Рішення

від 30.03.2009 по справі 27/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/67

30.03.09

За позовом     

Відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтертехновєс»

простягнення  125 901, 20 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Лось І.С. –представник за довіреністю № 207 від 20.01.2009 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтертехновєс»про стягнення заборгованості у розмірі 125 901, 20 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.02.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду, зокрема довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 142947 від 09.02.2009 року, з якої вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Інтертехновєс»є: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 62-А.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від ії імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем ії державної реєстрації.

Представник відповідача у судове засідання 10.02.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи необхідність належно повідомити відповідача про час і місце судового засідання, суд відклав розгляд справи до 25.02.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.02.2009 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.02.2009 року проти позовних вимог не заперечував, проте просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом.

У судовому засіданні 25.02.2009 року оголошено перерву до 04.03.2009 року у зв'язку із клопотанням представника відповідача.

У зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 04.03.2009 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2009 року розгляд справи призначено на 30.03.2009 року.

Ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва строк розгляду справи продовжено на один місяць.

Представник позивача у судовому засіданні 30.03.2009 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 30.03.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На адресу Господарського суду м. Києва повернулася ухвала суду, яка була направлена на адресу відповідача зазначену у витягу з ЄДРПОУ, а саме: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 62-А із зазначенням, що товариство за вказаною адресою не розшукано.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, а також на інші адреси встановлені матеріалами справи, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія»(надалі - позивач) здійснило поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтертехновєс»(надалі - відповідач) на загальну суму 845 616, 79 грн., що підтверджується видатковими накладними УГМ-004699 від 13.07.2007 року, № УГМ-004769 від 17.07.2007 року, № УГМ-005937 від 22.08.2007 року, № УГМ-008776 від 16.11.2007 року, № УГМ-014651 від 03.12.2007 року, № УГМ-009776 від 26.12.2007 року, № УГМ-009823 від 28.12.2007 року, № УГМ-009825 від 28.12.2007 року, № УГМ-000485 від 04.02.2008 року, № УГМ-000486 від 04.02.2008 року, № УГМ-002035 від 26.03.2008 року, № УГМ-002754 від 14.04.2008 року, № УГМ-003318 від 06.05.2008 року, № УГМ-003319 від 06.05.2008 року, № УГМ-003966 від 21.05.2008 року, № УГМ-006839 від 04.08.2008 року, № УГМ-006840 від 04.08.2008 року, № УГМ-008302 від 14.08.2008 року, № УГМ-008303 від 14.08.2008 року, № УГ-008564 від 20.08.2008 року, № УГ-008910 від 29.08.2008 року, № УГ-009316 від 09.09.2008 року, № УГ-009332 від 09.09.2008 року, № УГ-009849 від 22.09.2008 року та № УГМ-008674 від 23.09.2008 року. Товар був отриманий уповноваженими представниками відповідача на підставі довіреностей, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За період з 12.07.2007 року по 23.09.2008 року відповідач частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 719 715, 59 грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

10.12.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 6892 про сплату заборгованості у розмірі 125 901, 20 грн. за поставлений товар у строк до 22.12.2008 року. У відповідь на вимогу відповідач направив лист № 01 від 29.01.2009 року з проханням продовжити термін відстрочки розрахунку на 3 місяці рівними платежами.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 125 901, 20 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Виходячи з суті спірних взаємовідносин, сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було встановлено судом, строку оплати за поставлений товар встановлено не було, а тому позивач 10.12.2008 року направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості  у строк до 22.12.2008 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази оплати за поставлений товар не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та визнаний відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 125 901, 20 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 205, 530, 639, 640, 693, 712, ЦК України, ст. 181, 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

    2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтертехновєс» (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 62-А; код ЄДРПОУ 33226878), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»(01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1; код ЄДРПОУ 25412086) суму заборгованості у розмірі  125 901 (сто двадцять п'ять тисяч дев'ятсот одна) грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 259 (одна тисяча двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.