Рішення

від 10.03.2009 по справі 48/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/66

10.03.09

За позовомВідділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного  управління Юстиції Донецької області    

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс"

ПроСтягнення 9 282,00 грн.

      Суддя Сулім В.В.

Представники:

Від позивача:Не з'явився

Від відповідача:Філіпович М.О. –директор

10.03.2009р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відділ державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління Юстиції Донецької області (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(далі –Відповідач) про стягнення 9 282,00 гривень, отриманих від реалізації майна, яке передавалось згідно з договором про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна №7061226 від 06.12.2007р., згідно протоколу проведення аукціону з реалізації рухомого майна від 08.01.2008р., та пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2009 р. порушено провадження у справі №48/66 та призначено її до розгляду на 10.03.2009.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 ГПК України. Крім цього, представнику відповідача у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст. 81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому  визнано факт наявності заборгованості перед позивачем у сумі 6800,00 грн. Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені, то відповідач просить відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги, посилаючись на те, що відповідачем були порушено строки позовної давності звернення до суду за захистом своїх прав та умови Генерального договору №3 від 10.07.2007р. укладеного між Міністерством Юстиції України та відповідачем, згідно якого сторони не несуть відповідальності за часткове або повне невиконання умов договору, якщо їх невиконання є наслідком форс-мажорних обставин (стихійного лиха, військові дії, прийняття нормативно-правових актів, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, дослідивши, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відділом державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області (надалі Позивач) та спеціалізованою торгівельною організацією Товариством з  обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(надалі Відповідач) укладено договір про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого  нерухомого майна №7061226 від 06.12.2007р. (далі – Договір), предметом якого є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними  виконавцями при примусовому виконанні рішень, № 3 від 10.07.2007р. (далі - Генеральний договір) з надання послуг по реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Відповідно до п. 1.3. Договору Позивач передав на прилюдні торги, а Відповідач прийняв на реалізацію нерухоме майно (будівля зерносховища (літ. А), яке знаходиться за адресою Донецька обл., Шахтарський район., с. Новоорлівка, вул. Первомайська, 1а) на який звернуто стягнення за  при примусовому  виконанні виконавчого документа (зведеного виконавчого провадження) на користь Управління пенсійного Фонду в Шахтарському районі, а Відповідач повинен був здійснити його реалізацію на аукціоні у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження», та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до протоколу від 08.01.2008р. № 7061226-1 арештоване майно було реалізовано на прилюдних торгах 08.01.2008р. за 8000.00 грн. Кошти за реалізоване майно покупцем були перераховані на поточний рахунок Відповідача, що підтверджується квитанцією  №14 від 08.07.2008р. про перерахування коштів переможцем аукціону.

Відповідно до п.5.4. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5), кошти, одержані від реалізації нерухомого майна на прилюдних торгах, з вирахуванням винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна, обумовленої договором, перераховуються спеціалізованою організацією на відповідні рахунки державної виконавчої служби в установленому порядку, у термін не пізніше семи банківських днів від дня проведення переможцем прилюдних торгів розрахунку за придбане майно.

Відповідно до п. 3.2 договору Відповідач повинен був протягом 7-ти банківських днів з дня надходження коштів від переможця аукціону (надходження коштів на рахунок Відповідача підтверджується квитанцією від 08.07.2008р.) перерахувати їх на відповідний рахунок Позивача, за винятком винагороди яка відповідно до п. 3,1 становить 15% від суми реалізації арештованого майна, що у грошовому виражені складає 8000,00 грн., тобто на рахунок Позивача Відповідач мав перерахувати грошові кошти у сумі 6800,00 грн., до 18.01.08 включно. Відповідно до п. 4,2 у разі несвоєчасного проведення розрахунків Організацію за укладеним договором про реалізацію арештованого майна нараховується пеня, у розмірі якої становить 0,1 відсотка від суми прострочення платежу за кожен день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яким сплачується пеня.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто за 182 дні.

Згідно п. 5.1 Договору. сторони зобов'язані без зволікань інформувати одна одну про обставини, які мають значення для виконання цього Договору.

18.11.08 рекомендованою кореспонденцією на адресу Відповідача було направлено претензію щодо перерахування на рахунок Позивача коштів в сумі 6800,00 грн., згідно Договору.

Судом встановлено, що в порушення п. 3.2 Договору Відповідач не перерахував в повному обсязі кошти отримані від реалізації арештованого майна, а саме  не перерахував на рахунок позивача  кошти у  сумі  6800,00грн.

Дана обставина призводить до неможливості виконання рішення, які знаходяться на виконанні у відділі державної виконавчої служби та неможливості задоволення вимог стягувачів.

Відповідач пояснює, що затримка у перерахуванні коштів на рахунок позивача виникла низкою обставин які негативно позначилися на фінансовому стані підприємства.

Згідно з статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до відзиву на позовну заяву Відповідачем підтверджено наявність заборгованості  перед позивачем у сумі 6800,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача коштів у розмірі 6800,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2. Договору відповідач повинен був перерахувати  кошти в розмірі 6800,00грн. 18.01.2008р., але й досі зазначену суму не перерахував.

Згідно з п. 4.1. Договору у разі несвоєчасного перерахування відповідачем на рахунок позивача сум від реалізації майна, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки  Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач у позовні заяві просить стягнути з відповідача пеню, що становить 2482,00 грн. (6800,00 грн. х 0,1% х 365 = 2482.00).

Суд перевіривши розрахунок позивача, не погоджується з  наведеним розрахунком, так як відповідно до п. 4.2. Договору у разі несвоєчасного проведення розрахунків Організацію за укладеним договором про реалізацію арештованого майна нараховується пеня, у розмірі якої становить 0,1 відсотка від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яким сплачується пеня.

Так як нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто за 182 дні, а Відповідач повинен був внести кошти на рахунок Позивача 18.01.09 включно, то період з я кого нараховується пеня з 21.01.08 по 21.07.08.

В період з 21.01.08р. по 30.04.08 р. облікова ставка Національного банку України становила 10,0%, а в період з 01.05.08 по 21.07.08 облікова ставка Національного банку України становила 12,0% .

Отже, з обрахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України розмір пені становить 738,50 грн. (6800,00 х 20% : 365 х 101 =376,33 грн., та 6800,00 х 24% : 365 х 81 = 362,17; 376,33 + 362,17 = 738,50 грн.).

Відповідач в своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити Позивачу в частині стягнення пені, обґрунтовуючи це скрутним становищем підприємства.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження звільнення останнього від відповідальності, тому суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відмови Позивачу у стягненні з відповідача пені.

Матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволені  їх частково.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на Відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(юридична адреса: 03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 17, р/р 26004000000292 в ТОВ «УКБ «Камбіо», МФО 380399, ЄДРПОУ 25635917) з будь-якого виявленого рахунку на користь Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області (юридична адреса: 86200, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 14, ЄДРПОУ 34594897, р/р 37318001005707 в ГУДКУ у Донецькій обл.., МФО 834016) заборгованість у розмірі 6800,00 (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок) та 738,50грн. (сімсот тридцять вісім гривень 50 копійок) пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(юридична адреса:03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 17, р/р 26004000000292 в ТОВ «УКБ «Камбіо», МФО 380399, ЄДРПОУ 25635917) з будь-якого виявленого рахунку до Державного бюджету України 82 (вісімдесят дві) гривень 84 копійок – держмита та 95 (дев'яносто п'ять) гривень 83 копійок –витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

4. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                 В.В. Сулім