Рішення

від 25.03.2009 по справі 35/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/87

25.03.09

За позовом   Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

                      нежитлового фонду»Дарницького району міста Києва

до                   Колективного підприємства «Госптовари»

про                стягнення  47 988,30 грн.     

                                                                                     Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:      Онищенко Є.М. – предст. за довір. № 320 від 03.12.2008р.;

від відповідача:  не з'явились.

В судовому засіданні 25.03.2009, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району міста Києва до Колективного підприємства «Госптовари»про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за Договором оренди нежилого приміщення №232 від 01.03.2008 в розмірі 44 830,34 грн., пені за несвоєчасну оплату орендних платежів, передбачених Договором в розмірі 3 157,97 грн. та стягнення судових витрат.

Разом з позовними вимогами позивачем було заявлене клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд вирішив відмовити позивачу в задоволенні останнього, як  безпідставного та необґрунтованого, з огляду на наступне.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначається в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем не було надано суду належного обґрунтування необхідності забезпечення позову та відповідних доказів на підтвердження викладеного.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 було порушено провадження у справі №35/87, розгляд справи призначено на 16.03.2009.

          До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

          В судовому засіданні 16.03.2009 представник позивача підтримав вищевказану заяву про відкладення розгляду справи та просив суд задовольнити останню.

          Судом було вирішено задовольнити заяву представника позивача про відкладення розгляду справи.

          Відповідач в судове засідання 16.03.2009 не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/87 від 11.02.2009 не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/87 від 16.03.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 25.03.2009.

          В судовому засіданні 25.03.2009 представником позивача було надано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/87 від 11.02.2009.

          В судовому засіданні 25.03.2009 представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

          Відповідач в судове засідання 25.03.2009 не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/87 від 11.02.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 25.03.2009р. ані відповідач, ані його представники не з'явились, заяв, клопотань не подали.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

          ВСТАНОВИВ:

01 березня 2008 року між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району міста Києва (далі позивач) та Колективним підприємством «Госптовари»(далі відповідач) було укладено Договір №232 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.) орендодавець на підставі Розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 17.03.2008р. №274 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади Дарницького у місті Києві району, за адресою: вул. Леніна, 21, під торгівлю господарчими товарами.

Згідно п.2.1 Договору об»єктом оренди є: нежиле приміщення, загальною площею 170,65 кв.м. на першому поверсі.

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Дарницького району м. Києва, затвердженої рішенням Дарницької райради від 19.12.2007р. №13, та на дату підписання Договору становить 55,04 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 9 392,50 грн. (п. 3.1. Договору).

Згідно п. 3.2. Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. Договору).

Орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при повернені об'єкта оренди орендодавцеві (п. 3.5. Договору).

Відповідно до п.3.6. Договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до п.9.1 Договору, останній вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє з 01.03.2008 року до 01.01.2009 року.

Згідно акта від 01.10.2008 року відповідач повернув позивачу нежиле приміщення, загальною площею 170,65 кв.м., що знаходиться по вул.. Леніна, 21 у м. Києві.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати належним чином не виконував.

У зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати за даним Договором становить 44 830,34 грн.

Позивач звертався до відповідача шляхом направлення останньому претензій №83 від 11.07.2008р. та № б/н від 26.08.2008р. (копії в матеріалах справи) з вимогою сплатити існуючу суму заборгованості.

Гарантійним листом відповідач зобов'язався погасити борг за оренду приміщення до 01.07.2009р. в повному обсязі.

Проте, заборгованість по сплаті орендної плати до цього часу погашена не була.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

З огляду на зазначене, позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 3 157,97 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися  відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.   

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів не виконав, суму заборгованості  в розмірі 44 830,34 грн. не сплатив.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідно до п. 6.2. Договору позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення в сумі 3 157,97 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»,  платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

З огляду на зазначене, судом було здійснено перерахунок пені, розмір якої становить 2 881,63 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

          Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором оренди нежилого приміщення №232 від 01.03.2008р. в розмірі 44 830,34 грн., пені за несвоєчасну оплату орендних платежів, передбачених Договором в розмірі 2 881,63 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 3, 18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства «Госптовари»(02088, м. Київ, вул. Леніна, 21, п/р 26000028186731 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 24255489) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району міста Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, п/р 26002650587801 в Харківській філії АКБ «Київ», в м. Київ, МФО 320810, код ЄДРПОУ 35660296), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 44 830,34 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот тридцять гривень 34 коп.) –заборгованості по сплаті орендних платежів по Договору №232 від 01.03.2008р., 2 881,63 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну гривню 63 коп.) –пені, 477,00 грн. (чотириста сімдесят сім гривень 00 коп.) –державного мита, 117,29 грн. (сто сімнадцять гривень 29 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

  В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.                          

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

     Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 13.04.2009.