53/118
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 53/118
13.04.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мадагаскар 4”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваріум”
про стягнення 1 398,29 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники:
від позивача: Воротнюк А.В. –представник за довіреністю № 27/03 від 27.03.2009р.
від відповідача: не з'явились
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваріум” заборгованості за Договором поставки № 349/04 від 25.04.2007р. в розмірі 1 398,29 грн., в тому числі: 1 217,72 грн. –основного боргу, 66,48 грн. –пені, 19,08 грн. –3% річних, 95,01 грн. –інфляційних витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2009р. порушено провадження по справі № 53/118, розгляд справи призначено на 16.02.2009р.
В зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2009р., ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2009р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 16.03.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2009р. розгляд справи було призначено на 13.04.2009 р., в зв'язку з тим, що судове засідання 16.03.2009р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 11.03.2009р. по 24.03.2009р. перебувала на лікарняному.
Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в судове засідання не з'явився.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 11.02.2009р. № 21-10/818-2 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваріум»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13.04.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
25.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мадагаскар 4»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акваріум»було укладено Договір поставки № МН-349/04 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити продукти харчування (далі Товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар.
Відповідно до умов Договору кількість, найменування (асортимент, номенклатура) та ціна Товару визначається в Специфікації до договору, яка є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 1.6 Договору право власності на Товар переходить від Позивача до Відповідача з моменту передання товару, що засвідчується підписанням представниками сторін відповідної накладної.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 1 631,26 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: № ВНМ-1605 від 04.02.2008 р. на суму 526,52 грн., № ВНМ-2024 від 12.02.2008 р. на суму 853,86 грн., № ВНМ-3182 від 07.02.2008 р. на суму 250,88 грн. з відмітками відповідача про отримання (оригінали досліджені в судовому засіданні).
Відповідно до п. 4.3 Договору, відповідач здійснює оплату за отриманий товар протягом 30 календарних днів з дня його отримання.
Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару в розмірі 413,54 грн.
Отже, на дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 1 217,72 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 03/09 від 09.02.2009 р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, – за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що Товар був прийнятий згідно з видатковими накладними уповноваженою особою покупця.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1 217,72 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 217,72 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з пункту 9.7 Договору № 349/04 від 25.04.2007р. за порушення строків оплати поставленого товару, Продавець має право стягнути з Покупця пеню за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Позивач надав суду розрахунок пені в суму 66,48 грн., який здійснений відповідно до п. 9.7 Договору № 349/04 від 25.04.2007р. та згідно з чинним законодавством України.
Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 66,48 грн.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 19,08 грн. та збитків від інфляції на суму 95,01 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваріум» (02097, м. Київ, вул. Луначарського, 24; ідентифікаційний код 30973603, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадагаскар 4»(04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 11/2; ідентифікаційний код 33641935) основний борг в сумі 1 217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 72 коп., пеню в розмірі 66 (шістдесят шість)грн. 48 коп., 3% річних у сумі 19 (дев'ятнадцять) грн. 08 коп., збитки від інфляції у сумі 95 (дев'яносто п'ять) грн. 01 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3592106 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні