Ухвала

від 10.12.2013 по справі 901/4080/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

10.12.2013Справа № 901/4080/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотоп»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж - Крим»

про спонукання до виконання певних дій

Суддя Іщенко І.А.

Представники сторін не викликались.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотоп» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж - Крим», та просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вояж-Крим» здійснити перебудову торгівельного центру, кемпінгу та комплексу автотехобслуговування, що знаходяться за адресою: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 189, 189а, 191, шляхом знесення частини забудови площею 0,5499 га, яка знаходиться в стометровій охоронній зоні та санітарно-захисній зоні автомобільної газонаповнювальної компресорної станції за адресою: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 189 «а».

В пункті 4 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вояж-Крим» (Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 189, Торгівельний центр «Південна галерея», поштовий індекс: 95493) та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, в тому числі але не виключно: генеральному проектувальнику, генеральному підряднику або підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядникам, здійснювати будь-які будівельні роботи на об'єкті Торгівельний центр, кемпінг, комплекс автотехобслуговування, з виділенням другої черги будівництва -торгівельний центр в м. Сімферополі, що знаходиться в стометровій охоронній зоні та санітарно-захисній зоні автомобільної газонаповнювальної компресорної станції за адресою: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 189-191;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вояж-Крим» (Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 189, Торгівельний центр «Південна галерея», поштовий індекс: 95493, ідентифікаційний код: 31213956), Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим (Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крейзера 6, поштовий індекс: 95006) та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, в тому числі але не виключно: генеральному проектувальнику, генеральному підряднику або підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядникам, страховику (якщо об'єкт застрахований), здійснювати будь-які дії направлені на подання та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, підписання акту готовності об'єкта до експлуатації, видачу сертифікату про готовність об'єкту до експлуатації щодо Торгівельного центру, кемпінгу, комплексу автотехобслуговування, з виділенням другої черги будівництва - торгівельний центр в м. Сімферополі, що знаходиться в стометровій охоронній зоні та санітарно-захисній зоні автомобільної газонаповнювальної компресорної станції за адресою: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 189-191;

- заборонити Реєстраційній службі Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 150, поштовий індекс: 95000), здійснювати реєстрацію права власності на Торгівельний центр, кемпінг, комплекс автотехобслуговування, з виділенням другої черги будівництва - торгівельний центр в м. Сімферополі, що знаходиться в стометровій охоронній зоні та санітарно-захисній зоні автомобільної газонаповнювальної компресорної станції за адресою: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 189-191;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вояж-Крим» (Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 189, Торгівельний центр «Південна галерея», поштовий індекс: 95493, ідентифікаційний код: 31213956) та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам експлуатацію Торгівельного центру, кемпінгу, комплексу автотехобслуговування, з виділенням другої черги будівництва - торгівельний центр в м. Сімферополі, що знаходиться в стометровій охоронній зоні та санітарно-захисній зоні автомобільної газонаповнювальної компресорної станції за адресою: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 189-191.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходами до забезпечення позову є, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Тобто, вирішення питання щодо доцільності вжиття заходів до забезпечення позову можливе саме у випадку існування припущень щодо того, що у майбутньому можуть виникнути обставини, які значно ускладнять, або навіть унеможливлять його виконання, а також припущення щодо того, що відповідач або інші особи можуть своїми діями привести до таких незворотних наслідків

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивач обґрунтовує свою заяву, тим, що вчинена Товариством з обмеженою відповідальністю «Вояж-Крим» забудова торгівельного центру, кемпінгу та комплексу автотехобслуговування в частині площі забудованої відповідачем охоронної зони автомобільні газонаповнювальні компресорні станції за адресою: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 189, 189а, 191, в розмірі 0,5499 га, є самочинною, адже вчинена з істотним порушенням будівельних норм і правил, у зв'язку з чим існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а для їх відновлення у разі не вжиття певних заходів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, адже у разі прийняття спірного об'єкту до експлуатації позивач вже не зможе захистити власні права у заявлений позовом спосіб, проте всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав суду необхідних і достатніх доказів того, що не вживання заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення.

Таким чином, ненадання суду необхідних доказів, з якими закон пов'язує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову є підставою для залишення заяви без задоволення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011, статтею 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Відтак, ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.

З огляду на викладене, керуючись статтям 66, 67, 86, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотоп» про вжиття заходів забезпечення позову залишити без задоволення.

Суддя І.А. Іщенко