Рішення

від 30.04.2009 по справі 13/113-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/113-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.04.09           Справа № 13/113-09.

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство

                              обслуговування житла»

до відповідача   товариства з обмеженою відповідальністю «Мелодія»

про стягнення    8119 грн. 27 коп.

                                                                                          СУДДЯ      ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників сторін:

від  позивача:        Куліжко Л.В., довіреність від 05.01.2009 року

від відповідача:    не з'явився

В судовому засіданні 30.03.2009 року було оголошено перерву до 13.04.2009 року.

В судовому засіданні 13.04.2009 року було оголошено перерву до 30.04.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 8119 грн. 27 коп., втому числі: 6046 грн. 02 коп. боргу за експлуатаційне обслуговування будинку та прибудинкової території, 1157 грн. 689 коп. пені, 734 грн. 19 коп. інфляційних збитків, 181 грн. 38 коп. 3% річних, шляхом перерахування вказаної суми на р/р 26008760030121, МФО 337018, код 30760136, в Сумській обласній філії АКБ Укрсоцбанку м. Суми; поновити термін позовної давності.

В заяві про уточнення (збільшення) позовних вимог позивач просить суд поновити термін позовної давності та стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 9104 грн. 21 коп., в тому числі: 6476 грн. 46 коп. боргу, 2225 грн. 48 коп. інфляційних збитків, 402 грн. 27 коп. 3% річних.

Відповідач в судове засідання 30.04.2009 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності та не подано суду жодних доказів того, що такий строк пропущено з поважних причин, як цього вимагає ст. 267 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення  спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню,  виходячи з наступного:

На підставі змін № 2 від 20.04.2001 року до договору оренди № ФМ-423 від 24.09.1996 року відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «Мелодія» займає по вул. Харківська, 4 в м. Суми для розміщення магазину площу 348,6 кв. м., складу та службових приміщень площу 297,9 кв. м.

На підставі рішення Сумського міськвиконкому від 18.07.2000 року № 340 житловий будинок № 4 по вул. Харківській в м. Суми було передано на обслуговування позивачу – товариству з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство обслуговування житла».

Відповідно до Закону України «Про оренду державного і комунального майна» та рішення Сумського міськвиконкому від 10.02.1997 року № 56 «Про оплату за користування нежитловим приміщенням», 01.04.2004 року між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство обслуговування житла» та відповідачем – товариством з обмеженою відповідальністю «Мелодія» було укладено договір про комунальне обслуговування та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до умов якого відповідач бере участь в загальних для всього будинку і прибудинкової території витратах, пов'язаних з їх ремонтом, обслуговуванням та експлуатацією.

Відповідно до п. 2.1 договору, відповідач зобов'язувався щомісячно сплачувати позивачу відповідну частку (пропорційну до площі орендованого приміщення) у загальних для всього будинку і прибудинкової території експлуатаційних витратах, згідно з розрахунком (стор. 12 матеріалів справи), що є додатком до договору.

Відповідно до вказаного розрахунку сума нарахувань для відповідача складала 75 грн. 57 коп. щомісячно.

В обґрунтування вимог викладених в заяві про уточнення (збільшення) позовних вимог, поданої до суду 10.04.2009 року, позивач посилається та те, що у зв'язку з прийняттям виконкомом Сумської міської ради рішення № 580 від 30.10.2006 року «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду» з 01.11.2006 року тариф для будинку № 4 по вул. Харківська в м. Суми складає 0,543 грн.; для відповідача – 173 грн. 14 коп. щомісячно. У зв'язку з переходом на загальну систему оподаткування з 01.10.2007 року тариф склав 0,45 грн., сума нарахувань – 143 грн. 48 коп.

В зазначеній заяві позивача, останній просить суд поновити термін позовної давності.

Дане клопотання судом відхилено, у зв'язку з необґрунтованістю та неподанням до суду доказів в підтвердження поважних причин пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, до вимог про стягнення боргу застосовується позовна давність три роки.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за період з січня 2004 року по січень 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача боргу в сумі 680 грн. 13 коп. за період з лютого 2006 року по жовтень 2006 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не подав доказів перерахування позивачу боргу в сумі 680 грн. 13 коп. за період з лютого 2006 року по жовтень 2006 року, тому вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми з відповідача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача стосовно стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних за вказаний період (з лютого 2006 року по жовтень 2006 року), суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки їх розрахунок проведено позивачем неправомірно з урахуванням заборгованості по наростаючому підсумку з 2004 року.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості за період з листопада 2006 року по березень 2009 року.

Так, відповідно до п. 5.2 договору, зміни та доповнення до нього вносяться за згодою сторін і оформлюються додатковими угодами та підписом обох сторін.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій саме формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, умовами договору не встановлено іншого порядку внесення змін як вчинення їх в тій самій формі, що й договір.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Дана пропозиція повинна бути розглянута в 20 денний строк після одержання, після чого має бути повідомлено про результати її розгляду, що також передбачено ст. 11 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як  на підставу  своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подано доказів щодо внесення змін до договору в установленому законом порядку.

Таким чином, вимоги позивача, щодо стягнення  з відповідача заборгованості  за період з листопада 2006 року по березень 2009 року не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають умовам договору.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню, пропорційно задоволеним вимогам,  витрати по сплаті державного мита в сумі 07 грн. 62 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 08 грн. 82 коп.

       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мелодія» (40024, м. Суми, вул. Харківська, 4, код 04802417) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство обслуговування житла» (40024, м. Суми, вул. Харківська, 42, код 30760136) 680 грн. 13 коп. боргу, 07 грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита та 08 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В іншій частині позову – відмовити.

СУДДЯ                                                                               Б.І.ЛИХОВИД

Повний текст рішення підписано 05.05.2009 року.