Рішення

від 29.04.2009 по справі 16/270

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/270

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "29" квітня 2009 р.Справа №  16/270

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 16/270

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Шосткинський міськмолкомбінат", м. Шостка Сумської області  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку",  м. Кіровоград     

про стягнення 198 105,58 грн.,  

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав

Відкрите акціонерне товариство "Шосткинський міськмолкомбінат" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" заборгованості в сумі 198 105,58 грн., з яких              182 207,90 грн. - сума основного боргу, 8 144,37 грн. - пеня, 2 663,09 грн. - інфляційні збитки та                    5 090,22 грн. - 15% річних від простроченої суми.

16.04.2009 року позивачем до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично зменшує пред'явлену до стягнення суму, а саме позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 156 800,13 грн., пеню в сумі 20690,81 грн., інфляційні збитки в сумі 5247,66 грн., 15% річних від простроченої суми в розмірі 12931,78 грн. (а.с. 105-107).

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченого ч. 4           ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги в редакції заяви 13.04.09 р.

Телеграмою від 29.04.09 р. позивач повідомив господарський суд, що відповідачем сплачено 17.04.09 р. - 3 000,00 грн. та 24.04.09 р. - 3 000,00 грн. З огляду на наведене, позивач просить припинити провадження в частині стягнення вказаних сум.

Згідно заяви від 29.04.09 р. відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову та просить врахувати наступне. Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 13.04.09 р. позивачем збільшено розмір позовних вимог, проте не надано суду доказів сплати державного мита в тій частині, в якій ним збільшено суму стягнення. Суд не має приймати до розгляду подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог від 13.04.09 р., оскільки в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.                                                                                                       

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

20.02.06 р. між відкритим акціонерним товариством "Шосткинський міськмолкомбінат" (далі - Компанія або Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку (далі - Дистриб'ютор або Покупець) укладено договір дистриб"юції (далі - Договір, а.с. 10-16).

Відповідно до умов Договору Компанія на умовах, визначених даним Договором, поставляє товар Дистриб'ютору, а Дистриб'ютор здійснює його пряму дистриб"юцію згідно цін, вказаних в прайс-листах Компанії, які є невід'ємною частиною даного Договору, а також здійснює своєчасну оплату отриманого від Компанії товару (п. 2.1. Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін.

Договір підписаний  та скріплений круглими печатками сторін.

Відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди № 656 від 20.02.06 р. (далі - Угода) сторони домовились змінити Договір, виклавши п.п. 5.3. Договору в наступній редакції: " 5.3. Дистриб'ютор здійснює оплату за поставлений товар шляхом безготівкового  перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі вартості поставленого товару на протязі 21 календарного дня з моменту поставки (а.с. 17).

Зазначена угода вступає в силу з моменту підписання сторонами.

Угода підписана представниками сторін та скріплена печатками обох підприємств.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

Як вбачається з виписаних Продавцем товарно-транспортних накладних на продукцію серії ЗХЗ №  00233239 від 24.08.08 р. № 00235381 від 14.09.08р. № 00237154 від 02.10.08 р., № 00237584 від 06.10.08 р. позивач поставив Покупцю товар на загальну суму 203 136,80 грн.(а.с. 18-21).

Відповідно до виписаних Покупцем довіреностей серії ЯПВ № 316845 від 16.09.08 р., № 316901 від 03.10.08 р., № 316903 від 08.10.08 р. відповідачем одержано поставлений товар, про що уповноважена особа поставила свій підпис та відповідно круглу печатку (а.с. 22-24).

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав, поставивши відповідачу Товар на загальну суму 203 136,80 грн.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Відповідно до додаткової угоди до Договору від 01.02.08 р. Договору розрахунок за поставлений товар Покупець повинен був здійснювати наступним чином:

- по товарно-транспортній накладній № 00233239 від 24.08.08 р. - до 15.09.08 р.;

- по товарно-транспортній накладній № 00235381 від 14.09.08 р. - до 08.10.08 р.;

- по товарно-транспортній накладній № 00237154 від 02.10.08 р. - до 25.10.08 р.;

- по товарно-транспортній накладній № 00237584 від 06.10.08 р. - до 30.10.08 р.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, на дату подання позовної заяви за отриманий товар розрахувався частково, перерахувавши платіжним дорученням             № 2431 від 01.12.08 р. - 89 030,60 грн. (а.с. 28). При цьому в призначенні платежу відповідач вказує: "Оплата за продукти харчування згідно накладних № 232341 від 15.08.08 р. та № 233239 від                  24.08.08 р."

З огляду на зазначене в платіжному дорученні призначення платежу, позивач частину перерахованої на його рахунок суми в розмірі 68 693, 46 грн. зараховує в оплату по товарно-транспортній накладній № 232341 від 14.08.08 р. Залишок суми в розмірі 20 337,14 грн. позивачем зараховується в оплату партії товару, відвантаженої по товарно-транспортній накладній № 00233239 від 24.08.08 р.

Сума заборгованості по товарно-транспортній накладній № 00233239 від 24.08.08 р. позивачем зменшена на вартість повернутого позивачу товару згідно накладних  № БИВ00379 від 03.10.08 р. на суму  720,35 грн. та № БИВ00382 від 07.10.08 р. на суму 279,18 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача в наслідок повернення товару зменшилась на             999,54 грн. (720,35 + 279,18 = 999,53 грн.).

З огляду на наведене, сума заборгованості за поставлену партію товару згідно товарно-транспортної накладної  № 00233239 від 24.08.08 р. складає 4 260,35 грн. (25 597,02 грн. - 20337,14 грн. - 999,53 грн. = 4260,35 грн.).

Так як відповідачем заборгованість за поставлений товар згідно товарно-транспортних накладних № 00235381 від 14.09.08 р., № 00237154 від 02.10.08 р., № 00237584 від 06.10.08 р. так і не була сплачена, та не повністю погашена заборгованість за товарно-транспортною накладною № 00233239 від 24.08.08 р., позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Під час судового розгляду справи відповідачем згідно платіжних доручень від 18.02.09 р.                    № 2690 на суму 5 000,00 грн., від 26.02.09 р. № 2724 на суму 5 000,00 грн., від 06.03.09 р. № 2760 на суму 3 000,00 грн., від 12.03.09 р. № 2771 на суму 3 000,00 грн.,  від 20.03.09 р. № 2799 на суму                     3 000,00 грн., від 26.03.09 р. № 2815 на суму 3 000,00 грн., від 03.04.09 р. № 2854 на суму                               3 000,00 грн.,  від 10.04.09 р. № 2880 на суму 2 000,00 грн., частково погашено суму заборгованості в розмірі 27000,00 грн. (а.с. 61-64, 115-117).

При цьому останні три проплати відповідача від 10, 17 та 24 квітня 2009 р. за призначенням платежу, вказаним ним в платіжних документах: "згідно накладної № 235381 від 14.09.08 р."

Слід зазначити, що платіж на 2 000,00 грн., що здійснений відповідачем  10.04.09 р. згідно платіжного доручення № 2880 не врахований позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 13.04.09 р., подану до суду 16.04.09 р. за вхідним номером 02-14/8355 (а.с. 105-107).

Таким чином, за відповідачем існує заборгованість за товар, поставлений по товарно-транспортній накладній № 00235381 від 14.09.08 р. в сумі 035,51 грн.

Телеграмою від 29.04.09 р. позивач повідомив господарський суд, що відповідачем сплачено згідно платіжного доручення № 2916 від 17.04.09 р. - 3 000,00 грн. та  згідно платіжного доручення            № 2949 від 24.04.09 р. - 3 000,00 грн. В призначенні платежу відповідачем вказано - оплата за продукти харчування згідно накладної № 235381 від 14.09.08 р. (а.с. 147).

Відповідачем надано до суду докази, що підтверджують здійснення відповідних проплат, а саме копії платіжних доручень від 17 та 24 квітня 2009 р. (а.с. 148-149).

З огляду на наведене, заборгованість відповідача по товарно-транспортній накладній № 235381 від 14.09.08 р. складає 35,51 грн.

Інші поставки, здійснені по товарно-транспортним накладним № 00237154 від 02.10.08 р. на суму 29 271,55 грн., та № 00237584 від 06.10.08 р. на суму 115 232,72 грн. залишаються не сплаченими відповідачем.

На підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 8 000,00 грн. основного боргу слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 148 800,13 грн. (4260,34 грн. + 35,51 грн. + 29 271,55 грн.+ 115 232,72 грн.= 148 800,13 грн.).

Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача  пеню в сумі 20 690,81 грн., 15% річних в сумі 12 931,78 грн.,  та збитки за встановленим індексом інфляції на суму 5 247,66 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 10.2 Договору   Дистриб'ютор у випадку прострочення оплати за отриманий товар зобов'язаний сплатити  Компанії пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Загальна сума пені розраховується за весь період прострочення.

Однак, при розрахунку пені позивачем допущено помилку, а саме не враховано, що загальна кількість днів 2008 року становить 366 днів, в результаті чого дещо завищено розмір заявлених до стягнення сум.

Враховуючи викладене, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає  20 668,08 грн.    

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що Дистриб'ютор, що прострочив оплату за отриманий товар, за вимогою Компанії зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми.

У відповідності до зазначених умов Договору відповідачу нараховано 15% річних в сумі                    12 931,78 грн. та збитки за встановленим індексом інфляції на суму 5 247,66 грн.

Відповідний розрахунок додано до матеріалів справи (а.с. 109-111). Вказаний розрахунок є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Твердження відповідача, що позивачем збільшено розмір позовних вимог є необґрунтованим та безпідставним. Вказаною заявою позивачем фактично зменшено загальну суму позовних вимог з 198 105,58 грн. на 195 670,38 грн. Відтак, у господарського суду відсутні підстави для відмови позивачу у прийнятті до розгляду заяви про уточнення позовних вимог від 13.04.09 р.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80 82-85, 116, 117  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                         ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" (25030,                              м. Кіровоград, вул. Соціалістична, 39, код 33962746) на користь відкритого акціонерного товариства "Шосткинський міськмолкомбінат" (41103, Сумська область, м. Шостка, вул. Комуни, 27-а, п/р 260061975 в сумській ОД "Райффайзен банк Аваль" м. Суми, МФО 337483, код 00447103) заборгованість в сумі 187 647,65 грн., з   них  148 800,13 грн.   сума   основного  боргу;                                    5 247, 66  грн.  -  інфляційні; 20 668,08 грн. - пеня,  12 931,78 грн. - 15 % річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1 956,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,98 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 8 000,00 грн. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

    Суддя                                                           Л.С. Коротченко