає відповідач у відзиві (а.с.41) з 1 січня 2013р. споживачі перераховують кошти за отримані послуги їх виконавцю - ТОВ «Водоканал-Сервіс».

Таким чином, оскільки з січня 2013р. по квітень 2013р., позивач послуги з водопостачання та водовідведення відповідачу не надавав, що вбачається з наданого позивачем уточненого розрахунку позивача (а.с.173-178) позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судова колегія зазначає про те, що заборгованість за кодом 3-511 (питна вода (стоки) підлягає стягненню з відповідача у розмірі 45 229,57 грн. за період 01.07.2010р. по 31.12.2012р.

Відповідач, в процесі розгляду справи місцевим господарським судом, надав заяву про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості.

Судова колегія зазначає про те, що не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за кодом 3-511 у період з січня 2009р. по червень 2010р. включно, оскільки позовна заява була подана до суду 01.07.2013р., тому позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення суми боргу за вказаний період після закінчення встановлених для такої вимоги строків позовної давності.

Як зазначалось раніше, відповідно до п.3.6 договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому чинним законодавством у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи. Як вбачається з платіжного доручення (а.с.21 Додатки до справи) №10062103 позивачем виставлено платіжну вимогу-доручення за надані послуги за період з 05.05.2010р. по 07.06.2010р. ( за червень 2010р.) - 10.06.2010р.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст.610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст.612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ «АК «Київводоканал» про стягнення заборгованості за договором № 9313/4-13 від 12.01.2001р. підлягають частковому задоволенню у розмірі 45229,57 грн. з вище зазначених підстав.

Судова колегія, здійснивши перерахунок неустойки у вигляді пені, 3 % річних та інфляційних втрат, задовольняє відповідно, у розмірі: пеня - 859,72 грн. , інфляція - 4 703,88 грн., 3% річних - 3 282,55 грн.

Предметом позовних вимог є також вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 25 829,21 грн.

Так, пунктом 4.1 договору №9313/4-13 від 12.01.2001р. сторонами погоджено, що за відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штрафні санкції у розмірі 10 відсотків від несплаченої суми , однак заявлена позивачем зазначена вимога не доведена, оскільки матеріалами справи не підтверджується відмова відповідача від оплати наданих послуг, а тому не підлягає стягненню з відповідача 25 829,21 грн. штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача та відповідача задоволенню не підлягають, а рішення Господарського міста Києва підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Октава-2» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2013р. залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення.

3.Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2013р. у справі №910/12479/13 змінити. Резолютивну частину викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу " Октава - 2 " ( 02222, м. Київ, вул. Беретті, 3, код 22935317 ) на користь Публічного акціонерного товариства " Акціонерна компанія " Київводоканал " ( 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664 ) 45229 ( сорок п'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 57 коп. основного боргу, 4703 ( чотири тисячі сімсот три ) грн. 88 коп. збитків від інфляції, 3282 ( три тисячі двісті вісімдесят дві ) грн. 55 коп. - 3% річних, 859 ( вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 72 коп. пені, 1081 (тисяча вісімдесят одна) грн. 51 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовити».

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12479/13.

Повний текст постанови складено та підписано 09.12.2013р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло