Рішення

від 08.04.2009 по справі 5020-9/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" квітня 2009 р. справа № 5020-9/151

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Металобази Комекс”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст”

про стягнення 73 572,59 грн.,

Суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Від позивача –Кітченков М.О., довіреність б/н від 03.11.2008, представник;

Від відповідача –Южанінова Т.В., довіреність б/н від 25.01.2008, представник;

СУТЬ СПОРУ. 25.02.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Металобази Комекс” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст”  про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 65884,00 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 54218,27 грн., індексу інфляції в сумі 1140,65 грн., пені в сумі 4536,23 грн., штрафу в сумі 5421,82 грн.,                3% річних в сумі 567,03 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27.02.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-9/151.

24.03.2009 від позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 73572,59 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 54218,27 грн., індексу інфляції в сумі 4465,61 грн., пені в сумі 5748,34 грн., штрафу в сумі 8421,83 грн., 3% річних в сумі 718,54 грн. (арк.с.22-23).

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу - 54 218,27 грн., 759,05 грн. - індекс інфляції, 3% річних - 116,00 грн., пеню - 772,42 грн., виходячи з доданих розрахунків, проведених відповідачем (арк.с. 46-49).

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Металобази Комекс»(далі –ТОВ «Металобази Комекс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапфір-Траст»(далі - ТОВ «Сапфір-Траст»був укладений договір №30/09-01 (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач продає, а відповідач покупає продукцію на умовах, в кількості та по ціні, зазначених в додаткових угодах к цьому договору, які є невід'ємною його частиною (арк.с.9-11).   

На виконання умов договору по накладній №СВФ-0000463/0 від 06.10.2008 відповідачу була здійснена поставка металопродукції на загальну суму 84 218,27 грн.              (арк.с.12-13).

Відповідно до пункту 4.1 Договору Покупець оплачує 100% вартості партії Товару протягом 10 (десяти) банківських днів з дати відвантаження партії Товару.

Відповідач поставлений товар оплатив 17.10.2008 частково в сумі 20 000,00 грн.  та надіслав на адресу позивача гарантійний лист від 28.10.2008 згідно якого гарантував оплату залишку боргу в розмірі 64 218,27 грн. по накладній №СВФ-0000463/0 від 06.10.2008 не пізніше 07.11.2008 (арк.с.16, 44-45). Але зобов'язання не виконав та 13.11.2008 сплатив лише 10000 грн. за поставлений по накладній №СВФ-0000463/0 від 06.10.2008 товар.

У зв'язку з тим, що за відповідачем виникла заборгованість в сумі                  54218,27 грн., 20.01.2009 позивач надіслав на його адресу претензію (вих. №61) з вимогою погасити наявну заборгованість (арк.с. 17).

Заборгованість відповідачем погашена не була, що стало підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій та звернення до суду.

Суд позовів вимоги визнає частково з наступних підстав.

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного Кодексу України, якщо термін (дата) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не виходить з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач залишок заборгованості за поставлений товар не сплатив, на цей час його заборгованість перед позивачем складає 54 218,27 грн., заборгованість відповідач визнає, доказів погашення заборгованості суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в розмірі 54 218,27 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, пунктами 6.1, 6.2 Договору передбачено, що якщо після закінчення 3-х банківських днів з дати поставки партії Товару оплата Покупцем всієї партії Товару не буде здійснена, то покупець виплачує продавцю пеню у розмірі 0,3% вартості неоплаченої партії товару  за кожний календарний день прострочення оплати. Якщо протягом 15-ти календарних днів з дати поставки партії товару оплата покупцем всієї партії товару не буде здійснена, то покупець виплачує продавцю штраф у розмірі 10% вартості неоплаченої партії Товару. Сплата штрафу не звільняє від сплати пені по пункту 6.1.

На підставі цих умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5748,34 грн. та штраф в сумі 8421,83 грн.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України  кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених  Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Статтями 546, 549, пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення пені в сумі 5748,34 грн.  та штрафу в розмірі  6421,83 грн.

При розрахунку пені позивач виходив з положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Пеня за період з 21.10.2008 по 12.11.2008:  64218,27 грн. х 24% : 365 дн. х 23 дн. = 971,19 грн.

Пеня за період з 13.11.2008 по 26.03.2008:  54218,27 грн. х 24% : 365 дн. х 134 дн. = 4777,15 грн.

Суд перевірив розрахунок пені встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства та визнав вимоги в цієї частині такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає позовні вимоги в частині стягнення штрафу такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з розрахунку: 64218,27 грн. х 10%  = 6421,83 грн. у зв'язку з тим, що пунктом 6.2 договору встановлено нарахування штрафу виходячи з вартості несплаченої партії товару, яка на той час складала 64218,27 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 718,54 грн. та індекс інфляції в сумі 4465,61 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у випадку прострочки виконання грошового зобов'язання боржник, прострочивши виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з індексом інфляції за час прострочи, а також 3% річних від  простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлено інший розмір процентів.

Суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 718,54 грн. та індекс інфляції в сумі 4465,61 грн. виходячи з наступного розрахунку:

3% річних за період з 21.10.2008 по 12.11.2008:  64218,27 грн. х 3% : 365 дн. х 23 дн. = 121,40 грн.

3% річних за період з 13.11.2008 по 26.03.2008:  54218,27 грн. х 3% : 365 дн. х 134 дн. = 597,14 грн.

індекс інфляції:  1,5% - за листопад 2008 року, 2,1 % - за грудень 2008 року, 2,9 % - за січень 2009 року, 1,5% - за лютий 2009 року (54218,27 грн. х 1,5% х 2,1% х 2,9% х 1,5%).

Відповідно до вимог статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, а тому вимоги позивача суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 715,73 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 114,79 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапфір-Траст” (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16, ідентифікаційній код 31600519, п/р №260053012293 в АБ «Таврика»м. Севастополь, МФО 324377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Металобази Комекс” (49079, м. Дніпропетровськ, вулиця Курсантська, 7, ідентифікаційній код 35203150, п/р №26006050002721 у відділенні ЗАТ КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровська) заборгованість за поставлений товар в сумі 72 403,11 грн., у тому числі основної борг 54218,27 грн., індекс інфляції в сумі 4465,61 грн., пеня в сумі 5748,34 грн., штраф в сумі 6421,83 грн., 3% річних в сумі 718,54 грн., державне мито в сумі 715,73 грн., витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу –114,79 грн.          

    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В частині позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 2000,00 грн. відмовити.

Суддя                                                                                                                          С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 13.04.2009

Розсилка:

1.          ТОВ „ Металобази Комекс” (49079, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Чекмарева, 2)

2.          ТОВ „Сапфір-Траст” (99008, м. Севастополь,  вул. Карантинна, 16)