Ухвала

від 10.12.2013 по справі 923/91/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"10" грудня 2013 р. Справа № 923/91/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі за позовом

позивача-1: Дочірнього підприємства "Торговий дім "Югсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Пластмас", м. Нова Каховка Херсонської області

позивача-2 : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Дніпряни м. Нова Каховка Херсонської області

позивача-3 : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Нова Каховка Херсонської області

позивача-4 : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Веселе Бериславського району Херсонської області

позивача-5 : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Веселе

Бериславського району Херсонської області

до відповідача-1 : Публічного акціонерного товариства "Комбінат будівельних конструкцій", м. Нова Каховка Херсонської області

до відповідача-2 : Приватного підприємства "Система Координації Власності", м. Херсон

про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання та комунікацій

за участю представників сторін:

від позивача-1:Рева С.Л., представник за довіреністю від 21.01.2013 р.;

від позивача-2 : ОСОБА_1, паспорт: серія НОМЕР_1, виданий Новокаховським МВУМВС України в Херсонській області від 27.09.2010 р.;

від позивача-3:ОСОБА_5, представник за довіреністю від 21.01.2013 р.;

від позивача-4 : ОСОБА_3, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області від 15 квітня 1998 р.;

від позивача-5 : ОСОБА_5, ордер: серія ХС № 0003, свідоцтво НОМЕР_3 від 10.04.2008р.;

від відповідача-1 : Голубничий О.А., директор;

від відповідача-2 : Князь І.І., представник, довіреність від 11.01.2010р.

Дочірнім підприємством "Торговий дім "Югсервіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Пластмас", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 заявлено позов до публічного акціонерного товариства "Комбінат будівельних конструкцій" та приватного підприємства "Система Координації Власності" про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання та комунікацій від 17.07.2007р. № 3 та зобов'язання відповідача-1- публічне акціонерне товариство "Комбінат будівельних конструкцій", відповідача-2- приватне підприємство "Система Координації Власності" виключити з акту прийому-передачі комунікацій частини комунікацій, що належать на праві спільної часткової власності позивачам.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03 червня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу обладнання та комунікацій від 17 липня 2007 року №3, укладений між відповідачем-1 - Публічним акціонерним товариством Комбінат будівельних конструкцій" та відповідачем-2 - Приватним підприємством "Система координації власності" в частині продажу внутрішньої мережі каналізації на суму 70886,00 грн., внутрішньої мережі водопроводу на суму 44000,00 грн., електричної мережі. З ПАТ "Комбінат будівельних конструкцій" та ПП "Система координації власності" солідарно стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 - 573,50 грн. судового збору. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 р. рішення по даній справі залишено без змін.

29 листопада 2013 року від ФОП ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення рішення суду, в якій вона просить роз'яснити, чи підлягає в розумінні ч.1 ст.216 ЦК України поверненню частини комунікацій: внутрішньої мережі каналізації, внутрішньої мережі водопроводу, електричної мережі їх співвласникам (позивачам), що належить їм на праві спільної часткової приватної власності: 31/100 Дочірньому підприємство «Торговий дім «Югсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Пластмас», 11/100 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, 72/100 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, 10/2000 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, 10/2000 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4.

Відповідно до ст.89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. Про роз'яснення рішення, ухвали виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Окрім того, Вищий господарський суд України у п.17 постанови пленуму від 23.03.2012 року №6 вказав, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Суд вважає за доцільне звернути увагу сторін на те, що відповідно до п.17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. №01-8/211 - згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Отже, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину судом за відсутності відповідної позовної вимоги заінтересованої сторони сформульовано в даній нормі як право, а не обов'язок суду. Згідно з п.2 ст.83 ГПК України господарський суд також може вийти за межі позовних вимог і застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину, якщо про це є клопотання заінтересованої сторони. При цьому слід враховувати, що згідно з абзацом другим частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Отже, наслідки недійсності правочину залежать від того, які саме дії були здійснені сторонами на виконання такого правочину. Тому суду, приймаючи рішення про застосування наслідків недійсності правочину, повинен повно і всебічно з'ясувати обставини, що мають значення для застосування таких наслідків, та неухильно дотримуватись положень статті 4 3 ГПК України щодо створення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення таких фактичних обставин справи на засадах змагальності сторін.

Згідно приписів п.2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 - вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК України, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). В разі заявлення вимоги про повернення одержаного за правочином відповідач має право подати зустрічний позов про витребування належного йому майна або відшкодування вартості останнього. Якщо такий позов не подано, господарський суд з огляду на припис частини п'ятої статті 216 ЦК України та з урахуванням конкретних обставин справи може з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину також і щодо позивача.

За умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.

У вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду слід виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов'язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема частиною першою статті 216 ЦК України, частиною другою статті 208 ГК України.

Суд звертає увагу сторін, що у даній справі було заявлено позовну вимогу про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, суд не досліджував обставини, що мають значення для застосування таких наслідків, судовий збір було сплачено як з немайнового спору.

Суд констатує, що в заяві про роз'яснення рішення фактично йде мова про спосіб та порядок виконання рішення, порушується питання про внесення до нього нових даних. Оскільки резолютивну частину рішення господарського суду від 03.06.2013 р. викладено у ясній, зрозумілій формі, у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 має бути відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 89 ГПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у роз'ясненні рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2013 р. у справі №923/91/13-г.

Суддя В.В.Людоговська