Постанова

від 10.09.2009 по справі 13/113-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/113-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2009 р.                                                           Справа № 13/113-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Горбачовій О.А.

за участю представників сторін :

позивача – не з'явився     

відповідача – Безпалий А.М., дов. б/н від 07.07.2009 р. (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ “Сумське підприємство обслуговування житла” (вх. 1399С) на рішення господарського суду Сумської області від 30 квітня 2009 року у справі №13/113-09

за позовом ТОВ “Сумське підприємство обслуговування житла”, м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелодія”, м. Суми

про стягнення 8119,27 грн.

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до ТОВ “Мелодія”, в якій просив поновити термін позовної давності, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8119,27 грн., а саме: за експлуатаційне обслуговування будинку та прибудинкової території 6046,02 грн. з урахуванням 3% річних –181,38 грн., інфляційних витрат в сумі 734,19 грн., пені 1157,68 грн.

В заяві про уточнення (збільшення) позовних вимог позивач просив суд поновити термін позовної давності та стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 9104,21 грн., в тому числі: 6476,46 грн. боргу, 2225,48 грн. інфляційних збитків, 402,27 грн. 3% річних.

          Рішенням господарського суду Сумської області від 30.04..2009 року (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “Мелодія” на користь ТОВ “Сумське підприємство обслуговування житла” 680,13 грн. боргу, 7,62 грн. витрат по сплаті державного мита та 8,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду Сумської області від 30.04.2009 року по справі №13/113-09 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що вказане рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки викладені в рішенні, не відповідають дійсності, рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 30.04.2009 року по справі №13/113-09 за позовом ТОВ “СПОЖ” до ТОВ “Мелодія”. Визнати поважними причини пропущення позовної давності до суми боргу 2084,07 грн., яка виникла за період з 01.04.2004 року. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ “СПОЖ” до ТОВ “Мелодія” задовольнити в повному обсязі, стягнути з ТОВ “Мелодія” на користь ТОВ “СПОЖ” 9104,21 грн., а саме: 6476,46 грн. основного боргу, інфляційні збитки 2225,48 грн., 3% річних 402,27 грн., а також збитки по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ТОВ „Мелодія”, надав відзив на апеляційну скаргу, де зазначив, що, на його думку, судом першої інстанції було винесено правильне рішення, яке відповідає обставинам справи та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу – вважає безпідставною.

Позивач ТОВ “Сумське підприємство обслуговування житла” (апелянт по справі) в судове засідання знову не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, в зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції вирішила розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду без змін, виходячи з наступного.

На підставі рішення Сумського міськвиконкому від 06.07.2001 р. №444-р „Про передачу в оренду нежитлових приміщень” та змін №2 від 20.04.2001 р. до договору оренди №ФМ-423 від 24.09.1996 р. відповідач ТОВ „Мелодія” займає площу 318,85 кв.м, розташовану по вул. Харківській, 4 в м. Суми для розміщення магазину, та площу 297,9 кв.м складу і службових приміщень.

Рішенням Сумського міськвиконкому №340 від 18.07.2000 р. житловий будинок №4 по вул. Харківській в м. Суми було передано на обслуговування ТОВ „Сумське підприємство обслуговування житла” –позивачу по справі.

01.04.2004 р. між позивачем –ТОВ „Сумське підприємство обслуговування житла” та відповідачем –ТОВ „Мелодія” було укладено договір б/н про комунальне обслуговування та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території відповідно до Закону України „Про оренду державного і комунального майна” та рішення Сумського міськвиконкому №56 від 10.02.1997 р.

За умовами даного договору відповідач бере участь у загальних для всього будинку і прибудинкових територій витратах, пов'язаних з їх ремонтом, обслуговуванням та експлуатацією. Відповідач зобов'язувався щомісячно сплачувати позивачу відповідну частку (пропорційно до площі орендованого приміщення) у загальних для всього будинку та прибудинкової території експлуатаційних витратах, згідно з розрахунком, що є додатком до договору, а саме –75,57 грн. щомісячно (пункт 2.1 договору).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За твердженнями позивача на протязі дії договору підприємством відповідача плата вносилась несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість, та станом на 01.01.2009 р. становила 8119,27 грн. (основний борг - 6046,02 грн, 3% річних –181,38 грн., інфляційних витрат - 734,19 грн., пеня - 1157,68 грн.).

Пізніше, позивач збільшив позовні вимоги до 9104,21 грн. за період з 01.04.2004 р. по 01.04.2009 р. (6476,46 грн. боргу, 2225,48 грн. інфляційних збитків, 402,27 грн. 3% річних ), посилаючись на прийняття виконкомом Сумської міської ради рішення №580 від 30.10.2006 р. „Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для балансоутримачів та виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду” згідно якого тариф для будинку №4 по вул. Харківській з 01.11.2006 р. складає 0,543 грн., для відповідача 173,14 грн. щомісячно. В зв'язку з переходом на загальну систему оподаткування з 01.10.2007 р. тариф склав 0,45 грн., сума нарахувань 143,48 грн. в місяць.

Крім того, позивач просив відновити термін позовної давності, посилаючись на велику заборгованість отримувачів послуг, через яке ТОВ „СПОЖ” не мало достатніх коштів на судові витрати для вчасного звернення до суду про стягнення заборгованості за надані послуги.

Підприємство позивача звернулось до господарського суду за захистом своїх прав лише 04.02.2009 року.

Згідно вимог статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина 5).

Однак, позивач не надав ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції доказів на підтвердження поважності причин пропуску позовної давності.

Таким чином, господарський суд в оскаржуваному рішенні цілком правомірно не задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за період з січня 2004 року по січень 2006 року.

Стосовно заборгованості відповідача перед позивачем за період з лютого 2006 року по жовтень 2006 року в сумі 680,13 грн., то господарський суд цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині, оскільки ТОВ „Мелодія” не надав доказів перерахування боргу в зазначеній сумі.

Проте, позивачем було невірно проведено розрахунок інфляційних збитків та 3% річних за вказаний період з урахуванням заборгованості по наростаючому підсумку з 2004 року.

Стосовно заборгованості відповідача -ТОВ „Мелодія” перед позивачем за період з листопада 2006 року по березень 2009 року слід зазначити наступне.

Так, за умовами договору про комунальне обслуговування та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.04.2004 р., зокрема відповідно до пункту 3.4, позивач ТОВ „СПОЖ” має право ставити питання про внесення змін та доповнень до цього договору, а також щодо його розірвання у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством.

Розділом 4 договору, на який посилається позивач, встановлений порядок розрахунків. У випадку зміни розрахункових сум, внаслідок інфляції та зростання цін і тарифів на послуги, позивач ТОВ „СПОЖ” виставляє змінену суму з письмовим повідомленням Орендаря, тобто відповідача по справі (пункт 4.2).

Згідно пункту 5.2 договору зміна та доповнення до нього вносяться за згодою сторін і оформлюються додатковими угодами за підписом обох сторін.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Дана пропозиція повинна бути розглянута в 20 денний строк після одержання, після чого має бути повідомлено про результати її розгляду.

Позивач ТОВ „СПОЖ” на підставі рішення Сумської міськради №580 від 30.10.2006 р. з 01.11.2006 р. виставив ТОВ „Мелодія” змінену суму експлуатаційних витрат. В якості письмового повідомлення позивач називає розрахунки, які посилаються ним на адресу відповідача кожного місяця. Доказом того, що ТОВ „Мелодія” отримувало рахунки позивач вважає листи №455 від 19.08.2008 р. та №610 від 07.11.2008 р.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розрахунки або зазначені позивачем листи не можуть вважатись належною підставою для зміни договору у розумінні вимог цивільного та господарського законодавства.

Таким чином, з огляду на те, що сторонами не була укладена додаткова угода за підписом обох сторін та те, що відповідач не був належним чином та своєчасно повідомлений щодо зміни умов договору, господарський суд дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за період з листопада 2006 року по березень 2009 року, оскільки вони не відповідають умовам договору.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення ТОВ “Сумське підприємство обслуговування житла”, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Сумської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 30.04.2009 року по справі №13\113-09 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, пунктом статті 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу ТОВ “Сумське підприємство обслуговування житла” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 30.04.2009 року по справі № 13/113-09 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 10.09.2009 року

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді