Рішення

від 23.02.2009 по справі 7/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/78

23.02.09

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів»

до                         Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша електротехнічна компанія»

про                 стягнення 713 479,56 грн.          

                                                                                                      Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача:       Коршун І.Е. –довіреність б/н від 08.12.08;      

від відповідача:   не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша електротехнічна компанія»про стягнення 1 007 452,02 грн. заборгованості.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 86/08 від 25.01.2008 р. повністю не оплатив вартість поставленої продукції, заборгувавши позивачу 692 200,00 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 692 200,00 грн. - боргу, 305 082,60 грн. –пені, 10 169,42 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –10 074,52 грн. – державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.02.2009 р. представник позивача через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 602 200,00 грн. - боргу, 305 082,60 грн. –пені, 10 169,42 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –10 074,52 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

23.02.2009 р. представник позивача в судовому засіданні повторно подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 602 200,00 грн. - боргу, 99 139,78 грн. –пені, 12 358,52 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –10 074,52 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 16.01.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.02.2009 р.

09.02.2009 р. представник відповідача в судове засідання в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду викладені в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 23.02.2009 р.

23.02.2009 р. представник відповідача повторно в судове засідання в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду викладені в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.02.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                         ВСТАНОВИВ:

25.01.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір  № 86/08 (далі - Договір), згідно умов якого (Розділ 1), сторони погодили, що позивач зобов'язується передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити продукцію у відповідності з додатками (специфікаціями) до даного Договору, кожне з яких має свій порядковий номер та є невід'ємною частиною даного Договору. Номенклатура, асортимент, кількість, строки поставки, ціна за одиницю продукції вказується в додатках (специфікаціях) до даного Договору.

27.06.2008 р. сторони підписали Додаток № 8 (далі - Додаток) до Договору, згідно якого позивач зобов'язався в період з червня по липень 2008 р. поставити відповідачу продукцію (кабель ВВГ нгд 4х185, кабель ВВГ нгд 4х120, кабель ВВГ нгд 4х150), а відповідач зобов'язався оплати продукцію на протязі 20 календарних днів з моменту її відвантаження. Крім того, вказаним Додатком сторони також погодили, що вартість продукції складає 1 130 000,00 грн., разом з ПДВ, а умовою її поставки є: СРТ м. Київ, склад відповідача, відповідно до Інкотермс-2000.  

Відповідно до п. 3.4. Договору при відвантаженні продукції позивач зобов'язаний додати до оригіналу товарно-транспортного документу наступні товаросупроводжуючі документи:

-          рахунок-фактура (оригнал);

-          податкова накладна (оригінал);

-          накладна на відпуск продукції (оригінал);

-          сертифікат якості.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2008 р. позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу продукцію (кабель ВВГ нгд 4х185 та кабель ВВГ нгд 4х120) на суму 772 200,00 грн. Факт поставки позивачем продукції та її прийняття відповідачем підтверджується двосторонньою накладною на відпуск матеріалів на сторону № 22845 від 30.06.2008 р. та довіреністю виданою представнику відповідача на отримання матеріальних цінностей серія НБЙ № 590829 (копії у справі).

Відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 602 200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов'язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 602 200,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати за поставлену продукцію, а тому позивач, на підставі п. 7.2 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 99 139,78 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати відповідачем продукції у строки, погоджені сторонами в додатках (специфікаціях) до даного Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,3% від вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) продукції за кожен день прострочки платежу. При цьому пеня нараховується за весь час поки зобов'язання відповідача по оплаті продукції залишається простроченим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 99 139,78 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

        Позивач також просить стягнути з відповідача 12 358,52 грн. - 3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та індексу інфляції здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша електротехнічна компанія»(юридична адреса: 04086, м. Київ, вул. Ольжича, 8, оф. 152; фактична адреса: 03039, м. Київ, вул. 40 років Жовтня, код ЄДРПОУ 35086076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів»(69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, код ЄДРПОУ 31549003) –602 200 (шістсот дві тисячі двісті) грн. 00 коп. –боргу, 99 139 (дев'яносто дев'ять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 78 коп. –пені, 12 358 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 52 коп. –індексу інфляції, 10 074 (десять тисяч сімдесят чотири) грн. 52 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     М.М. Якименко

Дата підписання рішення: