3/35
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" квітня 2009 р.Справа № 3/35
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 3/35
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Кременчук";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗАВА";
про стягнення 89 553 грн. 10 коп.,
Представники:
позивача - Монько Є.М., довіреність № 27/04-1 від 27.04.09;
відповідача - директор Зарудний О.О.;
відповідача - Ковальов А.В., довіреність б/н від 16.03.09.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "МД Груп Кременчук" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЛІЗАВА" 89 553 грн. 10 коп., із яких 69 212 грн. основного боргу та 20 341 грн. 10 коп. неустойки та судові витрати.
23.03.09 до господарського суду надійшла заява, в якій він уточнив предмет позову і просить стягнути з відповідача 89 553 грн. 10 коп., із яких 69 212 грн. є боргом, 9 562 грн. 83 коп. - пенею, 784 грн. 66 коп. - річними у розмірі 3 процентів, 5 148 грн. 77 коп. _ сума, на яку збільшився борг внаслідок застосування індексу інфляції, 4 844 грн. 84 коп. - штраф, а також - судові витрати.
Відповідач у відзиві на позов вимоги заявника визнав частково щодо боргу у сумі 59 212 грн., 6 288 грн. 04 коп. пені, 5 148 грн. 77 коп. - суми, на яку збільшився борг при застосування індексу інфляції, 784 грн. 65 коп. річних, всього - 71 433 грн. 46 коп., посилаючись на те, що
02.03.09 ним за платіжним дорученням № 37 на користь позивача перераховані 10 000 грн. в рахунок сплату боргу за договором № 120-07/2008 від 11.07.08;
відповідальність у вигляді застосування одночасно пені і штрафу не може бути застосована, оскільки це протирічить ст. 61 Конституції України;
при розрахунку суми пені не дотримано норм ст. ст. 1. 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.
За умовами договору № 120-07/2008 від 11.07.08 та специфікації № 1 до нього ТОВ "МД Груп Кременчук" зобов'язалося поставити та передати у власність ТОВ "ЛІЗАВА" у жовтні 2008 р. 14 т листа г/к 3(1,5х6) 1-ЗПС на суму 78 624 грн. (з ПДВ), а останнє зобов'язалося оплатити вартість металопродукції не пізніше 30.10.08.
Для оплати названого товару постачальник оформив рахунок-фактуру № 3240 від 06.10.08..
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 названого Кодексу.
Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України, як то зазначено у його ч. 2 ст. 4.
Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України, що вказано у ч. 2 ст. 4 цього Кодексу.
Господарським зобов'язанням, відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор), має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Підстави виникнення господарського зобов'язання викладені у ст. 174 Господарського кодексу України.
Таким чином, між сторонами на підставі договору № 120-07/2008 від 11.07.08 із специфікацією № 1 виникли господарські зобов'язання, в яких ТОВ "МД Груп Кременчук" зобов'язано поставити металопродукцію і передати її ТОВ "ЛІЗАВА", а останнє зобов'язалося оплатити передану в його власність металопродукцію у строк до 31.10.08.
Докази того, що рахунок-фактура № 3240 від 06.10.08 відповідачем був отриманий, свідчить посилання на нього в довіреності № 9 від 06.10.08.
Металопродукція, доставлена по товарно-транспортній накладній № 4629 від 07.10.08 була доставлена до покупця і по видатковій накладній № 4629 від 07.10.08 передана його представникові, який діяв на підставі довіреності № 9 від 06.10.08.
Вартість доставки металопродукції - 432 грн. (з ПДВ) узгоджена сторонами названого вище договору в акті виконаних робіт № 4631 від 07.10.08.
За актом звірки взаєморозрахунків № 2102 від 05.11.08, підписаного сторонами, заборгованість отримувача продукції склала 79 056 грн.. Крім того, до розрахунку включена сума заборгованості ТОВ "ЛІЗАВА" за попередній період - 156, тому загальна сума боргу за актом звірки взаєморозрахунків склала 78 212 грн.
Викладене свідчить про те, що позивач належним чином виконав зобов'язання щодо доставки і передачі у жовтні 2008 р. ТОВ "ЛІЗАВА" обумовленої кількості металопродукції.
Як визначено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термі). За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.
Одержувач металопродукції належним чином зобов'язань щодо її оплати не виконав. Так, відповідно до позовної заяви, на яку заперечення відповідачем не надані, після сплати 13.02.09 10 000 грн., його борг за одержану металопродукцію склав 69 212 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
ТОВ "МД Груп Кременчук" як кредитор звернувся із позовом, вважаючи що боржник - ТОВ "ЛІЗАВА" прострочив виконання грошового зобов'язання на суму 79 212 грн., а в подальшому 69 212 грн., тому просить стягнути з останнього суму боргу (79 212 грн.) з урахуванням встановленого індексу інфляції за період листопад 2008 р. - січень 2009 р. включно у сумі 84 360 грн. 77 коп. та 3 відсотки річних від простроченої суми з 30.10.08 по 04.03.09 у сумі 784 грн. 66 коп.
Позов на таку суму підлягає задоволенню частково.
Боргом відповідача станом на 31.10.08 за поставлену по товарно-транспортній накладній № 4629 від 07.10.08 та одержану по видатковій накладній 4629 від 07.10.08 металопродукцію є 79 056 грн. Обґрунтування наявності зобов'язань покупця по сплаті 156 грн. за договором № 120-07/2008 від 11.07.08 із специфікацією № 1 позовна заява не містить, і відповідні докази до неї не додані.
Приймаючи до уваги те, що за доводами позивача на день його звернення до господарського суду - 04.03.09 заборгованість складала 69 212 грн., то із 10 000 грн. сплачених ТОВ "ЛІЗАВА" 13.02.09, ТОВ "МД Груп Кременчук" зарахувало у погашення боргу за вказану вище металопродукцію 9 844 грн. (інша сума вірогідно зарахована в рахунок погашення суми 156 грн.).
Сума боргу - 79 056 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за період листопад 2008 - січень 2009 р. включно становитиме 84 302 грн. 80 коп.
Сума річних, виходячи із суми боргу з 31.10.08 по 13.02.09 - 79 056 грн., та з 14.02.09 по 04.03.09 - 69212, складає 782 грн. 58 коп.
03.03.09 за платіжним дорученням № 37 від 02.03.09 відповідач перерахував позивачеві 10 000 грн. "за метал згідно видаткової № 4629 від 07.10.08", що останнім не оспорюється. Таким чином, борг ТОВ "ЛІЗАВА" до дати звернення ТОВ "МД Груп Кременчук" був зменшений на суму 10 000 грн., тому позов в частині стягнення такої суми визнаний поданим безпідставно і задоволенню не підлягає.
Після порушення господарським судом Кіровоградської області провадження у справі за ухвалою від 06.03.09 відповідач платіжними дорученнями № 77 від 13.04.09, № 83 від 15.04.09 перерахував на рахунок позивача 10 000 грн. та 49 212 грн. "за метал згідно видаткової накладної 469 від 07.10.08". Одержання коштів за такими платіжними дорученнями постачальником металопродукції підтверджено.
Оскільки спір щодо стягнення з відповідача 59 212 грн. на час його вирішення відсутні, господарський суд припиняє провадження у справі на таку суму на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Позов підлягає задоволенню у сумі, на яку збільшився борг, внаслідок застосування індексу інфляції - 5 090 грн. 80 коп. та 782 грн. 58 коп. річних.
Постачальник металопродукції просить стягнути з її одержувача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розраховуючи її у розмірі 0,1 проценти від суми заборгованості за період з 30.10.08 по 04.03.09, а також штраф у сумі 4 844 грн. 84 коп., посилаючись на п. 9.2 договору № 120-07/2008 від 11.07.08, згідно умов якого у разі недотримання узгоджених термінів оплати товарів за даним договором "покупець" сплачує "постачальнику" пеню у розмірі 0,1 проценти від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 процентів від суми простроченого платежу.
Відповідач, не визнаючи такі вимоги, вважає, що за порушення грошових зобов'язань він має сплатити лише пеню у розмірі відповідно до редакції ст. с. 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Господарський суд прийшов до висновку про те, що вимоги про стягнення неустойки є підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. ч. 2, 3 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою - штрафом, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка і штраф є штрафними санкціями у вигляді грошової суми, за визначенням, що містить ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Штрафні санкції учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. Обидві сторони є учасниками господарських відносин. Господарські зобов'язання виникають із укладеного ними договору № 120-07/2008 від 11.07.08.
Частинами 1, 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкції, зміна якого за погодженням сторін не допускається.; у разі. якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір штрафних санкцій - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Оскільки розмір штрафних санкцій визначений законом, підстави для застосування їх в розмірі, передбаченому договором відсутні. Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1 проценти є безпідставними.
Застосовуючи при розрахунку розмір пені передбаченої законом, та враховуючи період її нарахування з 30.10.08 по 04.03.09, а також те, що борг у періоді з 30.10.08 по 13.02.09 за поставлену по договору із специфікацією № 1 металопродукцію становив 79 056 грн., з 14.02.09 по 03.03.09 - 69212 грн., з 03.03.09 по 04.03.09 - 59 212 грн., господарський суд задовольняє позов про стягнення пені частково у сумі 6 262 грн. 04 коп.
Господарський кодекс України, як і Цивільний кодекс України, не встановлюють норми, за якою за порушення грошових зобов'язань боржник повинний сплатити як пеню, так і штраф. Згідно з ч. 2 ст. 343 Цивільного кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів пеню.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Позов про стягнення з відповідача штрафу у сумі 4 844 грн. 84 коп. задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відшкодовуються позивачеві за рахунок відповідача у сумі 713 грн. 47 коп. державного мита та 94 грн. з оплати послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання суддею, підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", і може бути оскаржене у межах такого терміну до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗАВА" (адреса: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Леніна, 122-В; і. к. 23095954) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Кременчук" (адреса: 39610, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 56; і. к. 32615024) 5 090 грн. 80 коп. - суму, на яку збільшився борг, внаслідок застосування індексу інфляції , 782 грн. 58 коп. річних, 6 262 грн. 04 коп. пені, 713 грн. 47 коп. державного мита та 94 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
4. Провадження у справі про стягнення 59 212 грн. боргу припинити.
5. У задоволенні позову про стягнення 18 205 грн. 68 коп. відмовити.
Суддя Н. В. Болгар
29.04.09
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3595586 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні