Постанова

від 20.11.2013 по справі 8/294

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2013 р. Справа№ 8/294

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Коротун О.М.

Чорної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 20.11.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.08.2013р.

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прана"

на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві

у справі №8/294 (суддя - Катрич В.С.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прана"

про відшкодування збитків у розмірі 219 529,20 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прана» про відшкодування 219 529,20 грн. збитків, завданих невиконанням договору про спільну діяльність, укладеного сторонами 10.06.2006 року.

28.07.2011 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач посилаючись на ст., ст. 224, 225 ГК України просив збільшити розмір позовних вимог до 2 675 446 грн. шляхом зміни первісної вимоги на вимогу про стягнення втраченої вигоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2011 у справі № 8/294 задоволено позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прана" 2675446,00 грн. 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, 31.01.2012 Господарським судом міста Києва виданий відповідний наказ №8/294 від 14.02.2012 року.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 22.08.2012 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №8/294 від 14.02.2012 року.

05.09.2012 відповідною постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві доручено Соснівському ВДВС Черкаського міського управління юстиції провести виконавчі дії щодо опису та арешту майна боржника - ТОВ "Прана".

Іншою постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 14.05.2013 в рахунок погашення боргу державним виконавцем звернуто стягнення на майно боржника.

Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прана" 20.05.2013 звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, в якій просить:

- визнати недійсною постанову від 14.05.2013 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, винесену старшим державним виконавцем Савчуком К.П. відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві;

- визнати незаконними дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві зі складання старшим державним виконавцем Савчуком К.П. Акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 14.05.2013 року.

Заявлені вимоги обгрунтовавані тим, що державний виконавець, встановивши відсутність грошових коштів на банківських рахунках боржника, для звернення стягнення мав звернутись до Господарського суду міста Києва із клопотанням про зміну порядку та способу виконання рішення суду, встановленого у наказі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.08.2013 року № 8/294 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прана" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві задоволено повністю. Визнано дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві неправомірними. Скасовано постанову про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу від 14.05.2013 з примусового виконання наказу № 8/294 від 14.02.2012 року.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва суду від 29.08.2013 р., ФО-П ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва суду від 29.08.2013 р. у справі № 8/294.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду м. Києва області прийнята з порушенням норм процесуального права.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 8/294 від 06.11.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі №8/294 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст. 4-6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 8/294 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Гончаров С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року, на підставі поданої апеляційної скарги, було порушено провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Гончаров С.А., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарг на 20.11.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р., враховуючи перебування судді Гончарова С.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів на наступний: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Коротун О.М., Чорна Л.В.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.08.2013 року у справі № 8/294 скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.08.2013 року у справі № 8/294.

Представник ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.08.2013 року у справі № 8/294 скасувати.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом Київської області при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є обґрунтованою з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті (п. 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Пунктом 7.2 вищенаведеної постанови передбачено, зокрема, що підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом було вірно зроблено висновок з приводу правомірності дій державного виконавця по виявленню рахунків/майна, розшуку, опису та арешту такого майна, з огляду на їх відповідність положенням Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, належними доказами підтверджується, що органами державної виконавчої служби отримавши інформацію про наявне нерухоме майно боржника та здійснивши опис та арешт зазначеного майна, розпочато процедуру звернення стягнення на майно, тобто здійснено оцінку майна та неодноразово проведено прилюдні торги. З огляду на той факт, що прилюдні торги не відбулися, та отримавши заяву стягувача у порядку ч. 9 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову від 14.05.2013 про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу.

З огляду на зазначені обставини справи місцевий господарський суд дійшов висновку, що своїми діями державний виконавець самостійно змінив спосіб виконання рішення суду - стягнення грошових коштів з будь-якого рахунку, виявленого під час здійснення виконавчих дій, на погашення боргу, шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Проаналізувавши наведені вище обставини справи у розрізі положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність протиправної поведінки у діях державного виконавця з огляду на прийняття ним рішення в процесі здійснення виконання судового акту у спосіб, який суперечить його резолютивній частині та за відсутності попереднього звернення державного виконавця до суду із заявою про зміну його виконання у порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про необхідність визнання недійсною постанову державного виконавця про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу від 14.05.2013, а отже такою що підлягає скасування, з огляду прийняття її в наслідок неправомірних дій Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

У статті 104 Господарського процесуального кодексу України, зазначено перелік підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду серед, яких є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 29.08.2013 року у справі № 8/294 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, прийнята з дотриманням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача (апелянта).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 102 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.08.2013 року у справі № 8/294 залишити без змін.

Матеріали справи № 8/294 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді О.М. Коротун

Л.В. Чорна