Ухвала

від 03.12.2013 по справі 2а/0570/14269/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року справа №2а/0570/14269/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І. А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі № 2а/0570/14269/2012 за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 14.09.2012 року № 05-05.1-10-14/10956,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області, в якому просив визнати вимогу Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 14 вересня 2012 року №05-05.1-10-14/10956 протиправною (неправомірною) та скасувати (т. 1 а.с. 3-18).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року позов Державного підприємства "Маріупольский морський торгівельний порт" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 14 вересня 2012 року № 05-05.1-10-14/10956 задоволені повністю, скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 14 вересня 2012 року № 05-05.1-10-14/10956 (т. 7 а.с. 258-269).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т. 8 а.с. 1-11).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що спірна вимога від 14 вересня 2012 року № 05-05.1-10-14/10956, яка винесена за наслідками проведення ревізії та складання акту ревізії є обґрунтованою, винесена з урахуванням норм чинного законодавства, а тому, скасуванню та визнанню її протиправною не підлягає.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Рекомендаціями Міністерства юстиції України від 15.01.1996 року № 2 «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві в установі, організації» визначено, що керівники підприємств несуть персональну відповідальність за стан претензійно-позовної роботи. Недодержання встановленого порядку пред'явлення і розгляду претензій та позовів є порушенням державної дисципліни і тягне за собою відповідальність винних у цьому посадових осіб згідно з чинним законодавством. По пункту 3 вимоги, апелянт посилається на те, що підприємством захід земкаравану оформлений актом виконаних робіт за серпень 2010 року, що не відповідає дійсності та є порушенням п.1 ст. 9 Закону України № 996-ХІV, п.1.2, 2.2 Положення № 88 відповідно до яких первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо то безпосередньо після її закінчення, тобто у липні 2010 року.

По пункту 4 вимоги, зустрічною звіркою не підтверджено виконання промірних робіт на загальну суму 15290,80 грн, за які позивачем сплачено в повному обсязі, що є порушенням п.1.ст.9 Закону України № 996-ХІV та п.п.1.2, 2.1 Положення № 88; п.п. 5-7 П(С)Б № 16 «витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318.

По пункту 5 вимоги, в порушення вимог наказу № 43 підприємтвом самостійно встановлено завищену норму витрат дизельного палива на експлуатацію автобусів моделі Богдан А-0921 (державні норми АН 4711 ВО, АН 4712 ВО, АН 4713 ВО), що призвело до зайвого списання дизельного палива у кількості 1 939,84 літрів на суму 15001,61 грн.

По пункту 6 вимоги, встановлено факт безпідставного надання вугілля, у відповідності з спільним рішенням адміністрації та профкому порту, дев'яти фізичним особам, які значаться користувачами газу, що призвело до безпідставного списання матеріальних цінностей у сумі 26 249,94 грн.

По пункту 7 вимоги, ревізією встановлено списання коштів на витрати всупереч законодавству внаслідок незаконної сплати земельного податку по земельній ділянці, землекористувачем якої позивач фактично не виступає, акт на право користування (власності) земельною ділянкою відсутній та є порушенням ст. ст. 120,125, 126 Земельного Кодексу України.

По пункту 8 вимоги, в ході ревізії було встановлено, що відповідними судами було визнано позовні вимоги ДП «ММТП» на загальну суму 8200061,07 грн - штрафних санкцій, пені тощо, а саме ТОВ «ПАКО» за порушення строків виконаних робіт по договору № 27-7/10/723 від 22.06.2010 року згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 року на суму 7203933,6 грн. ДП «розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв'язку» за порушення умов договору № 5/27-7/09/313 від 20.05.2009 року, згідно рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2010 року по справі № 6/216 на суму 845733,67 грн ДП Водних шляхів «Устьдунайводшлях» за порушення умов договору № 67/27-7/09/792 від 23.10.2009 року, згідно рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2011 року на суму 147393,8 грн. проте на відповідному субрахунку бухгалтерського обліку № 374 «розрахунки за претензіями» дана визнана на користь ДП «ММТП» заборгованість відсутня. Отже дебіторська заборгованість у сумі 8200,06 тис. грн підлягає відображенню у складі активів підприємства.

По пункту 9 вимоги, ревізією встановлено, що позивачем занижено в обліку вартості активів на суму 1423,8 тис.грн. внаслідок не проведення обов'язкового збільшення вартості вантажної техніки, яка в бухгалтерському обліку рахується за нульовою вартістю, на суму проведених робіт з капітального ремонту (поліпшення). Перелік робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об'єкта основних засобів, наведено у п. 31 Методичних рекомендацій № 561, та зазначено: зміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг).

По пункту 10 вимоги, в ході ревізії шляхом дослідження даних журналу обліку договорі за 2011 рік, проведено вибірковим методом, встановлено, що позивачем у 2011 році неодноразово укладалися договори постачання на суму до 100 тис. грн по одному і тому ж предмету закупівлі без застосування визначених законодавством про державні закупівлі процедур. Річний план закупівель замовника на 2011 рік було затверджено рішенням комітету з конкурсних торгів від 14.12.2010 року. В подальшому протягом року до нього вносились зміни, однак протягом І півріччя 2011 року зазначені закупівлі не були затверджені в плані закупівель, в тому числі із внесеними до нього змінами, але закупівлі здійснювалися. Таким чином в порушення Закону України «Про здійснення державних закупівель» позивачем у 2011 році поділено предмети закупівель на частини, що призвело до уникнення проведення процедур відкритих торгів або застосування цього закону та до укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів без проведення процедур закупівель.

Представник відповідача за довіреністю Пясецький Д.В. надав через канцелярію суду заяву про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

Представник позивача за довіреністю Кузьмішкін Д.В. надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 27.11.1991р., ідентифікаційний код 01125755.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що в період з 18.06.2013р. по 16.08.2013р. Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" за період з 01.10.2010р., 2011 та завершений звітний період 2012 року, про що складений акт ревізії від 21.08.2013р. № 05.1-16/05.

За наслідками акту ревізії від 21.08.2013р. прийнята вимога про вжиття заходів за результатами ревізії від 14.09.2012 року № 05-05.1-10-14/10956.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року (а.с. 114) у справі призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання документального підтвердження висновків ревізії, зазначених в акті ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» та його відокремленого структурного підрозділу «Інфлот» за період з 01.10.2010 року, 2011 рік, по 31.03.2012 року від 21.08.2012 року № 05.1-16/05. проведення експертизи доручено експертам науково дослідного інституту судових експертиз м. Донецька.

У відповідності до висновку судово-економічної експертизи № 248/26-300/26 від 06 серпня 2013 року (а.с. 118-128 т.4), за результатами проведеного дослідження наявних у матеріалах справи та додатково наданих документів бухгалтерського обліку, експертом не підтверджені висновки акту ревізії від 21.08.2012 року № 05.1-16/05:

- у частині безпідставного списання дебіторської заборгованості у сумі 100,68 тис. грн. без вжиття всіх необхідних заходів щодо її стягнення (звернення з відповідним позовом до суду);

- у частині, що стосуються зайвих виплат коштів за перехід земкаравану за договором порту з ТОВ "ПоКо" від 22.06.2010р. №27-7/10/723;

- у частині, що стосуються зайвих виплат коштів за договором порту з ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв" №27-7/10/1050 від 03.11.2010р.;

- у частині, що стосується понаднормового списання паливно-мастильних матеріалів на суму 15,0 тис. грн.;

- у частині, що стосується безпідставного надання пільгового вугілля на потреби пенсіонерам підприємства, які не мали на це права та являються абонентами Маріупольського УГГ, на суму 26,25 тис. грн.;

- у частині, що стосується заниження на суму 8200,06 тис. грн. в обліку активів внаслідок не відображення в бухгалтерському обліку ДП "ММТП" дебіторської (суми пені, штрафу, інфляційних) за порушення строків виконання робіт, здійснення платежів;

У зв'язку з тим, що у компетенцію судового експерта економіста не входить класифікація видів проведених ремонтів, експерт не надав висновок, на питання суду, щодо заниження в обліку вартості активів на суму 1423,8 тис. грн. в наслідок не проведення обов'язкового збільшення вартості вантажної техніки, яка в бухгалтерському обліку підприємства рахується за нульовою вартістю на суму проведених робіт з капітального ремонту (поліпшення).

Судова колегія звертає увагу на те, що як під час розгляду справи в суді першої так і апеляційної інстанції, відповідачем не спростовувалися висновки судово-економічної експертизи.

Як встановлено з матеріалів справи, пунктом 2 вимоги встановлено списання в обліку активів дебіторської заборгованості з минулим терміном позовної давності, по якій не вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо її стягнення (звернення з відповідним позовом до суду), що призвело до втрати доходів підприємства на суму на суму 100,68 тис. грн.

Вказана заборгованість виникла по підприємствах: ТОВ "Центр економічного розвитку території" у сумі - 54 031,25грн.; ТОВ "Гор-Авто" в розмірі 1 866,28 грн.; ДП "Дельта-Лоцман" в розмірі 124,8 грн.; Інспекція головного державного реєстратора флоту в розмірі 926,83 грн.; ТОВ "Морський бізнес та юридичні послуги" в розмірі 3 347,91 грн.; ДП "Керченський морський торговельний порт" в розмірі 40 385,80 грн.

Так, матеріалами справи встановлено:

- щодо дебіторської заборгованості ТОВ "Центр економічного розвитку території" у сумі 54 031,25 грн.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальності "Центр економічного розвитку території" Державним підприємством "Маріупольський морський торгівельний порт" значаться перерахованими внески до статутного фонду у сумі 54 031,25 грн., а саме платіжним дорученням від 15.12.1998р. №4466 у сумі 21 612,50 грн. та платіжним дорученням від 29.01.1999р. у сумі 32418,75 грн.

Тобто, сума 54 031,25 грн., яка підприємством віднесена до безнадійної заборгованості є фінансовою інвестицією, а згідно з реєстрами бухгалтерського обліку, вказані інвестиції значаться відображеними за дебетом рахунку бухгалтерського обліку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції".

Згідно з наявним в матеріалах справи рішенням Господарського суду Донецької області від 17.05.2005р. по справі № 13/119в припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр економічного розвитку території" м. Маріуполь ЄДРПОУ №30322474.

За протоколом наради від 22.03.2011р. позивачем було прийняте рішення про списання капітальних інвестицій у сумі 54 031,25 грн. як тих, по яких не має можливості отримання економічних вигід у майбутньому.

Порядок відображення активу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 (далі за текстом П(С)БУ №2).

Відповідно до пункту 10 П(С)БУ 2 Актив відображається у балансі за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена та і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням.

- щодо дебіторської заборгованості ТОВ "Гор-Авто", ДП "Дельта-Лоцман", Інспекції головного державного реєстратора флоту та ТОВ "Морський бізнес та юридичні послуги" у загальній сумі 46 651,62 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, вказана дебіторська заборгованість значиться відображеною у бухгалтерському обліку ДП "ММТП" не на підставі первинних документів, складених під час проведення господарських операцій, а на підставі акту прийому-передання майна, майнових прав та обов'язків від ДП "АМА "Інфлот".

30.10.2008р. Кабінетом Міністрів України було прийняте рішення №1386р про реорганізацію державного підприємства "Азовське морське агентство "Інфлот".

18.11.2008р. Міністерством транспорту та зв'язку України був виданий Наказ №1383 (далі - Наказ № 1383), пунктом 1 якого було визначено здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з реорганізацією державного підприємства Азовське морське агентство "Інфлот" шляхом приєднання його до державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт", з утворенням на базі реорганізованого підприємства відокремленого підрозділу".

В пункті 2 Наказу №1383 встановлено, що ДП "ММТП" є правонаступником цих прав та обов'язків ДП "АМА "Інфлот".

Вказаним наказом не передбачено обов'язку реорганізованого підприємства передати правонаступнику архів первинних документів.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту від 27.08.2009р. №889 Міністерством транспорту затверджено передавальний акт, згідно з яким всі активи та обов'язки реорганізованого підприємства передано ДП "ММТП".

Висновком судово-економічної експертизи (а.с. 118-128 т.4) зазначено, що активи та обов'язки отримані ДП "ММТП" значаться відображеними за рахунками бухгалтерського обліку на яких, у відповідності до норм бухгалтерського обліку мають відображатися відповідні активи та обов'язки. Відсутність первинних документів не давало змогу Маріупольському порту звернутися до суду з відповідною заявою про стягнення заборгованості.

За протоколом наради від 20.01.2011р. було прийняте рішення про віднесення дебіторської заборгованості до безнадійної та її списання.

Згідно з наявними у матеріалах справи бухгалтерськими документами дебіторська заборгованість за вказаними підприємствами відображено за дебетом рахунку бухгалтерського обліку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та рахунком бухгалтерського обліку 37 "Інша дебіторська заборгованість".

Операція зі списання вказаної дебіторської заборгованості значиться відображеною за дебетом рахунку бухгалтерського обліку 944 "Сумнівні та безнадійні борги" та кредитом рахунків бухгалтерського обліку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та 37 "Інша дебіторська заборгованість".

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999р. №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" під активами розуміється ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Відповідно до пункту 1 статі 9 Закону України від 16.07.99р. №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладене, а також у зв'язку з неможливістю отримання підприємством економічних вигід від використання активу, дебіторська заборгованість, яка рахується за ТОВ "Гор-Авто", ДП "Дельта-Лоцман", Інспекції головного державного реєстратора флоту та ТОВ "Морський бізнес та юридичні послуги" у загальній сумі 46 651,62 грн., підлягає списанню з балансу як та, що не відповідає визначенню "актив" та така, оцінка якої не може бути достовірно визначена у зв'язку з відсутністю у підприємства первинних документів.

Пунктом 3 Вимоги встановлено, що Портом проведено зайві виплати коштів внаслідок необґрунтованого без документального підтвердження, включення вартості на перехід штангового земснаряду "Алькор 5" у складі земкаравану, що призвело до завищення вартості виконаних ТОВ "ПаКо" робіт за 2010 рік на суму 461, 34 тис. грн.

22.06.2010р. між ДП "ММТП (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПаКо" (Підрядник) було укладено договір №27-7/10/723. Згідно з п. 2 договору Підрядник зобов'язується на власний ризик своїми силами і засобами за технічними завданнями Замовника виконати за плату відповідно до умов цього Договору за технологією Підрядника і здати Замовникові у встановлені Договором строки наступні роботи: комплексне технічне обслуговування для підтримки навігаційних глибин на території внутрішньої акваторії, біля причалів та на каналі Вугільної гавані (0-3 км) ДП "ММТП".

За п.п. 3.2 договору сума договору, вказана у протоколі узгодження договірної цини на комплексне технічне обслуговування для підтримки навігаційних глибин на території внутрішньої акваторії, біля причалів та на каналі Вугільної гавані (0-3 км) ДП "ММТП" згідно з Додатком 1, включає вартість переходу земкаравану із порту базування в Одесі в порт Маріуполь, у розмірі 1 499 371,20 грн. з урахуванням ПДВ (Зведення витрат №1).

Передача закінчених робіт Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється Актами виконаних робіт.

В той же день, 22.06.2010р. було підписано Додаток 1 - протокол узгодження договірної ціни на комплексне технічне обслуговування для підтримки навігаційних глибин на території внутрішньої акваторії, біля причалів та на каналі Вугільної гавані (0-3 км) ДП "ММТП" до договору №27-7/10/723 від 22.06.2010р., відповідно до якого була погоджена договірна ціна у сумі 34 310 359,2 грн. та її склад, а також Зведення витрат №1 до Договору №27-7/10/723 від 22.06.2010р. по земкаравану з порту базування в Одесі в порт Маріуполь для здійснення комплексного технічного обслуговування для підтримки навігаційних глибин на території внутрішньої акваторії, біля причалів та на каналі Вугільної гавані (0-3 км) ДП "ММТП" яким встановлено, що відповідно до п. 1 Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток 1) вартість переходу земкаравану з порту базування в Одесі до місця проведення робіт порту Маріуполь складає 1 499 371,2 грн. з урахуванням ПДВ, в тому числі: з/ч "Алькор 5" у кількості 1 штука, вартість з ПДВ - 461 344,98 грн.

Так, згідно складеного акту виконаних робіт №2-а за серпень 2010р. підрядник здає готові роботи, а саме: "Перехід земкаравану Алькор з порту базування в порт Маріуполь для виконання комплексного технічного обслуговування різних об'єктів порту". Загальна вартість виконаних робіт складає 1 499 371,2 грн., що відповідає договору та додатку 1 до нього.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що послуга ТОВ "ПаКо" з переходу земкаравану Алькор з порту базування в порт Маріуполь для виконання комплексного технічного обслуговування різних об'єктів порту є документально підтвердженою, а платіж проведений ДП "ММТП" за вказану послугу обґрунтованим.

Пунктом 4 Вимоги зазначено, що портом проведено зайві виплати коштів на суму 15,29 тис. грн. внаслідок завищення обсягу виконаних робіт ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв".

Між ДП "ММТП" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техногідрострой Миколаїв" (Підрядник) укладено договір №27-7/10/1050 03.11.2010р. За п. 2 вказаного договору підрядник зобов'язується на власний ризик своїми силами і засобами за технічним завданням замовника виконати за плату відповідно до умов цього договору за технологією підрядника і здати замовникові у встановлені договором строки роботи з комплексного технічного обслуговування для підтримки навігаційних глибин на каналі вугільної гавані (3-15 км) ДП "ММТП в 2010-2011 роках".

Загальна ціна робіт на рівні 28 975 158 грн. з ПДВ, а також склад цієї ціни:

- вартість розробки 1м3 ґрунту та вивезення його на морський відвал на середню відстань до 7.5 км у розмірі 46,50 гривень з урахуванням ПДВ

- вартість переходу земкаравану із порту базування до місця виконання робіт в порт Маріуполь, у розмірі 1 075 158,00 гривень з ПДВ.

Фінансування робіт за договором проводить замовник за рахунок власних коштів після прийняття виконаних обсягів робіт, підписання замовником актів форми 2 та виставлення підрядником рахунків на оплату. Замовник після підписання договору, оформлення необхідних дозволів, надання замовником підряднику письмового виклику на початок робіт та надання підрядником відповідних рахунків проводить авансування підрядника.

На виконані роботи, підрядником надано замовнику на підписання акти виконаних робіт на загальну суму 28 975 157,56 грн., що підтверджується в тому числі й висновком експерта.

