Рішення

від 22.04.2009 по справі 35/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/58

22.04.09

За  позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівництво і

                     нерухомість”

до                  Закритого акціонерного товариства “Дика Орхідея, Україна”

про               стягнення 180 851,83 грн.    

За зустрічним позовом  Закритого акціонерного товариства “Дика Орхідея, Україна”

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівництво і

                     нерухомість”

про                розірвання договору суборенди, зобов'язання вчинити дії та

                     стягнення 607 206,17 грн.  

Суддя   Літвінова М.Є.

Представники за первісним позовом:

від позивача:      Смаковець Л.А. –предст. за довір. № б/н від 13.01.2009р.;   

від відповідача:  Горобець О.Ю. –предст. за довір. № б/н від 12.01.2009р.

Представники за зустрічним позовом:

від позивача:      Горобець Л.А. – предст. за довір. № б/н від 12.01.2009р.;   

від відповідача: Смаковець О.Ю. –предст. за довір. № б/н від 13.01.2009р.

Рішення прийняте 22.04.2009р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України,  в зв‘язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 30.03.2009р. по 13.04.2009р., з 13.04.2009р. по 22.04.2009р.

          ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівництво і нерухомість” до Закритого акціонерного товариства “Дика Орхідея, Україна” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по суборендній платі за період жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року в сумі 171 627,20 грн., пені в розмірі подвійної облікової ставки в сумі 7 574,63 грн., штрафу в сумі 1 650,00 грн., всього –180 851,83 грн. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2009р. порушено провадження у справі № 35/58, розгляд справи призначено на 11.03.2009р.

До початку судового засіданні від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 378147,29 грн., пені в розмірі 17170,48 грн., штраф в сумі 3300,00 грн.

До початку судового засідання від відповідача надійшов відзив на позов з додатками.

В судовому засіданні 11.03.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 18.03.2009р.

10.03.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Закритого акціонерного товариства “Дика Орхідея, Україна” надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівництво і нерухомість” про розірвання Договору суборенди №20/11/07 від 22.01.2008р. з 23.11.2008р. у зв'язку з істотним порушенням ТОВ “Будівництво і нерухомість”даного договору; зобов'язання відповідача прийняти приміщення по Акту прийому-передачі і оформлення належним чином розірвання договору; стягнення з відповідача на користь позивача суми неодержаного доходу в розмірі 607 206,17 грн.; зобов'язання відповідача повернути позивачу товар та інші товарно-матеріальні цінності, що знаходяться на балансі підприємства та зникли з магазину “Бюстьє” в результаті грубого порушення ТОВ “Будівництво і нерухомість” своїх зобов'язань по Договору (або компенсувати їх повну вартість); зобов'язання відповідача надати позивачу доступ до приміщення магазину “Бюстьє” з метою вивезення товарно-матеріальних цінностей, що залишились в магазині та належать позивачу на праві власності та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/58 від 16.03.2009р. позовну заяву Закритого акціонерного товариства “Дика Орхідея, Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівництво і нерухомість” прийнято до розгляду разом з первісним позовом. Розгляд справи призначено на 18.03.2009р.

В судовому засіданні 18.03.2009р. представник позивача підтримав первісний позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням збільшень та доповнень останніх.

Представник позивача за первісним позовом проти зустрічного позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю.   

Представник відповідача проти первісного позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача підтримав зустрічний позов та просив суд задовольнити останній повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2009р., на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 30.03.2009р.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі, з урахуванням збільшень та доповнень останніх.

Представник позивача за первісним позовом заперечував проти зустрічних позовних вимог, та просив суд відмовити в задоволенні останніх в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останніх в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом підтримав зустрічні позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

В судовому засіданні представником відповідача за первісним позовом було подано клопотання про витребування додаткових доказів по справі.

Представник позивача за первісним позовом проти вищевказаного клопотання заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останнього.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вирішив відмовити в задоволенні поданого представником відповідача за первісним позовом клопотання про витребування додаткових доказів по справі, як безпідставного та необґрунтованого.

В судовому засіданні 30.03.2009р., на підставі ст.77 ГПК України, оголошувалась перерва до 13.04.2009р.

До початку судового засідання від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування додаткових доказів по справі. Від позивача за первісним позовом надійшли документи по справі та заперечення на клопотання відповідача про витребування додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом підтримав подане клопотання про витребування додаткових доказів по справі та просив суд задовольнити останнє в повному обсязі.

Представник позивача за первісним позовом проти вказаного клопотання заперечував, та просив суд відмовити в задоволенні останнього, як безпідставного та необґрунтованого.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вирішив відмовити в задоволенні поданого представником відповідача за первісним позовом клопотання про витребування додаткових доказів по справі, як безпідставного та необґрунтованого.

Судом було оголошено про закінчення розгляду справ по суті та оголошено перерву до 22.04.2009р. для дослідження матеріалів справи, прийняття рішення у справі та виготовлення повного тексту останнього.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -  

        ВСТАНОВИВ:

            22 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість»(надалі позивач за первісним позовом) та Закритим акціонерним товариством «Дика Орхідея, Україна»(надалі відповідач за первісним позовом) було укладено Договір суборенди №20/11/07 (надалі Договір).

          Відповідно до умов Договору (пп. 1.1., 1.2.) орендар передає, а суборендар приймає в суборенд не користування нежитлову площу, яка знаходиться у нежитловому приміщенні, що розташоване в нежилому будинку за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 6, літера А, А1. Загальна площа суборендної площі складає 98 кв.м.

          Відповідно до умов Договору, 22.01.2008р., сторони підписали акт приймання –передачі, згідного якого позивач за первісним позовом передав у строкове платне користування суборендарю площу, яка розташована у нежилому будинку за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 6, літера А, А1. Загальна площа суборендної площі складає 98 кв.м.

          21 травня 2008 року між сторонами було підписано Протокол погодження договірної ціни, в якому сторони погодили розмір договірної ціни з 01.08.2008р. по 28.02.2009р. за суборенду 1 кв.м. в місяць в сумі 484,80ь грн. з урахуванням ПДВ –80,80 грн. (що еквівалентно 96,00 доларам США з урахуванням ПДВ –16,00 доларів США по курсу НБУ на день підписання протоколу, що складає 5,05 грн. за 1 долар США):

          1) суборенда площі – 39 592,00 грн.;

          2) ПДВ –7 918,40 грн.

          Загальна сума до сплати за вказаний період за місяць: 47 510,40 грн. з урахуванням ПДВ.

          Відповідно до п. 3.2. Договору послідуюча суборендна плата вноситься суборендарем щомісяця авансовими платежами, не пізніше 5 числа звітного місяця, шляхом перерахування на поточний рахунок орендаря встановленої грошової суми згідно протоколу погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього Договору.

          Позивач за первісним позовом, зазначив, що відповідач порушив взяті на себе за Договором зобов'язання в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів за суборенду приміщення.  

          17.12.2008р. позивачем за первісним позовом була направлена на адресу відповідача претензія №16/12/08-14А з проханням погасити заборгованість за жовтень, листопад 2008р. з урахуванням пені та штрафу на суму 88 819,21 грн.

          17.12.2008р. була направлена претензія №16/12/08-16А з проханням погасити заборгованість за грудень 2008р. з урахуванням пені та штрафу на суму 71317,95 грн.

          Проте, відповідач за первісним позовом не відреагував на вищевказані претензії.

Таким чином, згідно розрахунку позивача за первісним позовом заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за жовтень, листопад, грудень 2008 року становить 171627,20 грн.

          Крім того, на підставі п. 6.4. Договору, позивачем за первісним позовом було нараховано пеню в розмірі 7 574,63 грн.

          Відповідач за первісним позовом проти позовних вимог заперечував, у відзиві на позов посилався на те, що позивачем за первісним позовом було закрито доступ до орендованого приміщення.

          Відповідне одноосібне рішення було прийнято та реалізовано ТОВ «Будівництво і Нерухомість»23.11.2008р., шляхом видворення працівників магазину відповідача, відключення електроенергії, та заміни вхідних замків в орендованому приміщенні, що виключило можливість для відповідача потрапити до орендованого приміщення.

          При цьому, недоступним для розпорядження став також товар відповідача, що належить на праві власності останньому.

          Відповідач за первісним позовом зазначив, що представники позивача відмовились від оформлення Акту про закриття приміщення, адміністрація ТЦ «Більшовик»також відмовилась від прийому відповідного Акту, його реєстрації у вхідних документах та від підписання. Відповідно, даний Акт був оформлений відповідачем за первісним позовом в односторонньому порядку.

          Серед іншого, відповідач за первісним позовом зазначив, що за період часу, за який магазин «Бюстьє»був закритий, з приміщення магазину зникли всі товарно –матеріальні цінності, що належали відповідачу за первісним позовом.

          Окремо, відповідач за первісним позовом зазначив, що вартість товарно –матеріальних цінностей, що зникли з магазину становить 1 256 546,38 грн.

         Враховуючи викладене, відповідач за первісним позовом посилався на те, що фактична робота магазину «Бюстьє»незаконно припинена з ініціативи ТОВ «Будівництво і Нерухомість», в зв'язку з чим відповідач не має можливості використовувати вказане приміщення у своїй господарській діяльності відповідно до умов Договору.

          Також, враховуючи відповідні дії позивача за первісним позовом, відповідачем було прийнято рішення про дострокове одностороннє розірвання Договору суборенди у зв'язку з грубим порушенням умов Договору з боку позивача та неможливістю використовувати орендоване приміщення з 23.11.2008р. (з дати фактичного примусового закриття орендарем нашого торгового приміщення).

          З метою належного оформлення закінчення договірних відносин відповідач за первісним позовом попередив позивача про відповідне розірвання листом, разом з додатками: двома екземплярами додаткової угоди до договору (щодо розірвання договору), двома екземплярами акту повернення приміщення.

          Відносно заборгованості по орендній платі відповідач за первісним позовом зазначив, що залишок суборендної плати за жовтень 2008р., на момент подання письмової відповіді на Претензії складає  22 510,40 грн. в т. ч. ПДВ;

          Суборендна плата за листопад 2008р. складає 39 777,14 грн. в т. ч. ПДВ.

          Загальна сума суборендної плати, що підлягає оплаті за жовтень –листопад 2008 року складає 62 287,54 грн. в т.ч. ПДВ.

          Умовами Договору передбачено авансову оплату останнього  місяця суборенди, яка за твердженням відповідача за первісним позовом була здійснена належним чином, що підлягає зарахуванню в якості суборендної плати по 22.11.2008р. включно.

          Отже, від вказаної вище суми віднімається авансова оплата останнього місяця суборенди в розмірі 58 487,78 грн. в т. ч. ПДВ.

          Таким чином, відповідач за первісним позовом стверджує, що сума заборгованості останнього по орендним платежам становить 4 799,76 грн. в т. ч. ПДВ, яка була сплачена останнім 16.12.2008р. і на сьогоднішній день всі оплати здійснені відповідачем в повному обсязі.        

          В ході розгляду справи позивачем за первісним позовом було подану заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року в сумі 378 147,29 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки в сумі 17 170,48 грн., штраф в сумі 3 300,00 грн.

          В процесі розгляду справи відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ «Будівництво і Нерухомість»про розірвання договору суборенди №20/11/07 від 22.01.2008р.; зобов'язання відповідача прийняти приміщення по акту прийому –передачі і оформити належним чином розірвання Договору; стягнути з відповідача суму неодержаного доходу в розмірі 607 206,17 грн.; зобов'язати відповідача повернути товарно –матеріальні цінності позивачу або компенсувати їх повну вартість; зобов'язати відповідача надати позивачу доступ до приміщення магазину «Бюстьє»з метою вивезення товарно –матеріальних цінностей, що залишились в магазині та належать позивачу.

          Позивач за зустрічним позовом обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що відповідачем за зустрічним позовом в одноособовому порядку було закрито доступ до орендованого приміщення, що унеможливило користування останнім з боку позивача та веденням господарської діяльності.

          Також, позивач за зустрічним позовом стверджував, що у зв'язку з порушенням законних прав останнього з боку відповідача щодо володіння, користування та розпорядження належним майном, відповідні дії вплинули на можливість отримання позивачем за зустрічним позовом доходу від реалізації вказаного майна.

          Таким чином, керуючись нормами ст. ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача шкоду у вигляді упущеної вигоди в розмірі 607 206,17 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

          Крім того, позивач за зустрічним позовом, стверджує, що відповідач чинить перешкоди у доступу до орендованого майна, та вказує на те, що саме з вини відповідача за зустрічним позовом з орендованого приміщення зникли товарно –матеріальні цінності що належали позивачу.

          Відповідач за зустрічним позовом проти позовних вимог заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останніх (відзив на зустрічний позов від 27.03.2009р.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовується положення про договір найму.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (п. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач за первісним позовом посилався на те, що орендоване майно останнім не використовувалось з 23.11.2008р., оскільки позивач за первісним позовом закрив доступ до вказаного приміщення.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем за первісним позовом був наданий суду акт про закриття магазину від 23.11.2008року.

Вказаний акт не може бути прийнятий судом в якості належного доказу, оскільки складений в односторонньому порядку без участі представників позивача за первісним позовом та третіх сторін.

Також, слід вказати, що твердження відповідача за первісним позовом відносно того, що з орендованого приміщення зникли товарно –матеріальні цінності саме з вини позивача за первісним позовом, є безпідставними та необґрунтованими, документально не підтвердженими.

Відносно письмових звернень відповідача за первісним позовом до позивача про зменшення розміру орендної плати, а також про розірвання Договору суборенди слід вказати наступне.

Відповідно до п. 8.2. Договору зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємною згодою сторін.

Усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються в письмовій формі додатковою угодою і вступають в силу після їх підписання сторонами (п. 8.7. Договору).

Відповідно до ст.. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами Договору суборенди не укладались відповідні додаткові угоди про внесення змін до Договору суборенди відносно зменшення розміру орендної плати, та розірвання спірного Договору.

Також, відповідачем за первісним позовом не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що останній звертався до судових органів з приводу спонукання позивача за первісним позовом внести зміни до Договору суборенди, а також з приводу розірвання вказаного Договору.

На підтвердження відсутності заборгованості по орендній платі, відповідачем за первісним позовом були надані суду копії банківських виписок.

Суд вважає, що надані документи не можуть бути прийняті в якості належних доказів, що спростовують наявність заборгованості відповідача за первісним позовом, по орендним платежам, оскільки з останніх вбачається, що відповідачем була здійснена лише часткова сплата орендних платежів в сумі 29799,76 грн. тільки за жовтень місяць 2008року.

Тоді як, позивач за первісним позовом вказує на наявність заборгованості  за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року в сумі 378147,29 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач за первісним позовом свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів не виконав, суму заборгованості в розмірі 378147,29  грн. не сплатив.

Відповідно до п. 6.4. Договору за прострочку платежів по суборенд ній платі, суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі наведеного позивачем за первісним позовом було здійснено нарахування пені, розмір якої становить 17 170,48 грн.

Крім того, в Договорі сторонами було погоджено, що за кожен випадок порушення Суборендарем зобов'язань, встановлених Договором, а також в разі перешкоджання співробітникам орендаря здійснювати перевірку стану суборендної площі, суборендар виплачує орендарю штраф в розмірі 550,00 гривень.

Враховуючи викладене, позивачем за первісним позовом було нараховано штраф в розмірі 3300,00 грн. за кожне порушення зобов'язання з боку відповідача за первісним позовом, відносно сплати орендних платежів.

З огляду на викладене, а також згідно наданих суду доказів, відповідачем за первісним позовом були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів.

Таким чином, нарахування позивачем за первісним позовом штрафних санкцій є обґрунтованим та правомірним.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем за первісним позовом не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача суми орендної плати в розмірі 378147,29 грн., пені в розмірі 17170,48 грн., штрафу в розмірі 3300,00 грн. за користування орендованим приміщенням є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог позивача за зустрічним позовом про розірвання договору суборенди №20/11/07 від 22.01.2008р.; зобов'язання відповідача прийняти приміщення по акту прийому –передачі і оформити належним чином розірвання Договору; стягнути з відповідача суму неодержаного доходу в розмірі 607 206,17 грн.; зобов'язати відповідача повернути товарно –матеріальні цінності позивачу або компенсувати їх повну вартість; зобов'язати відповідача надати позивачу доступ до приміщення магазину «Бюстьє»з метою вивезення товарно –матеріальних цінностей, що залишились в магазині та належать позивачу, слід вказати на безпідставність та необґрунтованість останніх, виходячи з наступного.

Відповідно до пп..1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли  внаслідок заданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Позивач за зустрічним позовом в своїх вимогах посилався на те, що істотним порушенням Договору з боку відповідача за зустрічним позовом, є закриття в одноособовому порядку доступу до орендованого приміщення для позивача, що позбавило останнього можливості здійснювати свою господарську діяльність.

Суд вважає вказані посилання позивача за зустрічним позовом безпідставними та необгрунетован6ими, виходячи з наступного.  

Позивачем за зустрічним позовом не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме з боку відповідача за зустрічним позовом були здійсненні дії спрямовані на перешкоджання користування орендованим приміщенням.

На підтвердження вказаних обставин позивачем за зустрічним позовом був наданий суду акт про закриття магазину від 23.11.2008року.

Вказаний акт не може бути прийнятий судом в якості належного доказу, оскільки складений в односторонньому порядку без участі представників відповідача за зустрічним позовом та третіх сторін.

Стосовно позовної вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача суми неодержаного доходу в розмірі 607 206,17 грн., слід вказати наступне.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу  України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, майнова шкода, завдана майну особи, відшкодовується за умови, що вона завдана цивільним правопорушенням.

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).

Відсутність причинного зв'язку як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.

Позивачем за зустрічним позовом не було надано належних доказів на підтвердження того, що саме внаслідок протиправних дій або бездіяльності відповідача за зустрічним позовом позивач був позбавлений можливості реалізувати належний останньому товар та отримати від даної реалізації відповідний дохід.

Щодо позовних вимог позивача за зустрічним позовом про  зобов'язання відповідача за зустрічним позовом повернути товарно –матеріальні цінності позивачу або компенсувати їх повну вартість та зобов'язання надати позивачу доступ до приміщення магазину «Бюстьє»з метою вивезення товарно –матеріальних цінностей, слід вказати на безпідставність та необґрунтованість останніх, виходячи з наступного.

Позивач за зустрічним позовом в своїх вимогах взагалі не вказує, які саме матеріальні цінності останній має на увазі, не надає жодної індивідуальної ознаки вказаних цінностей, а також не підтверджує належними та допустимими доказами, той факт, що вказані матеріальні цінності знаходяться та утримуються саме відповідачем за  зустрічним позовом.

Також, позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач за зустрічним позовом чинить перешкоди відносно доступу до орендованого приміщення.

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, як безпідставні та необґрунтовані, документально не підтверджені, а також такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Позивачем за зустрічним позовом не були надані суду доказів на підтвердження  викладеного в позові.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на відповідача за первісним  позовом та позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 651, 774, 759, 762, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.   Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 77-А, 9 поверх; п/р 26002101724001 в ЗАТ «Альфа –Банк», МФО 300346; код ЄДРПОУ 33781592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво і Нерухомість»(03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3 (Літ. А); п/р 26006104670101 в ТОВ КБ «Експобанк»в м. Києві, МФО 322294; код ЄДРПОУ 33260704), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення

378147,29 грн. (триста сімдесят вісім тисяч сто сорок сім гривень 29 коп.) –заборгованості по орендним платежам за Договором суборенди №20/11/07 від 22.01.2008р., 17170,48 грн. (сімнадцять тисяч сто сімдесят гривень 48 коп.) –пені, 3300,00 грн. (три тисячі триста гривень 00 коп.) –штрафу, 3 986,17 грн. (три тисячі дев'ятсот вісімдесят шість гривень 17 коп.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівництво і Нерухомість»(03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3 (Літ. А); п/р 26006104670101 в ТОВ КБ «Експобанк», МФО 322294; код ЄДРПОУ 33260704) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 5,40 грн. (п'ять гривень 40 коп.) згідно платіжного доручення №17 від 05.03.2009р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №35/58.

Видати Довідку.

          4. В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

     Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова