Рішення
від 13.04.2009 по справі 53/151
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/151

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/151

13.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джура ЛТД»

до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

про стягнення 226 824,00 грн.

                                                                      Суддя           Грєхова О.А.

          Представники:

Від позивача: Овчарук А. О. –представник за довіреністю від 11.03.2009р.  

Від відповідача: Глоб К. В. –представник за довіреністю № 817-НЮ від 11.03.2009р.          

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Відкритого Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»заборгованості за Договором поставки в розмірі 226 824,00 грн., в тому числі 198 960,00 грн. - основний борг, пеня –15 394,94 грн., 3% річних 1 924,37 грн., збитків від інфляції 10 544,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2009р. порушено провадження по справі № 53/151, розгляд справи призначено на 23.03.2009р.

Ухвалою суду від 25.03.2009р. суд прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача по справі борг в сумі 235 679,35 грн., в тому числі 198 960,00 грн. - основний борг, пеня –20 613,56 грн., 3% річних 2 576,70 грн., збитків від інфляції 13 529,09 грн. А також ухвалою суду від 25.03.2009р. розгляд справи було призначено на 13.04.2009р.  

  10.04.2009р. через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача по справі борг в сумі 239 055,15 грн., в тому числі 198 960,00 грн. - основний борг, пеня –23 614,27 грн., 3% річних 2 951,79 грн., збитків від інфляції 13 529,09 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

          В судовому засіданні 13.04.2009р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовний вимог відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача по справі борг в сумі 241 840,59 грн., в тому числі 198 960,00 грн. - основний борг, пеня –23 614,27 грн., 3% річних 2 951,79 грн., збитків від інфляції 16 314,53 грн.

Таким чином, відповідно до ст.. 22 ГПК України,  суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 13.04.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання з'явився та надав пояснення по суті позовних вимог.          

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.04.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.10.2008р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № ПЗ/их-082862/ню (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до Специфікації (Додаток № 1), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору (п. 1.1 Договору поставки № ПЗ/их-082862/ню від 01.10.2008р.).

На виконання Договору поставки № ПЗ/их-082862/ню від 01.10.2008р. сторони підписали Специфікацію № 1, в якій вказано найменування товару, кількість товару та сума.

          Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачу по справі товар на загальну суму 198 960,00 грн., що  підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної № РН-0372 від 03.10.2008р., довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія НБЛ № 438952/282 від 03.10.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

          Згідно з п. 7.2 Договору поставки № ПЗ/их-082862/ню від 01.10.2008р. Покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 4 банківських днів з дня його приймання. Днем приймання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару.

          03.10.2008р. між сторонами у справі підписаний акт приймання-передачі майна № 1 за Договором поставки № ПЗ/их-082862/ню від 01.10.2008р. на суму 198 960,00 грн. (оригінал акту знаходиться в матеріалах справи).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що товар був прийнятий згідно з видатковою накладною уповноваженою особою покупця.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідач по справі свого обов'язку щодо оплати отриманого від позивача товару не виконав.

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача претензію № від 26.12.2008р. з вимогою розрахуватись за поставлену продукцію.

          На доказ отримання вимоги відповідачем позивач надав суду належним чином засвідчений фіскальний чек поштового відправлення № 2194 від 26.12.2008р. та повідомлення про вручення кореспонденції від 26.12.2008р.

          Відповідач відповіді на вищевказану претензію не надавав та взяті на себе зобов'язання не виконав.

На день розгляду справи у суді сума заборгованості відповідача за неналежне виконання Договору поставки № ПЗ/их-082862/ню від 01.10.2008р. становить 198 960,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи Довідкою від 23.03.2009р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 198 960,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач також заявляє про стягнення з відповідача по справі пені  за неналежне виконання Договору поставки № ПЗ/их-082862/ню від 01.10.2008р.

Як вбачається з пункту 11.2 Договору поставки № ПЗ/их-082862/ню від 01.10.2008р. Покупець у разі порушення строків оплати сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов'язання, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № ПЗ/их-082862/ню від 01.10.2008р. в розмірі 23 614,27 грн. відповідно до пункту 11.2 Договору та чинного законодавства України.

Суд встановив, що позивач по справі навів правильні підстави нарахування пені та вказав правильний період нарахування пені за неналежне виконання умов Договору.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 23 614,27 грн.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 2 951,79 грн. та збитків від інфляції в сумі 16 314,53 грн. обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенко, 6, код ЄДРПОУ 04713033 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джура ЛТД»(03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, код ЄДРПОУ 23516249) основний борг в сумі 198 960 (сто дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., пеню в сумі 23 614 (двадцять три тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 27 коп., 3% річних в сумі 2 951 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 79 коп., збитки від інфляції в сумі 16 314 (шістнадцять тисяч триста чотирнадцять) грн. 53 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 42 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          Грєхова О.А.

                              

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення13.04.2009
Оприлюднено19.05.2009
Номер документу3594277
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —53/151

Ухвала від 24.06.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Рішення від 22.04.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Грєхова О.А.

Ухвала від 31.03.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Грєхова О.А.

Рішення від 11.08.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 17.12.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Чернов Є.В.

Постанова від 19.01.2010

Господарське

Вищий господарський суд України

Чернов Є.В.

Постанова від 03.11.2009

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Токар М.В.

Ухвала від 12.08.2009

Господарське

Господарський суд Харківської області

Яризько В.О.

Рішення від 13.04.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Грєхова О.А.

Ухвала від 02.09.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Владимиренко C.B.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні