Постанова

від 06.12.2013 по справі 826/16022/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2013 року 09:38 № 826/16022/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Настоящий А.В. (довіреність від 25.11.2013 р. № 1113-2Д), Руднєва І.В. (довіреність від 25.01.2013 р.),

від відповідача: Харко Д.М. (довіреність від 05.08.2013 р. № 1078/9/26-55-10-02-09)

від третьої особи : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОХОЛОД» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-БЕСТ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.09.2013 року № 52226552207 та № 52126552207,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОХОЛОД» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.09.2013 року:

- № 52226552207, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 428 946 грн. за основним платежем та на 107 237 грн. за штрафними санкціями,

- № 52126552207, відповідно до якого зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на 11 954 грн. (травень 2012 р., декларація від 19.06.2012 р.).

Позивач не погоджується із прийнятими рішеннями та зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, ґрунтуються на начебто нездійсненні контрагентом спірних операцій з поставки позивачу товарів.

У той же час, як зазначає позивач, операції з контрагентом фактично проведені, документально оформлені та є підставою для формування спірних сум податкових вигод.

Відповідач, з підстав викладених в Акті перевірки, проти позову заперечує, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження у справі до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача контрагента позивача за спірними операціями.

Направлена третій особі за визначеною в ЄДР адресою копія ухвали про відкриття провадження у справі, а також повістка в наступне засідання, повернуті без вручення з незалежних від суду причин у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України третя особа вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

У той же час, третя особа в судові засідання не з'являлася, доказів поважності причин неприбуття не надала. Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, те, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.12.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Єврохолод» (код з ЄДР 31452889; адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, Залізничне шосе, 47) з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Абсолют-Бест» (код з ЄДР 38000288; адреса: 49038, м. Дніпропетровськ , Кіровський район, вул. Ленінградська, 61; з 13.06.2013 р. - в стані припинення ) за період з 01.04.2012 р. по 31.05.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 30.08.2013 р. № 301/26-55-22-07/31452889 (далі - Акт перевірки).

Під час перевірки надано акти виконаних робіт між позивачем (покупець) та ТОВ «Абсолют-Бест» (продавець) та податкові накладні:

- від 25.04.2012 р. № 13 щодо виготовлення та нанесення логотипів на холодильне обладнання EV0980A0830FC в асортименті в кількості 470 шт. на суму 1 704 600 грн. з ПДВ 284 100 грн.;

- від 05.05.2012 р. № 7 щодо виготовлення та нанесення логотипів на холодильне обладнання в асортименті в кількості 220 шт. на суму 802 080 грн. з ПДВ 133 680 шт.,

- від 25.05.2012 р. № 26 щодо виготовлення та нанесення логотипів на холодильне обладнання в асортименті на суму 138 720 грн. з ПДВ.

У взаємозв'язку з наведеним податковий орган зазначає про отримання від ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС акту від 05.02.2013 р. № 51/22.4-07/3800288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Абсолют-Бест» за період з 01.03.2012 р. - 31.10.12 р.

Згідно цього акту до ДПІ надійшов висновок ГВПМ щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Абсолют-Бест».

Як зазначає ДПІ, балансова вартість основних виробничих фондів - 0 грн., транспортні засоби, складські приміщення для зберігання товарів відсутні. У ТОВ «Абсолют-Бест» відсутні ознаки реальності вчинення господарських операцій, об'єкту оподаткування.

В Акті зазначається, що всі наведені ознаки, як кожний окремо, так і у сукупності, дають обґрунтовані підстави вважати, що у ТОВ «Абсолют-Бест» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення діяльності.

Діяльність зазначених підприємств, як зазначає ДПІ, підпадає під ознаки фіктивної діяльності.

Надані до перевірки накладні та підписані зі сторони ТОВ «Абсолют-Бест» від імені посадових осіб, посадові особи яких не приймали участі у фінансово-господарській діяльності зазначених підприємств, як зазначає ДПІ, а за винагороду без наміру займатися господарською діяльністю зареєстрували зазначені підприємства на своє ім'я для прикриття незаконної діяльності.

Виходячи з наведеного зазначається, що надані акти виконаних послуг не можуть бути взяті до уваги, перевіркою не підтверджується реальність операцій.

Таким чином, ДПІ приходить до висновку про порушення позивачем ст. 185, п. 198.3., 198.6., 201.4., 201.10. ПК України, що за висновком ДПІ призвело до заниження ПДВ на 428 946 грн., у т.ч.: за квітень 2012 р. на 249 282 грн., за травень 2012 р. на 179 664 грн. та до завищення залишку від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2012 р. на 11 954 грн.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо обставин взаємовідносин позивача із його контрагентом під час розгляду справи встановлено наступне.

Так, між позивачем (замовник) та ТОВ «Абсолют-Бест» (виконавець) підписано договір № АВ1201 від 20.04.2012 р. предметом якого є здійснення підрядником поставки , виготовлення та нанесення логотипів, роботи з передпродажної підготовки холодильників .

Під передпродажною підготовкою при цьому розуміється перевірка працездатності кожного холодильника (запуск його ходи, вихід на робочі режими, тестування), а також очищення холодильника від будь-якого забруднення.

Під нанесенням логотипів розуміються роботи з виготовлення і нанесення логотипів, відповідних зразкам, наданих замовником на зовнішню поверхню холодильника.

Згідно з додатком № 1 від 20.04.2012 р. до вищевказаного договору обумовлено виготовлення та нанесення логотипів на холодильне обладнання EV0980A083OFC: 130 штук по ціні 5000 грн. та вартістю 650 000 грн. без ПДВ та 130 шт. по ціні 1000 грн. та вартістю 130 000 грн. без ПДВ. Загалом обумовлено надання послуг/виконання робіт на суму 936 000 грн. з ПДВ 156 000 грн.

У специфікації № 1 від 20.04.2012 р. відображено візуальний вигляд графічного типу логотипу («Чернігівське»).

Згідно з додатком № 2 від 20.04.2012 р. також обумовлено виготовлення та нанесення логотипів на холодильне обладнання EV0980A083OFC: в кількості 105 шт. по ціні 5100 грн. вартістю 535 500 грн., в кількості 105 шт. по ціні 100 грн. вартістю 105 000 грн. без ПДВ. Загалом обумовлено робіт на 768 600 грн. з ПДВ 128 100 грн.

У специфікації № 2 від 20.04.2012 р. відображено візуальний вигляд графічного типу логотипу («Чернігівське»).

Згідно з додатком № 3 від 20.04.2012 р. обумовлено: виготовлення та нанесення логотипів на холодильне обладнання в кількості 29 шт. по ціні 5 000 грн. вартістю 145 000 грн., передпродажна підготовка холодильного обладнання в кількості 29 шт. по ціні 1000 грн. вартістю 29 000 грн., виготовлення та нанесення логотипів на холодильне обладнання в кількості 100 шт. по ціні 5100 грн. вартістю 510 000 грн., передпродажна підготовка холодильного обладнання в кількості 100 шт. по ціні 1000 грн. на суму 100 000 грн. (без ПДВ). Загальна вартість робіт/послуг обумовлена у розмірі 940 800 грн.

У специфікації № 3 від 20.04.2012 р. відображено візуальний вигляд графічного типу логотипу («Чернігівське»).

Між сторонами договору підписано акти здачі-прийняття робіт: від 05.05.2012 р. на суму 802 080 грн. з ПДВ 133 680 грн., від 25.05.2012 р. на суму 138 720 грн. з ПДВ 23 120 грн., від 25.04.2012 р. на суму 1 704 600 грн. з ПДВ 284 100 грн.

Крім того, позивачу виписано вищевказані податкові накладні.

У свою чергу у позивача зазначені товари замовлені за контрактом з ПАТ «САН ІнБев Україна» від 09.02.2012 р. № SIB_EVEREST_09022012.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку , про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача на користь останнього.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Як зазначено вище, предметом договору є поставка, виготовлення та нанесення логотипів, роботи з передпродажної підготовки холодильників .

При цьому, під передпродажною підготовкою розуміється перевірка працездатності кожного холодильника (запуск його ходи, вихід на робочі режими, тестування), а також очищення холодильника від будь-якого забруднення, що у свою чергу передбачає наявність у підрядника відповідного інженерного, технічного персоналу.

Під нанесенням логотипів розуміються роботи з виготовлення і нанесення логотипів, відповідних зразкам, наданих замовником на зовнішню поверхню холодильника, що у свою чергу передбачає наявність у контрагента виробничих приміщень, матеріалів для виконання робіт, або ж замовлення контрагентом виготовлення логотипів у інших осіб.

При цьому, із змісту договору та, зокрема, п. 5.5. договору, вбачається, що роботи виконуються власними силами (персоналом) підрядника.

У той же час, під час розгляду справи судом не встановлено та з боку контрагента позивача не доведено наявності у підрядника інженерного, технічного персоналу, що є об'єктивно необхідним виходячи з характеру та обсягу обумовлених операцій.

Окрім того, під час розгляду справи не доведено наявності у контрагента виробничих приміщень для виготовлення логотипів, площ для зберігання готової продукції (їх складського обліку), придбання контрагентом матеріалів, необхідних для виготовлення логотипів. Не надано і будь-яких доказів щодо замовлення контрагентом виготовлення логотипів у інших осіб. Відсутні будь-які докази щодо здійснення контрагентом перевезення матеріалів (логотипів) на площі позивача для виконання робіт.

Слід зазначити, що наведені документи та відомості щодо наявності відповідних ресурсів, витребовувались у контрагента відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі.

Наведені вище відомості щодо наявності у контрагентів відповідних ресурсів та можливостей не надані і з боку позивача , хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється звичайною діловою практикою, а також характером і специфікою угод (обумовлених операцій).

Не надано під час розгляду справи і документів (актів), які б фіксували передачу холодильників підряднику для виконання робіт, та документів щодо повернення позивачу холодильників після закінчення виконання робіт.

Слід додати, що з наявної податкової звітності контрагента з податку на прибуток (за півріччя 2012 р.) вбачається відсутність декларування витрат на збут , до яких згідно з п/п. 138.10.3 ПК України віднесено, зокрема: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт , наданням послуг (оперативна оренда , страхування, амортизація , ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування , перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки, що у свою чергу вказує на відсутність об'єктів, з якими пов'язані ці витрати, та, відповідно, додатково вказує на недоведеність вчинення контрагентом дій, пов'язаних із виконанням робіт/збутом продукції.

При цьому, із зазначеної декларації вбачається і відсутність декларування інших витрат звичайної господарської діяльності та інших операційних витрат.

У той же час, виходячи з положень п. 138.1. ПК України в кореспонденції з положеннями п/п. 140.1.1. ПК України, до цих витрат належать , крім іншого: витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту , що необхідні для виконання професійних обов'язків.

Відтак, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено тих обставин та не надано тих документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій, тобто фактичного виконання робіт саме контрагентом позивача останньому, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентом позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Зокрема, матеріали щодо поставки на користь інших осіб холодильників позивачем, до основного виду діяльності якого віднесено виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування, не є підтвердженням того, що до цього роботи із нанесення логотипів та передпродажної підготовки виконувались саме контрагентом позивача, за відносинами з яким власне і сформовані спірні суми податкових вигод.

Що стосується повідомлених позивачем обставин відносно прийняття судового рішення, відповідно до якого визнано протиправними дії ДПІ з проведення заходів зустрічної звірки, за результатами якої складено акт № 51/22.4-07/3800288, слід зазначити, що наведені відомості не спростовують висновків суду у даній справі, які сформовані виходячи з оцінки сукупності інших доказів, ніж зазначений акт.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення , крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОХОЛОД» (код з ЄДР 31452889; адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, Залізничне шосе, 47) - залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 11.12.2013 р.