47/98
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 47/98
01.04.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Єрідан»
До Закритого акціонерного товариства «Інтрас»
про стягнення 59785,93 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача - Маковій В.Г. –довіреність № 251 від 14.10.2008р.
Від відповідача - не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 38010,00 грн. заборгованості за виконані роботи по Договору № Е-06/05-25, інфляційних втрат - 21775,93 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –598,00 грн. та послуг інформаційно – технічного забезпечення судового процесу-118,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2009р. було порушено провадження в справі № 47/98 та призначено її до розгляду на 25.02.2009р., а ухвалою від 25.02.2009р. було відкладено до 11.03.2009р.
16.02.2009р. через канцелярію Господарського суду міста Києва, від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2009р. в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.
В судовому засіданні 11.03.2009р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 11.03.2009р. не з'явився, проте через канцелярію Господарського суду м. Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника відповідача, яке судом було задоволено та ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2009р. розгляд справи було відкладено до 01.04.2009р.
Представник відповідача в судове засідання 01.04.2009р. не з'явився, проте через канцелярію Господарського суду м. Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника відповідача, в задоволені якого судом було відмовлено.
В судовому засіданні 01.04.2009р.представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов договору № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р. не було здійснено у повному обсязі оплату за виконані позивачем підрядні роботи, оскільки позивач виконав роботи загалом на суму 98010,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково в сумі 60000 грн. Заборгованість, яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 38010,00 грн. Також позивачем було заявлено до стягнення втрат від інфляції за порушення відповідачем умов Договору № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р. щодо строків оплати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
28.06.2005р. між відповідачем –ЗАТ «Інтрас», як замовником, та позивачем ТОВ «Фірма «Ерідан», як підрядником було укладено Договір № Е-06/05-25, який підписано повноважними представниками замовника та підрядника, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик та власними силами виконати у відповідності до умов договору та робочої проектної документації повний комплекс робіт «під ключ»системи енергозабезпечення камери –приміщення телекомунікаційної серверної в комплекті з силовим обладнанням і системою освітлення.
Умовами договору № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р., сторони погодили що, сума договору являє собою суму підписаних сторонами додатків і орієнтовно складає 97097,20 (дев'яносто сім тисяч дев'яносто сім гривень 20 коп.), в т.ч. ПДВ-20%-16182,87 грн. і буде уточнюватися актами фактично виконаних робіт (п. 2.1), оплата за Договором здійснюється на підставі наданих підрядником замовнику актів приймання виконаних робіт форми (№ КБ-2в, № КБ-3), у 5-ти денний термін після підписання замовником цих документів, якщо інше не передбачено Додатками, але загальна сума оплати не може перевищувати суми оговореної сторонами в Додатках до цього договору (п. 2.4).
Відповідно до актів приймання виконаних робіт до договору № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р., а саме: за січень 2006р. на суму 9560,40 грн., за січень 2006р. від 31.01.2006р. на суму 88449,60 грн., та довідок про вартість виконаних робіт, підписаних повноважними представниками позивача (підрядника) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем, та прийнятих відповідачем робіт по даним Актам склала 98010,00 грн.
Відповідно до банківських виписок по особовому рахунку позивача, відповідач частково оплатив виконані роботи за договором № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р., а саме: № 319 від 12.09.2005р. на суму 30000,00 грн., № 289 від 30.05.2006р. на суму 5000,00 грн., № 242 від 05.05.2006р. на суму 5000,00 грн., № 177 від 27.03.2006р. на суму 20000,00 грн., а загалом на суму –60000,00 грн.
29.09.2008р. позивач –ТОВ «фірма «Єрідан», направив цінним листом на адресу відповідача претензію № 235, з вимогою погасити суму основного боргу з урахуванням втрат від інфляції, а також сплатити 3% річних та пеню.
29.10.2008р. відповідач направив на адресу позивача лист № 048/08, яким суму основного боргу не визнав.
Як зазначав позивач у позові, відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт по Договору № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р.на суму 60000,00 грн., а заборгованість в розмірі 38010,00 грн. погашена ним не була.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець, умови Договору № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р. виконав у повному обсязі, а саме: ним було виконано комплекс робіт, передбачений п. 1.1 зазначеного договору, загалом на суму 98010,00 грн., що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, а відповідач свої зобов'язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт у строк передбачений п. 2.4 Договору № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р. (у 5-ти денний термін після підписання замовником актів приймання виконаних робіт) - не виконав у повному обсязі, а лише частково оплатив виконані роботи на суму -60000,00 грн. Оплата в сумі 38010,00 грн. –здійснена відповідачем не була, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по Договору № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р., існує непогашена заборгованість в сумі 38010,00 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем підрядні роботи за Договором № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, в сумі 38010,00 грн.
Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по повній оплаті виконаних робіт за Договором № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р. втрат від інфляції, на суму –21775,93 грн.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Суд враховуючи те, що відповідач не виконав у повному обсязі свого зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт по Договору № Е-06/05-25 від 28 червня 2005р в сумі 38010,00 грн. у строк передбачений п. 2.4 Договору, тобто у 5-ти денний термін після підписання замовником актів приймання виконаних робіт, оплата в сумі 38010,00 грн. здійснена відповідачем не була, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції є законною та обґрунтованою. Згідно доданих до позовної заяви розрахунків втрат від інфляції в період прострочення відповідачем виконання зобов'язання по оплаті за виконані роботи, які судом перевірені і з якими суд погоджується, сума втрат від інфляції складає 21775,93 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції є законною обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме: 38010,00 грн. основного боргу, інфляційних втрат –21775,93 грн.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім цього, на підставі ст.47 ГПК України підлягає поверненню держмито у розмірі 00 грн. 14 коп. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ерідан», як зайво сплачене згідно платіжного доручення № 107 від 27 січня 2009р.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 47, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Інтрас»(код ЄДРПОУ 23741360, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7, кв. 2а, фактична адреса: 04107. м.Київ, вул.Нагірна. 12, р/р 26004301000137 в АКБ Мрія м. Київ, МФО 321767), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ерідан»(код ЄДРПОУ 19494950, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 3, р/р 26006200258101 в Станкобудівній філії КБ КФС «Експобанк»м. Києва, МФО 322421) суму заборгованості – 38 010 (тридцять вісім тисяч десять) грн. 00 коп., втрат з урахуванням індексу інфляції –21 775 (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят п'ять) грн. 93 коп., а також 597 (п'ятсот дев'яносто сім) грн. 86 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Державне мито в розмірі 00 грн. 14 коп. повернути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ерідан» (код ЄДРПОУ 19494950, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 3, р/р 26006200258101 в Станкобудівній філії КБ КФС «Експобанк»м. Києва, МФО 322421), як зайво сплачене платіжним дорученням № 107 від 27 січня 2009р.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Р.Станік
підписано: 21.04.09
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3592474 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні