Рішення

від 26.03.2009 по справі 41/456

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/456

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/456

26.03.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ДАВ-транс»

Простягнення  66 584, 79 грн.

                                                                                                 Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін :

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВ-транс»про стягнення  59 433, 26 грн. основного боргу та 7 151, 53 грн. пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі укладених між позивачем та відповідачем Договорів № 508, 508/1 від 09.12.2002 року позивач надав відповідачу послуги по забезпеченню автотранспорту відповідача дизельним паливом, однак відповідач в порушення умов зазначених Договорів вартість наданих послуг оплатив частково, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість розмірі 59 433, 26 грн.

Ухвалою від 19.12.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.01.2009 року.

В судовому засіданні 26.01.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання, яке відбулося 26.01.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 16.02.2009 року.

В судовому засіданні 16.02.2009 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.02.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засіданні був повідомлений належним чином.

Крім того, в судовому засіданні 16.02.2009 року представник позивача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 16.02.2009 року, розгляд справи відкладено на 26.03.2009 року.

В судове засідання, яке відбулося 26.03.2009 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

       Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.          

В судовому засіданні 26.03.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи,  Господарський суд міста Києва, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арис -Юг»(далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАВ-транс»(далі-відповідач) були укладені Договори № 508 та № 508/1 по наданню послуг по заправленню автотранспорту дизельним паливом на автозаправних станціях.

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 Договорів, позивач зобов'язувався надавати  послуги по заправці автотранспорту відповідача та надавати додаткові послуги на підставі пред'явлених відповідачем пластикових карток.

Згідно пункту 1 Протоколу № 1 від 29.12.2003 року до Договорів вартість однієї пластикової картки складає 2 EUR за курсом НБУ на день виставлення рахунку.

Забезпечення автотранспорту відповідача здійснюється позивачем на його автозаправних станціях (далі - АЗС), зазначених в списку АЗС на підставі пред'явлених пластикових карт, а відповідач в свою чергу, відповідно до п.п. 1.2 Договорів зобов'язується оплачувати вартість наданих послуг.

П.п 2.1.4. Договорів сторони передбачили, що позивач щоквартально зобов'язується проводити звірку взаєморозрахунків. Звірка проводиться не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним періодом. Рахунки фактури виставляються щонеділі.

Порядок розрахунків сторони погодили розділом –3 Договору відповідно до якого ціна палива, послуг та товарів, що діє між сторонами для розрахунків по Договору, визначається на підставі діючих цін на автозаправочній станції  відповідно до умов передбачених в протоколах, які є невід'ємною частиною Договорів.

Ціна палива та послуг щодо заправки автотранспорту  на АЗС фіксується в платіжній квитанції (чеку, виданого терміналом), підписаний оператором АЗС та водієм.

Строк протягом якого відповідач зобов'язується сплачувати вартість відпущеного палива та наданих послуг, включно винагороду, зазначається в протоколі погодження умов розрахунків.

Пунктом 2 Протоколів № 1  від 29.12.2003 року та 01.10.2003 року до Договорів,  строк сплати по заправці автотранспорту нафтопродуктами та додатковими послугами становить 12 календарних днів з моменту отримання рахунку.

Як свідчать матеріали справи, позивач надав послуги по заправці автотранспорту відповідача дизельним паливом на АЗС у кількості 143 496 літри на загальну суму 564 051, 31 грн., що засвідчується актами прийому-передачі наданих послуг та звірки взаєморозрахунків, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи. З тексту зазначених актів та наявних в матеріалах справи доказів також вбачається, що позивачем виставлені рахунки –фактури, які  отримані відповідачем своєчасно.

Однак,  відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково в сумі 504 618, 05 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 59 433, 26 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді, відповідач за надані позивачем послуги в повному обсязі не розрахувався, заборгувавши позивачу 59 433, 26 грн., обґрунтованих заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 59 433, 26 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом  4.3. Договорів встановлено, що у разі недотримання умов оплати, передбаченої Договором або протоколом погодження умов розрахунків, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0, 2 % від суми, яка підлягає до оплати за кожний день прострочення платежу.

Керуючись п. 4.3 Договору, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 151, 53 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.  

П. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках  розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню  зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 1000, 00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32,  33, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВ –транс»(04209, м. Київ,  Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 31903097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг»(03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 48-А, 03028, м. Київ, проспект Науки, 41, оф. 442, код ЄДРПОУ 31745725)  59 433 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 26 коп. боргу,  1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. пені, 604 (шістсот чотири) грн. 33 коп. державного мита та 107 (сто сім) грн. 10 коп. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                         О.М. Спичак

Дата підписання рішення

01.04.2009 року