Акти приймання виконаних робіт з комплексного технічного обслуговування, свідчать, що виконання робіт ТОВ "Техморгидрострой Миколаїв" з Комплексного технічного обслуговування для підтримки навігаційних глибин на каналі Вугільної гавані (3-15 км) ДП "ММТП" є документально підтвердженим. Наявних у матеріалах справи відомості обліку розрахунків з постачальниками, свідчать про те, що отримані ДП "ММТП" роботи від ТОВ "Техморгидрострой Миколаїв" оплачені в повному обсязі.

Пунктом 5 вимоги зазначене понаднормове списання паливно-мастильних матеріалів на суму 15,0 тис. грн. Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, на балансі позивача обліковується транспортний засіб - автобус пасажирський "Богдан" модель А-0921 державний номер АН 4711 ВО (інвентарна картка обліку основного засобу №11327).

Наказом Мінтрансу України від 10.02.1998р. №43 "Про затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті" передбачено порядок отримання відповіді щодо нормативного рівня витрат пального.

Під час проведення ревізії, працівниками ДФІ вказано про отримання даних з ДП "ДержавтотрансНДІпроект" про нормативний рівень витрат пального транспортним засобом вказаного типу. У вказаному листі зазначено, що він не може бути використаний як підстава для нормування та обліку витрат палива в будь-якому підприємстві, організації тощо.

Відповідач під час проведення ревізії вказав на понаднормове списання палива при експлуатації транспортного засобу Богдан типу А-0921, оскільки норма витрати пального, надана ДП "ДержавтотрансНДІпроект", менша ніж та, яка застосована підприємством, що призвело, як вважає відповідач, до зайвого списання дизельного палива у кількості 1 939,84 літри на суму 15 001,61 грн. Транспортний засіб марки Богдан моделі А-0921 використовується позивачем за призначенням для перевезення працівників, про що свідчать відомості використання транспортного засобу.

З метою визначення норм витрачання пального вказаним транспортним засобом, на підприємстві видано розпорядження начальника автогосподарства порту від 13.04.2010р. № 53, відповідно до якого затверджено тимчасові норми витрати дизельного пального для автобусів "Богдан" - 24л/100км у міському режимі, згідно даних заводу виготовлювача.

Відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей обліку використання пального, ДП "ММТП" провадило списання використаного вказаним транспортним засобом палива, виходячи з встановленої розпорядженням норми.

Згідно з наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998р. № 43 "Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті", нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспорту роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації.

У матеріалах справи наявна виписка з сайту заводу виробника відповідно з якою, виробником корпорація "Богдан" наведено дані саме про витрати пального на рівні 24 л/100км.

Пунктом 6 Вимоги зазначено, що Портом надано пільгове вугілля на потреби пенсіонерам підприємства, які не мали на це право та являються абонентами Маріупольського УГГ на суму 26,25 тис. грн.

Так, за результатами проведеної ревізії та складання акту ревізії, встановлено факт безпідставного надання вугілля, у відповідності з спільним рішенням адміністрації та профкому Порту, дев'яти фізичним особам, які значаться користувачами газу, відповідно відповіді ПАТ "Маріупольгаз", що призвело до безпідставного списання матеріальних цінностей у сумі 26 249,94 грн.

Згідно з Колективним договором, наявним в матеріалах справи та спільними рішеннями адміністрації порту від 04.01.2011р. № 1 та від 04.01.2012 р. № 1, передбачено отримання вугілля окремими категоріями громадян, що проживають в житлових будинках (частині будинку), квартирах (приміщеннях) державної, приватної або кооперативної власності тих, що не мають джерел централізованого теплопостачання.

Пунктом 8.1 Колективного договору на 2009 - 2012 роки встановлено, що підставою для отримання вугілля є надання в цеховий комітет профспілкової організації (не працюючим пенсіонерам, вдовам та вдівцям колишніх ветеранів порту - в раду ветеранів) порту наступних документів:

- заяви на ім'я начальника Маріупольського порту;

- довідки з місця проживання (встановленої) форми) і про відсутність джерел теплопостачання, що працюють на інших (чим вугілля) видах палива.

Листом від 05.09.2012р. Публічне акціонерне товариство "Маріупольгаз" повідомило головного інженера ДП "ММТП" щодо списку осіб, які є споживачами природного газу, при цьому, у вказаному листі зазначено, що інформацією відносно житлових будинків, в яких відсутня газифікація, підприємство не володіє. Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій позивача щодо виписки кам'яного вугілля фізичним особам.

Пунктом 7 Вимоги визначено, що Портом списано кошти в сумі 4,01 тис. грн. на витрати внаслідок незаконної сплати земельного податку по земельній ділянці, землекористувачем якої є ДП "ММТП".

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.08.2009р. було затверджено передавальний акт ДП "Азовське морське агентство "Інфлот", що реорганізується".

За вказаним передавальним актом станом на 01.08.2009р. було передано основні засоби, матеріальні та нематеріальні активи ДП "Азовське морське агентство "Інфлот" до ДП "ММТП".

Згідно з додатком № 1 до передавального акту, який наявний в матеріалах справи, було передано позивачу будівлю, яка знаходиться за адресою: вул. Кірова, 47.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради від 25.06.2010р. № 590 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна по вул. Кірова, 47-ф в місті Керч", вирішено оформити право власності на вказаний об'єкт нерухомості за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.

30.06.2010р. було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за адресою: Автономна республіка Крим, м. Керч, вул. Кірова, буд. 47а, форма власності - державна, власником є держава Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України. Правовий режим майна: право оперативного управління за ДП "ММТП".

Відомості про набуття права власності включені до державного реєстру, що підтверджується витягом з нього від 02.07.2010р., номер запису 2933.

Керченською об'єднаною державною фінансовою інспекцією було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу "Інфлот", про що складено довідку від 03.08.2012р. № 23-21. Вказаною довідкою встановлено, що порушень стосовно земельного податку за період з 01.10.2010р. по 01.01.2011р. не встановлено. Зокрема, "Інфлот-Керч" було сплачено земельного податку за період з 01.10.2010р. по 01.01.2011р. на загальну суму 4 010, 14 грн. Відокремлений структурний підрозділ позивача "Інфлот" в м. Керчі взято на облік в органі податкової служби саме за адресою м. Керч, вул. Кірова, б. 47, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 23.10.2009р. № 237. Згідно з поданим податковим розрахунком земельного податку від 28.01.2010р. № 2484, сума податку до сплати за 4 квартал 2010 року складає 4 010, 14 грн.

Відповідно до п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Отже правомірність п.7 вимоги не підтверджена документально.

Пнктом 8 вимоги встановлено заниження на суму 8 200, 06 тис. грн. в обліку активів внаслідок невідображення в бухгалтерському обліку ДП "ММТП" дебіторської заборгованості за порушення строків виконання робіт, здійснення платежів.

За актом ревізії, працівниками Державної фінансової інспекції встановлено невідображення в активі балансу позивача дебіторської заборгованості у сумі 8 200 061,07 грн. штрафних санкцій, пені тощо, а саме:

- ТОВ "ПаКо" за порушення строків виконання робіт по договору №27-7/10/723 від 22.06.2010р., згідно з постановою Київського апеляційного Господарського суду №02/5026/1523/2011 від 30.01.2012р. на суму 7 203 933,60 грн., ДП "Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв'язку" за порушення умов договору №5/27-7/09/313 від 20.05.2009р., згідно рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2010р. по справі №15/185-10-5304 на суму 845 733,67 грн., ДП водних шляхів "Устьдунайводшлях" за порушення умов договору №67/27-7/09/792 від 23.10.2009р., згідно рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2011р. по справі №15/185-10-53-04 на суму 147 393,80грн.

Так, 30.01.2012р. Київським апеляційним судом, за результатами розгляду апеляційної скарги ДП "Маріупольський морський торгівельний порт" на рішення господарського суду Черкаської області від 04.10.2011р. №02/5026/1523/2011 за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПаКо" про розірвання договору та стягнення 11 395 731,45 грн., прийнято рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПаКо" на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт" пеню в розмірі 5 184 990,43 грн., штраф в розмірі 1 983 329,67 грн.

Загальна сума присуджених до перерахування санкцій складає 7 206 933,60 грн.

28.01.2011р. Господарським судом Одеської області, за результатами розгляду справи за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт" до Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" про стягнення заборгованості у сумі 1 630 849,31 грн. прийнято рішення, яким стягнуто з Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт" 16 308,49 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, зазначеним рішенням суду на користь ДП "ММТП" винесено суму штрафу у розмірі 130 849,80 грн. Загальна сума санкцій за рішенням суду складає 147 393,80 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2010р. №6/216 за результатами розгляду позову ДП "ММТП" до Державного підприємства "Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв'язку" про стягнення 5 819 997,67грн., прийняте рішення, яким стягнуто з Державного підприємства "Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв'язку" на користь ДП "ММТП" борг з урахуванням інфляційної складової в розмірі 186 710,00 грн., пеню в розмірі 247 123,29 грн., штраф в розмірі 350 000,00 грн., 36 164,38 грн. трьох процентів річних, 25 500 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Загальна сума присуджених на користь Державного підприємства "ММТП" санкцій складає 845 733,67 грн.

Загальна сума присуджених фінансових санкцій на користь державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт" за вказаними судовими рішеннями складає - 8 200 061,07 грн. та відображена на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку позивача 041 "Непередбачені активи".

Порядок відображення активу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 (далі за текстом П(С)БУ №2).

Відповідно до пункту 10 П(С)БУ 2 актив відображається у балансі за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена, та очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням.

Порядок бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності дебіторського заборгованості встановлено Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку №10 "Дебіторська заборгованість", затвердженим наказом Міністерства фінансів від 08.10.1999р. № 237 (далі за текстом П(С)БУ №10).

Відповідно до пункту 5 П(С)БУ №10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує вірогідність отримання підприємством майбутніх економічних вигід у зв'язку з її отриманням та може бути достовірно визначена її сума.

Відповідно до порядку застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, встановленому наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999р. № 291 "Про затвердження інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" на субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" ведеться облік розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками.

На субрахунку 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки" узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

ДП "ММТП" надано відповідь начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Іванець Г. від 03.04.2013р. стосовно можливості виконання рішення Господарського суду міста Києва рішенням від 17.05.2010р. №6/216 щодо стягнення заборгованості з ДП "Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв'язку України", відповідно до якого жодного майна за ДП "Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв'язку України" не зареєстровано і стягнення боргу на момент складення відповіді не можливе.

Підприємством також надана постанова відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Одеської області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.06.2012р., відповідно до якої у боржника - ДП ВШ "Устьдунайводшлях" відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення у зв'язку з чим рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2010р. по справі №15/185-10-5304 на суму 845 733,67 грн. не може бути виконано.

Крім того, за постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.02.2013р., у боржника - ТОВ "Пако" відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення у зв'язку з чим постанова Київського апеляційного Господарського суду №02/5026/1523/2011 від 30.01.2012 про стягнення суми - 7 206 933,60 грн. не може бути виконана.

Відповідно до пункту 10 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 2, актив відображається у балансі за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена та і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням,

Таким чином, дебіторська заборгованість ДП "Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв'язку України" у сумі 845 733,67 грн., дебіторська заборгованість ДП ВШ "Устьдунайводшлях" у сумі 147 393,80 грн., дебіторська заборгованість ТОВ "ПаКо" у сумі 7 206 933,60 грн. не підлягає відображенню у складі активів підприємства та підлягає списанню з балансу як така, що не відповідає визначенню "актив".

Пунктом 9 вимоги визначено, що Портом занижено в обліку вартість активів на суму 1 423,8 тис. грн. внаслідок не проведення обов'язкового збільшення вартості вантажної техніки, яка в бухгалтерському обліку рахується за нульовою вартістю, на суму проведених робіт з капітального ремонту (поліпшення).

За наслідками проведення ревізії встановлено проведення заміни зношених (згідно дефектних актів) вузлів основних засобів з метою подальшого використання основних засобів в діяльності позивача. Вказану заміну ревізорами було віднесено до модернізації при проведенні якої необхідно провадити збільшення вартості модернізованого основного засобу. У зв'язку з наведеним у акті ревізії визначено заниження вартості основних засобів у сумі ремонту, а саме - 1 423 831,66 грн.

Відповідно до наявних у матеріалах справи інвентарних карток обліку основних засобів та паспортів, судом встановлено що, на балансі ДП "ММТП" знаходиться ряд основних засобів (перевантажувальна техніка) крім інших, а саме: грейфер 4715 М/Б (інв. № 19235), грейфер К079 (інв. № 10269), грейфер канатний 16 (інв. № 33215), грейфер чотирьох канатний для руди та писку (інв. № 42122), грейфер для сипучих вантажів (інв. № 42164), грейфер 4011 М двохчелюсних, чотирьох канатний (інв. № 10216), грейфер 2691 м/з (інв. № 29628), грейфер 4715 м/б (інв. № 12803). За заявками матеріально відповідальних осіб було проведено капітальній ремонт вказаних основних засобів.

Порядок бухгалтерського обліку основних засовів, а також порядок збільшення первісної вартості основних засобів, встановлено Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби", затверджений наказом міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92, відповідно до якого первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Позивачем було укладено договори на виконання капітального ремонту реклаймера № 2 (інв. № 36250) та грейферів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовавтобуд", за якими ТОВ "Азовавтобуд" (Виконавець) зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту, а ДП "ММТП" (Замовник) зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи.

Згідно службових записок вбачається, що під час капітального ремонту грейферів виконуються наступні роботи (мовою оригіналу): "очистка, разборка грейфера; правка корпусов челюстей, устранение перекоса; наплавка и расточка отверстий в проушинах; укрепление углов, установка поясов жесткости, заварка трещин, установка дублеров; ремонт с наплавкой режущего пояса; замена секторов зубчатых; правка тяг; замена втулок; сборка и покраска грейфера".

