Рішення

від 13.04.2009 по справі 53/169

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/169

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/169

13.04.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех-сервіс»   

до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод мостових залізобетонних конструкцій»

про стягнення 288 454,58 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Бігуненко В.П.–представник за довіреністю № 443 від 30.12.2008р.

від відповідача:  Саінчук Н.В., Сукач Н.О. –представники  за довіреністю № 141/09 від 10.04.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод мостових залізобетонних конструкцій»заборгованості за Договором поставки в розмірі 288 454,58 грн., в тому числі 256 229,81 грн. основний борг, 10 531,73 грн. –збитки від інфляції, пеня –19 347,85 грн., 3% річних –2 345, 19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2009р. порушено провадження по справі № 53/169, розгляд справи призначено на 23.03.2009р.

Судове засідання по справі № 53/169, призначене на 23.03.09р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 11.03.09р. по 24.03.09р. включно, перебувала на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2009р. розгляд справи було призначено на 13.04.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Представники відповідача в судовому засіданні 13.04.2009р. позовні вимоги позивача визнали в частині основного боргу та зазначили, що заборгованість виникла через скрутне фінансове становище, в якому опинилося товариство.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.04.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

12.05.2008р. між сторонами у справі було укладено Договір № 722/ПНпоставки металопродукції з відстрочкою оплати (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався у зумовлені строки поставити і передати у власність відповідача металопродукцію, яку відповідач зобов'язався прийняти та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до умов Договору предметом поставки є металопродукція, асортимент та кількість якої зазначені у завіреному штампом постачальника його рахунку (невід'ємний додаток до цього договору (п. 2.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу металопродукції на загальну суму 274 611,60 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями рахунків: № КБ-СЧ-ИС-08-000735 від 12.09.2008р., № ЦБ-СЧ-ИС-08-004249 від 30.09.2008р., № ЦБ-СЧ-ИС-08-004359 від 07.10.2008р., № ЦБ-СЧ-ИС-08-004433 від 09.10.2008р., накладних: № КБ-РН-ИС-08-000735/1 від 12.09.2008р. через Клинковича Р.М. по довіреності № 101 від 12.09.2008р., № ЦБ-РН-ИС-08-004249/1 від 01.10.2008р. через Клинковича Р.М. по довіреності № 132 від 01.10.2008р., № ЦБ-РН-ИС-08-004249/2 від 01.10.2008р. через Клинковича Р.М. по довіреності № 132 від 01.10.2008р.,   № ЦБ-РН-ИС-08-004359/1 від 08.10.2008р. через Клинковича Р.М. по довіреності № 132 від 01.10.2008р., № ЦБ-РН-ИС-08-004359/2 від 08.10.2008р. через Клинковича Р.М. по довіреності № 132 від 01.10.2008р., № ЦБ-РН-ИС-08-004433/1 від 10.10.2008р. через Клинковича Р.М. по довіреності № 132 від 01.10.2008р., № ЦБ-РН-ИС-08-004433/2 від 10.10.2008р. через Клинковича Р.М. по довіреності № 132 від 01.10.2008р. з відмітками відповідача про отримання (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору оплата вартості партії металопродукції здійснюється згідно з рахунком постачальника на умовах відстрочки згідно з п. 5.2 цього договору, якщо вартість цієї партії не перевищує сто тисяч гривень. Зобов'язання покупця по оплаті партії металопродукції виникає через чотирнадцять днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін, відповідно до п. 3.5 цього договору, накладної на відпуск цієї партії металопродукції і вважається виконаним належним чином, якщо вся зазначена в рахунку сума коштів буде зарахована на поточний рахунок постачальника із зазначенням у платіжному дорученні призначення платежу «Оплата за договором поставки металопродукції від 12.05.2008р. № 722/ПН згідно з рахунком або накладною на відпуск товару».  

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленої металопродукції в розмірі 18 381,79 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи реєстром кредитових платіжних документів за 29.12.2008р.

Отже, на дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 256 229,81 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 481 від 23.03.2009 р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, – за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що продукція була прийнята згідно з накладними уповноваженою особою покупця.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 256 229,81 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 256 229,81 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 7.2 Договору за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно з цим договором покупець сплачує за весь час прострочення на користь постачальника пеню за кожний день прострочення  у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення.

Позивач надав суду розрахунок пені в суму 19 347,85 грн., який здійснений відповідно до п. 7.2 Договору  та згідно з чинним законодавством України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 19 347,85 грн.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі  2 345,19 грн. та збитків від інфляції на суму 10 531,73 грн. обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

 1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «МЗБК»(03045,  м. Київ, вул. Чапаєвське щосе, 14; ідентифікаційний код 01373986 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех-Сервіс»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 2Б; ідентифікаційний код 34289614) основний борг в сумі 256 229 (двісті п'ятдесят шість тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 81 коп., пеню в розмірі 19 347 (дев'ятнадцять тисяч триста сорок сім) грн. 85 коп., 3% річних у сумі 2 345 (дві тисячі триста сорок п'ять) грн. 19 коп., збитки від інфляції у сумі 10 531 (десять тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 73 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 2 884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 55 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.