Постанова

від 03.12.2013 по справі 904/5712/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2013 року Справа № 904/5712/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Погорєловій Ю.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: заступник начальника юридичного відділу департаменту комунальної власності та земельних відносин Шульга М.О., довіреність №01-17/3/290 вих від 14.05.2013р.,

від відповідача: не з 'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" та Дніпродзержинської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року у справі № 904/5712/13

за позовом Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про внесення змін до пунктів 1.4. та 3.1. Договору від 14.03.2005р. оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська міська рада (найменування наведене відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А00, № 395033, та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, складеного станом на 27.03.2013р.) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" про внесення змін до пунктів 1.4. та 4.1.договору оренди земельної ділянки від 14.03.2005р. (державна реєстрація від 21.03.2005р. за № 02113), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД", виклавши їх в наступній редакції:

"п. 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 31.01.2012р. становить 1 958 880, 17 грн.";

"п. 4.1. Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 23 506, 56 грн./рік без ПДВ, а з 01.01.2014р. - у розмірі 58 766, 40 грн./рік без ПДВ на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012р. № 475-24/VI "Про плату за землю".

10.09.2013р. від Дніпродзержинської міської ради до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до прохальної частини зазначеної заяви позивач просить внести зміни до п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 14.03.2005р. (державна реєстрація від 21.03.2005р. за № 02113), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД", виклавши його в наступній редакції: "п. 3.1. Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 23 506, 56 грн./рік без ПДВ, а з 01.01.2014р. - у розмірі 58 766, 40 грн./рік без ПДВ на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012р. № 475-24/VI "Про плату за землю".

Наведена заява мотивована допущенням технічної помилки в позовних вимогах. Виходячи зі змісту прохальної частини заяви про уточнення позовних вимог, технічна помилка полягає у тому, що зміни до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати у тій же редакції, яка була наведена і в позовній заяві, підлягають внесенню не до пункту 4.1. договору, як було вказано в позові, а до пункту 3.1. договору.

Господарським судом Дніпропетровської області розглянуто спір у справі за вимогами, наведеними у позовній заяві, та без врахування уточнень до неї. Не враховуючи уточнення до позовної заяви, суд послався на те, що заява про уточнення позовних вимог подана після початку розгляду господарським судом справи по суті, а подана позивачем заява за своєю правовою природою фактично є заявою про зміну предмета позову.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013р. у справі № 904/5712/13 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено частково, внесено зміни в пункт 1.4. договору оренди земельної ділянки від 14.03.2005р. (державна реєстрація від 21.03.2005р. за № 02113), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД", виклавши його в наступній редакції: "п. 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 31.01.2012р. становить 1 958 880 грн. 17 коп.", в решті позову відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" на користь Дніпродзержинської міської ради 286, 75 грн. витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги в частині внесення змін до пункту 1.4. договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, місцевий господарський суд виходив з обставин зміни розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, який згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.01.2012р. № 469, наданого Управлінням Держкомзему у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, становить 1 958 880, 17 грн. У вимогах щодо внесення змін до пункту 4.1. договору щодо розміру орендної плати місцевим господарським судом відмовлено з тих підстав, що зазначений пункт договору передбачає обов'язок орендаря повернути земельну ділянку після закінчення строку дії договору в разі його не продовження, а доказів в обґрунтування підстав для внесення змін щодо розміру орендної плати у вказаний пункт договору оренди позивачем не надано. При цьому суд зазначив, що розмір орендної плати сторонами вже погоджено пунктом 3.1. договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням в частині задоволення позову щодо внесення змін в пункт 1.4. договору оренди земельної ділянки, відповідач подав апеляційну скаргу. Відповідач вважає, що судом першої інстанції при задоволенні позову у наведеній частині неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 17.09.2013р. у даній справі в частині задоволення позовної вимоги щодо внесення змін в пункт 1.4. договору і прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити; в іншій частині - рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а також здійснити новий розподіл судових витрат та стягнути з позивача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 573, 50 грн.

Апеляційна скарга відповідача мотивована необґрунтованим збільшенням у декілька разів нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки в порівнянні з визначеною договором оренди. Таке необґрунтоване збільшення, на думку відповідача, спричинене не лише збільшенням базової вартості одного квадратного метра земель міста Дніпродзержинська у відповідності з прийнятим Дніпродзержинською міською радою рішенням № 07-02/VI від 15.12.2010р. "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ", яким міською радою затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста та введено її в дію з 01.07.2011р., але і односторонньою та за відсутності для цього підстав зміною методики проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (зміна коефіцієнтів для розрахунку, формул тощо). Зокрема, відповідач зазначає, що з часу укладення договору оренди земельної ділянки жодним чином не змінились цінність орендованої земельної ділянки в межах населеного пункту, відстань до загальноміського центру населеного пункту (показники, на підставі яких визначається зональний коефіцієнт Км2), функціональне використання земельної ділянки (показник, який характеризує коефіцієнт Кф). За доводами відповідача, є незрозумілою і одностороння зміна позивачем економіко-планувальної зони (оціночної зони/оціночного кварталу) та зміна коефіцієнту індексації Кі. Однак, як вважає відповідач, зазначеним невідповідностям коефіцієнтів та показників при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечує та не вбачає порушень законодавства при проведенні розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. Позивач зазначає, що розрахунок нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки здійснено повноважним органом відповідно до його компетенції, яким і видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки. За доводами позивача, вносячи плату за користування земельною ділянкою у розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством, відповідач порушує майнові права Дніпродзержинської міської ради, як орендодавця. Окрім того, позивач вважає, що внаслідок не приведення відповідачем діючого договору оренди у відповідність з вимогами закону, бюджет міста зазнає втрат.

Позивач також подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі. Позивач просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови в позові про внесення змін до договору оренди щодо розміру орендної плати, прийняти у наведеній частині позовних вимог нове рішення про задоволення позову шляхом внесення відповідних змін до п. 3.1. договору оренди, а також просить скасувати рішення суду щодо розподілу судових витрат, судові витрати в повному обсязі покласти на відповідача. Рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову про внесення змін до п. 1.4. договору позивач просить залишити без змін.

Вимоги апеляційної скарги наведені з урахуванням заяви позивача про уточнення апеляційної скарги, що надійшла до апеляційного господарського суду 26.11.2013р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2013р. апеляційна скарга позивача прийнята до спільного розгляду з раніше поданою та прийнятою до провадження у даній справі апеляційною скаргою відповідача.

Апеляційна скарга позивача мотивована тими обставинами, що при підготовці позову позивачем допущено технічну помилку при викладенні позовних вимог про внесення змін до договору оренди щодо розміру орендної плати, а саме вказано, що зміни підлягають внесенню до пункту 4.1. договору, тоді як необхідно було вказати, що ці зміни підлягають внесенню до п. 3.1. договору. Враховуючи наведене, Дніпродзержинська міська рада подала до місцевого господарського суду заяву про уточнення позовних вимог. Позивач вважає, що оскільки його вимоги про внесення змін до договору щодо розміру річної орендної плати є обґрунтованими та базуються на вимогах чинного законодавства України, рішеннях Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010р. № 07-02/VI та від 25.06.2012р. № 475-24/VI, суд першої інстанції мав змогу на підставі ст. 83 ГПК України вийти за межі позовних вимог, частково задовольнити позов шляхом внесення змін у наведеній позивачем редакції до п. 3.1. договору. Позивач не погоджується з рішенням місцевого господарського суду щодо розподілу судових витрат у зв'язку з тим, що пославшись в мотивувальній частині рішенні про розподіл судових витрат між сторонами спору порівну, оскільки обов'язок щодо внесення змін до договору покладено чинним законодавством на обидві сторони, місцевий господарський суд відповідно до резолютивної частини рішення стягнув з відповідача на користь позивача 286, 75 грн., а не 573, 50 грн. (половину суми судового збору, сплаченої позивачем). Окрім того, на думку позивача, судові витрати у повному обсязі мають бути покладені на відповідача, який ухиляється від приведення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства та рішень міської ради, незважаючи на те, що позивачем проведено досудове врегулювання спору, однак вимоги позивача відповідачем проігноровані. Також, в обґрунтування неправомірності розподілу судовим рішенням (його резолютивною частиною) судового збору позивач посилається на приписи ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 14.11.2013р. представник відповідача послався на ті обставини, що на адресу відповідача не надходила копія апеляційної скарги Дніпродзержинської міської ради, у зв'язку з чим представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами скарги.

Апеляційним господарським судом клопотання відповідача задоволено, розгляд апеляційних скарг у справі відкладено у судове засідання на 03.12.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2013р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи. Разом з тим, відзив на апеляційну скаргу, подану позивачем, відповідач не надав, а у судове засідання 03.12.2013р. явку свого повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки у судове засідання суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення, яким йому направлена ухвала апеляційного господарського суду від 14.11.2013р. Окрім того, про відкладення розгляду апеляційних скарг у судове засідання на 03.12.2013р. представник відповідача повідомлений особисто у судовому засіданні 14.11.2013р. Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача до апеляційного господарського суду до початку судового засідання, призначеного на 03.12.2013р., не надійшло.

Поважності причин неявки представника відповідача у судове засідання, призначене на 03.12.2013р., а також не надання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу позивача апеляційний господарський суд не вбачає, у зв'язку з чим не вбачає підстав і для відкладення розгляду справи.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.10.2013р та від 14.11.2013р. в порядку ст. 30 ГПК України суд викликав у судові засідання, призначені відповідно на 14.11.2013р. та на 03.12.2013р., представника - компетентного спеціаліста Відділу Держземагенства у місті Дніпродзержинськ Дніпропетровської області для надання пояснень з певних питань, які виникають під час розгляду справи, у тому числі з наданням до суду відповідних письмових пояснень.

Відділ Держземагенства у місті Дніпродзержинськ Дніпропетровської області явку представника-компетентного спеціаліста у зазначені вище судові засідання не забезпечив, відповідних письмових пояснень з питань, які наводились в ухвалах суду, не надав.

Суд відкладав розгляд апеляційних скарг з 29.10.2013р. на 14.11.2013р., з 14.11.2013р. на 03.12.2013р.

У судовому засіданні 03.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, тоді як апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2005р. між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1076 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул.Червоногвардійська, 15, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Відповідно до зазначеного плану земельної ділянки та кадастрового плану передбачена Договором земельна ділянка має кадастровий номер 1210400000:02:013:0037.

21.03.2005р. проведено державну реєстрацію Договору за № 02113.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 23.12.2004р. № 467-17/IV (п.1.2. Договору).

Відповідно до пункту 1.3. Договору цільове призначення земельної ділянки: землі іншої комерційної діяльності (1.11.6).

Згідно з пунктом 1.4. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент його укладення становить 219 940, 56 грн.

Договір укладено строком до 23.12.2014р. (п. 2.1. Договору).

Актом приймання-передачі від 21.03.2005р. підтверджується передача позивачем відповідачу в оренду передбаченої Договором оренди земельної ділянки.

Пункт 3.1. Договору в редакції додаткової угоди від 21.07.2009р. (державна реєстрація додаткової угоди від 21.07.2009р. за № 1715) передбачає, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 6 598, 22 грн./рік без ПДВ, що становить 549, 85 грн./міс без ПДВ, і вноситься на рахунок місцевого бюджету.

Орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.3. Договору розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених Договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з пунктами 8.1., 8.6. Договору зміна його умов можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов Договору, його дострокового розірвання на вимогу зацікавленої сторони та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Статтею 288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з пунктом 288.4., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. № 2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до частини другої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, Податковий кодекс України встановлює не конкретний розмір орендної плати за землю, який має бути зазначений у договорі оренди, а лише порядок її визначення та граничні розміри орендної плати.

Приписами ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

У разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за користування земельними ділянками, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку (п. 2.19. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з подальшими змінами).

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010р. № 07-02/VI "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ, виконану приватним підприємством "Лада", та введено її в дію з 01.07.2011р. (п. 1 рішення).

Пунктом 2 вказаного рішення передбачено, що для визначення плати за землю базова вартість 1 квадратного метра земель міста у розмірі 202 грн. 37 коп. підлягає застосуванню з 01.07.2011р.

Згідно з пунктом 3.1. цього ж рішення Дніпродзержинської міської ради землекористувачам необхідно одержати в управлінні Держкомзему у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області довідки про визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні (власності), та надати їх до управління земельних відносин міської ради для підготовки документів щодо перегляду річної орендної плати в чинних договорах оренди земельних ділянок.

Відповідно до витягу № 469 від 31.01.2012р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД", нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Червоногвардійська, 15, площа якої становить 0, 1076 га, економіко-планувальна зона/оціночний квартал: 146/146, землі комерційного використання, станом на 25.01.2012р. становить 1 958 880, 17 грн.

Також, пунктами 1 та 2 рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012р. № 475-24/VI "Про плату за землю" встановлено коефіцієнт для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядником яких є Дніпродзержинська міська рада, на рівні трикратного розміру земельного податку, який підлягає застосуванню для відповідного розрахунку з 01.07.2012р.

Окрім того, пунктом 3 цього ж рішення з 01.07.2012р. до 31.12.2013р. установлено пільгу із земельного податку у відсотковому еквіваленті від суми, що зараховується до місцевого бюджету, згідно з додатком.

Відповідно до вказаного додатку до рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012р. № 475-24/VI пільга із земельного податку у відсотковому еквіваленті від суми, що зараховується до місцевого бюджету, встановлена з 01.07.2012р. до 31.12.2013р., а розмір відсоткового еквіваленту залежить від економіко-планувальної зони, до якої відноситься земельна ділянка, та категорії земель за функцією використання.

Для спірної орендованої відповідачем на підставі Договору земельної ділянки така пільга із земельного податку становить 60% від суми, що зараховується до місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначалося вище, на законодавчому рівні змінено розмір мінімальної річної орендної плати, річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Такі ж положення щодо зміни умов Договору сторонами включені до п.п. 8.1, 8.6. Договору.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки умовами спірного Договору (п. 3.3.) передбачено перегляд розміру орендної плати у випадку, зокрема, збільшення розміру ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами Договору.

Позивач в порядку, встановленому ст. 188 ГК України, не звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до Договору в частині визначення розміру річної орендної плати, не направляв відповідачу проект змін до Договору.

Разом з тим, 03.08.2011р., вих. № 01-14вих/134, та 10.01.2013р., вих. № 01-14вих/20, позивач звертався до відповідача з листами, у яких наведена вимога привести у відповідність до вимог чинного законодавства та рішень міської ради умови спірного Договору щодо розміру орендної плати.

Також, в газеті "Відомості" від 22.06.2011р. опубліковане повідомлення за підписом заступника начальника управління земельних відносин міської ради про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства.

Надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного Договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов Договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов Договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов Договору.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012р., прийнятій за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України від 26.06.2012р. у справі № 28/5005/640/2012.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що згоди про внесення змін до Договору щодо розміру орендної плати, який би відповідав вимогам законодавства та рішенню міської ради від 25.06.2012р. № 475-24/VI, на дату прийняття рішення у справі позивач з відповідачем у позасудовому порядку не досягли.

Відсутність такої згоди не спростована і при розгляді справи судом апеляційної інстанції, оскільки відповідні зміни до Договору в позасудовому порядку не внесені (відповідні докази в матеріалах справи відсутні).

Згідно з підпунктом 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, є базою оподаткування податком за землю.

У відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлюється ставка податку за землю, з урахуванням кратності якого визначається мінімальний та максимальний розмір орендної плати.

Оскільки розмір орендної плати за землю визначається з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, нормативна грошова оцінка переданої в оренду спірної земельної ділянки змінилась, підлягають перегляду і відповідні умови Договору.

Розмір річної орендної плати визначений позивачем з урахуванням чинного законодавства, рішень Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010р. № 07-02/VI, від 25.06.2012р. № 475-24/VI та розрахований виходячи з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки - 1 958 880, 17 грн., підтвердженої виданим Управлінням Держкомзему у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки № 469 від 31.01.2012р., у трикратному розмірі земельного податку, встановленого Податковим кодексом України (математична формула: 1 958 880, 17 грн. х 1% = 19 588, 80 грн. х 3 = 58 766, 40 грн.) та з урахуванням пільги 60%, яка діятиме до 31.12.2013р. (58 766, 40 грн. - 60% = 23 506, 56 грн.).

Колегія апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача щодо завищення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, оскільки її розмір підтверджується належним в розумінні ст. 34 ГПК України доказом - витягом з технічної документації, виданим Управлінням Держкомзему у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, а правомірність даних, зазначених у витязі, не є предметом спору у даній справі.

За наведеного, суд вбачає наявність підстав для внесення змін до Договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру річної орендної плати, яка визначена з урахуванням чинного законодавства та рішень органу місцевого самоврядування.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що подана позивачем заява про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду першої інстанції 10.09.2013р., за своєю правовою природою фактично є заявою про зміну предмета позову, однак яка подана позивачем після початку розгляду судом справи по суті, та не врахуванням місцевим господарським судом цієї заяви при вирішенні спору у справі.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дійсно, як вбачається з протоколу судового засідання місцевого господарського суду від 15.08.2013р., суд у судовому засіданні у наведену дату перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача у зазначене судове засідання не з'явився. 14.08.2013р. від позивача до господарського суду Дніпропетровської області надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника. У зв'язку з необхідністю витребування нових доказів судом у судовому засіданні 15.08.2013р., керуючись п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на іншу дату.

Однак, апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що заява позивача про уточнення позовних вимог є заявою про зміну предмета позову в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Предметом позову у даній справі відповідно до поданої позивачем позовної заяви є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки як щодо зміни передбачених умовами Договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки, так і щодо розміру орендної плати: встановлення орендної плати у трикратному розмірі земельного податку на період до 01.01.2014р. з урахуванням пільги відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012р. № 475-24/VI, після наведеної дати - без урахування пільги. Обґрунтування вказаних вимог наведене у позовній заяві, на підтвердження яких позивачем надані відповідні докази щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки станом на 31.01.2012р., рішення міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська, про встановлення коефіцієнту для розрахунку річної орендної плати та про встановлення пільги із земельного податку на період з 01.07.2012р. до 31.12.2013р.

В обґрунтування вимоги про внесення змін до Договору щодо розміру річної орендної плати позивач в позовній заяві послався на ті обставини, що така істотна умова Договору як розмір орендної плати передбачена саме п. 3.1. Договору, а не п. 4.1., на що місцевий господарський суд не звернув уваги при прийнятті рішенні у справі.

Разом з тим, при оформленні матеріально-правової вимоги (прохальної частини позовної заяви) позивач помилково послався на необхідність внесення змін до Договору щодо розміру річної орендної плати до пункту 4.1. Договору (умови повернення земельної ділянки з оренди), а не до пункту 3.1. Договору, яким встановлено розмір орендної плати.

Подавши заяву про уточнення позовних вимог, позивач не змінив суть матеріально-правової вимоги про внесення змін до Договору щодо розміру орендної плати, не змінив запропоновану редакцію змін до Договору в частині встановлення Договором розміру орендної плати, отже, не змінив і предмет позову.

Посилання позивача у вимозі, наведеній в позовній заяві, про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати на п. 4.1. Договору оцінюється колегією суддів апеляційного господарського суду як допущена позивачем технічна помилка, яку позивач усунув шляхом подання відповідної заяви.

За наведеного, суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні позову в частині вимог про внесення змін до Договору щодо розміру орендної плати, визначеного у відповідності до норм чинного законодавства, рішень Дніпродзержинської міської ради.

Відтак, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме як щодо внесення змін до пункту 1.4. Договору, так і щодо внесення змін до пункту 3.1. Договору, зміст яких визначений позивачем.

Також, апеляційний господарський суд не вбачає підстав погодитись з рішенням місцевого господарського суду щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у зв'язку з наступним.

Місцевий господарський суд, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі, які складаються з судового збору, розподілив між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам порівну, мотивувавши наведене тим, що обов'язок щодо внесення змін до Договору покладено чинним законодавством на обидві сторони, та задовольняючи позов частково стягнув з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору у сумі 286, 75 грн. (1147:2 = 573, 50 грн.; 573, 50 грн.:2 = 286, 75 грн.).

За приписами частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогами щодо внесення змін до спірного Договору, однак позивач не з'явився до управління земельних відносин міської ради для приведення спірного Договору у відповідність до вимог чинного законодавства.

Також, апеляційний господарський суд не вбачає у виникненні спору неправильних дій позивача.

Отже, розподіл судового збору у розмірі, що підлягав розподілу за вимогою, яку суд першої інстанції задовольнив, порівну між позивачем та відповідачем не відповідає приписам ст. 49 ГПК України.

За наведеного вище, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про внесення змін до пункту 3.1. Договору щодо розміру орендної плати та в частині розподілу судових витрат - скасуванню як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року у даній справі задоволенню не підлягає, рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до п. 1.4. Договору щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки підлягає залишенню без змін.

Також, з огляду на зазначене вище, суд відхиляє доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі в обґрунтування неправомірності прийнятого рішення щодо внесення змін до пункту 1.4. Договору.

Судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги, відноситься на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року у справі № 904/5712/13 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року у справі № 904/5712/13 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року у справі № 904/5712/13 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про внесення змін до пункту 3.1. договору оренди земельної ділянки від 14.03.2005р. щодо розміру орендної плати та в частині розподілу судового збору.

У цій частині прийняти нове рішення.

Внести зміни до пункту 3.1. договору оренди земельної ділянки від 14.03.2005р. (державна реєстрація від 21.03.2005р. за № 02113), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД", виклавши його в наступній редакції:

"п. 3.1. Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 23 506, 56 грн./рік без ПДВ, а з 01.01.2014р. - у розмірі 58 766, 40 грн./рік без ПДВ на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012р. № 475-24 VI "Про плату за землю".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" (51925, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, вулиця Червоногвардійська, будинок 15, ідентифікаційний код 13457244) на корить Дніпродзержинської міської ради (51931, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, площа Дзержинського, будинок 2, ідентифікаційний код 24604168) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" (51925, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, вулиця Червоногвардійська, будинок 15, ідентифікаційний код 13457244) на корить Дніпродзержинської міської ради (51931, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, площа Дзержинського, будинок 2, ідентифікаційний код 24604168) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 09.12.2013р.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко