Рішення

від 05.05.2009 по справі 18/225пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/225пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.09                                                                                 Справа № 18/225пд.

Суддя Корнієнко В.В.,  розглянувши матеріали справи за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Атріум ЛТД», м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД», м. Київ

про стягнення 146160, 35 грн., розірвання договору суборенди та вилучення частини приміщення

за зустрічним позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Атріум ЛТД», м. Луганськ

про розірвання договору

за участю представників:

від позивача:                               Рябоконь О.В. за дов. від 22.12.2008;

від відповідача:                     Паутова Н.О. за дов. від 24.04.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та експлуатаційним витратам в сумі 58573,62 грн. (борг по орендній платі –53249,22 грн.; борг по експлуатаційним витратам –5324,40 грн.) за договором суборенди від 03.04.2008 № 4 за листопад 2008 року;

-          про стягнення з відповідача пені в сумі 1036,01 грн., штрафу в сумі 11182,28 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 15761,67 грн. за прострочення грошового зобов'язання;

-          про відшкодування з відповідача збитків в сумі 10000 грн., заподіяних порушенням умов договору;

-          про розірвання договору суборенди від 03.04.2008 № 4, укладеного між сторонами за позовом;

-          про вилучення у відповідача частини приміщення торгово-розважального центру «Атріум», площею 261 м2, вартістю 49606,77 грн., розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, 138, яке є предметом вищевказаного договору суборенди.

Всього позивачем первісно було заявлено до стягнення з відповідача грошові кошти в сумі 96553,58 грн.

Письмовими уточненнями від 06.02.2009 позивач збільшив:

-          розмір заявленого до стягнення боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам до суми 285140,63 грн. за період: листопад 2008 р. –лютий 2009 р.;

-          розмір заявлених до стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами до суми 136584,89 грн.;

-          розмір збитків до суми 100000 грн.

З урахуванням збільшення розміру позовних вимог всього позивачем станом на 06.02.2009 було заявлено до стягнення з відповідача грошові кошти в сумі 533943,81 грн.

Листом від 20.02.2009 позивач збільшив розмір заявлених до стягнення збитків до суми 600000 грн.

Всього станом на 20.02.2009 позивачем було заявлено до стягнення з відповідача грошові кошти в сумі 1.033.943,81 грн.

Листом від 27.02.2009 позивач зменшив розмір заявлених до стягнення збитків до суми 10000 грн.

Одночасно, цим же листом позивач відмовився від позову в частині вимог про:

-          розірвання договору суборенди від 03.04.2008 № 4, укладеного між сторонами за позовом;

-          вилучення у відповідача частини приміщення торгово-розважального центру «Атріум», площею 261 м2, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, 138, яке є предметом вищевказаного договору суборенди.

Листом від 24.03.2009 позивач збільшив розмір заявленого до стягнення боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам до суми 479906,95 грн. за період: листопад 2008 р. –квітень 2009 р.

Остаточно, з урахуванням усіх змін та доповнень позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в загальній сумі 638710,13 грн., зокрема:

-          заборгованості по орендній платі та експлуатаційним витратам в сумі 479906,95 грн. (борг по орендній платі –436643,59 грн.; борг по експлуатаційним витратам –43263,36 грн.) за період: листопад 2008 р. –квітень 2009 р.;

-          пені в сумі 1036,01 грн., штрафу в сумі 11182,28 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 136584,89 грн.;

-          збитків в сумі 10000 грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що наприкінці жовтня 2008 року (30 або 31 числа) позивач протиправно позбавив його можливості використовувати орендоване приміщення (закрив на замок вхідні двері та вимкнув електроенергію).

Відповідач пред'явив зустрічний позов до позивача з вимогою розірвати з 01.11.2008 договір суборенди від 03.04.2008 № 4, укладений між сторонами за позовом.

Письмовими доповненнями до зустрічного позову від 19.02.2009 відповідач доповнив свої зустрічні вимоги новою вимогою про спонукання позивача не чинити йому перешкоди у користуванні своїм майном, яке знаходиться в приміщенні магазину «КОСМО»(що орендується за договором суборенди від 03.04.2008 № 4)  за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, 138.

Позивач проти зустрічного позову заперечує посилаючись на те, що він не перешкоджав і до теперішнього часу не перешкоджає відповідачу користуватися орендованим приміщенням; відповідач сам закрив двері в орендоване ним приміщення та чомусь не бажає його використовувати та сплачувати орендні платежі.

          В судовому засіданні 21.04.2009 було оголошено перерву до 05.05.2009 (15.00.).

В судовому засіданні 05.05.2009 було оголошено перерву до 18.30 цього ж дня.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору суборенди від 03.04.2008 № 4, укладеному між сторонами за позовом, позивач передав відповідачу в суборенду строком до 28.02.2011 частину будівлі (секцію) торгово-розважального центру «Атріум» площею 261 м2, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, 138, для роздрібної торгівлі промисловими товарами (розміщення магазину «КОСМО»), що підтверджується актом здачі секції в суборенду та визнано сторонами за позовом.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався щомісячно, авансом сплачувати позивачу орендну плату не пізніше 20 числа місяця, якій передує місяцю, що оплачується (п. 10.6. договору).

Орендна ставка складає суму в гривнях еквівалентну 40 доларам США (за курсом НБУ + 1 %) за 1 м2 в місяць і на момент укладення договору складала 204,02 грн. з ПДВ за 1 м2 в місяць (п. 10.4. договору).

За жовтень 2008 року орендна плата склала 53249,22 грн. та була сплачена відповідачем позивачу, що визнано позивачем.

Крім того, відповідач зобов'язався щомісячно, до 1 числа місяця, за який здійснюється оплата, сплачувати позивачу експлуатаційні та сервісні витрати (електроенергія, водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція, прибирання, охорона та інше).

Експлуатаційні витрати на момент укладення договору складали 20,40 грн. з ПДВ за 1 м2 в місяць (п. 11.3. договору).

За жовтень 2008 року експлуатаційні витрати склали 5324,40 грн. та були сплачені відповідачем позивачу, що визнано позивачем.

Позивач в позовній заяві вказав, що відповідач у порушення умов договору суборенди не здійснив чергового платежу з орендної плати та експлуатаційним витратам за листопад 2008 року в загальній сумі 58573,62 грн. (орендна плата –53249,22 грн.; експлуатаційні витрати –5324,40 грн.).

На підставі вказаних доводів позивачем первісно були заявлені вимоги:

-          про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та експлуатаційним витратам в сумі 58573,62 грн. (борг по орендній платі –53249,22 грн.; борг по експлуатаційним витратам –5324,40 грн.) за договором суборенди від 03.04.2008 № 4 за листопад 2008 року;

-          про стягнення з відповідача пені в сумі 1036,01 грн., штрафу в сумі 11182,28 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 15761,67 грн. за прострочення грошового зобов'язання;

-          розірвання договору суборенди від 03.04.2008 № 4, укладеного між сторонами за позовом;

-          вилучення у відповідача частини приміщення торгово-розважального центру «Атріум», площею 261 м2, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, 138, яке є предметом вищевказаного договору суборенди.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги про відшкодування з відповідача збитків в сумі 10000 грн.

Вимоги про відшкодування збитків позивач обґрунтовував тим, що дострокове розірвання договору (якщо його позовні вимоги про розірвання договору будуть задоволені) потягне неможливість одержання ним орендної плати за цим договором. Неодержана орендна плата (упущена вигода) і є його збитками.

Листом від 27.02.2009 позивач відмовився від позову в частині вимог:

-          про розірвання договору суборенди від 03.04.2008 № 4, укладеного між сторонами за позовом;

-          про вилучення у відповідача частини приміщення торгово-розважального центру «Атріум», площею 261 м2, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, 138, яке є предметом вищевказаного договору суборенди.

В ході розгляду справи позивач багатократно змінював розмір заявлених до стягнення з відповідача грошових коштів.

