Постанова

від 09.12.2013 по справі 5020-1163/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Справа № 5020-1163/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Баженова А.А.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р.

у справі № 5020-1163/2012 Господарського суду міста Севастополя

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис М"

про стягнення 10 424,78 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до Господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Базис М" про стягнення 10747,80грн., в тому числі 4973,65грн. заборгованості за активну електроенергію, 323,02грн. пені та 5451,13грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 27.02.2013р. на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі припинено в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Базис М" пені у розмірі 323,02грн., оскільки позивач в цій частині відмовився від позовних вимог.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 27.02.2013р. (судді: Альошина С.М., Архипенко О.М., Харченко І.А.), позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис М" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" заборгованість по активній електричній енергії в сумі 4973,65грн., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 5451,13грн. та судовий збір в сумі 1561,13грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. (судді: Балюкова К.Г., Видашенко Т.С., Борисова Ю.В.) зазначене судове рішення скасоване, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування вимог касаційної скарги, заявник заперечує встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи та вказує на те, що ним виставлялись рахунки на підставі наданих відповідачем даних про покази приладів обліку електроенергії, яка повинна оплачуватись по промисловому тарифу, при цьому останнім в порушення умов договору не надавались відомості про спожиту субспоживачами (населенням) електроенергію, яка повинна оплачуватись за тарифом для населення. Разом з тим, скаржник стверджує, що відповідачем було перевищено обсяг споживання електричної енергії у спірний період, що не враховано судом апеляційної інстанції.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

21.03.2007р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір №5462 на постачання електричної енергії (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 170 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов договору.

У розділі 2 договору сторони визначили взаємні обов'язки.

Зокрема, постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 договору, згідно з категорією струмоприймачів споживача та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 договору).

В свою чергу, споживач зобов'язався виконувати умови договору; дотримуватись режимів споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показників обліку електричної енергії" (підпункти 2.3.1-2.3.3 пункту 2.3 договору).

Згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 договору за перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених відповідно до вимог розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому оплата за перевищення договірної величини потужності стягується зі споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше з середньомісячною потужністю 50 000 кВт/год. і більше.

За умовами підпунктів 3.1.3 та 3.1.4 пункту 3.1 договору постачальник має право визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності; вимагати відшкодування збитків, спричинених постачальнику порушенням споживачем умов договору.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача, здійснюється відповідно до вимог Правил користування електричною енергією. У випадку порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно влаштування та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються для розрахунків за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником шляхом розрахунків, згідно з вимогами додатку „Порядок розрахунків".

Відповідно до пункту 1 порядку розрахунків (додаток № 6 до договору) розрахунковим періодом є період з 05 календарного числа попереднього розрахункового місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Розрахунки за спожиту активну електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання в уповноваженому банку у разі безготівкової оплати або готівкою на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівкових коштів у касу постачальника.

Всі рахунки на оплату електроенергії повинні оплачуватися споживачем у строк до 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку.

Датою остаточного розрахунку є 10 число поточного місяця.

Сторони дійшли згоди, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007р. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до спливу строку дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії чи перегляд його умов (пункт 9.4 договору).

На час розгляду справи укладений між сторонами договір на постачання електричної енергії був чинним.

У спірний період позивач постачав електричну енергію, а відповідач проводив її оплату.

Однак, як стверджував позивач, відповідач здійснив оплату не в повному обсязі, крім того допустив перевищення договірних обсягів споживання електричної енергії, у зв'язку з чим у період з 06.12.2010р. по 14.08.2012р. виникла заборгованість за споживання активної електроенергії у розмірі 4973,65грн., а також заборгованість з оплати за електроенергію, спожиту понад договірну величину, у розмірі 5451,13грн.

Відповідач заперечував існування вищезазначеної заборгованості та надав суду контррозрахунок обсягів споживання електроенергії та стану розрахунків з її оплати.

Перевіряючи надані сторонами розрахунки, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Згідно з Додатком 3 до договору (Перелік місць установки розрахункових приладів обліку та застосовуваних тарифів, по яких проводяться розрахунки за поставлену електроенергію) електропостачання електроустановок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис М" здійснюється через трансформаторну підстанцію №1982, в якій встановлені трансформатори току. Електропостачання здійснюється через трансформатор току 1, прилад обліку №28871, встановлений в ТП-1982 (основний прилад обліку).

Від ТП-1982 здійснюється електропостачання не лише відповідача, але й житлового будинку №14 по проспекту Октябрьської революції. При цьому, облік електричної енергії для вказаного будинку проводиться загальнобудинковим приладом обліку №0046140, який підключений до основного приладу обліку №28871, тобто до приладу обліку відповідача.

Таким чином, електричну енергію, що поставляється позивачем, споживає не лише відповідач, а й субспоживачі (населення).

Субспоживачі (населення) самостійно оплачували позивачеві спожиту ними електроенергію за тарифами для населення, однак вказували її кількість не завжди своєчасно, тому порушення періодів розрахунку субспоживачами призвело до помилкового визначення розміру підсумкової суми, що підлягала сплаті відповідачем. Тобто, при складенні актів про використання електричної енергії та при розрахунку використаної відповідачем електроенергії дані обставини помилково не враховані. Разом з тим апеляційним господарським судом встановлено, що у деякі періоди відповідач навіть переплачував за спожиту ним електроенергію.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що з грудня 2011 року у зв'язку із встановленням більш технічно удосконалених засобів обліку втрати на трансформаторі, через який відповідач підключений до електропостачання, не враховуються.

Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п. 6.19. Правил користування електричною енергією у разі живлення від одного джерела електропостачання електроустановок декількох споживачів та/або струмоприймачів одного споживача, яким встановлюються різні тарифи на електричну енергію, за відсутності окремого розрахункового обліку електричної енергії (загальний розрахунковий облік в цьому разі обов'язковий) розрахунки із споживачами (споживачем) здійснюються окремо за відповідними тарифами. Розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється на підставі договору або акта, який складається представниками постачальника електричної енергії і споживача, в якому визначається частка участі в сумарному обсязі споживання електричної енергії кожного споживача (струмоприймача) відповідного тарифу.

Як правильно відзначив суд апеляційної інстанції, при розрахунку споживання відповідачем електричної енергії використовувалось декілька тарифів - промисловий тариф та тариф для населення. Отже, обсяг спожитої відповідачем електричної енергії обчислюється як різниця між показниками загальнобудинкового лічильника субспоживачів - абонентів енерголпостачальника - позивача та показниками лічильника відповідача.

Встановивши вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції, з огляду на наведені норми законодавства про електроенергетику, умов договору щодо розрахунків у разі наявності субспоживачів, визнав, що контррозрахунок відповідача ґрунтується на даних показників лічильників та даних про споживання, зафіксованих в актах про споживання, листах відповідача про обсяги споживання ним електричної енергії, із врахуванням проведених оплат населенням, тоді як розрахунок позивача не спростовує конррозрахунку відповідача, тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 4973,65грн. заборгованості за активну електроенергію.

Розглядаючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за електроенергію, спожиту понад договірну величину, у розмірі 5451,13грн, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п.4.2. Правил користування електричною енергією відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15 % обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Абзацом 4 пункту 5.1. договору №5462 сторони встановили, що в разі ненадання споживачем відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії в установлений строк, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

У Додатку 1 до договору (Обсяги поставки електричної енергії та потужності), підписаного сторонами, останніми були встановлені обсяги поставки електроенергії відповідачу на 2008 рік в розмірі 5000 МВтч щомісячно. Будь-які інші обсяги поставки електричної енергії сторонами погоджені не були.

Таким чином апеляційний господарський суд встановив, що у випадку ненадання споживачем даних про розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступні роки, останній, відповідно до пункту 5.1 договору, встановлюється постачальником самостійно на рівні відповідних періодів поточного року, отже у даному випадку, згідно умов договору, залишається на рівні узгодженого сторонами в Додатку 1. А відтак, дані про обсяги споживання відповідача за заявлений у позові період відповідають договірним величинам споживання електричної енергії, встановленим Додатком 1 до договору, тобто відповідачем договірні обсяги споживання електричної енергії перевищені не були, тому у позивача відсутні підстави вимагати сплату коштів за перевищення обсягів споживання електричної енергії.

З урахуванням викладеного, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскарженій постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування, оскільки судом апеляційної інстанції обставини справи встановлені повно, що підтверджується вищевикладеним, тоді як місцевим господарським судом обставини щодо наявності у відповідача (основного споживача) субспоживачів, що впливає на порядок розрахунків з позивачем за отриману електроенергію, залишені поза увагою, як і обставини щодо визначення обсягів споживання електричної енергії у спірний період. Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. у справі №5020-1163/2012 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.