Постанова

від 07.04.2009 по справі 10/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2009 р.                                                                                Справа №  10/273

м. Чернівці                                                                                            11-40  год.

За позовом Кредитної спілки “Головна”, м. Чернівці

до державної податкової інспекції у м. Чернівці

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Суддя       Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання  Марущак І.В.

За участю представників:

Від позивача –Корчак Т.Г., дов. від 02.04.2009 р.

Від відповідача –Савзян Т.М.,  дов. № 13026/10-012 від 26.05.2008 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 000063220/0 від 15.08.2008 р. (у позовній заяві помилково зазначено від 15.08.2006 р.), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі  10918,65 грн., у тому числі 3639,55 грн. за основним платежем та 7279,10 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що визначення оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3639,55 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 7279,10 грн. за неоподаткування виплачених членам спілки процентів на додаткові пайові внески є незаконним з огляду на те, що згідно чинного законодавства проценти на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та на внески (вклади) на депозитні рахунки, підлягають оподаткуванню з 1 січня 2010 року.

Відповідач надав заперечення, в яких позов не визнав з тих підстав, що під час перевірки позивача було виявлено, що, здійснюючи розподіл прибутку за 2005 та 2006 роки, позивач нараховував відсотки на додаткові пайові внески членів кредитної спілки, однак, виступаючи податковим агентом, всупереч чинному законодавству не нараховував та не перераховував до бюджету податок з доходів фізичних осіб на відсотки на додаткові пайові внески членів спілки за встановленою чинним законодавством ставкою (13% до 2007 р. та 15% з 2007 р.), зазначені відсотки не є процентами в розумінні Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і підлягають оподаткуванню в загальному порядку, тому податковою інспекцією правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб та застосовано штрафні санкції за вказане порушення.

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити, пояснив, що додаткові пайові внески також є вкладом в кредитну спілку, тому нараховані на нього проценти оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб не підлягають до 01.01.2010 р.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що проценти на додаткові пайові внески оподатковуються за загальними правилами, оскільки згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” проценти –це відсоток, нарахований на депозитні вклади, а не на додаткові пайові внески.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

06.08.2008 р. державною податковою інспекцією у м. Чернівці проведено виїзну планову документальну перевірку Кредитної спілки “Головна” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з  01.07.2005 р. по 31.03.2008 р., результати якої оформлено актом № 2673/22-0/26534130 від 06.08.2008 р. (а.с. 7-31).

У ході перевірки, зокрема, встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, Кредитна спілка (КС) розподіляла одержаний за 2005 та 2006 роки прибуток на формування резервного капіталу спілки та на додаткові пайові внески членів КС (а.с. 14). Зокрема, одержаний за 2005 рік прибуток в сумі 6833,11 грн. було виплачено членам КС як проценти на додаткові пайові внески, одержаний за 2006 р. прибуток у сумі 19888,34 грн. виплачено як проценти на додаткові пайові внески в 2006 році в сумі 11600 грн. та в 2007 р. –у сумі 8288,34 грн. шляхом збільшення пайових внесків членів КС (а.с. 26). При цьому кредитною спілкою не було нараховано та утримано з осіб, яким такі проценти було виплачено, податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 3639,55 грн. за ставкою 13% до 2007 р. та 15% з 2007 р.

15.08.2008 р. державною податковою інспекцією у м. Чернівці винесено податкове повідомлення-рішення № 000063220/0, яким визначено Кредитній спілці “Головна” податкове зобов'язання  з податку з доходів найманих працівників за основним платежем на суму 3639,55 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 7279,10 грн. (а.с. 6).

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань визначає  Закон України “Про кредитні спілки” (далі –Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно абзаців першого та другого ч. 1 ст. 21 Закону  кредитна спілка відповідно до свого статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки, а також відповідно до абзацу 4 цієї частини залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

За змістом наведених норм Закону, пайовий внесок - це кошти, які передаються для діяльності кредитної спілки, а нарахування відсотків на нього здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону, якою встановлено, що нерозподілений доход, який залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Суд погоджується з доводами позивача, що оподаткування процентів на пайові внески регулюється п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки відповідно до Закону внесками (вкладами) до кредитних спілок вважаються як вклади на депозитний рахунок так і обов'язкові та додаткові пайові внески.

Так, п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року, а відповідно до п.п. 4.2.12 п. 4.2 цієї статті до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів.

П. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено ставку податку в розмірі 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом, зокрема,  як:

процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок);

процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Згідно з п. 9.2.1 п. 9.2 ст. 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.

Разом з тим, відповідно до п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” підпункт 4.2.12 пункту 4.2 ст. 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Таким чином, із зазначеної норми випливає, що виплата процентів на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та внески (вклади) на депозитні рахунки, підлягає оподаткуванню відповідно до пункту 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” з 01.01.2010 р., а тому донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб за 2005-2007 р. в сумі  3639,55 грн. та відповідно, застосування штрафних санкцій до позивача є неправомірним та безпідставним.

Суд відхиляє заперечення відповідача, що при нарахуванні та виплаті членам КС доходів у виглядів процентів (у тому числі дисконтних доходів) на їх пайові та додаткові пайові внески кредитна спілка зобов'язана утримувати податок від сум такого доходу за його рахунок в загальному порядку за ставкою 13 та 15 відсотків як таких, що сплачені (нараховані) за іншими підставами, зокрема, визначеними ч. 3 ст. 21 Закону, з огляду на наступне.

Згідно п.7.1 ст. 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” ставка податку

становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті. Однак, пунктом 7.2 визначена єдина ставка податку у розмірі 5 % від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону. Причому Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” не встановлює різного правового режиму оподаткування депозитних, обов'язкових та додаткових вкладів (внесків) до КС.

Як встановлено у справі, позивач здійснив нарахування процентів саме на додаткові пайові внески, які за своєю правовою суттю фактично є вкладами до кредитної спілки, відтак до їх оподаткування повинні застосовуватися саме положення п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, згідно яких зазначені доходи оподатковуються з 01.01.2010 р. Неправомірними є посилання  відповідача на ст. 536 ЦК України та п. 1.10 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки об'єкт, ставки і порядок оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема процентів на вклад (внесок) до кредитної спілки, регулюється Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”, а визначення проценту на вклад (внесок) дається в ст. 21 Закону.

Так, згідно ч. 2 ст. 21 Закону кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.

Відповідно до п. 1.10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються:

платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

платіж за використання коштів, залучених у депозит;

платіж за придбання товарів у розстрочку.

Слід зазначити, що Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” не дає визначення терміну “процент  на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону”. Відповідно до п. 1.21 ст. 1 цього Закону інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів.

На думку суду, в даному спорі повинно застосовуватися визначення проценту, наданого саме в Законі “Про кредитні спілки”, який є спеціальним законом, що регулює діяльність кредитних спілок і визначає, що процент - це плата, яка розподіляється і на пайові членські внески і на вклади на депозитних рахунках.

Застосовування термінології Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” щодо визначення проценту з огляду на правові відносини, які регулює цей Закон, до відносин, які виникають з оподаткування доходів фізичних осіб –членів КС суд вважає неприйнятним.

За таких обставин вимоги про визнання нечинним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню. Судові витрати належить стягнути з Державного бюджету на користь позивача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 94,160-163, 167, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у  м. Чернівці  № 000063220/0 від 15.08.2008 р. про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 10918,65 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кредитної спілки “Головна” (м. Чернівці вул. Червоноармійська, 128/1, код ЄДРПОУ 26534130) 3,40 грн. судового збору.

Порядок апеляційного оскарження

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 07.04.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 08.04.2009 р.

Суддя                                                                           Ковальчук Т.І.