Ухвала

від 24.03.2014 по справі 904/5712/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 березня 2014 року Справа № 904/5712/13 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. розглянув касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2013 року у справі№ 904/5712/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДніпродзержинської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга від 20.02.2014 (вх. ВГСУ № 4178/2014 від 19.03.2014), що подана через апеляційний господарський суд 20.02.2014, не приймається до розгляду та повертається заявнику з таких підстав.

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з частиною третьою ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова господарського суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята 03.12.2013, таким чином строк на касаційне оскарження цієї постанови закінчився 23.12.2013.

Касаційну скаргу подано 20.02.2014, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.

Скаржник просить відновити пропущений строк з огляду на те, що 03.12.2013 представник скаржника не був присутнім у судовому засіданні, а тому не був обізнаний про оскаржувану постанову, яка була прийнята 03.12.2013.

Крім того, скаржник стверджує що в супереч ст. 105 ГПК України оскаржувану постанову не було направлено відповідачу поштовим відправленням, тому по теперішній час не отримано оскаржувану постанову, натомість про оскаржувану постанову дізнався з єдиного державного реєстру судових рішень 17.02.2014.

За нормами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Заявник повинен довести суду обставини, які унеможливили його обізнаність з оскаржуваним судовим рішенням, тобто в розглядуваному випадку об'єктивність перешкод, які впливали на можливість бути своєчасно поінформованим про судове рішення.

Так, постанова апеляційного господарського суду від 03.12.2013 надсилалася на поштову адресу скаржника, яку було зазначено скаржником в апеляційній скарзі, про що свідчить штамп суду на звороті примірника постанови у матеріалах справи10.12.2013.

Наведені обставини доводять вчинення судом відповідного повідомлення у встановленому порядку.

Суд критично оцінює доводи скаржника про неотримання оскаржуваної постанови з огляду на наступне.

Згідно вимог господарського процесуального кодексу України суд повинен повідомити учасника судового процесу про час та місце розгляду справи, як і про наслідки такого розгляду, однак не покладено на суд обов'язок переконуватися, що адресат отримав поштові повідомлення, які йому адресовані судом.

Суд не несе обов'язку підтвердження достовірності відомостей про адресу місцезнаходження (реєстрації) особи.

Суд звертає увагу, що саме юридична особа несе ризик наслідків неотримання поштової кореспонденції, що надсилається судом за адресою місцезнаходження (реєстрації) такої особи.

В матеріалах справи міститься поштове відправлення Дніпропетровського апеляційного господарського суду (копія постанови від 03.12.2013) по справі №904/5712/13, яке було повернено поштовим відділенням, на підставі закінчення терміну зберігання.

Зазначене дає підстави для висновку, що скаржник суб'єктивно намагається довести суду обставини при яких йому стало відомо про оскаржуване судове рішення, поважних об'єктивних обставин, які унеможливили його обізнаність з оскаржуваним судовим рішенням, не доводить, підстав вважати, що його право бути повідомленим про судове рішення щодо нього порушено у суду немає, так як і суд апеляційної інстанції, і орган поштового зв'язку вживали заходів для повідомлення за місцем знаходження (реєстрації), і цих обставин скаржник належним чином не спростовує.

Таким чином, пропуск строку на касаційне оскарження з моменту початку його перебігу 23.12.2013 до моменту подання касаційної скарги 20.02.2014, становить більше як два місяця, що не визнається розумним та об'єктивно обґрунтованим строком для вчинення процесуальної дії оскарження судового рішення.

За таких обставин суд не визнає причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважними, прийшовши до висновку, що поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, не доведено, тому у відновлені строку слід відмовити.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Сплачений згідно квитанції № ПН56522к від 20.02.2014 судовий збір в сумі 852 грн. 60 коп. підлягає поверненню заявнику скарги.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 86, 107-109, п. 5 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги відхилити.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 у справі № 904/5712/13 господарського суду Дніпропетровської області не приймати до розгляду і повернути.

Повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант ЛТД" з Державного бюджету України рахунок № 31211254700007, банк - ГУ ДКСУ у м. Києві, банк -ГУ ДКСУ у м. Києві, одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код банку - 820019, код за ЄДРПОУ- 38004897, 852 (вісімсот п'ятдесят дві ) грн. 60 коп.судового збору.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун