Рішення

від 04.12.2013 по справі 915/1843/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 915/1843/13

За позовом : Державного підприємства „Адміністрація морських портів України"

в особі філії „Дельта-лоцман" державного підприємства „Адміністрація морських портів України"

54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „АгроІнтер"

юридична адреса: 57210, Миколаївська обл., Жовтневий район, село Горохівка, вул. Привокзальна, 2-Б

фактична адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 52

Про: стягнення штрафу та відшкодування збитків в сумі 133 530,68 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Павленко І.В., за довіреністю;

від відповідача: Гутиря М.М., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 07.10.2013 року звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу за поставку неякісного товару в розмірі 3 261,00 грн., та відшкодування збитків в розмірі 130 269,68 грн., завданих неналежним виконанням зобов'язань за договором.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору поставки № 47/В-13 від 04.02.2013р., акту приймання-передачі товару № 04-30 від 30.04.2013, акту приймання палива на борт судна від 30.04.2013, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.05.2013 ТОВ „ЮгМоторСервіс", акту дефекації від 16.05.2013 ТОВ „ЮгМоторСервіс", результатів лабораторних досліджень № 13-25447/1192 від 17.05.2013 ТОВ „Інспекторат Україна", претензії № 559 від 26.07.2013р., норм ст.ст. 224, 225, 268 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 610, 623 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що ТОВ „АгроІнтер" на виконання договору поставив позивачу неякісний товар - 300 літрів палива дизельного марки SUPER EURO 5 DIESEL-10PPM, що мало відповідати вимогам ДСТУ 4840:2007. В подальшому в результаті використання неякісного палива відбулась поломка паливної апаратури на СРК (службово - роз'їзному катері) „Фліппер 999".

Позивач вважає, що відповідно до умов договору (п.7.2.2.) та вимог чинного законодавства, з ТОВ „АгроІнтер" має бути стягнуто штраф у розмірі 100% вартості неякісного товару та збитки, пов'язані з наслідками використання неякісного товару.

Відповідач в своїх письмових запереченнях просить суд відмовити позивачу в позові повністю. Відповідач вважає, що позивач не навів достатніх доказів, які б підтверджували факт постачання відповідачем неякісного товару та те, що саме з вини відповідача позивач поніс зазначені збитки.

04.12.2013р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

04 лютого 2013 р. між ТОВ „АгроІнтер" та ДП „Дельта-лоцман" було укладено договір поставки № 47/В-13 відповідно до п. 1.1. якого відповідач, як постачальник, зобов'язався у 2013 році в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю товар, а позивач, як покупець, - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару - паливо дизельне (далі-товар).

Додатковою угодою № 1 від 18.06.2013 до договору № 47/В-13 від 04.02.2013 про заміну сторони в зобов'язані, укладеною між ДП „Дельта-лоцман", ТОВ „АгроІнтер", та ДП „Адміністрація морських портів України", в порядку та на умовах, визначених цією додатковою угодою, сторони домовились про заміну з 13.06.2013 року ДП „Дельта-лоцман" на ДП „Адміністрація морських портів України" як зобов'язану та управлену сторону в договорі.

Пунктом 1.3 договору визначено, що асортимент, кількість та ціни на товар, що поставляється згідно цього договору, а також строки та місце поставки товару визначені в специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Вимоги щодо якості товару встановлені розділом ІІ договору.

Так, відповідно до п. 2.1 договору постачальник повинен передати (поставити) покупцеві товар, якість якого відповідає ДСТУ 4840:2007 або ДСТУ 3868-99. (Паливо дизельне літнє за ДСТУ 3868-99: масова частка сірки не більш ніж 0,20 %, температура спалаху в закритому тиглі не нижче 62°С. За ДСТУ 4840:2007: вміст сірки не більш ніж 50мг/кг, температура спалаху в закритому тиглі не нижче 55°С. Паливо дизельне зимове за ДСТУ 3868-99: масова частка сірки не більш ніж 0,20%, температура спалаху в закритому тиглі не нижче 40°С, гранична температура фільтрованості не вище ніж -15°С. За ДСТУ 4840:2007: вміст сірки не більше ніж 50мг/кг, температура спалаху в закритому тиглі не нижче 55°С, гранічна температура фільтрованості не вище ніж -15°С).

Кожна партія товару, що надходить від постачальника, повинна мати: сертифікат відповідності та паспорт якості.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом 100% попередньої оплати вартості товару, яка здійснюється на підставі оригіналу рахунку постачальника в розмірі ціни цього договору, визначеної в п. 3.1 цього договору.

Матеріали справи свідчать, що платіжним дорученням № 1038 від 07.02.2013 на рахунок відповідача Державним підприємством було перераховано 8 445 990,00 грн., як доказ того, що зобов'язання за вищевказаним договором з оплати товару виконані позивачем в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.3 договору товар поставляється постачальником до місця поставки окремими партіями відповідно до замовлення.

Відповідно до п. 5.8. до п. 5.9. договору постачання палива дизельного здійснюється в розрахункових одиницях - літрах, паливо дизельне, що постачається на судна, повинно відповідати сезону та діючим нормативам ДСТУ 3868-99 або ДСТУ 4840:2007.

З наданих суду доказів вбачається, що 29.04.2013 покупцем було надано постачальнику - ТОВ „АгроІнтер", замовлення на поставку дизельного палива № 04/29-6 у кількості 300л, яке мало бути поставлене на СРК „Фліппер 999" 30.04.2013.

Відповідно до п. 5.6 договору відвантаження (доставка) товару може здійснюватись вантажовідправником, що не є постачальником, однак в будь-якому разі вартість відвантаження (доставки) товару до місця поставки відшкодовується за рахунок постачальника і є врахованою в ціні цього договору.

За умовами п. 5.5 договору поставка товару здійснюється на умовах DDP відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) „ІНКОТЕРМС-2000" із покладанням на постачальника додаткових обов'язків доставки товару окремими партіями до місця поставки, зазначеного у відповідному замовлені покупця, та покладення на постачальника обов'язку нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту його фактичної передачі покупцю, а саме до моменту підписання товаросупровідних документів, якщо інші умови поставки товару не передбачені додатковою угодою між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Вик Ойл" та ТОВ „АгроІнтер" було укладено договір № 51 від 03.09.2012 за яким ТОВ „Вик Ойл" взяло на себе зобов'язання здійснювати приймання, зберігання, а також видачу дизельного палива, з відповідним оформленням документів.

Відповідно до акту приймання-передачі товару № 04-30 від 30.04.2013р. ТОВ „АгроІнтер" поставив, а ДП „Дельта-лоцман" прийняв через ТОВ „Вик Ойл" (плавзасіб - Заправщик 10) дизпаливо у кількості 300л, щільністю 0830, масою 249 кг. Вказаний акт скріплено підписами представників та печатками ТОВ „АгроІнтер", ДП „Дельта-лоцман" (службовий катер „Flipper-999"), ТОВ „Вик Ойл" („Заправщик 10").

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, з наведеного суд дійшов висновку, що безпосередньо під час здійснення господарської операції вищенаведений первинний документ був складений за участю відповідача, а отже підтверджує факт здійснення господарської операції між сторонами.

Відповідно до акту приймання палива на борт судна від 30.04.2013, на судно з автоцистерни „Заправник 10" від ТОВ „АгроІнтер" було прийнято 300л ПММ, марки SUPER EUROS DIESEL - 10 PPM.

В акті приймання палива на борт судна від 30.04.2013 засвідчено, що при прийманні ПММ був здійснений відбір проб.

Згідно з п. 5.7 договору поставка палива дизельного для суден здійснюється відповідно до вимог РД 31.27.05-84 „Інструкція по прийому, зберіганню, відпуску на судна і контролю якості палив і змащувальних матеріалів на нафтобазах і складах Мінморфлоту і Мінрибхозу СРСР" (далі - РД 31.27.05-84) та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем: не зазначено ким, та яким чином, та в якому порядку було здійснено відбір проб; не додано до позовної заяви документів, що підтверджують факт відбору проб - спростовуються актом приймання палива на борт судна від 30.04.2013.

При складанні наведеного акту приймання палива на борт судна від 30.04.2013 учасниками не зроблено жодних зауважень щодо порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів при відібрані проб дизпалива.

Відповідно до п. 2.6.18 РД 31.27.05-84 відбір проб повинен здійснюватись відповідальним за приймання нафтопродуктів членом екіпажу бункеруємого (приймаючого вантаж) судна в присутності відповідального представника нафтобази (бункеруючого судна).

Відповідно до п. 2.6.20 РД 31.27.05-84 про відбір проби складається двосторонній акт, екземпляри якого повинні зберігатися у отримувача нафтопродуктів та бункеровщика.

Акт приймання палива на борт судна від 30.04.2013 підписано капітаном-механіком також механіком СРК „Фліппер 999" та капітаном „Заправщик 10" Бузак М.Е., який, до речі, підписав також і акт приймання-передачі товару № 04-30 від 30.04.2013р.

Позивачем зазначено, що при використанні прийнятого дизельного палива, під час експлуатації судна, була помічена некоректна робота головного двигуна (втрата потужності). За результатами проведеної діагностики головного двигуна СРК „Фліппер 999" сервісною організацією встановлено необхідність проведення ремонту паливної апаратури та діагностики паливного насосу високого тиску (за результатами діагностики встановлено, що паливний насос високого тиску потребує заміни) головного двигуна „VOLVO PENTA" KAD300A.

Враховуючи дані обставини, проби дизельного палива, відібрані при бункеруванні 30.04.2013р, були направлені позивачем до ТОВ „Інспекторат Україна" для проведення випробування.

За результатами лабораторних досліджень № 13-25447/1192 від 17.05.2013 встановлено, що зразок дизельного палива не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 для дизельного пального підвищеної якості по показнику „Зміст сірки".

ТОВ „Інспекторат Україна" має атестат про акредитацію, виданий Національним агентством з акредитації України, яким засвідчено його компетентність на проведення випробувань нафти; бензинів автомобільних; палив для реактивних двигунів, дизельного, пічного, нафтового та ін. Паспорт якості, який відповідно до договору надало ТОВ „АгроІнтер" позивачу при поставці палива також виданий ТОВ „Інспекторат Україна".

Відповідач зазначає, що відсутня дата коли була помічена некоректна робота головного двигуна, а також те, що позивачу було поставлене дизельне паливо зимове, що відповідає ДСТУ 3868-99 за вмістом сірки, а відтак умови договору № 47/В-13 від 04.02.2013 не порушені.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 2.2 договору кожна партія товару, що надходить від постачальника, повинна мати сертифікат відповідності та паспорт якості.

В матеріалах справи міститься Сертифікат відповідності серії ДІ № UA 1.072.0085258-11 та паспорт якості № 12-UA 24355/1-C, відповідно до яких поставлене паливо дизельне SUPER EURO 5 DIESEL - 10 PPM відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 „Паливо дизельне підвищеної якості".

В акті приймання палива на борт судна від 30.04.2013 вказано, що на судно СРК „Фліппер 999" 30.04.2013 з „Заправник 10" від ТОВ „Агро-Інтер" було прийнято 300 літрів ПММ марки SUPER EURO 5 DIESEL-10PPM.

Таким чином, актом приймання палива на борт судна від 30.04.2013 підтверджено, що позивачем від ТОВ „АгроІнтер" 30.04.2013 прийнято 300 літрів палива дизельного марки SUPER EURO 5 DIESEL-10PPM, яке мало відповідати вимогам саме ДСТУ 4840:2007, а не ДСТУ 3868-99.

Відповідно до п. 5.9 договору паливо дизельне, що постачається на судна, повинно відповідати сезону та діючим нормативам ДСТУ 3868-99 або ДСТУ 4840:2007.

Замовлення на поставку дизельного палива № 04/29-6 було зроблено 29.04.2013.

Поставлене пальне марки SUPER EURO 5 DIESEL-10PPM, відповідно до акту приймання палива на борт судна від 30.04.2013.

Відповідно до сертифікату відповідності паливо дизельне SUPER EURO 5 DIESEL-10PPM відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 „Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови: п. 4.2., як паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду І".

Відповідно до п. 3.2 ДСТУ 4840:2007 залежно від умов використання встановлюють такі марки та класи дизельного палива: марка С - гранична температура фільтрованості не вище ніж мінус 5°С.

Відповідно до п. 6 розділу І Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.08.2013 за № 1453/23985, зимовий сезон - період часу, який розпочинається датою досягнення природних умов, за яких впродовж семи діб утримується температура навколишнього природного середовища нижче ніж плюс 5° C, але не пізніше 31 листопада, а закінчується датою досягнення природних умов, за яких впродовж семи діб утримується температура навколишнього природного середовища вище ніж плюс 5° C, але не пізніше 31 березня; літній сезон - період часу впродовж календарного року у проміжок часу між датами кінця і початку зимового сезону.

Враховуючи те, що паливо марки С виду І SUPER EURO 5 DIESEL-10PPM поставлено 30.04.2013р. і його використання можливе при температурі не вище ніж мінус 5°С, паливо відноситься до літнього.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що 30.04.2013 відбулась поставка зимового палива, за нормативами ДСТУ 3868-99 не відповідають дійсності.

Відповідно до п. 6.3.2 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам установленим розділом ІІ цього договору.

Згідно п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання (порушення) своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством та цим договором.

Відповідно до п.7.2.2 договору у випадку передачі неякісного товару постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 100% вартості неякісного товару, та сплачує усі збитки замовника, пов'язані з наслідками використання неякісного товару.

Суд вважає, що позивачем належними доказами в розумінні ст. ст. 34, 36 ГПК України доведено факт поставки ТОВ „АгроІнтер" неякісного товару - дизельного палива марки SUPER EURO 5 DIESEL-10PPM у кількості 300 л, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 100% вартості неякісного товару у сумі 3 261,00 грн. заявлені обґрунтовано, доведені та підлягають задоволенню.

Також, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України докази надані сторонами, проаналізувавши обставини та норми діючого законодавства, які регулюють спірнівідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог щодо стягнення заявлених збитків, виходячи з наступного:

Правова природа стягуваної заборгованості, за твердженням позивача, це - реальні збитки, положення про які регламентуються Цивільним кодексом України, або додаткові витрати, визначення та відшкодування яких закріплено Господарським кодексом України.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ст. 225 ГК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 2 ст. 680 ЦК України, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Відповідно до частини першої статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно з частиною першою та восьмою статті 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Предметом спору між ДП „Адміністрація морських портів України" в особі філії „Дельта-лоцман" ДП „Адміністрація морських портів України" та ТОВ „АгроІнтер" є стягнення з останнього, крім штрафу в розмірі 3 261,00 грн. за поставку товару неналежної якості, 130 269,68 грн. реальних збитків у вигляді додаткових витрат.

З вищенаведених норм вбачається, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між противоправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Підставою для відшкодування збитків є вина особи, яка їх заподіяла, за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями винної особи і самими збитками.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умисну або необережну) якщо інше не встановлено законом або договором (ч.1 ст. 614 ЦК України).

Судом встановлено наступне:

Відповідно до наказу ДП „Дельта-лоцман" № 1004 від 30.11.2012 катер „Фліппер-999" було виведено з експлуатації з 03.12.2012 на період проведення ремонту. Одночасно з постановкою катера на ремонт було перевірено технічний стан катера.

Відповідно до наказу ДП „Дельта-лоцман" № 400 від 30.04.2013 катер „Фліппер-999" введено в експлуатацію у зв'язку з завершенням планового ремонту.

Пунктом 4 вказаного наказу начальника служби флоту Рудявського Д.В. зобов'язано забезпечити постачання паливно-мастильних матеріалів для катера „Фліппер-999".

Поставка палива 30.04.2013 відбулась ТОВ „Агро-Інтер" на катер „Фліппер-999" у день введення катера в експлуатацію.

Відповідно до п. 1.1 правил ведення суднового журналу, затверджених наказом ММФ від 28.12.1988 № 173, судновий журнал є основним офіційним судновим документом, в якому відображається безперервне життя судна.

Відповідно до записів суднового журналу № 10/184: 30.04.2013 СРК „Фліппер 999" у 12.30 з судноверфі Флагман прослідував до Річкового порту на бункеровку, прийняв 300 л пального з „Заправщика 10" та прослідував в Яхт-клуб „Октябрский".

08.05.2013 СРК „Фліппер 999" відійшов від Яхт-клубу „Октябрский" та прослідував на 9 коліно БДЛК для виконання промірних робіт. В 15.00 годині було замічено, що при 20,4 вузлах двигун скинув оберти до 3000, при цьому впала швидкість до 14,5 вузлів. Наступні намагання вийти в режим глісирування були невдалими так як головний двигун не розвивав більше 3000 тисяч обертів за хвилину.

В той же день 08.05.2013 було зроблено заявку № 7 ТОВ „ЮгМоторСервіс" для проведення діагностики ПНВТ ГД Volvo Penta та ремонт паливної апаратури СРК „Фліппер 999".

10.05.2013, відповідно до даних суднового журналу на борт СРК „Фліппер 999" піднявся механік Volvo Penta для заміни паливних фільтрів, після чого були здійснені ходові випробування та перевірка на чистоту інтеркулера.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) ТОВ „ЮгМоторСервіс" від 10.05.2013, на СРК „Фліппер 999" була зроблена заміна повітряного, паливного фільтра та фільтру-сепаратору головного двигуна, проведені ходові випробування та перевірка інтеркулера.

В процесі виконання робіт було встановлено, що в дизельному паливі візуально виявлені крупні частки сміття, фільтр-сепаратор і паливний фільтр засмічені через неякісне дизельне паливо.

Відповідно до записів з суднового журналу, 11.05.2013 СРК „Фліппер 999" прослідував на 10 коліно БДЛК, однак на траверсі заводу „Океан" заглух двигун. При з'ясуванні причини виявили, що не качає паливний підкачувальний насос. Через 15-20 хвилин двигун запустили та в аварійному стані дійшли до місця стоянки.

13.05.2013 відповідно до даних суднового журналу на борт СРК „Фліппер 999" знов прибув механік Volvo Penta та перевірив тиск в системі подачі палива. Проведені ходові випробування, тиску подачі палива. Обороти при виході на глісирування 2800, на глісирування катер так і не вийшов. Механіком Volvo Penta були демонтовані форсунки ГД для перевірки на стенді.

13.05.2013 механік СРК „Фліппер 999" рапортом повідомив керівництво про необхідність проведення експертизи дизельного палива прийнятого на борт СРК „Фліппер 999" 30.04.2013 з т/х „Заправщик 10" у зв'язку зі швидким забрудненням паливних фільтрів, підозри в невідповідності палива із сертифікатом якості і винесення експертної оцінки для порівняння його з паливом, яке повинно застосовуватись виключно для двигуна Volvo Penta. Разом з рапортом були надані проби дизельного палива та сертифікат якості, отриманий при бункеровці.

Листом № 2255 від 15.05.2013 ТОВ „Інспекторат України" були надані зразки дизельного палива для проведення аналізу.

15.05.2013 відповідно до запису з суднового журналу, на борт СРК „Фліппер 999" піднявся механік Volvo Penta та здійснив демонтаж ПНВТ для перевірки.

16.05.2013 отриманий акт дефекації від ТОВ „ЮгМоторСервіс" в якому зазначено (мовою оригіналу):

«Проверка топливных форсунок показала заклинивание двух распылителей в закрытом положении - не открываются при давлении более 50МРа. У четырех форсунок нет распыления топлива - льют. На кончиках распылителей значительные отложения нагара и синие цвета побежалости на самом распылителе.

Проверка ТНВД выявила низкое давление подкачки на главный плунжер - неисправность подкачивающего насоса и зависание редукционного клапана. Плунжер автомата опережения подклинен - опережение не работает. Недостаточный ход главного плунжера ТНВД, невозможность установки статического угла опережения впрыска на двигателе.

Полная разборка ТНВД выявила разрушение привода главного топливного плунжера. Выкашивание эвольвенты кулачковой шайбы и разрушение роликов толкателя плунжера. Выход из строя подкачивающего насоса, редукционного клапана, плунжера автомата опережения из-за попадания продуктов износа и разрушения механизма привода плунжера. Приводной вал имеет цвета побежалости поверхности подшипника - высокий температурный режим работы ТНВД. Характерные лаковые отложения на всех внутренних поверхностях и деталях насоса.

Вероятной причиной разрушения ТНВД является значительная нагрузка на привод- гидроудар в результате заклинивания форсунок.

Возможное использование топлива несоответствующего качества».

17.05.2013 отримані результати лабораторних досліджень ТОВ „Інспекторат України", які підтвердили невідповідність палива поставленого з „Заправщик 10" 30.04.2013 на СРК „Фліппер 999" вимогам ДСТУ 4840:2007.

На підставі укладеного між позивачем та ТОВ „Югмоторсервис" договору № 79/В-13 від 13.03.2013, відповідно до заявок № 7 від 08.05.2013, № 10 від 21.06.2013, були проведені ремонтні роботи СРК „Фліппер 999" на загальну суму 128 209,68 грн.

Вказане підтверджується актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000033 від 23.05.2013, № ОУ-0000059 від 08.07.2013.

Оплата ТОВ „ЮгМоторсервіс" виконаних робіт за договором 79/В-13 від 13.03.2013 підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000068 від 23.05.2013, № СФ-0000095 від 08.07.2013, платіжними дорученнями № 1087 від 16.08.2013 та № 5277 від 11.06.2013.

ТОВ „ЮгМоторСервіс", що проводив ремонтні роботи має Свідоцтво про відповідність підприємства, видане Регістром судноплавства України, відповідно до якого посвідчено, що ТОВ „ЮгМоторСервіс" відповідає вимогам Регістра судноплавства України як підприємство, що виконує ремонт і сервісне обслуговування суднових дизельних та бензинових двигунів, поворотно-відкидних колонок та реверс-редукторів, дизель-генераторів та стаціонарних дизельних двигунів.

Регістр судноплавства України (далі - Регістр) є національним класифікаційним товариством, яке здійснює технічний нагляд і проводить класифікацію морських і річкових торговельних суден відповідно до статті 22 Кодексу торговельного мореплавства України і статей 26 і 29 Закону України „Про транспорт" (постанова КМУ від 08.06.1998 № 814 „Про вдосконалення технічного, класифікаційного і судноплавного нагляду на морському і річковому транспорті").

ТОВ „ЮгМоторСервіс" є офіційним дилером компанії АВ Volvo Penta в Україні і має право виконувати обслуговування і ремонт будь-якої продукції модельного ряду Volvo Penta, відповідно до листа № 154 від 29.12.2010 „Актіболагет Вольво Пента".

Отже, суд вважає, що з наведених обставин справи та наданих документів наявний причинний зв'язок між противоправною поведінкою боржника (поставка неякісного дизельного палива) та збитками. СРК „Фліппер 999" 30.04.2013 введено в експлуатацію, здійснено в той же день бункеровку дизельним паливом отриманим від відповідача та вже 08.05.2013 помічено некоректну роботу двигуна, що за даними ТОВ „ЮгМоторСервіс" (підприємства, що відповідає вимогам Регістра судноплавства України як підприємство, що виконує ремонт і сервісне обслуговування суднових дизельних та бензинових двигунів, поворотно-відкидних колонок та реверс-редукторів, дизель-генераторів та стаціонарних дизельних двигунів) сталося через використання неякісного дизельного палива.

Позивач також обґрунтовано включає до складу збитків, що підлягають стягненню з відповідача вартість лабораторних досліджень № 13-25447/1192 від 17.05.2013 проведених ТОВ „Інспекторат Україна", що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 13-0834/301 від 17.05.2013 на суму 2060,00 грн., які були перераховані позивачем на рахунок ТОВ „Інспекторат Україна" платіжним дорученням № 4439 від 23.05.2013.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність у позивача правових підстав для стягнення збитків у зв'язку з тим, що останнім доведено причинний зв'язок між противоправною поведінкою відповідача, яка полягала у невиконанні договірних зобов'язань перед позивачем та розміром завданих позивачеві збитків.

Отже, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АгроІнтер" (57210, Миколаївська обл., Жовтневий район, село Горохівка, вул. Привокзальна, 2-Б, код ЄДРПОУ 31554542) на користь державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі філії „Дельта-лоцман" державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 38728507) 3 261,00 грн. штрафу, 130 269,68 грн. збитків та 2 670,61 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 09 грудня 2013 року.

Суддя О.Г. Смородінова