Рішення

від 12.05.2009 по справі 38/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/44

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.05.09 р.                                                                                                       Справа № 38/44                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Доноптбакалія” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 25601210)

до відповідача приватного підприємства “Крок-4” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32861975)

про стягнення заборгованості в сумі 7035,62 грн., пені в сумі 5732,10 грн., 3% річних у розмірі 492,75 грн., інфляції в сумі 3078,77 грн.   

за участю представників сторін:

від позивача: Заруднєв Є.О. за довіреністю б/н від 01.02.2009 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Доноптбакалія” м. Донецьк до приватного підприємства “Крок-4” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 7035,62 грн., пені в сумі 5732,10 грн., 3% річних у розмірі 492,75 грн., інфляції в сумі 3078,77 грн.  

Ухвалою суду від 24.02.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 38/44, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.04.2009 р. у зв'язку з хворобою судді Радіонової О.О. справа № 38/44 була передана на розгляд судді Богатирю К.В.

Заявою від 01.04.2009 р. позивач згідно ст. 22 ГПК України у зв'язку з технічною опискою в резолютивній частині позову уточнив суму основного боргу, яка складає 7735,62 грн.

У порушення вимог ухвал суду від 24.02.2009 р., 16.03.2009 р., 01.04.2009 р., 21.04.2009 р. відповідач в судові засідання 16.03.2009 р., 01.04.2009 р., 21.04.2009 р., 12.05.2009 р. не з'явився, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–20/863 від 02.03.2009 р., з якої вбачається, що ПП „КРОК–4”, ідентифікаційний код 32861975, зареєстровано за адресою: 83014, м. Донецьк, вул. Лівобережна, 64. За цією адресою суд направляв відповідачу ухвали по даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2006 р. сторони уклали договір купівлі-продажу б/н, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався продати, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити партію продуктів харчування, ціни, кількість та асортимент яких визначаються в приймально–здавальних документах.

Пунктом 2.6 договору передбачені строки оплати: передоплата, відстрочка платежу – п'ять банківських днів.

Згідно п. 3.1 договору у випадку порушення строків оплати покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від неоплаченої суми до повного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 6.4 договору даний договір вступив в силу з моменту підписання та діяв до 31.12.2007 р. Завірена копія договору додана до позовної заяви.

На виконання договору купівлі-продажу позивачем було передано товар відповідачу за видатковою накладною № 1564 від 16.11.2006 р. на суму 7735,62 грн., завірена копії якої додана до позовної заяви.

Факт отримання відповідачем товару на суму 7735,62 грн. підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у видатковій накладній в графі „прийняв”, а також довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей серії ЯМП № 228929 від 16.11.2006 р., завірена копія якої також міститься в матеріалах справи.

До спірної видаткової накладної позивач додав податкову накладну № 2377 від 16.11.2006 р. на суму 7735,62 грн.

Висновок стосовно того, що товар за видатковою накладною № 1564 від 16.11.2006 р. був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору купівлі-продажу б/н від 16.11.2006 р. суд робить виходячи з довідки позивача № 16 від 23.03.2009 р., довідки б/н від 12.05.2009 р., з пояснень позивача про те, що будь-яких інших договорів або домовленостей, в тому числі усних, позадоговірних відносин у спірний період між сторонами не існувало.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач оплату за отриманий товар за спірною накладною до теперішнього часу не здійснив. Відповідач будь-яких доказів оплати вказаної заборгованості до суду не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав до суду уточнення позовних вимог за вх. № 02–41/17455 від 21.04.2009 р., згідно яких просить суд стягнути з відповідача суму 12474,68 грн., а саме: основний борг в сумі 7735,62 грн. (сума не змінилася), пеню в розмірі 652,12 грн. (сума зменшилася у зв'язку з обмеженням періоду нарахування пені), 3% річних в сумі 559,51 грн. (сума збільшилася також у зв'язку зі збільшенням періоду нарахування), інфляцію в розмірі 3527,43 грн. (сума збільшилася у зв'язку зі збільшенням періоду нарахування). Вказані уточнення позовних вимог суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду як заяву про збільшення та зменшення розміру позову та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в договорі передбачили два способи оплати товару: передоплата та відстрочення платежу на 5 банківських днів. Передплата – це термін оплати до настання події, в даному випадку передачі товару. Виходячи з того, що дата підписання договору та дата поставки товару за спірною накладною співпали 16.11.2006 р., тобто строк оплати збігся в один день з підписанням договору та передачею товару, передоплату як спосіб оплати товару в даному випадку застосовувати не можна. Тому застосуванню підлягає відстрочення оплати товару. Строк оплати для відповідача з урахуванням 5 банківських днів відстрочки наступив у період з 17.11.2006 р. по 23.11.2006 р. включно, а вже з 24.11.2006 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити у встановлений строк вартість отриманого від позивача товару на суму 7735,62 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 3.1 договору, нарахував відповідачу пеню за період з 24.11.2006 р. по 23.05.2007 р. у розмірі 652,12 грн. (розрахунок доданий до позову). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з грудня 2006 р. по березень 2009 р. в розмірі 3527,43 грн. та 3% річних за період з 24.11.2006 р. по 21.04.2009 р. в сумі 559,51 грн. (розрахунок доданий до позову). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд для забезпечення позову накласти арешт на грошові рахунки, які належать відповідачу.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що заснована на необґрунтованих припущеннях позивача, тому відмовляє у задоволенні заяви стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову у зв'язку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретна сума грошових коштів, за умови її фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено позивачем належними доказами. Також, діючим законодавством взагалі не передбачено накладення арешту на банківські рахунки.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині зменшення позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Крок-4” (юридична адреса: 83014, м. Донецьк,  вул. Лівобережна, 64; код ЄДРПОУ 32861975; розрахунковий рахунок 26000175336530 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Донецька, МФО 334011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Доноптбакалія” (юридична адреса: 83059, м. Донецьк, вул. Складська, 3; код ЄДРПОУ 25601210; розрахунковий рахунок 260011454 в Райффайзенбанк „Аваль” м. Донецьк, МФО 335076) суму 12474,68 грн. (а саме: основний борг в сумі 7735,62 грн., пеню в розмірі 652,12 грн., інфляцію в розмірі 3527,43 грн., 3% річних в сумі 559,51 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 124,75 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 86,39 грн.

В судовому засіданні 12.05.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.