Рішення

від 17.02.2009 по справі 18/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/44

17.02.09

За позовом          ТОВ „ТБС - Сервіс”;

До                    ТОВ „Просто Євро”;

Про                    стягнення 84 673,19 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Сироткін О.А., представник, довіреність №2 від 08.12.2008 р.;

Від відповідача:           не з”явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 79 517,79 грн. (76 706,82 грн. основного боргу + 2 810,97 грн. інфляційних втрат), 4 582,58 грн. пені, 572,82 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 5 000,00 грн. витрат на оплату правових послуг, 850,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Просто Євро”, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать про те, що позивач поставив на користь відповідача продукцію на загальну суму 137 706,82 грн., що підтверджується видатковими накладними:

—№ТБ-0002794 від 03.09.2008 р. на суму 5 181,98 грн.;

—№ТБ-0003178 від 29.09.2008 р. на суму 1 170,00 грн.;

—№ТБ-0003163 ввід 29.09.2008 р. на суму 20 671,27 грн.;

—№ТБ-0003143 від 26.09.2008 р. на суму 13 358,56 грн.;

—№ТБ-0002987 від 12.09.2008 р. на суму 18 720,00 грн.;

—№ТБ/02910/1 від 11.09.2008 р. на суму 869,38 грн.;

—№ТБ-0002910 від 11.09.2008 р. на суму 50 728,24 грн.;

—№ТБ-0002843 від 08.09.2008 р. на суму 25 205,76 грн.;

—№ТБ-0003296 від 03.10.2008 р. на суму 1 185,14 грн.;

—№ТБ-0003313 від 06.10.2008 р. на суму 350,76 грн.;

—№ТБ-0003301 від 03.10.2008 р. на суму 265,73 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреностями серії ЯОЦ №791614 від 03.09.2008 р. та серії ЯОЦ №791627 від 03.10.2008 р.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається  укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами були укладені угоди.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за угодами, поставлену позивачем продукцію оплатив частково, тим самим заборгувавши останньому 76 706,82 грн.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

11.12.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія –вимога вих. б/н від 09.12.2008 р., в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість за поставлену на користь останнього продукцію.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 79 517,79 грн. (76 706,82 грн. основного боргу + 2 810,97 грн. інфляційних втрат) та 572,82 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

При нарахуванні інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми позивачем невірно розрахований їх розмір, а тому господарський суд, на підставі статті 55 ГПК України, визначив розмір інфляційних втрат у сумі 166,02 грн. та 189,14 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, що підлягають стягненню з відповідача.

Розрахунок вищезазначених сум здійснений за період з 22.12.2008 р. по 20.01.2009р. (день подання позовної заяви до господарського суду), у зв”язку з тим, що строк виконання зобов'язання визначений не був, а лист-вимога була направлена відповідачеві 11.12.2008 р., то з урахуванням вимог статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був погасити заборгованість протягом семи днів з дня пред”явлення вимоги, а саме до 22.12.2008 р.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахована позивачем пеня у розмірі 4 582,58 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

—частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

—відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

—пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

—враховуючи ту обставину, що між сторонами не була укладена письмова угода відносно забезпечення виконання зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Заявлені до стягнення витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 5 000,00 грн. не підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

—відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи;

—у контексті статті 44 ГПК України судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами;

—позивачем не надано будь-яких документів, які підтверджують надання послуг саме адвокатом та фактичного перерахування суми у розмірі 5 000,00 грн. на користь адвоката.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Просто Євро” (інд. 03134, м. Київ, вул. Миру, 19, код ЄДРПОУ 35263618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТБС –Сервіс” (інд. 03164, м. Київ, провулок Приладний, 10, код ЄДРПОУ 33942557) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 76 872 (сімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 84 коп., 189 (сто вісімдесят дев”ять) грн. 14 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 770 (сімсот сімдесят) грн. 60 коп. витрат по сплаті держмита та 107 (сто сім) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата підписання 17.03.2009 р.