Постанова

від 09.12.2013 по справі 815/6528/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6528/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатовій О.С.

За участю сторін:

Представників позивача: Синько О.А.

Представника відповідача: Петровського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватної будівельно-комерційної фірми «Спецмонтаж» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватна будівельно-комерційна фірма (далі ПБКФ) «Спецмонтаж» звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі Білгород-Дністровська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2013 року № 0000492210 та № 0000502210.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №343/15-05-0118/30210121 від 08.08.2013 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПБКФ «Спецмонтаж» з питань правових взаємовідносин з ТОВ «БК «Підзембудшлях» за жовтень-грудень 2012 року», а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки з боку позивача при формуванні ним витрат та податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом відсутні порушення вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с. 141-146), наполягав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0000492210 та № 0000502210 є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначив, що при проведенні податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки ПБКФ «Спецмонтаж» з питань правових взаємовідносин з ТОВ «БК «Підзембудшлях» за жовтень-грудень 2012 року не було підтверджено первинними документами фактів реального здійснення господарських операцій між ПБКФ «Спецмонтаж» та ТОВ «БК «Підзембудшлях», у зв'язку з чим встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 року на суму 240 939,00 грн. та податок на додану вартість за жовтень, грудень 2012 року на загальну суму 226 466,00 грн.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ПБКФ «Спецмонтаж» зареєстровано 11.12.1998 року Білгород-Дністровським міськрайонним управлінням юстиції, код ЄДРПОУ 30210121. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у Білгород-Дністровській ОДПІ (т. 1 а.с. 15-17, 20-21).

В період з 26.07.2013 року по 01.08.2013 року згідно наказу Білгород-Дністровської ОДПІ від 25.07.2013 року № 170 та повідомлення від 25.07.2013 року № 11/22 (т.1 а.с. 151, 152) головним державним податковим ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок, планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Білгород-Дністровської ОДПІ Палаткіною О.Д. було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПБКФ «Спецмонтаж» з питань правових взаємовідносин з ТОВ «БК «Підзембудшлях» за жовтень-грудень 2012 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №343/15-05-0118/30210121 від 08.08.2013 року, у висновках якого відображено порушення позивачем: пп. 138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 року на суму 240 939,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.2, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, у розмірі 226 466,00 грн., у тому числі: за жовтень 2012 року - 133 333,00 грн., за грудень 2012 року - 96 133,00 грн. (т. 1 а.с. 22-49).

При проведенні перевірки відповідачем враховано податкову інформацію, відображену в акті Броварської ОДПІ Київської області Державної податкової служби № 72/221/37892442 від 27.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Підзембудшлях» по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.08.2012 року по 30.04.2013 року» (т. 1 а.с. 210-234).

Не погодившись із висновками акту перевірки № 343/15-05-0118/30210121 від 08.08.2013 року ПБКФ «Спецмонтаж» було подано до Білгород-Дністровської ОДПІ заперечення на акт перевірки (т. 1 а.с. 52-55).

За результатами розгляду заперечень позивача Білгород-Дністровською ОДПІ складено висновок № 02/15-05-22-01-03-51 від 19.08.2013 року про результати розгляду заперечень до акту перевірки, відповідно до якого факти та висновки, зазначені в оскаржуваному акті перевірки підтверджено та заперечення позивача залишено без задоволення (т. 1 а.с. 56-66) .

На підставі висновків акту перевірки №343/15-05-0118/30210121 від 08.08.2013 року Білгород-Дністровською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000492210 від 19.08.2013 року про збільшення ПБКФ «Спецмонтаж» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі: 240 939,00 грн. - основний платіж та 60 235,00 грн. - штрафні санкції; № 0000502210 від 19.08.2013 року про збільшення ПБКФ «Спецмонтаж» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 229 466,00 грн. - основний платіж та 57 367,00 грн. - штрафні санкції (т.1 а.с. 50, 51).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ПБКФ «Спецмонтаж» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком прибуток та на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що ПБКФ «Спецмонтаж» 31.08.2012 року був укладений із відділом капітального будівництва та ремонту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації договір про закупівлю робіт за державні кошти № 15 від, відповідно до яких позивач зобов'язувався на свій ризик за рахунок коштів замовника виконати та здати йому у встановлений цим договором строк закінчені будівельні роботи по капітальному ремонту стадіону в с. Випасне (т. 2 а.с. 40-43).

Для виконання підрядних робіт по капітальному ремонту зазначеного об'єкту, а саме: робіт по улаштуванню основи та покриття бігових доріжок і майданчиків із асфальтової суміші з установкою поребриків і бордюрних каменів, укладці тротуарної плитки та благоустрою території, позивачем був укладений договір субпідряду № 08-22 від 22.08.2012 року із ТОВ «БК «Підзембудшлях» (т.1 а.с. 74-78).

Факт отримання ПБКФ «Спецмонтаж» у жовтні 2013 року будівельно-ремонтних робіт від підприємства-контрагента ТОВ «БК «Підзембудшлях» за зазначеним договором та сплати відповідних грошових коштів за отримані роботи, у тому числі і ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковими накладними, відображеними в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди, актами приймання виконаних будівельних робіт, графіком фінансування підрядних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, даними бухгалтерського обліку підприємства, матеріалами фотофіксації виконаних будівельних робіт на об'єкті (т.1 а.с. 79, 80, 93-132, 157-188; т.2 а.с. 35-39).

Представником позивача були надані до суду також первинні документи на обґрунтування використання наданих ПБКФ «Спецмонтаж» ремонтно-будівельних робіт в оподатковуваних операціях позивача в межах власної господарської діяльності, а саме при виконанні господарських зобов'язань за договором підряду з відділом капітального будівництва та ремонту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (т. 1 а.с. 245-248; т. 2 а.с. 1-34, 50-51, 53-58).

Як вбачається з акту перевірки №343/15-05-0118/30210121 від 08.08.2013 року висновок про наявність порушення податкового законодавства з боку позивача у вигляді заниження позивачем податку на прибуток та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у вищезазначеному розмірі по взаємовідносинам з підприємством-контрагентом ТОВ «БК «Підзембудшлях» було зроблено податковим органом з огляду на наявність інформації, зазначеної в акті Броварської ОДПІ Київської області Державної податкової служби № 72/221/37892442 від 27.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Підзембудшлях» по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.08.2012 року по 30.04.2013 року», згідно висновків якого у ТОВ «БК «Підзембудшлях» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності: основні фонди, трудові ресурси, виробничі потужності, складські приміщення; стан підприємства - визнано банкрутом, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.08.2012 року по 30.04.2013 року та здійснення контрагентом позивача - ТОВ «БК «Підзембудшлях» - фінансово-господарської діяльності із ПП «Воз'єднання» у вересні-жовтні 2012 року та із ТОВ «Престиж Строй 2012» у період травень-грудень 2012 року.

Зазначене, на думку Білгород-Дністровської ОДПІ, свідчить про те, що договір субпідряду, укладений між ПБКФ «Спецмонтаж» та підприємством-контрагентом ТОВ «БК «Підзембудшлях» не має реального характеру та спрямований на здійснення операцій з метою штучного формування витрат та податкового кредиту; а наданими ПБКФ «Спецмонтаж» первинними документами не підтверджується фактичність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «БК «Підзембудшлях».

Представник позивача проти зазначених висновків відповідача заперечувала та зазначила, що при укладанні договору із вказаним контрагентом, позивач діяв з належною обачністю та обережністю щодо обрання контрагента та здійснення господарської діяльності. Ним було перевірено відомості щодо реєстрації ТОВ «БК «Підзембудшлях» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, знаходження на податковому обліку в податкових органах, наявності свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість та ліцензії на здійснення будівельної діяльності. Іншої інформації, зазначеної, зокрема, в акті перевірки контрагента податковим органом (Броварською ОДПІ Київської області), де зазначене підприємство перебуває на обліку, у ПБКФ «Спецмонтаж» на момент укладання господарської угоди та виконання її умов у позивача бути не могло, з огляду на обмеженість доступу до неї. Крім того представник ПБКФ «Спецмонтаж» зазначила, що договір про виконання підрядних робіт контрагентом позивача фактично виконувався, про що складались відповідні первинні документи та результати цих робіт відображались у бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ «БК «Підзембудшлях», були відповідно до вимог податкового законодавства складені підприємством - платником податків, яке були зареєстровано платником ПДВ із зазначенням індивідуального податкового номеру, за яким його можливо ідентифікувати.

Судом при офіційному з'ясуванні зазначених обставин було встановлено наступне.

Згідно інформації Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, в якому перебувало на обліку ТОВ «БК «Підзембудшлях» (на час розгляду справи - визнано банкрутом), зазначене підприємство на момент здійснення господарських правовідносин з ПБКФ «Спецмонтаж» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як юридична особа; перебувало на обліку в податковому органі, було платником ПДВ та подавало податкову звітність; на підприємстві працювали 4 особи. Інформація, що міститься у податкових накладних, виданих зазначеним контрагентом, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, а також витрати за перевіряємий податковий період, дає повну можливість ідентифікувати позивача та його контрагента за індивідуальними податковими номерами платників податку на додану вартість, а отже податкові накладні на виконання господарських договорів були видані належною особою та відповідали вимогам податкового законодавства України. ТОВ «БК «Підзембудшлях» вартість підрядних робіт, а також податкового кредиту, сплаченого ПБКФ «Спецмонтаж» в ціні придбаних робіт, було відображено в якості своїх податкових зобов'язань з ПДВ та у складі валових доходів з податку на прибуток в податкових деклараціях відповідних податкових періодів. Вид діяльності з надання послуг та робіт у сфері будівництва та архітектури підприємства - контрагента ТОВ «БК «Підзембудшлях», був передбачений в якості виду господарської діяльності за КВЕД цього підприємства у статутах та реєстраційних документах; підприємство мало ліцензію серії АВ № 596632, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т. 1 а.с. 68-73; т. 2. 62-91).

Представниками відповідача під час судового розгляду справи зазначених обставин спростовано не було. Ним також не було наведено та судом не встановлено жодних фактичних обставин, що свідчили б про факт невиконання ТОВ «БК «Підзембудшлях» своїх зобов'язань за вищезазначеним договором, факту відсутності виконання будівельно-ремонтних робіт за дослідженим договором субпідряду на адресу ПБКФ «Спецмонтаж».

Статтею 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

При цьому судом під час судового розгляду справи було встановлено, що податковим органом в ході проведення позапланової невиїзної перевірки позивача фактичність виконання будівельно-ремонтних робіт ТОВ «БК «Підзембудшлях» не перевірялась, реальність змін майнового стану ПБКФ «Спецмонтаж» за наслідками взаємовідносин із зазначеним контрагентом не встановлювалась та будь-яких заходів для цього не вживалось.

Натомість, представником позивача на підтвердження фактичності виконання підприємством-контрагентом ТОВ «БК «Підзембудшлях» робіт по капітальному ремонту стадіону в с. Випасне, а саме: робіт по улаштуванню основи та покриття бігових доріжок і майданчиків із асфальтової суміші з установкою поребриків і бордюр них каменів, укладці тротуарної плитки та благоустрою території, були надані до суду матеріали фотофіксації виконаних робіт на об'єкті будівництва (т. 2 а.с. 35-39). При цьому, представником відповідача у судовому засіданні факт виконання на адресу позивача його контрагентом - ТОВ «БК «Підзембудшлях» відображених в матеріалах фотофіксації робіт спростований не був.

Посилання представника відповідача в обґрунтування відсутності фактичності виконання підприємством-контрагентом ТОВ «БК «Підзембудшлях» робіт по капітальному ремонту стадіону в с. Випасне лише на те, що в графі 4 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 15.11.2013 року, не зазначено інформації про ТОВ «БК «Підзембудшлях», як субпідрядника виконаних робіт на зазначеному об'єкті, суд до уваги не приймає, оскільки за формою зазначеної декларації у вказаній графі повинна відображатись інформація саме про генпідрядника, а в разі виконання будівельних робіт без залучення субпідрядників - інформація про підрядника (т. 2 а.с. 54).

Суд також не приймає до уваги посилання податкового органу в обґрунтування відсутності фактичності виконання ТОВ «БК «Підзембудшлях» робіт по капітальному ремонту стадіону в с. Випасне на відсутність реального здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «БК «Підзембудшлях» із своїми контрагентами-постачальниками, а саме ТОВ «Престиж Строй 2012» та ПП «Воз'єднання», оскільки будь-яких доказів на обґрунтування взаємозв'язку господарських відносин ТОВ «БК «Підзембудшлях» із зазначеними контрагентами та виконання ним робіт для позивача по ремонту стадіону в с.Випасне Білгород-Дністровською ОДПІ до суду не надано.

Крім того, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача при здійсненні господарських операцій з третіми особами, з метою заниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, на думку суду не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність факту виконання ТОВ «БК «Підзембудшлях» підрядних робіт для позивача за договором субпідряду № 08-22 від 22.08.2012 року та відсутність у позивача, як замовника цих робіт, права на формування витрат та податкового кредиту по господарських операціях з цим контрагентом.

Така думка суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Що стосується певних зауважень, висловлених представником відповідача у судовому засіданні, до окремих реквізитів наданого позивачем до суду акту прийняття будівельних робіт за жовтень 2012 року, а саме відсутність дати складання зазначеного документу, вони в якості обґрунтування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень судом не можуть бути прийняті, оскільки у взаємозв'язку з іншою сукупністю наданих до суду первинних документів на обґрунтування фактичності виконаних будівельних робіт ТОВ «БК «Підзембудшлях» на користь позивача, зазначені документи містять інформацію щодо змісту господарської операції, обсягу виконаних робіт, місця їх проведення, а також необхідні реквізити щодо замовника та виконавця будівельних робіт. Крім того, на думку суду сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про неможливість вважати зазначені первинні документи такими, що підтверджують господарські операції та надають право платникам податків на формування податкових вигод та зобов'язань за результатами їх виконання, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Така думка суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листах № 742/11/13-11 від 02.06.2011 та від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11.

Сукупність досліджених під час розгляду справи документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для висновку про нездійснення спірних будівельних робіт, а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували їх виконання, а тому суд вважає, що Білгород-Дністровською ОДПІ не доведено фактів нездійснення спірних операцій, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми витрат та податкового кредиту. Надана позивачем сукупність первинних документів щодо здійснення спірних операцій, на думку суду, є достатньою кількістю належних доказів на підтвердження їх фактичності.

Крім того суд зазначає, що в силу приписів податкового законодавства України органам Державної податкової служби України відповідно до покладених на них функцій та повноважень не надано права визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними при перевірці діяльності платників податків. У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що ДПІ не надала під час розгляду справи рішення суду, яке набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину між позивачем та його контрагентом. Під час розгляду справи відповідачем також не надано в обґрунтування своїх висновків доводів про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішень суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з цих підстав, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Суд також зазначає, що відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту надання будівельних робіт, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача по господарським відносинам зі своїм контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Також при прийнятті рішення по справі суд приймає до уваги посилання представника позивача на ту обставину, що обставини встановлення Броварською ОДПІ Київської області ДПС реальності здійснення господарських операцій ТОВ «БК «Підзембудшлях» із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями у жовтні 2012 року вже перевірялись Київським окружним адміністративним судом під час розгляду адміністративної справі № 810/2749/13-а, за результатами розгляду якої постановою суду від 05.08.2013 року було визнано неправомірними дії Броварської ОДПІ Київської області ДПС по формуванню в акті перевірки № 127/15-209/37892442 від 20.03.2013 року висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ «БК «Підзембудшлях» із своїми контрагентами за період серпень-грудень 2012 року.

Зазначені обставини представником відповідача у судовому засіданні не заперечувались.

Таким чином, висновки Білгород-Дністровської ОДПІ в акті перевірки №343/15-05-0118/30210121 від 08.08.2013 року про порушення позивачем вимог: пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012 року на суму 240 939,00 грн.; п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.2, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на додану вартість за жовтень, грудень 2012 року у загальній сумі 226 466,00 грн., не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають суттєве значення, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правомірність формування позивачем витрат та сум податку на додану вартість у складі податкового кредиту.

З цих підстав суд вважає протиправними податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ від 19.08.2013 року № 0000492210 та № 0000502210, що винесені на підставі висновків вищезазначеного акту перевірки відповідача.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень від 19.08.2013 року № 0000492210 та № 0000502210, у зв'язку з чим позовні вимоги ПБКФ «Спецмонтаж» підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування зазначених рішень суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватної будівельно-комерційної фірми «Спецмонтаж» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 19.08.2013 року № 0000492210 та № 0000502210.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 09 грудня 2013 року.

Суддя Білостоцький О.В.