Рішення

від 08.04.2009 по справі 17/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  17/68

08.04.09

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрростехно»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Траффік Груп»

Про                  стягнення 40217,04 грн.

                                                                                                     Суддя Кролевець О.А.

Представники:

Від позивача:          Пелех О.І. (довіреність №2 від 05.09.2008)

Від відповідача:     не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 38789,28 грн., пені у розмірі 242,30 грн.,  інфляційних збитків у розмірі 1124,89 грн., річних у розмірі 60,57 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 25.09.2008 внаслідок порушення водієм вантажного автомобіля, який належить ТОВ «Траффік Груп», п.10.9 Правил дорожнього руху України було пошкоджено автоматичні секційні ворота ремонтного цеху. Вартість ремонту пошкоджених воріт склала 38789,28 грн. Посилаючись на приписи ст.ст.1166, 1172 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути зазначену майнову шкоду саме з відповідача, оскільки водій, винний у завданні цієї шкоди, є працівником ТОВ «Траффік Груп». Також на підставі ч. 6 ст.231 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, інфляційні збитки та річні.  

Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2009 проти задоволення позовних вимог заперечував, але письмового відзиву по суті спору не надав. Після оголошеної перерви представник відповідача в судове засідання 08.04.2009 не з'явився.

07.04.2009 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що представник відповідача 08.04.2009 буде приймати участь в розгляді кримінальної справи у Солом'янському районному суді м. Києва і тому не зможе з'явитися в судове засідання по справі №17/68. Зазначене клопотання судом відхилено, оскільки відповідно до приписів ст.28 ГПК України у разі неможливості прийняти участь в судовому засіданні одного представника, відповідач мав можливість вжити інші заходи щодо забезпечення свого правового захисту в судовому процесі у справі №17/68.

Клопотання відповідача від 01.04.2009 про залученням до участі у справі в якості третьої особи Шемберка А.В., який керував автомобілем судом відхилено як безпідставне та необґрунтоване, оскільки відповідачем не доведено, що рішення зі спору може вплинути на права або обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін.

Клопотання відповідача від 01.04.2009 про залучення до участі у справі в якості відповідача-2 ВАТ «НАСК «Оранта», яке застрахувало цивільно-правову відповідальність відповідача перед третіми особами, судом також відхилено, оскільки будь-яких позовних вимог до ВАТ «НАСК «Оранта»позивачем не заявлено.

На підставі ст.75 ГПК України суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за наявними в справі доказами.  

Розглянувши подані позивачем документи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір №44 від 23.09.2008 про надання послуг технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та виконання авторемонтних робіт, відповідно до умов якого позивач зобов'язався за завданням відповідача надавати останньому послуги з технічного обслуговування транспортних засобів та виконувати авторемонтні роботи.

Надання відповідних послуг відбувалось на території майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Заводська,1, який позивач орендував у ТОВ «Укрскан»на підставі договору оренди приміщень від 01.01.2008 та додаткових угод до нього.

25 вересня 2008р. на території зазначеного майнового комплексу вантажний автомобіль MAN TGM (держ.номер АА 7507 СЕ), що належить ТОВ «Траффік Груп», пошкодив автоматичні секційні ворота ремонтного цеху.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29.09.2008 у справі №3-10622/2008р. винним у скоєнні адміністративного правопорушення було визнано водія вантажного автомобіля Шемберко А.В., який є працівником відповідача, про що відображено в Протоколі про адміністративне правопорушення серії АО № 029165 від 26.09.2008.

Судом встановлено, що громадянин Шемберко А.В. виконував трудові обов'язки як працівник (водій) ТОВ «Траффік Груп», що також не заперечується представником відповідача.

Під час дорожньо-транспортної пригоди було завдано пошкоджень майну  орендодавця (ТОВ «Укрскан»). Розмір завданої відповідачем матеріальної шкоди становить 38789,28 грн.

01.10.2008 позивачеві як орендарю пошкодженого майна було виставлено майнові вимоги про сплату коштів на ремонт воріт у розмірі 38789,28 грн. Вказані кошти були сплачені позивачем на користь ТОВ «Укрскан», що підтверджується платіжним дорученням №1093 від 02.10.2008.

Згідно зі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Оскільки власником транспортного засобу є ТОВ «Траффік груп», а водій, винний у завданні матеріальної шкоди, є працівником ТОВ «Траффік груп», тому позивач на підставі ст.ст.1166, 1172 ЦК України звернувся до відповідача з претензією №87 від 07.10.2008, в якій просив останнього протягом п'яти днів перерахувати позивачеві кошти у розмірі 38789,28 грн. Відповідач відповіді на претензію не надав і кошти не сплатив.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що матеріалами справи підтверджуються обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ «Укрростехно», а відповідач будь-яких доказів, які б спростовували викладені позивачем обставини не надав, тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, що дорівнює розміру завданої матеріальної шкоди (38789,28 грн.) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, пені та річних, то вони є безпідставними і не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.  

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.  

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, правові наслідки у вигляді пені, інфляційних втрат та річних виникають лише у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому застосування таких наслідків та їх розмір мають бути встановлені законом або договором.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Приймаючи до уваги, що позивачем не доведено суду тієї обставини, що законом або будь-яким договором, укладеним між позивачем та відповідачем по справі, встановлений обов'язок відповідача щодо сплати пені, інфляційних втрат та 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.   

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті держмита в сумі 387,89 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траффік Груп»(04211, м. Київ, вул. Мате Залки,12/3, кв.61, код 35590558, р/р не відомий), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрростехно»(01021, м. Київ, вул. Грушевського,28/2, код 35142774, р/р 2600332920501 в АБ «Енергобанк», МФО 300272) 38789 (тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 28 коп. основного боргу, 387 (триста вісімдесят сім) грн. 89 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В інший частині позову відмовити.

Суддя                                                                       О.А.Кролевець