Ухвала

від 28.11.2013 по справі 6/466

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 6/466 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агрохімхолдинг» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Колос К» за період з 01.03.2007 р. по 30.06.2007 р., за результатами якої складено Акт № 4615/2309/31958717 від 10.12.2007 р., яким встановлено порушення позивачем норми п.п. 7.4.1. п.7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 0З.04.1997 року

На підставі вказаного Акту, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0010242309/0 від 19.12.2007 р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 430725,00 грн., за основним платежем 287150,00 грн. та 143575,00 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

В основу обґрунтування свого рішення про задоволення позову, Окружний адміністративний суд м. Києва посилався на те, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило заниження чистої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2007 року в сумі 287150,00 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте в порушення вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» (Покупець) придбано у ТОВ «Колос К» (Постачальник) на підставі договору постачання № 2007-22 від 22.03.2007 р. шкіряний напівфабрикат «Вет-Блу» недвоєний менше 10 кг, І сорт на загальну суму з ПДВ згідно специфікації - 3900993,48 грн.

Згідно пп. 2.1 договору № 2007-22 від 22.03.2007 р., кількість, асортимент товару обумовлюється в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» отримано хромовий напівфабрикат «Вет-блу» згідно видаткових накладних: №517 від 26.03.2007 року, №519 від 30.03.2007 року, №520 від 30.03.2007 року на загальну суму 3900993,48 грн.

Судом також встановлено, що 22.03.2007 року між ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» та ПП «Кулат К» був укладений договір комісії № 22/03-2007 року на продаж шкіряного напівфабрикату «Вет-блу» 1 ґатунку вагою: 2-8 на загальну суму без ПДВ 3281245,65 грн.

Згідно актів прийому - передачі товару на комісію ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» передало ПП «Кулат К» шкіряний напівфабрикат «Вет-блу» 1 ґатунку вагою: 2-8 на загальну суму 3281,2 тис. грн., а саме: акт прийому-передачі від 29.03.2007 р. на суму без ПДВ - 1082475,85 грн.; акт прийому-передачі від 30.03.2007 р. на суму без ПДВ - 1062718,96 грн.; акт прийому-передачі від 30.03.2007 р. на суму без ПДВ - 1136050,84 грн.

Шкіряний напівфабрикат «Вет-блу» 1 ґатунку вагою 2-8 кг. був експортований на користь покупця -VANE LLC 46, State Street, 3 Floor, Albani 122007 NY New York, USА на умовах FСА-Київ, на загальну суму 649,8 тис. доларів США, що підтверджуються: вантажно-митною декларацією №100000007/7/552582, вантажно-митною декларацією №100000007/7/552883, вантажно-митною декларацією №100000007/7/552810.

Відповідно до звітів № 1 від 05.04.2007 року та № 2 від 14.05.2007 року, загальна вартість послуг, які ПП «Кулат К» надало ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» згідно договору комісії № 22/03-2007 від 29.03.2007 року складає 3000,00 грн. ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» повністю сплатило дані послуги, що підтверджується банківськими виписками, дослідженими судом.

З матеріалів справи вбачається, що VANE LLC через ПП «Кулат К» повністю розрахувалося за отриманий шкіряний напівфабрикат «Вет-блу» 1 ґатунку вагою: 2-8 кг. (підтверджується банківськими виписками від 13.04.2007 року, 25.04.2007 року, 25.04.2007 року, 07.05.2007 року, 10.05.2007 року. 11.05.2007 року, 18.05.2007 року), загальна сума поверненої виручки складає - 3281245,65 грн.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Як вже було встановлено судом, щодо звичайних цін відповідач посилається на інформацію Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків.

Так, листами №683/08-07 від 27.09.2007 р. та №679/08-07 від 27.09.2007 р. Держзовнішінформ у відповідь на запити №14307 від 06.09.2007р., №4824/10/26-151 від 20.09.2007 р. повідомив, що при експорті хромового напівфабрикату «Вет-блу» із шкір ВРХ розміром менше 2,6 кв. м. з України у 2007 році відмічені наступні ціни (дол. США/кв.м. на умовах DAF - кордон України/FСА - склад виробника): 1 ґатунок - 30-35 дол. США/кв. м., 2 ґатунок -27-32 дол. США/кв. м.

Згідно акту перевірки, ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» було придбано та реалізовано на експорт шкіряний напівфабрикат хромового дубління «Вет-блу» без подальшої обробки, невоєнний, 1 ґатунку, у вологому стані, площею до 2,6 кв. м., із шкур ВРХ розвісом 2-8 кг. (ТУ-У 003022391-3-98).

Середня звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління «Вет-блу» без подальшої обробки, невоєнного, 1 ґатунку, у вологому стані, площею до 2,6 кв. м., із шкур ВРХ розвісом 2-8 кг.з урахуванням інформації Держзовнішінформ складає 32,5 дол. США/кв. м., а середня звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління «Вет-блу» складає 6,5 дол. США за 1 кг., що у гривневому еквіваленті складає 32,8 грн. за 1 кг. ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» було придбано у ТОВ «Колос К» шкіряний напівфабрикат «Вет-блу», 1 ґатунку, 2-8 кг, у кількості 55305 кг, за ціною 58,78 грн. за 1 кг. , на загальну суму 3250827,90 грн., крім того ПДВ - 650165,58 грн.

Колегія суддів наголошує, що операція, яка була проведена позивачем з купівлі-продажу шкіряного напівфабрикату, а потім його експорт повністю відповідає визначенню господарська діяльність, яка наведена в пункті 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин): господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, оскільки в результаті цієї господарської операції позивачем отримало не тільки доход в грошовій формі, але й певну суму прибутку.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, що передбачено частиною 1 ст. 632 ЦК України і відповідач згідно ЦК України не уповноважений встановлювати (визначати) ціну по виконаному договору по якому вона не є стороною чи зацікавленою особою.

Ціна по операціях з купівлі-продажу шкіряного напівфабрикату, а потім його експорт здійснювалися по вільних цінах, що не суперечить Закону України «Про ціни і ціноутворення», Постанові КМ України № 817 від 10 червня 2006 р. «Про затвердження переліку об'єктів державного цінового регулювання на 2006/07 маркетинговий рік», згідно ч. 2 ст. 190 ГК України: вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання, без участі ДПІ.

В ч. 3 ст. 189 Господарського кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Статтею 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Статтею 4 та 8 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачено повноваження в галузі встановлення цін належать Кабінету Міністрів України або за делегуванням його повноважень органами державного управління

Відповідно до пп. 1.20.1 та пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 ст.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин), передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Як вже було зазначено, щодо звичайних цін відповідач посилається на інформацію Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків.

Так, Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків був створений на підставі Указу Президента України "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" № 124/96 10 лютого 1996 року. Пункт 6 вищезазначеного Указу визначає, що на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків покладаються наступні функції: моніторинг зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування кон'юнктурно-інформаційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консультативної та експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, підготовки експертних висновків для Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України під час проведення Міністерством офіційних експертиз.

Враховуючи той факт, що норми Указу Президента України "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" не покладають на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України функції проводити оцінку рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України можна дійти висновку, що такими повноваженнями даний орган не наділений.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неналежності доказів, які були викладені на обґрунтування рівня звичайної ціни Листи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків України Міністерства економіки України №683/08-07 від 27.09.2007 року та №679/08-07 від 27.09.2007 року.

З сукупного аналізу наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило заниження чистої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2007 року в сумі 287150,00 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте в порушення вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.