Постанова

від 28.11.2013 по справі 921/621/13-г/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. Справа № 921/621/13-г/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу агропідприємства «Нива» м.Хоростків Тернопільської області

на рішення господарського суду Тернопільської області від 16.08.2013 р.

у справі № 921/621/13-г/17

за позовом агропідприємства «Нива» м.Хоростків Тернопільської області

до відповідача 1 відкритого акціонерного товариства «Укрволгатехсервіс» с.Проліски Київської області

до відповідача 2 приватного агропромислового підприємства "Медобори" с.Зелене Тернопільської області

за участю третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача 1 арбітражного керуючого Жеронкіна Дмитра Леонідовича м. Гайворон Кіровоградської області

на стороні відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно - аналітична група "Аукціон" м.Київ

про визнання недійсними та скасування результатів торгів з продажу майна ВАТ Укрволгатехсервіс", оформлених протоколом №1 від 23.01.2006 р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.02.2006 р. та свідоцтва про право власності серії САА №429462 видане 26.09.2005 р.

за участю представників сторін:

від позивача: Луців С.М. - за довіреністю від 04.04.2013 р.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Бабій Л.М. - за довіреністю від 01.11.2013 р., Кіцан А.Л. - за довіреністю від 01.02.2013 р.;

від третіх осіб: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області у даній справі від 16.08.2013р.(суддя Андрусик Н.О.) відмовлено у позові про визнання недійсними результатів торгів з продажу майна ВАТ «Укрволгатехсервіс», оформлених протоколом №1 від 23.01.2006 р., про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 07.02.2006 р., нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Гусятиського районного нотаріального округу Ціцінським І.В., зареєстрованого у реєстрі під № 191 та свідоцтва про право власності, виданого на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажі.

При цьому, судом провадження у справі в частині вимог до першого відповідача - ВАТ «Укрволгатехсервіс» припинено на підставі п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із його ліквідацією.

У описовій частині вказаного рішення відмовлено у задоволенні клопотання позивача, оформленого у вигляді уточнення до позовної заяви від 18.07.2013 р., зареєстрованого у канцелярії господарського суду Тернопільської області 24.07.2013 р., яка фактично згідно ст. 22 ГПК України є заявою про збільшення позовних вимог в частині додаткової вимоги про зобов'язання ПАП «Медобори» звільнити усі приміщення площею 12 466,4 м.кв. та територію по вул. Незалежності, 1 у м.Хоростків, оскільки позивачем не додано доказів сплати судового збору. При цьому, судом першої інстанції правомірно враховано те, що сплачений судовий збір згідно двох квитанцій по 1 720,5 грн. кожна загалом на суму 3 441 грн. (т.1 ас.12, 13) під час подання первинного позову, оплачено три первісні вимоги немайнового характеру по одному розмірі мінімальної заробітної плати за кожну, а четверта вимога такого ж характеру, зазначена у заяві про збільшення позовних вимог, залишилася без оплати судовим збором.

При цьому, невідомо з яких причин, у вступній частині оскаржуваного рішення, судом першої інстанції зазначено предмет позову: про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САА № 429462 виданого 26.09.2005 р., а не той, який просив позивач у позовній заяві, саме про визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу від 07.02.2006 р.

Свідоцтво про право власності серії САА № 429462 від 26.09.2005 р. (т.1 а.с.230), про яке зазначається у оскаржуваному рішенні суду, видане виконавчим комітетом Хоростківської міської ради, саме ВАТ «Укрволгатехсервіс» на виконання не оскаржуваного договору купівлі-продажі, а рішення вказаного виконавчого комітету № 133 від 13.09.2005 р.

Разом з тим, свідоцтво про право власності, наче б то видане на виконання оскаржуваного договору купівлі-продажі від 07.02.2006 р. і про яке іде мова у позовній заяві позивача, взагалі не видавалося, оскільки таке видається лише на виконання рішень органів місцевого самоврядування про визнання права власності. На підставі ж оскаржуваного договору купівлі-продажі від 07.02.2006 р., було видано не свідоцтво про право власності, а Гусятинським районним комунальним БТІ надано витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 10366966 від 12.04.2006 р., де власником спірного майна на підставі договору купівлі-продажі від 07.02.2006 р., зазначено ПАП «Медобори».

Таким чином, предметом позову у суді першої інстанції фактично були вимоги про визнання недійсним результатів торгів з продажу майна ВАТ «Укрволгатехсервіс», оформлених протоколом №1 від 23.01.2006 р., про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 07.02.2006 р., нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Гусятиського районного нотаріального округу Ціцінським І.В., зареєстрованого у реєстрі під № 191 та неіснуючого свідоцтва про право власності.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції в цілому вмотивовано тим, що всупереч вимог ст. 1 ГПК України, позивачем не доведено того, що результати торгів та спірний договір порушують його право або охоронювані законом інтереси, оскільки станом на дату прийняття виконкомом Хоростківської міської ради, в подальшому визнаного недійсним рішення, право власності на будівлі та споруди було зареєстровано не за позивачем, а за Хоростківським виробничо-комерційним підприємством «Святослав КО» на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.1992 р., що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 16.12.1992 р. із реєстровим написом та інформацією Гусятинського РК БТІ №647 від 05.10.2011 р.

Крім цього, на думку суду першої інстанції, рішенням господарського суду Тернопільської області від 04.09.2008 р. у справі №3/162-2820 (1/24-1759) залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2008 р. та постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2009 р. підтверджено законність укладення договору купівлі-продажу майна від 07.02.2006 р., відчуженого на торгах 23.01.2006 р. Сторонами у справі були ті самі юридичні особи, що і в даній справі, а тому за правилами ч. 2 ст. 35 ГПК України, дані факти не потребують доведення знову.

Що стосується вимоги про визнання недійсними результатів торгів з продажу майна ВАТ "Укрволгатехсервіс", оформлених протоколом №1 від 23.01.2006р., то судом зазначено, що дані позовні вимоги аналогічно були предметом судового розгляду у справі № 15/3-87, порушеній за позовом агропідприємства "Нива" до відповідачів ПАП"Медобори", ТОВ "Інформаційно-аналітична група "Аукціон" та ВАТ "Укрволгатехсервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції.

10.01.2011 р. судом прийнято рішення про відмову в позові АП "Нива", котре набрало законної сили у встановленому порядку. Даним рішенням досліджено та встановлено законність проведення процедури торгів, зокрема зазначено, що торги проводились у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та в рамках провадження процедури банкрутства ВАТ "Укрволгатехсервіс".

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем до Львівського апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу у якій просить її задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду Тернопільської області скасувати в частині вимог до другого відповідача - ПАП «Медобори» та прийняти нове, яким позов задоволити у повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача з урахуванням додатків до такої, поданих в канцелярію апеляційного господарського суду 09.10.2013 р. та 15.11.2013 р., в цілому обґрунтовується тим, що судом помилково застосовано ст. 35 ГПК України, оскільки навіть якщо і були спори між тими ж сторонами і з приводу яких існують чинні судові рішення, проте вони прийняті з інших підстав, що унеможливлює застосування даної норми процесуального права.

Щодо підтвердження факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача саме оспорюваними і проведеними торгами та договором купівлі-продажі майна від 07.02.2006 р., то скаржником зазначено наступне.

Згідно договору купівлі-продажі від 16.12.1992 р., укладеного між радою трудового колективу Хоростківського комбікормового заводу як продавцем та ВКП «Святослав КО» як покупцем, ВКП «Святослав КО» став власником усіх основних засобів (будівель, споруд, машин та обладнання) вартістю 146 663 000 крб., на якому було вчинено Хоростківським БТІ реєстровий напис 30.12.1992 р., тобто здійснено державну реєстрацію права власності згідно вимог чинного на той час відповідного законодавства.

25.03.1995 р. трудовий колектив Хоростівського ВКП «Святослав КО», МП «Джерело» і ТОВ «Святослав» об'єдналися та спільно створили агропідприємство «Нива», яке було зареєстроване 27.03.1995 р., а згідно акту від 03.05.1995 р. усі активи Хоростківського комбікормового заводу були передана агропідприємству «Нива». Таким чином агропідприємство стало їх правонаступником та власником усього спірного майна по вул.Незалежності, 1 в м.Хоростків.

Оскільки відповідачем до прийняття рішення по суті подано заяву про застосування строку позовної давності, вважає що такий не пропущено, оскільки впродовж 2006-2013 років в судовому порядку оскаржував правомірність прийняття Хоростківською міською радою рішення про оформлення права власності на будівлі, споруди та виданого на його підставі свідоцтва про право власності.

Другим відповідачем подано відзив на позов у якому просить рішення господарського суду Тернопільської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому зазначає, що позивачем не подано належних доказів, які підтверджують порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки не підтверджено державну реєстрацію права власності на спірне майно, пропущено трирічний строк позовної давності а також те, що між тими ж сторонами уже був вирішений судовий спір про той же предмет і з тих же підстав.

Представник позивача та представники другого відповідача в судових засіданнях підтримали відповідно вимоги, викладені у апеляційній скарзі та запереченні на таку. Інші сторони даного спору відзиву на апеляційну скаргу не подавали, їх представники в судові засідання апеляційного суду не з'являлися, хоча належним чином повідомлялися про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення та довідками поштового відділення про повернення поштової кореспонденції у зв'язку із закінченням строку зберігання та відсутністю отримувача за вказаною адресою (т.2 а.с. 5-12, 55-58).

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, 23.01.2006 р. ТОВ «Інформаційно-аналітична група «Аукціон» проведено торги з продажу майна банкрута - ВАТ «Укрволгатехсервіс», загальною площею 7345,6 кв.м., в тому числі на торгах було відчужено: адміністративний будинок (літера "А"), загальною площею 488,6 кв.м.; гаражі (літера "Б"), загальною площею 591,8 кв.м.; гараж-котельню (літера "В"), загальною площею 864,0 кв.м.; склад (літера "Г"), загальною площею 761,1 кв.м.; млин (літера "Д"), загальною площею 2927,9 кв.м.; склад (літера "Е"), загальною площею 1390,0 кв.м.; прохідну (літера "З"), загальною площею 149,3 кв.м.; приміщення ваги (літера "К"), загальною площею 32,7 кв.м.; цех (літера "Л"), загальною площею 101,7 кв.м.; сарай (літера "М"), загальною площею 38,5 кв.м.; огорожа (літера 1), що знаходяться за адресою м. Хоростків Тернопільської області, вул. Незалежності, 1.

В торгах взяли участь два учасники - фізична особа Нестеренко С.С., проживає в м. Бровари Київської області та ПАП "Медобори", с. Зелене Гусятинського району. Переможцем (покупцем) торгів визнано Приватне агропромислове підприємство "Медобори".

Проведення торгів підтверджується складеним протоколом № 1 відкритих торгів з продажу майна ВАТ «Укрволгатехсервіс» (підприємство банкрут) від 23.01.2006 р.

На виконання вказаного протоколу відкритих торгів, 07.02.2006 р. між ВАТ "Укрволгатехсервіс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Жеронкіна Д.Л., який діяв на підставі постанови господарського суду Київської області від 15.04.2004р. у справі №330/146-03 згідно ліцензії серії АА №783042 на право провадження підприємницькою діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), як продавцем, та ПАП"Медобори", як покупцем, було укладено та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Ціцінським І.В. договір купівлі - продажу, предметом якого є купівля - продаж нерухомого майна, розташованого за адресою м. Хоростків вул. Незалежності, 1 Гусятинського району Тернопільської області, та яке складається з майна, перелік якого ідентичний переліку, вказаному у протоколі №1 відкритих торгів.

Згідно п. 1.1. спірного договору, майно, що відчужується, належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на майно, виданого виконавчим комітетом Хоростківської міської ради від 26.09.2005 р. на підставі рішення виконкому Хоростківської міської ради від 13.09.2005 р. № 133 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8487471, виданого Гусятинським РК БТІ 29.09.2005 р., реєстраційний номер 12181587, номер запису 2026.

17.07.2006 р. постановою господарського суду Тернопільської області у справі № 13/151-2040 задоволено позов АП "Нива до Хоростківської міської ради, Гусятинського районного комунального бюро технічної інвентаризації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ВАТ "Укрволгатехсервіс" яким скасовано рішення виконавчого комітету Хоростківської міської ради від 13.09.2005 р. № 133 "Про оформлення права власності на будівлі та споруди за ВАТ "Укрволгатехсервіс" та свідоцтво про право власності на будівлі та споруди по вул. Незалежності 1, м. Хоростків, а також скасовано реєстровий напис на свідоцтві про право власності про реєстрацію за ним права власності.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 р. вказана вище постанова господарського суду Тернопільської області у справі № 13/151-2040 залишена без змін, проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.08.2007 р. постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного господарського суду Львівської області скасовано, а провадження у справі припинено.

Крім цього, рішенням господарського суду Тернопільської області від 04.09.2008 р. у справі № 3/162-2820 позов ПАП «Медобори» до АП «Нива» та ВАТ «Укртехволгасервіс» про визнання договору купівлі-продажі від 07.02.2006 р. таким, що укладений відповідно до вимог чинного законодавства, визнання права власності на спірне майно, яке є предметом даного спору та зустрічним позовом АП «Нива» до ПАП «Медобори» та ВАТ «Укрволгатехсервіс» про визнання недійсним вказаного вище договору та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, задоволено, а у зустрічному позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду у даній справі від 08.12.2008 р. вказане вище рішення залишено без змін, проте, постановою Вищого господарського суду від 03.03.2009 р. вказані вище судові рішення попередніх інстанцій змінено, і у справі в частині первісного позову про визнання договору купівлі-продажі від 07.02.2006 р. таким, що укладений відповідно до вимог чинного законодавства, провадження припинено. У решті рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, залишено без змін.

Постановою Гусятинського районного суду від 12.10.2011 р. у справі № 2а-3768/11р позов громадянки Кісь В.С. до виконавчого комітету Хоростівської міської ради та Гусятинського районного комунального БТІ задоволено і визнано недійсним та скасовано рішення виконкому Хоростківської міської ради від 13.09.2005 р. № 133 "Про оформлення права власності на будівлі та споруди за ВАТ "Укрволгатехсервіс" та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серії САА № 429462, видане на виконання вказаного вище рішення органу місцевого самоврядування.

Дане судове рішення, залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 р. (т.1 а.с. 25-37).

Враховуючи викладене, апеляційним господарським судом звертається увага на таке.

У відповідності до ч.2 ст. 35, п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Якщо врахувати усі зазначені вище судові рішення, зокрема чинне рішення суду від 04.09.2008 р. у справі № 3/162-2820 про визнання права власності на спірне нерухоме майно за ПАП «Медобори», то вони можливо і прийняті із таким же суб'єктивним складом, який існує у даному спорі, проте з інших підстав. Підставою даного спору є факт визнання недійсним та скасування рішення виконкому Хоростківської міської ради від 13.09.2005 р. № 133, яким фактично визнано право власності на будівлі та споруди за ВАТ "Укрволгатехсервіс", як продавця спірного договору. Інші підстави наявності прав розпорядження майном у такого продавця спірного договору у матеріалах справи не зазначаються та доказами не підтверджуються.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність фактів, що не потребують доведення знову внаслідок чинності конкретного судового рішення.

Така підстава даного позову про визнання недійсним спірного договору, виникла у позивача саме з дати прийняття ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 р., якою залишено без змін постанову Гусятинського районного суду від 12.10.2011 р., і якою визнано недійсним та скасовано рішення виконкому Хоростківської міської ради від 13.09.2005 р. № 133 "Про оформлення права власності на будівлі та споруди за ВАТ "Укрволгатехсервіс", а також свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Нечинність акту індивідуальної дії, яким є назване вище рішення виконавчого комітету настає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили і він визнається таким, що не діє з моменту його прийняття. Така правова позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові із справи № 21-1573 ВО 09 від 08.12.2009 р.

У відповідності до ст.ст. 256, 257 та 261 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналась або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тому, колегія приходить до висновку про відсутність підстав вважати про пропуск позивачем загального трирічного строку позовної давності звернення до суду за захистом порушеного речового права на нерухоме майно, оскільки до прийняття ухвали Львівським апеляційним адміністративним судом він не міг знати, що у продавця відсутній належний обсяг прав на таке майно, достатній для його відчуження у спосіб укладення оспорюваної угоди.

Крім цього, що стосується порушення прав позивача спірною угодою та обставинам які її передували, апеляційним господарським судом враховується наступне.

У оскаржуваному рішенні суд першої інстанції (т.1 а.с.248) зробив посилання на постанову Гусятинського районного суду від 12.10.2011 р. у якій вказувалося про існування договору купівлі-продажі від 16.12.1992 р., яким підтверджувалося право власності на спірне майно за тією ж адресою м.Хоростків, вул. Незалежності, 1 за ВКП «Святослав КО», проте зазначив, що наведені факти позивачем не підтверджено, оскільки не подано договору купівлі-продажі від 16.12.1992 р.

З ухвал суду першої інстанції про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду не вбачається витребування від позивача вказаного договору, а навіть у разі його неподання, суд першої інстанції мав можливість витребувати таку адміністративну справу із загального місцевого суду в поряд.4 ч.1 ст. 65 ГПК України і отримати із неї відповідний доказ.

Під час апеляційного перегляду, позивачем (скаржником) подано апеляційному господарському суду належним чином завірену копію такого договору, який з урахуванням вимог ст. 101 ГПК України його прийняв. При цьому, колегією суддів враховувалося, що про існування такого договору йшлася мова і в позовній заяві і у багатьох інших доказах, які містяться у матеріалах даної справи під час первісного її розгляду.

Згідно вказаного вище договору купівлі-продажі від 16.12.1992 р., укладеного між радою трудового колективу Хоростківського комбікормового заводу як продавцем та ВКП «Святослав КО» як покупцем, ВКП «Святослав КО» став власником усіх основних засобів (будівель, споруд, машин та обладнання) вартістю 146 663 000 крб., на якому було вчинено 30.12.1992 р. Хоростківським БТІ реєстровий напис № 81, тобто здійснено державну реєстрацію права власності згідно вимог чинного на той час відповідного законодавства.

Крім цього, згідно довідки з інвентарної справи будинковолодіння № 1 по вул. Незалеежності у м.Хоросткові, зареєстрованих Хростківським БТІ під реєстровим № 81(2026) книга № 11 сторінка 44 значаться: вказаний вище договір купівлі-продажі від 16.12.1992 р., укладений між радою трудового колективу Хоростківського комбікормового заводу та ВКП «Святослав КО», зареєстрований у БТІ 30.12.1992 р.; свідоцтво про право власності на будівлі та споруди, видане виконкомом Хоростківської міської ради № 133 від 13.09.2005 р. та оспорюваний договір купівлі-продажі, посвідчений 07.02.2006 р. приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Ціцінським І.В. Також до вказаної довідки додано експлікації будинків та споруд, які значаться за вказаною адресою, проте відомості про зміну їх кількості чи переліку під час змін власників, не зазначаються (т.1 а.с.170-179)

Згідно п.п.1.2, 4.1, 4.2 статуту АП «Нива», в редакції 1995 року, затвердженій рішенням виконавчого комітету Гусятинської районної ради народних депутатів 29.03.1995 р., засновниками підприємства є: трудовий колектив Хоростківського ВКП фірми "Святослав Ко" згідно рішення загальних зборів від 01.08.1994 р., МП "Джерело" та ТОВ "Святослав Ко" згідно рішення правління від 01.08.1994 р.

Майно підприємства складається шляхом здійснення внесків засновників, які формують статутний фонд у вигляді внесків обладнанням, транспортними, технічними засобами, іншим майном, яке належить їм на праві власності та необхідне для здійснення статутних завдань.

Підприємство є власником майна, яке передане йому засновниками та іншими юридичними особами у власність.

У відповідності до ч.1 ст. 133 та ч.1 ст. 140 ГК України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Джерелами формування майна суб'єктів господарювання, крім іншого, є грошові та матеріальні внески засновників.

Підсумовуючи зазначене вище, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку про помилковість тверджень місцевого суду про відсутність обставин, які підтверджують факт порушення оспорюванню угодою прав позивача, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів реєстрації права власності на спірне нерухоме майно у певний період.

Названими вище доказами підтверджується і не оспорюється сторонами, що агропідприємство «Нива» утворено за участю трьох засновників, одним з яких, тобто ТОВ "Святослав КО", внесено до статутного фонду усе нерухоме майно, яке було зареєстровано на праві власності та у відповідності до статуту і ГК України, стало власністю новоутвореного суб'єкта господарювання.

У відповідності до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відсутність належної перереєстрації права власності на спірне нерухоме майно із ТОВ «Святослав і КО» на АП «Нива» не може бути обставиною, яка вказує на відсутність права на таке майно, а також те, що особа не може звернутися до суду за захистом порушеного не тільки права власності, а і іншого оспорюваного речового права чи охоронюваного законом інтересу.

Натомість, також помилковим і незрозумілим є висновок суду першої інстанції про зворотнє, зокрема те, що документами Гусятинського РБІ, які надіслані в адресу суду згідно припровідного листа № 217 від 09.08.2013 р., підтверджується право на спірне майно саме за продавцем по оспорюваній угоді - ВАТ "Укрволгатехсервіс" (т.1 а.с.215-233).

Зокрема, суд до такого висновку прийшов на підставі оцінки договору купівлі-продажі нежитлових будівель № 12/10 від 09.08.1999 р., згідно якого, ВАТ "Укрволгатехсервіс" як власник майна продало ТОВ "Нива", м. Київ, тобто іншій юридичній особі (не позивачу у справі) нежитлові будівлі, споруди виробничого, адміністративно-побутового та складського призначення, що розташовані на території АП "Нива" згідно додатку № 1 до договору і знаходяться на земельній ділянці, площею 0,93 га по вул. Незалежності, 1 в м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області.

Проте, такий договір нотаріально у відповідності до вимог ст. 657 ЦК України не посвідчений, не зареєстрований згідно ч.1 ст. 210 та вважається згідно ч.1 ст. 220 цього ж кодексу нікчемним, тобто таким, що не створив правових наслідків.

Якщо ж припуститися думки суду першої інстанції і вважати такий правочин дійсним, то власником майна на дату укладання спірного договору купівлі-продажі від 07.02.2006 р. і відповідно власником і продавцем є не ВАТ "Укрволгатехсервіс", а ТОВ «Нива» м.Київ.

Крім цього, як зазначалося вище, будь-які докази у матеріалах справи, які вказують принаймні на існування будь-якого речового права у ВАТ «Укрволгатехсервіс" як продавця нерухомого майна за спірною угодою від 07.02.2006 р., окрім визнаного недійсним рішення виконавчого комітету Хоростківської міської ради № 133 від 13.09.2005 р., відсутні.

У відповідності до ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Також, згідно ч.1 ст. 316, ч.1 ст. 317 та ч.ч.1,2 ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,які не суперечать закону.

Таким чином, оскільки апеляційним господарським судом встановлено наявність прав на нерухоме майно у скаржника станом на дату укладання спірного правочину та відсутність права власності у його продавця - ВАТ «Укрволгатехсервіс», такий правочин є недійсним, оскільки відповідач-1 не володів усім обсягом прав на таке майно, в тому числі і щодо розпорядження ним.

Під час прийняття постанови, апеляційним господарським судом також враховується, що оскільки цивільні права та обов'язки між сторонами даного провадження виникли саме за наслідками проведених відкритих торгів, про що складено протокол № 1 від 23.01.2006 р., тобто створили цивільні права і обов'язки, а укладений нотаріально посвідчений спірний правочин є його наслідком і остаточним узгодженням усіх істотних умов, тому такі відкриті торги можуть бути предметом оскарження та відповідного судового розгляду з урахуванням вимог ст. 12 ГПК України.

За таких же підстав що і оспрюваний договір, відкриті торги, оформлені протокол № 1 від 23.01.2006 р., підлягають визнанню недійсними.

Крім цього, оскільки, як зазначалося вище, свідоцтво про право власності на виконання оскаржуваного договору купівлі-продажі від 07.02.2006 р. не видавалося, у задоволенні апеляційної скарги у цій частині належить відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Також, оскільки на дату подання позову першого відповідача - ВАТ «Укрволгатехсервіс» ліквідовано та виключено із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, судом першої інстанції правомірно та обгрунтовано прийнято рішення про припинення провадження у цій частині позовних вимог щодо конкретного відповідача.

У іншій частині рішення місцевого суду підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову із визнанням недійсними результатів торгів з продажу майна ВАТ «Укрволгатехсервіс», оформлених протоколом №1 від 23.01.2006 р. та договору купівлі-продажу від 07.02.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Гусятиського районного нотаріального округу Ціцінським І.В., зареєстрованого у реєстрі під № 191.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що заперечення другого відповідача є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із вимогами чинного законодавства.

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду частковому скасуванню, відповідно до ст.49 ГПК України, розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.

Так як, перший відповідач у справі ліквідований, витрати по оплаті судового збору покладаються на другого відповідача.

Оскільки, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 441,00 грн. (1 720,50 грн. та 1 720,50грн.) за розгляд справи в суді першої інстанції, витрати по оплаті судового збору за результатами розгляду справи в суді першої інстанції покладаються на другого відповідача.

Крім цього, судом враховується, що позивачем під час подання апеляційної скарги не доплачено судовий збір у сумі 573,5 грн. за ще одну вимогу немайнового характеру, а також те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у позові в частині однієї вимоги немайнового характеру. Таким чином, сплачений скаржником судовий збір у сумі 573,5 грн. за розгляд справи в апеляційному порядку підлягає стягненню з другого відповідача на користь позивача, а сума недоплаченого судового збору у розмірі 573,5 грн. в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скарги задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області у справі № 921/621/13-г/17 від 16.0.2013 р. скасувати в частині відмови у позові до другого відповідача - ПАП «Медобори» про визнання недійсними результатів торгів з продажу майна ВАТ «Укрволгатехсервіс», оформлених протоколом №1 від 23.01.2006 р. та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.02.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Ціцінським І.В. і зареєстрованого у реєстрі під № 191.

У цій частині прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

3. Визнати недійсними результати торгів з продажу майна ВАТ «Укрволгатехсервіс», оформлених протоколом №1 від 23.01.2006 р. та договір купівлі-продажу від 07.02.2006р., посвідчений приватним нотаріусом Гусятиського районного нотаріального округу Ціцінським І.В., зареєстрованого у реєстрі під № 191.

В решта частині рішення господарського суду Тернопільської області залишити без змін.

4. Стягнути з приватного агропромислового підприємства «Медобори» (с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області, код ЗКПО 30742864) 3 441, 00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 573,5 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку на користь агропідприємства «Нива» (м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, вул.Незалежності, 1, код ЗКПО 21145240)

Стягнути з приватного агропромислового підприємства «Медобори» (с.Зелене Гусятинського району Тернопільської області, код ЗКПО 30742864) 573,5 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку в дохід державного бюджету України.

Господарському суду Тернопільської області видати накази на виконання даної постанови.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи надіслати в господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.12.2013 р.

Головуючий суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

Скрипчук О.С.