Позивач вказує, що вказані види робіт не призводять до поліпшення та не впливають на збільшення строку корисного використання грейферів, з підстав того, що міжремонтний цикл не збільшується (міжремонтним циклом вважає кількість переробленого вантажу, зазначеного в паспорті грейфера).

Отже судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про те, що проведення капітального ремонту грейферів не є поліпшенням об'єкта, а саме, позивачем не проводилась модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо, яка може призвести до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Вказаний капітальний ремонт було проведено тільки з метою підтримання вказаних засобів у робочому стані.

Пунктом 10 вимоги зобов'язано позивача здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг у відповідності до вимоги діючого законодавства.

Так, вибірковою ревізією встановлено такі порушення при проведенні процедури закупівель: по процедурі закупівлі товару "машини друкувальні" (код 29.56.1) невірно визначено предмет закупівлі, в той час як необхідно було вказати клас 30.0130.01 "Обладнання конторське", підклас 30.01.2 "Обладнання копіювально-розмножувальне та інше конторське обладнання".

Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженим наказом Держстандарту України від 30.12.1997р. № 822, який був діючим у перевіряємому періоді (далі - Класифікатор), клас 29.56 "Машини спеціального призначення, н.в.і.у." включає: машини для поліграфічної промисловості, промисловості будівельних матеріалів, для виробництва гуми і пластмаси та виробів з них, інших галузей промисловості. Цей клас не включає: верстати для оброблення твердих пластмас та холодного оброблення скла (29.40.4); прилади побутові (29.7).

В той час, як клас 30.01 "Обладнання конторське" включає в себе засоби механізації та автоматизації управлінської та інженерної праці, їхні вузли та приладдя. Цей клас не включає: авторучки (пір'яні, кулькові, капілярні, фломастери), олівці, крейду для писання та малювання, стрічки для друкарських машин, штемпелі для датування та запечатування, нумератори, компостери, комплекти друкувальні ручні та аналогічні пристрої, призначені для ручної роботи, інші засоби і канцелярські приладдя для створення текстових документів (36.63.2); приладдя канцелярське пластмасове (25.24.27); затискачі та скріпки канцелярські, скоби для зшивачів та інше аналогічне металеве канцелярське приладдя (28.75.23); кнопки канцелярські (28.73.14).

Термін "конторські машини" містить у собі всі машини, що використовують у конторських установах, офісах, магазинах, на фабриках, в майстернях, школах, на залізничних вокзалах, в готелях і таке інше. для виконання "конторської роботи" (тобто роботи, пов'язаної із записуванням, реєстрацією, сортуванням, підшиванням і т. ін. кореспонденції, документів, бланків, звітів, довідок, рахунків та ін.). Конторські машини класифікують у цьому класі тільки в тому випадку, якщо вони мають основу для закріплення або встановлення на столі, конторці і таке інше.

Згідно з Класифікатором, клас 29.56 "Машини спеціального призначення, н.в.і.у." включає в себе машини для інших галузей промисловості, крім того, як підтверджується матеріалами справи, позивач купував саме машини, передбачені для виконання функції друкування. Вказане не було враховано відповідачем при складанні акту та винесенні спірної вимоги, а тому, суд приходить до висновку, що Портом було правильно визначено підклас товару 29.56.1 "Машини друкувальні";

Крім того, відповідачем в акті перевірки зазначено в якості порушення те, що документація конкурсних торгів не містить виразів "або еквівалент", що є порушенням п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України № 2289 "Про здійснення державних закупівель" (далі - Закон № 2289) і призводить до обмеження конкуренції між учасниками торгів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у вимогах до учасників вказано, що учасник торгів має право запропонувати еквівалентну продукцію.

Відповідач вважає, що позивачем протягом 2011 року неодноразово укладалися договори постачання на суму до 100 тис. грн. по одному й тому ж предмету закупівлі без застосування визначених законодавством про державні закупівлі процедур.

Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2289, цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII1 цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об'єкта закупівлі чи виплат, пов'язаних з використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

При цьому, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні норми містяться у ст. 180 Господарського кодексу України, згідно із якою господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.4 ст. 40 Закону № 2289, забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Враховуючи те, що фактично позивачем проводились закупівлі, вартість предмету за договором по кожному з них не перевищувала 100 тис. грн., позивачем було у вказаній частині також дотримано вимоги чинного законодавства про закупівлі.

Стосовно пункту 1 спірної вимоги, яка зобов'язує позивача вжити заходи щодо усунення вказаних порушень та застосувати заходи впливу до винних осіб, суд першої інстанції правомірно вирішив питання про її скасування, оскільки перший пункт взаємопов'язаний з пунктами 2-10 вимоги, які також підлягають скасування, оскільки їх правомірність не доведена належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі № 2а/0570/14269/2012 -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі № 2а/0570/14269/2012 -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв