Рішення

від 25.11.2013 по справі 910/4106/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4106/13 25.11.13

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Київенергобуд» до 1. Державного підприємства «АНТОНОВ-ФІНАНС» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Центр плюс» 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Асса» 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаАкціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна» пропро визнання недійсним договору Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Бойко Р.В.

Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача 1:не з'явився від відповідача 2:Герасименко О.В., Гордієнко Л.В., Митяй А.О. від відповідача 3:не з'явився від відповідача 4:не з'явився від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Київенергобуд» (надалі - ВАТ «Київенергобуд») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Київського державного дослідного заводу «Еталон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Центр плюс» (надалі - ТОВ «Столиця-Центр плюс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Асса» (надалі - ТОВ «Асса»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Таурус» (надалі - ТОВ «Агропромислова фірма «Таурус») про визнання недійсним договору про передачу прав та обов'язків № 01/08 від 01.08.1997 р., переведення на ВАТ «Київенергобуд» майнових прав, та визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між Київським державним дослідним заводом «Еталон», ТОВ «Асса» та ТОВ «Агропромислова фірма «Таурус» договір про передачу прав та обов'язків №01/08 від 01.08.1997 р. суперечить нормам чинного на момент його укладення законодавства, а відтак є підстави для визнання його недійсним. Крім того, позивачем заявлено вимогу про переведення на нього майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва (готель на 30 місць), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 34, а також визнання за ВАТ «Київенергобуд» право власності на такий об'єкт.

В позовній заяві ВАТ «Київенергобуд» заявлено вимогу про застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - готель на 30 місць, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська, 34.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2013 р. порушено провадження у справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна», судове засідання призначено на 27.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2013 р. заяву Відкритого акціонерного товариства «Київенергобуд» про застосування заходів до забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме майно - готель на 30 місць, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська, 34.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2013 р. розгляд справи відкладено на 11.04.2013 р. у зв'язку витребуванням додаткових доказів по справі та нез'явленням в судове засідання представника позивача, представника відповідача 1, представника відповідача 3, представника відповідача 4, представника третьої особи.

В судовому засіданні 11.04.2013 р. представник Державного підприємства «АНТОНОВ-ФІНАНС» заявив клопотання про заміну відповідача 1 - Київський державний дослідний завод «Еталон» - його правонаступником - Державним підприємством «АНТОНОВ-ФІНАНС», оскільки відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №248 від 02.04.2007 р. Київський державний дослідний завод «Еталон» було реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства «Лізингтехтранс», яке змінило своє найменування на Державне підприємство «АНТОНОВ-ФІНАНС» (надалі - ДП «АНТОНОВ-ФІНАНС»).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2013 р. відкладено розгляд справи на 24.04.2013 р. у зв'язку з нез'явленням в судове засідання відповідача 3 та відповідача 4, замінено відповідача 1 його правонаступником - ДП «АНТОНОВ-ФІНАНС».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 16.05.2013 р. у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. призначено розгляд справи №910/4106/13 у колегіальному складі суддів.

16.05.2013 р. суддя Чинчин О.В. звернулась із заявою до Голови господарського суду про призначення колегіального розгляду справи №910/4106/13 у зв'язку з її складністю.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. справу №910/4106/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Чинчин О.В., судді: Привалов А.І., Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. справу №910/4106/13 прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 29.05.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 29.05.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відрядженні, справу №910/4106/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Привалов А.І., судді: Васильченко Т.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2013 р. справу №910/4106/13 прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 12.06.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.06.2013 р. у зв'язку з поверненням судді Чинчин О.В. з відрядження, справу № 10/4106/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Чинчин О.В., судді: Васильченко Т.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2013 р. справу №910/4106/13 прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 12.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.06.2013 р. розгляд справи відкладено на 26.06.2013 р. у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача 3, відповідача 4 та третьої особи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2013 р. розгляд справи відкладено до 17.07.2013 р. у зв'язку із неявкою представників позивача, відповідача 3, відповідача 4 та третьої особи.

В судовому засіданні 17.07.2013 р. судом оголошувалась перерва до 07.08.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.08.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці справу №910/4106/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Васильченко Т.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва 07.08.2013 р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Васильченко Т.В., Шаптала Є.Ю. та призначено до розгляду на 11.09.2013 р.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. у зв'язку із перебуванням суддів Васильченко Т.В. та Шаптала Є.Ю. у відпустці справу №910/4106/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Спичак О.М., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Спичак О.М., Стасюк С.В. та призначено до розгляду на 25.09.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2013 р. розгляд справи відкладено до 16.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. розгляд справи відкладено до 24.10.2013 р. у зв'язку із неявкою представників відповідачів 1, 3, 4 та третьої особи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.10.2013 р. справу №910/4106/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Бойко Р.В., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 25.11.2013 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом представника розпискою в повідомленні про перерву від 24.10.2013 р.

В судове засідання представники відповідача 2 з'явилися, надали пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечували.

Представники відповідачів 1, 3, 4 та третьої особи в судове засідання з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач та відповідачі 1, 3, 4 повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.1993 р. між Київським державним дослідним заводом «Еталон» та ТОВ «Асса» було укладено договір № 60-2/22 про дольову участь у будівництві, за яким сторони зобов'язались вести спільну діяльність по будівництву і вводу в експлуатацію 7-ми поверхового 38-квартирного будинку загальною площею 2 852 кв.м. і готелю на 30 місць загальною площею 1 369 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 34.

Згідно з п. 3.1 договору № 60-2/22 від 16.12.1993 р. грошові і другі майнові вклади сторін, майно, набуте або створене в результатів спільної діяльності, буде знаходитись в їх спільній частковій власності до повного завершення будівництва 7-ми поверхового 38-квартирного будинку загальною площею 2852 кв.м. і готелю на 30 місць загальною площею 1369 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 34.

Крім того, умовами договору № 60-2/22 від 16.12.1993 р. сторони погодили, що за результатами будівництва у власність ТОВ «Асса» переходять квартири згідно зі специфікацією (додаток № 2) та готель (п. 3.3.1), а у власність Київського державного заводу «Еталон» інші жилі приміщення (п. 3.3.2).

01.08.1997 р. між Київським державним заводом «Еталон» (сторона 1), ТОВ «Асса» (сторона 2) та ТОВ «Агропромислова фірма «Таурус» (сторона 3) було укладено договір №01/08 про передачу прав та обов'язків (надалі - «Договір»), відповідно до умов якого відбулась заміна ТОВ «Асса», як сторони за договором № 60-2/22, на ТОВ «Агропромислова фірма «Таурус».

Пунктом 2 Договору в редакції додаткової угоди від 04.08.1997 р. передбачено, що будівництво 7-поверхового 38-квартирного будинку по вул. Костянтинівській, 34 в м. Києві завершено, будинок введено в експлуатацію, розмір вкладень в будівництво готелю складає 114 693,00 грн., і ТОВ «Асса» за оплату передає ТОВ «Агропромислова фірма «Таурус» право дольової власності на готель на 30 місць загальною площею 1369 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 34.

Спір у справи виник у зв'язку із оспорюванням позивачем чинності Договору.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 48 Цивільного кодексу УРСР (чинного, на момент укладення Договору) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Підставами для недійсності Договору позивач вказує на те, що при його укладенні було порушене переважне право ВАТ «Київенергобуд» на купівлю частки майна як співвласника спірного об'єкту нерухомості.

Із матеріалів справи вбачається, що 15.07.1997 р. між Акціонерним товариством «Київенергобуд» (кредитор), правонаступником якого є ВАТ «Київенергобуд», та КДДЗ «Еталон» (боржник) було укладено договір передання №317, відповідно до умов п. 2.1 якого предметом договору є передання боржником всіх прав, крім прав забудовника по об'єкту - готелю на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34 в м. Києві, протягом 10 днів після підписання даного договору за актом приймання-передачі незавершеного будівництва об'єкту.

На виконання умов договору передання №317 від 15.07.1997 р. згідно акту приймання-передачі КДДЗ «Еталон» передало, а ВАТ «Київенергобуд» прийняло майнові права на об'єкт незавершеного будівництва.

Таким чином, відповідно до положень Цивільного кодексу УРСР та договору передання №317, з 15.07.1997 р. ВАТ «Київенергобуд» стало співвласником прав на спірний об'єкт незавершеного будівництва, що підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р. у справі №2/72-41/165.

Позивач вказує, що на момент укладення спірного Договору та а також відчуження частки нерухомого майна на користь ТОВ «Агропромислова фірма «Таурус», іншим власником частини майна було ВАТ «Київенергобуд», відтак у нього виникло переважне право на купівлю частки майна, яке відчужувалося ТОВ «Асса».

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Цивільного кодексу УРСР (чинного, на момент укладення спірного Договору) при продажу частки в спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право привілеєвої купівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів.

Таким чином, співвласник має переважне право на купівлю частки майна, що знаходиться у спільній частковій власності, у випадку її відчуження.

Оскільки судом встановлено, що на момент укладення спірного Договору Ват «Київенергобуд» було співвласником майнових прав на спірний об'єкт - готель на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34 в м. Києві, а відтак при відчуженні частки ТОВ «Асса» мав переважне право на її придбання.

Згідно з ч. 2 ст. 114 Цивільного кодексу УРСР (чинного, на момент укладення спірного Договору) продавець частки в спільній власності зобов'язаний повідомити в письмовій формі решту учасників спільної часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її. Якщо решта учасників спільної часткової власності відмовиться від здійснення права привілеєвої купівлі або не здійснить цього права щодо будинків протягом одного місяця, а щодо іншого майна протягом десяти днів з дня одержання повідомлення, продавець вправі продати свою частку будь-якій особі. Якщо кілька учасників спільної часткової власності виявили бажання придбати частку в спільній власності, право вибору покупця надається продавцю.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту належного повідомлення ТОВ «Асса» позивача про намір продати свою частку прав на спірний об'єкт - готель на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34 в м. Києві, на користь ТОВ «Агропромислова фірма «Таурус» з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її.

Таким чином суд приходить до висновку, що переважне право позивача на купівлю частки майнових прав ТОВ «Асса» на спірний об'єкт нерухомості було порушене.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 114 Цивільного кодексу УРСР (чинного, на момент укладення спірного Договору) при продажу частки з порушенням права привілеєвої купівлі інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про перевід на нього прав і обов'язків покупця.

Таким чином, порушення переважного права учасника на купівлю частки майна, що знаходиться у спільній частковій власності, у випадку її відчуження, може бути підставою для звернення із позовом до суду про перевід на нього прав і обов'язків покупця.

При цьому, невиконання вимог ст. 114 Цивільного кодексу УРСР в разі продажу частки сторонній особі не є підставою для визнання правочину недійсним.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 р. у справі №6-106цс12.

За таких обставин суд приходить до висновку, що порушення переважного права ВАТ «Київенергобуд» на купівлю частки майнових прав ТОВ «Асса» на спірний об'єкт нерухомості - готель на 30 місць по вул. Костянтинівській, 34 в м. Києві, не може бути підставою для визнання недійсним Договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд відзначає, що інших підстав, з якими положення законодавства України пов'язують можливість визнання недійсним Договору, позивачем не наведено, а матеріали справи не містять.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ВАТ «Київенергобуд» про визнання недійсним Договору, укладеного між Київським державним заводом «Еталон», ТОВ «Асса» та ТОВ «Агропромислова фірма «Таурус», необхідно відмовити.

Також позивачем заявлено вимогу про переведення на нього майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва (готель на 30 місць), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 34.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Цивільного кодексу УРСР (чинного, на момент укладення спірного Договору) при продажу частки з порушенням права привілеєвої купівлі інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про перевід на нього прав і обов'язків покупця .

Згідно з п. 13 листа Вищого арбітражного суду України №01-8/98 від 31.01.2001 р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» даний тримісячний строк є присічним, тому позовні вимоги, заявлені після його закінчення, задоволенню не підлягають. Поданий у такій ситуації позов про визнання угоди недійсною також не може бути задоволений.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що ВАТ «Київенергобуд» звернулося до суду із даним позовом про переведення на нього майнових прав на спірний об'єкт незавершеного будівництва з пропущеним строком, встановленим приписами ст. 114 Цивільного кодексу УРСР, підстави для задоволення позовних вимог в частині переведення на нього майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва (готель на 30 місць), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 34, у суду відсутні.

Крім того, вимога позивача про визнання за ним права власності на нерухоме майно - готель на 30 місць, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 34, є похідною від вимоги про визнання недійсним Договору, а оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено підстав для визнання такого Договору недійсним, у задоволенні позовних вимог ВАТ «Київенергобуд» про визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно необхідно відмовити.

Стосовно позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асса» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус» суд відзначає наступне.

Із довідки Головного управління регіональної статистики №23-07/919-1 від 28.02.2013 р. вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Асса» було ліквідоване 16.02.1998 р. згідно рішення Радянської районної державної адміністрації міста Києва №172-02-10-23.

Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16180564 від 28.03.2013 р. вбачається, що 05.04.2007 р. проведено державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус» за рішенням суду.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва .

Отже, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Асса» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таурус» ліквідовані, то провадження у справі в частині позовних вимог до них підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 68 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Згідно із п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 р. №16 враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Враховуючи, що судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог ВАТ «Київенергобуд», то потреба у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на спірне майно відпала.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування раніше вжитих заходів до забезпечення позову.

Судові витрати розподіляються згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 49, п. 6 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асса» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус» припинити.

2. В іншій частині в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Київенергобуд» відмовити.

3. Скасувати заходи до забезпечення позову, які вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р. у справі №910/4106/13.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.11.2013 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді Р.В. Бойко

С.В. Стасюк