Ухвала

від 26.11.2013 по справі 5006/32/50пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

26.11.2013р. Справа № 5006/32/50пд/2012 Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М.,

суддів: Бокової Ю.В., Колесника Р.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю прокурора: Уздемир М.М. за посвідченням №009472 від 15.10.2012р. представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Неретіна Л.Г. за довіреністю

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті -сервіс плюс", м.Київ

до відповідача: Донецької міської ради, м. Донецьк

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №5006/32/50пд/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті -сервіс плюс", м.Київ до відповідача Донецької міської ради, м. Донецьк про визнання договору недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що відповідно до рішення Донецької міської ради №13/34 від 25.07.2007р. «Про затвердження переліку майданчиків для проведення конкурсу на право забудови земельних ділянок у м.Донецьку», в порядку статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій», був оголошений конкурс на право забудови кількох земельних ділянок в м. Донецьку, у тому числі і спірної ділянки.

На підставі проведеного конкурсу, 23.11.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу права забудови земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Ленінський, ЛОТ-4.

Відповідно до розділів 1-3 спірного договору, Донецька міська рада (продавець) зобов'язується передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті -сервіс плюс" (покупець) право на забудову ділянки, а покупець зобов'язується прийняти зазначене право та сплатити за нього грошові кошти у розмірі 14375200,00 грн., з яких 2156280,00грн. сплачується як гарантійний внесок за участь у конкурсі з права забудови спірної земельної ділянки.

На виконання п. 2.2 спірного договору позивач здійснив оплату гарантійного внеску за участь у конкурсі, в розмірі 2156280,00грн. що підтверджується копією платіжного доручення б/н від 22.10.2007р.).

Як стверджує позивач, спірний договір був укладений з порушенням норм цивільного та господарського законодавства, а тому, має бути визнаний судом недійсним.

На підтвердження своїх вимог позивач вказував, що при укладанні спірного договору, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, як орган місцевого самоврядування діяв не з підстав, передбачених законодавством, та не у спосіб, передбачений для вирішення питання забудови земельної ділянки. Також вказував, що сторонами в момент вчинення правочину не були дотримані вимоги, встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. На підставі викладеного, зауважував, що спірний договір є таким, що підлягає визнанню недійсним, відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Також, позивач вказував, що у випадку задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти в розмірі 2156280,00грн., сплачені останнім, в якості гарантійного внеску за участь у конкурсі з права забудови спірної земельної ділянки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказував, що позовні вимоги є безпідставними, незаконними, та як слід такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, рішення Донецької міської ради № 12/40 від 25.05.2007р. «Про Положення про проведення торгів з продажу права забудови земельних ділянок в місті Донецьку», на підставі якого, був укладений спірний договір, не було оскаржене в судовому порядку, а тому є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Водночас, відповідач вказував на те, що гарантійний внесок за участь у конкурсі з права забудови земельної ділянки в розмірі 2156280,00грн. був здійснений позивачем не на підставі спірного договору, а у відповідності до вимог п. 3 рішення Донецької міської ради №12/40 від 25.05.2007р. «Про Положення про проведення торгів з продажу права забудови земельних ділянок в м. Донецьку», яким передбачена обов'язкова його (внеску) сплата за участь у конкурсі з продажу права забудови земельної ділянки.

Крім зазначеного, відповідач вказував, що п. 7.3 спірного договору, встановлено, що договір вважається розірваним у випадку неперерахування суми продажу права забудови земельної ділянки у 15-денний термін після дати платежу за цим договором. Як вбачається з довідки Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради №03-699/2 від 10.05.2012р., станом на 10.05.2012р. позивач не здійснив оплату за спірним договором. А тому, на думку відповідача, спірний договір слід вважати розірваним.

Окрім цього, відповідач зауважував суду, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки, заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу права забудови земельної ділянки від 23.11.2007р., тому, строк позовної давності для звернення до суду з цією вимогою сплинув 23.11.2010р.

15.05.2012р. через канцелярію господарського суду від прокуратури м. Донецька надійшло повідомлення про вступ прокурора у розгляд справи №5006/32/50пд/2012. В судових засіданнях прокурор підтримав позицію відповідача та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

01.08.12р. господарським судом отримана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-сервіс плюс», м. Київ про зобов'язання вчинити певні дії, в порядку ст. 60 ГПК України.

Ухвалою від 02.08.2012р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-сервіс плюс», м. Київ про зобов'язання вчинити певні дії, повернута без розгляду на підставі п.6 ст. 63 ГПК України.

В подальшому, через канцелярію суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.08.2012р.

Враховуючи викладене, суд ухвалою від 06.08.2012р. зупинив провадження по справі №5006/32/50пд/2012 до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.08.2012р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», на підставі п.п. 2,3, ГПК України, повернуто заявнику.

В подальшому, у зв'язку із надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012р., матеріали справи були скеровані до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.10.2012р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», на підставі п. 3,4 ч.1 ст. 111 3 ГПК України, повернуто скаржнику.

Після повернення матеріалів справи №5006/32/50пд/2012 господарському суду Донецької області, суд ухвалою від 19.11.2012р. поновив провадження у справі №5006/32/50пд/2012.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2012р. у зв'язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-сервіс плюс» на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.08.2012р., провадження по справі було зупинено, матеріали справи скеровані на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

23.11.2012р. Донецький апеляційний господарський суд ухвалою повернув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-сервіс плюс», на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.06.2013р. суд поновив провадження у справі №5006/32/50пд/2012.

В подальшому, у зв'язку із надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-сервіс плюс» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2012р., провадження у справі було зупинено, матеріали справи були скеровані на адресу Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2013р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-сервіс плюс» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2012р. повернуто скаржнику, на підставі п. 3,4,5 ч.1 ст. 111 3 ГПК України.

Після повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області, суд ухвалою від 28.10.2013р. поновив провадження у справі №5006/32/50пд/2012.

Після поновлення провадження у справі, позивач в судові засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність витребування від Головного управління статистики в м. Києві відомостей щодо перебування в реєстрі, форми власності та виду економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сервіс Плюс".

26.11.2013р. через канцелярію господарського суду від Головного управління статистики у м. Києві, на виконання вимог ухвали господарського суду Донецької області від 07.11.2013р. надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За даними Витягу, станом на 18.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелті-сервіс плюс», знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17.

Враховуючи викладене, місцезнаходження позивача вказане у позовній заяві співпадає з даними Витягу.

Неявка позивача, до судових засідань обумовлює неможливість надання належної правової оцінки стосовно суті спору, позбавляє суд можливості з'ясувати дійсність позиції товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-сервіс плюс» щодо заявлених позовних вимог, в тому числі щодо намірів реалізації права на судовий захист.

За наявності вказаних обставин, розгляд по суті вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-сервіс плюс» призведе до порушення встановленого ст. 43 ГПК України принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до приписів п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням того, що ненадання витребуваних доказів без поважних причин перешкоджає розгляду справи по суті, та те, що поважних причин ненадання витребуваних документів не надано, позов підлягає залишенню без розгляду в порядку п.5 ст.81 ГПК України.

Суд роз'яснює позивачу, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

У відповідності зі ст. 81 ГПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судові витрати, пов'язані з розглядом справи підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86, 87 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті -сервіс плюс", м.Київ до відповідача Донецької міської ради, м. Донецьк про визнання договору недійсним.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя Ю.В. Бокова

Суддя Р.М. Колесник