Рішення

від 01.04.2009 по справі 47/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/118

01.04.09

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Требухівське”

До Державного підприємства “Конверсенергопром”

Про стягнення 174 351,58 грн.

             Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Коваль О.В. –предст. за дов. №Д-03/03-09 від 03.03.2009р.;

Від відповідача: Мельник Ю.Д. –дир. (особу встановлено);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 106 203,00 грн. безпідставно отриманих коштів, витрат з урахування індексу інфляції у розмірі 35 896,61 грн.. 3% річних у розмірі 6 106,67 грн., 26 145,30 грн. процентів за користування чужими коштами, а також про відшкодування витрат по сплаті державного мита у розмір 1 743,52 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2009 було порушено провадження у справі № 47/118, розгляд якої було призначено на 05.03.2009.

05.03.2009 у відповідності до вимог ст.77 ГПК України у зв”яку з неявкою представника відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено на 01.04.2009.

В судовому засіданні 01.04.2009 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було помилково перераховано на користь позивача 174 351,58 грн. попередньої оплати по договору, який так і не було укладено між сторонами.

Представник відповідача в судове засідання 01.04.2009 з'явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що кошти, отримані від позивача були використані ним за цільовим призначенням, а саме: для оплати робіт по договору, який був укладений відповідачем з іншою юридичною особою на виконання п.3 попереднього договору, який було укладено між сторонами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

14.04.2006 між позивачем –Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Требухівське” (сторона-2) та відповідачем –Державним підприємством “Конверсенергопром” (сторона - 1) було укладено попередній договір №4/04-06, який підписано уповноваженими представниками сторін та посвідчено їх печатками.

Відповідно до п.1 цього ж договору, сторони погодили, що інтересам кожної з них відповідає виготовлення генерального плану с.Требухів, Броварського району, Київської обл.

Відповідно до п.2 даного договору сторони домовились спільно здійснити необхідні дії для організації виготовлення зазначеного плану, для чого сторони укладуть договір про організацію взаємовідносин (основний договір) після підписання стороною-1 договору на розробку генерального плану з виконавцем цих робіт.

Згідно п.4 даного договору сторони домовились про спільне фінансування робіт по створенню генерального плану, а саме:

-          сторона -1 сплачує 50% вартості робіт по виготовленню генерального плану;

-          сторона –2 (позивач) сплачує 50% вартості робіт по виготовленню генерального плану, але не більше 500 000,00 грн. при умові віднесення відомих обом сторонам земельних ділянок, що знаходяться в існуючих межах й тих, що плануються до включення до населеного пункту до відповідних зон забудови.

У разі часткового віднесення відомих обом сторонам земельних ділянок, що знаходяться в існуючих межах й тих, що плануються до включення до населеного пункту до відповідних зон забудови, сторона-2 (позивач) сплачує пропорційну віднесеним земельним ділянкам частку вартості робіт по виготовленню генерального плану.

Оплата проводиться стороною-2 (позивачем) після укладання стороною-1 (відповідачем) договору з виконавцем робіт і основного договору про організацію взаємовідносин між сторонами. Сплата проводиться пропорційно згідно умов даного та основного договору в строки відповідно до умов договору на розроблення генерального плану.

Пунктом 6 цього ж договору встановлено, що дія даного договору розповсюджується на один місяць. Даний договір діє до укладання основного договору.

Пунктом 7 даного договору визначено, що цей договір є передумовою і підставою для укладання основного договору.

Платіжним дорученням №623 від 27.04.2006 позивачем було перераховано відповідачу 106 203,00 грн. за виготовлення генерального плану села Требухів згідно договору №4/04-06 від 14.04.2006.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним було направлено на адресу відповідача лист за вих.№333/6 від 28.12.2006 про повернення безпідставно отриманих коштів або про підписання основного договору. Доказів направлення вказаного листа відповідачу позивачем суду не надано.

19.08.2008 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих.№08/246 з вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 106 203,00 грн., що підтверджується квитанцією поштової установи та реєстром відправки рекомендованої кореспонденції позивача від 19.08.2008.

10.12.2008 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих.№08/427 з вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 106 203,00 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та процентів за користування чужими коштами, що підтверджується квитанцією поштової установи та реєстром відправки рекомендованої кореспонденції позивача від 10.12.2008.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповіді на вищеназвані лист та претензії від відповідача він не отримав, у зв”язку з чим звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів.

Статтею 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Пунктом 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Пунктом 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України також визначено, що в разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем (стороною - 2) було перераховано на рахунок відповідача (сторони-1) 106 203,00 грн., в якості авансу за виготовлення генерального плану села Требухів згідно договору №4/04-06 від 14.04.2006., однак згідно умов вказаного договору, перерахування будь-яких коштів повинно здійснюватись позивачем (стороною-2) тільки після підписання між сторонами основного договору про організацію взаємовідносин між сторонами (п.4 попереднього договору №4/04-06 про організацію правовідносин від 14.04.2006). Згідно пояснень сторін, наданих суду в судовому засіданні, основний договір про організацію взаємовідносин між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Требухівське” та Державним підприємством “Конверсенергопром” так і не був підписаний. Оскільки пунктом 6 цього ж договору встановлено, що дія даного договору розповсюджується на один місяць і даний договір діє до укладання основного договору, а п.7 даного договору визначено, що цей договір є передумовою і підставою для укладання основного договору, а між сторонами основний договір так і не було підписано, то відповідно до умов ст.635 Цивільного коексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором.

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що кошти, отримані від позивача були використані відповідачем за цільовим призначенням, а саме: для оплати робіт по договору, який був укладений відповідачем з іншою юридичною особою на виконання п.3 попереднього договору, який було укладено між сторонами судом відхиляються, оскільки відповідно до умов укладеного між сторонами попереднього договору №4/04-06 про організацію правовідносин від 14.04.2006 оплата проводиться стороною-2 (позивачем) після укладання стороною-1 (відповідачем) договору з виконавцем робіт і основного договору про організацію взаємовідносин між сторонами, який між сторонами укладено не було.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем були отримані від позивача кошти, перераховані платіжним дорученням №623 від 27.04.2006 у розмірі 106 203,00 грн. за виготовлення генерального плану села Требухів згідно договору №4/04-06 від 14.04.2006 без достатньої правової підстави, оскільки умовами даного договору сторонами не було передбачено обов”язок позивача (сторони-2) сплатити відповідачу (стороні -1) будь-які кошти до укладення між сторонами основного договору, який в подальшому між сторонами укладено не було, позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовою вимогою про повернення цих коштів, у зв”язку з чим, суд приходить до висновку про законність та обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 106 203,00 грн. коштів, отриманих відповідачем без достатньої правової підстави.

Також, судом розглянуті позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат з урахування індексу інфляції у розмірі 35 896,61 грн., 3% річних у розмірі 6 106,67 грн., 26 145,30 грн. процентів за користування чужими коштами.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначених коштів, суд дійшов наступних висновків.

Оскільки грошові кошти позивача були отримані відповідачем без достатньої правової підстави, то відповідач повинен був повернути позивачу кошти на його вимогу, а оскільки позивач неодноразово звертався до відповідача із зазначено вимогою (документально підтверджено звернення позивача до відповідача з претензією за вих.№08/246 від 19.08.2008 з вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 106 203,00 грн., що підтверджується квитанцією поштової установи та реєстром відправки рекомендованої кореспонденції позивача від 19.08.2008), то відповідно до умов п.2 ст.530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, а саме у строк до 01.09.2008 (з урахуванням поштового обігу).

У зв”язку з тим, що відповідач, у вищезазначений строк кошти на вимогу позивача не повернув, у відповідача перед позивачем виникло прострочення виконанння зобов”язання по сплаті грошових коштів за період з 01.09.2008 (7-денний строк від дня пред'явлення претензії позивача за вих.№08/246 від 19.08.2008, яку суд визнає за лист - вимогу з урахуванням поштового обігу) по 09.12.2008 (строк, самостійно визначений позивачем у своїх розрахунках), а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за неправомірне користування чужими коштами, витрат з урахування індексу інфляції та 3% річних є законними, обгрунтованими але такими, що підлягають задоволенню частково за період з 01.09.2008 по 09.12.2008.

Судом здійснено перерахунок вищеназваних сум за період з 01.09.2008 ( 7-денний строк від дня пред'явлення претензії позивача за вих.№08/246 від 19.08.2008, яку суд визнає за лист - вимогу з урахуванням поштового обігу) по 09.12.2008 (строк, визначений позивачем у своїх розрахунках), які належать до стягнення з відповідача на користь позивача, у зв”язку чим суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача 4 672,93 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції (106 203,00 грн. коштів, отриманих відповідачем без достатньої правової підстави * 1,011 *1,017*1,015*1,021 –106 203,00 грн.), 3 % річних у розмірі 872,90 грн. (106 203,00 грн. коштів, отриманих відповідачем без достатньої правової підстави* 3%*99 днів/365) та 3 456,69 грн. процентів за неправомірне користування чужими коштами (106 203,00 грн. коштів, отриманих відповідачем без достатньої правової підстави*12% ставка НБУ*99 днів/365).

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягають  106 203,00 грн. коштів, отриманих без достатньої правової підстави, витрати з урахування індексу інфляції у розмірі 4 672,93 грн., 3% річних у розмірі 872,90 грн., 3 456,69 грн. процентів за користування чужими коштами.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –1 152,06 грн. витрат по сплаті державного мита та 77,97 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства “Конверсенергопром” (код ЄДРПОУ 30182152, юридична адреса: 04050, м .Київ, вул. Мельникова, 81, корп.20, місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А, р/р 26065301381 в Філії АКБ „Золоті ворота”, МФО 300238), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Требухівське” (код ЄДРПОУ 30651825, юридична адреса: 07454, Київська обл., Броварський район, с.Требухів, вул. Броварська, 46, р/р 2600700019235 в ВАТ КБ „Хрещатик” м. Київ, МФО 300670) 106 203 (сто шість тисяч двісті три) грн. 00 коп. коштів, отриманих без достатньої правової підстави, проценти за користування чужими коштами у розмірі 3 456 (три тисячі чотириста п”ятдесят шість) грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 872 (вісімсот сімдесят дві) грн. 90 коп., 4 672 (чотири тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 93 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, а також 1 152 (одна тисяча сто п”ятдесят дві) грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита та 77 (сімдесят сім) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                            С.Р.Станік

підписано: 24.04.2009