З урахуванням письмових уточнень та листів позивача від 06.02.2009, від 20.02.2009, від 27.02.2009, від 24.03.2009 позивачем остаточно заявлено вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в загальній сумі 638710,13 грн., зокрема:

-          заборгованості по орендній платі та експлуатаційним витратам в сумі 479906,95 грн. (борг по орендній платі –436643,59 грн.; борг по експлуатаційним витратам –43263,36 грн.) за період: листопад 2008 р. –квітень 2009 р.;

-          пені в сумі 1036,01 грн., штрафу в сумі 11182,28 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 136584,89 грн.;

-          збитків в сумі 10000 грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що наприкінці жовтня 2008 року (30 або 31 числа) позивач протиправно позбавив його можливості використовувати орендоване приміщення (закрив на замок вхідні двері та вимкнув електроенергію).

Відповідач пред'явив зустрічний позов до позивача з вимогою розірвати з 01.11.2008 договір суборенди від 03.04.2008 № 4, укладений між сторонами за позовом.

Письмовими доповненнями до зустрічного позову від 19.02.2009 відповідач доповнив свої зустрічні вимоги новою вимогою про спонукання позивача не чинити йому перешкоди у користуванні своїм майном, яке знаходиться в приміщенні магазину «КОСМО»(що орендується за договором суборенди від 03.04.2008 № 4)  за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, 138.

Позивач проти зустрічного позову заперечує посилаючись на те, що він не перешкоджав і до теперішнього часу не перешкоджає відповідачу користуватися орендованим приміщенням.

Позивач вказав, що відповідач сам закрив двері в орендоване ним приміщення та чомусь не бажає його використовувати та сплачувати орендні платежі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Укладений між сторонами за позовом договір суборенди від 03.04.2008 № 4 за своєю правовою природою є договором піднайму.

Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві  майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

За договором суборенди від 03.04.2008 № 4 позивач зобов'язався передати в суборенду відповідачу частину будівлі (секцію) торгово-розважального центру «Атріум»площею 261 м2, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, 138, для роздрібної торгівлі промисловими товарами (розміщення магазину «КОСМО»).

За актом здачі секції в суборенду від 19.04.2008 остання була передана відповідачу, однак, як встановлено судом, 30-31 жовтня 2008 позивач позбавив відповідача можливості користуватися орендованим приміщенням за його цільовим призначенням (здійснювати роздрібну торгівлю промисловими товарами).

Опитана в судовому засіданні колишня (на 30 жовтня 2008 р.) керуюча магазином «КОСМО»Орлова О.В. пояснила суду, що 30 чи 31 жовтня 2008 року керуючий ТРЦ «Атріум» Бурдовіцин В.М. за вказівкою директора ТОВ «Атріум»Трощій С.О. без яких-небудь повідомлень закрили на замок двері магазину «КОСМО».

В зв'язку з такими протиправними діями керуюча магазином «КОСМО»Орлова О.В. викликала міліцію.

Вказані факти підтверджуються постановою працівників міліції про відмову у порушенні кримінальної справи від 03.11.2008 (копія вказаної постанови залучена до матеріалів справи).

Опитаний в судовому засіданні колишній (на 30 жовтня 2008 р.) керуючий ТРЦ «Атріум»Бурдовіцин В.М. пояснив, що наприкінці жовтня 2008 р. він за вказівкою директора ТОВ «Атріум»дійсно закрив на замок парадні двері магазину «КОСМО»та опечатав магазин в зв'язку з заборгованістю магазина по орендній платі.

В зв'язку з неможливістю використання приміщення (так як воно закрито позивачем), відповідач листом від 31.10.2008 запропонував останньому припинити договір суборенди і направив йому проект відповідної угоди.

Позивач у відповідь листом від 05.11.2008 № 139 повідомив відповідача, що він не втручається у його господарську діяльність і не вбачає підстав для розірвання договору.

Відповідач телеграмою від 11.11.2008 звернувся до позивача щодо протиправного припинення діяльності магазину «КОСМО»та вимагав в строк до 12 годин 12.11.2008 надати його працівникам доступ до приміщення магазину для отримання бухгалтерської документації (копія телеграми та фіскального чеку залучені до матеріалів справи).

17.11.2008 відповідач листом № 1663 ще раз просив позивача повідомити йому дату та час, коли можливо буде вивезти своє майно. Відповідач застережив, що якщо відповіді не буде дано протягом 7 днів він буде вважати, що в задоволенні його вимог відмовлено.

Направлення відповідачем позивачу вказаного листа підтверджується вкладенням у цінний лист від 18.11.2008 та фіскальним чеком пошти від 18.11.2008 № 7292.

Однак, позивач не надав відповіді відповідачу ні на телеграму від 11.11.2008, ні на лист від 17.11.2008.

Вислухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає доводи відповідача такими, що відповідають дійсності.

Факт протиправного закриття позивачем орендованого відповідачем приміщення підтверджується письмовими поясненнями керуючих магазину «КОСМО»та ТРЦ «Атріум», постановою працівників міліції про відмову у порушенні кримінальної справи від 03.11.2008, вказаними телеграмою та листами відповідача.

Доводи позивача, якими він заперечує проти вказаного факту, про те, що відповідач сам закрив двері в своє орендоване приміщення, спростовуються вищевказаними матеріалами справи та суперечать здоровому глузду. Тому, вказані доводи позивача не приймаються судом до уваги.

Пунктом 30.5. договору суборенди встановлено, що про обмеження права користування приміщенням позивач повинен письмово попередити відповідача не менш ніж за 10 календарних днів до дати застосування вказаного обмеження.

Позивач у порушення умов договору не попередив відповідача про обмеження права користування приміщенням.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).

На підставі п. 1.5. договору суборенди, до укладення договору суборенди відповідач здійснив позивачу гарантійний платіж в сумі 106498,44 грн., половина якого (53249,22 грн.) зараховано позивачем в оплату першого місяця оренди (за квітень 2008 р.), а друга половина – в оплату останнього місяця оренди (за лютий 2011 р.), що підтверджується платіжним дорученням відповідача від 19.03.2008 № 26495.

Згідно п. 10.10. договору суборенди при достроковом розірванні договору оплачена авансом орендна плата за останній місяць суборенди (лютий 2011 р.) переходить на фактичний останній місяць суборенди (жовтень 2008 р.).

Враховуючи викладене, суд вважає, що прострочення відповідача щодо внесення орендної плати та інших передбачених договором суборенди платежів, не настає внаслідок неправомірних дій позивача (прострочення кредитора) щодо перешкоджання відповідачу з 01.11.2008 користуватися орендованим приміщення за його цільовим призначенням .

За таких обставин, в позові про стягнення боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам за період: листопад 2008 р. –квітень 2009 р., слід відмовити в зв'язку з відсутністю прострочення відповідача та в зв'язку з розірванням договору суборенди з 01.11.2008 про що буде вказано нище.

За цих же підстав не підлягають задоволенню вимоги за первісним позовом про стягнення з відповідача пені, штрафу та відсотків за користування чужими грошима.

Вимоги позивача про відшкодування з відповідача збитків (упущеної вигоди) не підлягають задоволенню в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, так як розірвання договору суборенди стало наслідком неправомірних дій самого позивача.

Листом від 27.02.2009 позивач відмовився від позову в частині вимог про:

-          розірвання договору суборенди від 03.04.2008 № 4, укладеного між сторонами за позовом;

-          вилучення у відповідача частини приміщення торгово-розважального центру «Атріум», площею 261 м2, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, 138, яке є предметом вищевказаного договору суборенди.

Відмова від позову у вказаній частині прийнята судом.

Позивачу в судовому засіданні роз'яснено наслідки цієї процесуальної дії.

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог за первісним позовом про розірвання договору суборенди та про вилучення частини приміщення, підлягає припиненню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито за первісним позовом та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом.

Позивачем за первісним позовом при пред'явленні позову зайве сплачено державне мито. Зокрема, первісно було сплачено держмито в сумі 1462 грн. –квитанція від 27.11.2008 № 00527 (966 грн. –за вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 96553,58 грн.; 496 грн. –за вимоги про вилучення приміщення вартістю 49606,77 грн.) та в сумі 85 грн. –квитанція від 27.11.2008 № 00526 (за вимогу про розірвання договору).

У подальшому при збільшенні розміру позовних вимог позивачем доплачувалося держмито в сумі 3480 грн. (квитанція від 27.02.2009 № 00304) та в сумі 1947,66 грн. (квитанція від 01.04.2009 № 00415).

Остаточно майнові вимоги позивача про стягнення грошових коштів склали суму 638710,13 грн. (без врахування відмови позивача від вимог про вилучення приміщення вартістю 49606,77 грн.).

Всього позивачем сплачено держмита, за вимогами про стягнення грошових коштів, в сумі 6393,66 грн. (без врахування мита в сумі 496 грн., яким оплачені вимоги про вилучення приміщення вартістю 49606,77 грн.).

Таким чином, слід було сплатити держмито в сумі 6387,10 грн. (1 % від 638710,13 грн.), а сплачено 6393,66 грн., тобто на 6,56 грн. більше.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайве сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.

Зустрічний позов про розірвання договору суборенди з 01.11.2008 підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Перешкоджання з 30 –31 жовтня 2008 року позивачем за первісним позовом відповідачу у користуванні орендованим приміщенням на думку суду є істотним порушення договору суборенди та законодавства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За таких обставин, зустрічний позов про розірвання з 01.11.2008 договору суборенди (з першого дня місяця, з якого позивачем за первісним позовом відповідач за первісним позовом протиправно був позбавлений можливості використовувати орендоване приміщення за цільовим призначенням), підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 85 грн. за зустрічним позовом та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Письмовими доповненнями до зустрічного позову від 19.02.2009 позивач за зустрічним позовом доповнив свої зустрічні вимоги новою вимогою про спонукання позивача не чинити йому перешкоди у користуванні своїм майном.

Вказана нова вимога не розглядається судом, так як вона заявлена у супереч вимогам процесуального закону.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пред'явлення позивачем додаткових, нових вимог не є збільшенням розміру позовних вимог у розумінні ч. 4 ст. 22 ГПК України (п. 3 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 № 01-8/1228, абз. 2 пп. 3.7 п. 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289).

Закон не встановлює можливості пред'явлення позивачем додаткових, нових вимог після порушення провадження у справі.

Вказані вимоги можуть бути заявлені позивачем за зустрічним позовом шляхом пред'явлення позову в загальному порядку.

Позивачем за зустрічним позовом при пред'явленні зустрічного позову зайве сплачено державне мито. Зокрема, первісно було сплачено держмито в сумі 85 грн. –платіжне доручення від 19.12.2008 № 48268.

18.02.2009 позивачем за зустрічним позовом додатково сплачено держмито в сумі 85 грн. (платіжне доручення від 18.02.2009 № 4080).

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом зайве сплачено 85 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайве сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          В первісному позові (в частині стягнення грошових коштів) відмовити.

2.          В решті первісного позову (про розірвання договору та вилучення приміщення) провадження у справі припинити.

3.          Судові витрати за первісним позовом покласти на позивача за первісним позовом.

4.          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Атріум ЛТД» (м. Луганськ, вул. Совєтская, 40, оф. 510, ідентифікаційний код 35306682) з Державного бюджету України зайве сплачене за квитанцією від 01.04.2009 № 00415 державне мито в сумі 6,56 грн.

Підставою для повернення зайве сплаченого державного мита є дане рішення суду скріплене печаткою суду.

5.          Зустрічний позов задовольнити.

6.          Розірвати з 01.11.2008 договір суборенди від 03.04.2008 № 4, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Атріум ЛТД» (м. Луганськ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» (м. Київ).

7.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Атріум ЛТД» (м. Луганськ, вул. Совєтская, 40, оф. 510, ідентифікаційний код 35306682), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» (м. Київ, вул. Туполєва, 17, ідентифікаційний код 21591206), витрати на державне мито за зустрічним позовом в сумі 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом в сумі 118 грн.; наказ видати.

8.          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» (м. Київ, вул. Туполєва, 17, ідентифікаційний код 21591206) з Державного бюджету України зайве сплачене за платіжним дорученням від 18.02.2009 № 4080 державне мито в сумі 85 грн.

Підставою для повернення зайве сплаченого державного мита є дане рішення суду скріплене печаткою суду.

05 травня 2009 р. було підписано та оголошено повний текст судового рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                 В.В. Корнієнко