Рішення

від 01.04.2009 по справі 35/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/78

01.04.09

За позовом   Відкритого акціонерного товариства “Київське спеціалізоване управління екскавації”

до            Господарського багатогалузевого Товариства з обмеженою відповідальністю “Кран”

про                стягнення 19 913,73 грн.    

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:        Кожуховська О.В. –предст. за довір. № 123 від 17.12.2008р.;   

від відповідача:   не з'явились.

В судовому засіданні 01.04.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Київське спеціалізоване управління екскавації” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кран” про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу по Договору № 39-А оренди нежитлових приміщень від 18.10.2007р. в розмірі 16 284,60 грн., пені 2 594,85 грн., 3% річних 324,35 грн., збитків від інфляції 709,93 грн. та стягнення судових витрат.

 Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов Договору свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2009р. порушено провадження у справі № 35/78, розгляд справи призначено на 04.03.2009р.

В судовому засіданні 04.03.2009р. представник позивача частково надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/78 від 06.02.2009р.

Відповідач в судове засідання 04.03.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/78 від 06.02.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/78 від 04.03.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 23.03.2009р.

Сторони в судове засідання 23.03.2009р. не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду № 35/78 від 04.03.2009р. не виконали, витребуваних документів суду не надали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/78 від 23.03.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.04.2009р.

В судовому засіданні 01.04.2009р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду №35/78 від 23.03.2009р., підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити останні повністю, а також підтримав клопотання, зазначене в позовній заяві, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу, а саме баштовий кран КБ - 403 А і знаходиться за адресою на об?єкті Київська область, м. Бровари, вул. Черняхівського, 21-Б, а також на  грошові кошти відповідача на рахунку №26004200078101 в Станко будівельній філії  АБ “Експобанк”, МФО 322421, код ЄДРПОУ 16483259 на суму 19913, 73 грн.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд вирішив відмовити позивачу в задоволенні останнього, як  безпідставного та необґрунтованого, з огляду на наступне.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначається в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Крім того, слід вказати, що арешт на майно треба застосовувати тоді, коли саме дане майно є предметом спору, або в разі коли кошти в боржника  відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо.

          Також,  положення ч. 1 ст. 67 ГПК України, встановлює застосування одного з заходів забезпечення позову або арешт на майно, або на грошові суми. Одночасне застосування вказаних заходів забезпечення позову не передбачено чинним законодавством України.

Позивачем не було надано суду належного обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідач в судове засідання 01.04.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/78 від 06.02.2009р. та ухвал №35/78 від 04.03.2009р. та  23.03.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі  питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду, проте ані відповідач, ані його представники у судові засідання 04.03.2009р.,  23.03.2009р. та 01.04.2009р. не з'явились, витребуваних судом документів та відзиву на позов відповідач не надав, своїми процесуальними правами не скористався, позицію у спорі не визначив.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                          ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Київське спеціалізоване управління екскавації” (далі –позивач, Орендодавець) та                 Господарським Багатогалузевим Товариством з обмеженою відповідальністю “Кран” (надалі –відповідач, Орендар) було укладено Договір №39-А оренди  нежилих приміщень (далі –Договір).

У відповідності до умов Договору (п.п. 1.1., 1.2.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування відремонтоване офісне приміщення –55,4 кв.м. та виробниче приміщення –17,9 кв.м., які знаходяться за адресою: 02092, м. Київ-92, вул. О.Довбуша, 18 та належать орендодавцю на праві власності.

За цим договором (п.п. 1.1., 1.3.) орендар використовує  приміщення для ведення власної господарської діяльності, оплачує таке користування відповідно до умов та порядку, встановленим цим Договором, а після закінчення строку користування повертає приміщення в тому ж стані, що їх отримав, з урахуванням нормального зносу.

Згідно з п. 1.4. Договору приміщення надаються в користування з 01.12.2007р. по 31.10.2008р.

У відповідності до п.3.1 Договору приміщення вважаються переданими у користування з дати підписання сторонами акту прийому –передачі приміщень, що підтверджує акт прийому - передачі нежитлових приміщень від 01.12.2007р. копія якого знаходиться в матеріалах справи.

За користування приміщеннями Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі і на умовах, встановлених даним Договором (п. 4.1. Договору) .

                    Загальна сума плати за користування приміщеннями складає 5620, 20 грн. на місяць. Додатково Орендар, щомісяця, сплачує комунальні платежі, до яких входить компенсація за використану е/енергію, згідно показників е/лічильника, водопостачання, тепло енергопостачання згідно рахунків Орендодавця (п.4.2. Договору).

Орендар сплачує орендну плату кожного місяця у строк не пізніше ніж до 20 числа поточного місяця у грошовій безготівковій формі, шляхом перерахування суми орендної плати на поточний рахунок Орендодавця (п.п. 4.2., 4.3., ст. 8 Договору).

Згідно п. 4.5. Договору розмір, склад та порядок сплати орендної плати, які зазначаються у цьому Договорі, є чинними протягом всього строку його дії і можуть бути змінені лише за спільною згодою сторін.

Розмір орендної плати може бути перерахований Орендарем не частіше ніж один раз у календарний рік на індекс інфляції за даними державного органу, якому законодавством надане право його обраховувати (п. 4.6. Договору).

В п.п. 5.1., 5.2 Договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання будь-кого із сторін своїх зобов?язань за цим Договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки заподіяні таким невиконанням чи неналежним виконанням, включаючи відшкодування упущеної вигоди. В разі невиконання або неналежного виконання сторонами будь-яких грошових зобов?язань за цим Договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,5% від суми грошової заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за період, за який нараховується пеня.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачу був наданий рахунок –фактура №СФ-0000086 від 14.03.2008р. на суму 9772, 20 грн., який був оплачений частково 10.04.2008р. в сумі 5400, 00 грн., а рахунок –фактура №СФ-0000113 від 18.04.2008р. на суму 6124, 20 грн., рахунок –фактура №СФ-0000149 від 20.05.2008р. на суму 5788, 20 грн. до цього часу відповідачем не сплачені.

Пунктом 2.4.1. договору оренди передбачено право Орендодавця, своєчасно отримувати плату за користування приміщеннями у розмірі, в порядку та на умовах ст. 4 цього договору.

27 травня 2008р. позивач листом №39 повідомив відповідача про намір припинення Договору №39-А та з проханням звільнити займані приміщення з 01.07.2008р. Лист був особисто вручений директору ТОВ «Кран»Боденку А.І., що підтверджується відміткою на примірнику позивача.

Позивач також зазначає, що відповідач з 02.06.2008р. уникає зустрічі з позивачем та не передає приміщення за актом повернення приміщень.

Позивач, намагаючись вирішити питання щодо сплати відповідачем заборгованості за договором оренди у розмірі 16284, 60 грн., 13.06.2008р. направив відповідачу претензію №48, в якій пропонував відповідачу у семиденний строк з моменту отримання претензії погасити заборгованість по розрахунках за оренду нежитлових приміщень та попереджав, що у разі незадоволення цієї претензії в добровільному порядку будуть прийняті заходи до примусового виконання зобов?язання з покладенням на відповідача обов?язку по сплаті штрафних санкцій, судових витрат.

Однак, претензія  позивача була залишена відповідачем без реагування, заборгованість не сплачена.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи в судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була і становить 19913, 73 грн., де 16284, 60 грн. –основний борг, 3629, 13 грн. –збитки завдані позивачу ( з них: 709,93 грн. –збитки від інфляції, 324, 35 грн. –3% річних, 2594, 85 грн. –пеня).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.  

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів не виконав, суму заборгованості в розмірі 16284,60 грн. не сплатив.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних  платежів.

Відповідно до п.5.2. Договору, в разі невиконання або неналежного виконання сторонами будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,5%від суми грошової заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за період, за який нараховується пеня.

Враховуючи вищевикладене, а також норми закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання», позивачем було здійснено нарахування пені розмір, якої становить 2 594,85грн.

Суд вважає, що позивачем неправомірно нараховано вказаний розмір пені, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, судом було здійснено перерахунок пені, розмір якої становить 1 788,04 грн.

Крім того, керуючись положеннями ст.. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано збитки від інфляції у розмірі 709,93 грн.; 3% річних у розмірі 324, 35 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди №39-А від 18.10.2007р. в розмірі 16284,60 грн., 709,93 грн. –збитки від інфляції, 324, 35 грн. –3% річних, 1 788,04 грн.,  є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  193, 218, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 610, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 67, 75, 77, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Господарського багатогалузевого Товариства з обмеженою відповідальністю “Кран” (01133, м. Київ, бул. Ліхачова, 6; р/р №26004200078101 в Станко будівельній філії  АБ “Експобанк”, МФО 322421, код ЄДРПОУ 16483259) на користь Відкритого акціонерного товариства “Київське спеціалізоване управління екскавації” (02092, м. Київ, вул. О.Довбуша, 18; п/р №26000401015409 в Київській регіональній дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 01269767), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 16284, 60 грн. (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят чотири гривень 60 коп.) –основного боргу за договором оренди №39-А від 18.10.2007р., 709,93 грн. (сімсот дев'ять гривень 93 коп.)  –збитків від інфляції, 324, 35 грн. (триста двадцять чотири гривні 35 коп.) – 3% річних, 1 788,04 грн.  (одну тисячу сімсот вісімдесят вісім гривень 04 коп.) –пені, 191,06 грн. (сто дев'яносто одну гривню 06 коп.) –державного мита,  113,28 грн. (сто тринадцять гривень 28 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.                

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення 27.04.2009р.