Рішення

від 07.05.2009 по справі 33/63пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/63пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.05.09 р.                                                                                                       Справа № 33/63пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес-сервіс” м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрспецтех” м. Донецьк

про:

- розірвання договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р.;

- стягнення з відповідача:

- 218000грн. коштів, сплачених в рахунок ціни товару, який продавець не передав;

- 55736грн.33коп. пені, нарахованої за період з 24.03.2008р. по 23.03.2009р.;

- 33040грн. збитків (витрат позивача, обумовлених порушенням відповідачем зобов'язань за договором);

- 44908грн. суми інфляційної складової за період з березня 2008р. по березень 2009р. включно;

- 6898грн.36коп. суми 3% річних за період з 01.03.2008р. по 20.04.2009р.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Іванченко А.І. – за дов. №01/09-01 від 01.09.2008р.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 06.05.2009р. було оголошено перерву до 07.05.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Експрес – сервіс» м. Київ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрспецтех» м. Донецьк з позовом про визнання договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р. розірваним; стягнення 218000грн. коштів, сплачених в рахунок ціни товару, який продавець не передав; стягнення пені в розмірі 54613грн.48коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р. в частині передачі автопідіймача телескопічного АП-18-09 на базі ГАЗ-3309.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р., згідно якого відповідач мав передати авто підіймач телескопічний АП-18-09 на базі ГАЗ-3309 після внесення позивачем попередньої оплати в третій декаді лютого 2008р.

Платіжним дорученням №1929 від 04.01.2008р. на адресу відповідача було перераховано 218000грн. але відповідач в обумовлений договором строк не передав товар.

На підставі статті 693 Цивільного кодексу України позивач наполягає на поверненні 218000грн. Згідно з пунктом 3.1 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 54613грн.48коп.

Крім того, посилаючись на статтю 651 Цивільного кодексу України позивач просить визнати розірваним договір купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р.

В судовому засіданні від 24.03.2009р. позивач заявив клопотання про витребування доказів від відповідача, яке було задоволено судом.

Позивач надав заяву про вжиття заходів із забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми в розмірі 306776грн.33коп.

Також позивач надав заяву про збільшення ціни позову від 24.03.2009р. Відповідно до змісту цієї заяви позивач наполягає на визнанні договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р. розірваним та стягненні з відповідача:

-          218000грн. коштів, сплачених в рахунок ціни товару, який продавець не передав;

-          55736грн.33коп. пені, нарахованої за період з 24.03.2008р. по 23.03.2009р.;

-          33040грн. збитків (витрат позивача, обумовлених порушенням відповідачем зобов'язань за договором)

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 21.04.2009р.

В судове засідання від 21.04.2009р. позивач надав заяву про зміну предмету позову, згідно якої він наполягав на:

-          визнанні договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р. розірваним;

-          стягненні 218000грн. коштів, сплачених в рахунок ціни товару, який продавець не передав;

-          стягненні 55736грн.33коп. пені, нарахованої за період з 24.03.2008р. по 23.03.2009р.;

-          стягненні 33040грн. збитків (витрат позивача, обумовлених порушенням відповідачем зобов'язань за договором);

-          стягненні 44908грн. суми інфляційної складової за період з березня 2008р. по березень 2009р. включно;

-          стягненні 6898грн.36коп. суми 3% річних за період з 01.03.2008р. по 20.04.2009р.

Також позивач клопотав про забезпечення позову шляхом накладення арешту грошові кошти відповідача в розмірі 358582грн.69коп.

На адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового розгляду через неможливість забезпечити явку представника відповідача в судове засідання від 21.04.2009р.

В судовому засіданні від 06.05.2009р. позивач зазначив, що частково змінює позовні вимоги та просить суд розірвати договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р.; стягнути з відповідача 218000грн. коштів, сплачених в рахунок ціни товару, який продавець не передав; 55736грн.33коп. пені, нарахованої за період з 24.03.2008р. по 23.03.2009р.; 33040грн. збитків (витрат позивача, обумовлених порушенням відповідачем зобов'язань за договором); 44908грн. суми інфляційної складової за період з березня 2008р. по березень 2009р. включно; 6898грн.36коп. суми 3% річних за період з 01.03.2008р. по 20.04.2009р.

Зміна позовних вимог під час провадження у справі розцінюється судом як зміна предмету спору та приймається до уваги. Зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Разом з тим, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача залишились незмінними.

У відзиві на позовну заяву, наданому до суду, відповідач не погодився із заявленими вимогами в повному обсязі з наступних підстав:

-          збільшення позовних вимог шляхом пред'явлення додаткових вимог не відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України. Позивач не збільшує позовні вимоги, а змінює одночасно предмет та підстави позову.;

-          позивачем недотримані вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (пеня нарахована з перевищенням 6 місячного строку);

-           не підтверджено існування господарських відносин, які є наслідком порушення відповідачем свого господарського зобов'язання. Наслідком цього є недоведеність вимог про стягнення збитків.

Крім того, відповідач заявив про застосування судом строку позовної давності в 1 рік до вимог про стягнення пені.

Також відповідач заперечував проти задоволення клопотання позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 358582грн.69коп.

Розглянувши клопотання позивача про здійснення заходів із забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 358582грн.69коп. суд ухвалою від 07.05.2009р. частково задовольнив його.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Експрес – сервіс» м. Київ (далі – покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрспецтех» м. Донецьк (далі – продавець) був підписаний договір купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р., згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця автопідіймач телескопічний АП-18-09 на базі ГАЗ-3309 (двохмісна кабіна) в кількості 1 шт., а покупець прийняти та оплатити цей товар.

В пункті 1.3 цього договору визначено, що загальна вартість договору становить 218000грн.

Відповідно до розділу 2 договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р. строк передачі товару покупцю після внесення ним 50% вартості товару – третя декада лютого 2008р. Покупець стає власником товару з моменту оформлення сторонами накладної на товар.

Платіжним дорученням №1929 від 04.01.2008р. на адресу відповідача було перераховано 218000грн.

В гарантійному листі №04/05-01 від 04.06.2008р. відповідач зазначив, що поставка автопідіймача телескопічного АП-18-09 на базі ГАЗ-3309 буде здійснена в строк до 20.06.2008р.

В подальшому, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрспецтех» м. Донецьк була направлена претензія №063 від 13.10.2008р., в якій позивач вимагав розірвання договору через невиконання відповідачем умов договору, повернення суми попередньої оплати в розмірі 218000грн. та сплати пені в розмірі 31105грн.31коп.

За приписами статей 662-664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, товар не був переданий ані в строк, визначений договором купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р., ані на момент вирішення спору.

Платіжним дорученням №1929 від 04.01.2008р. позивачем на адресу відповідача було перераховано 218000грн.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На адресу відповідача була направлена претензія №063 від 13.10.2008р., в якій позивач вимагав розірвання договору через невиконання відповідачем умов договору, повернення суми попередньої оплати в розмірі 218000грн. та сплати пені в розмірі 31105грн.31коп. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи це, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Експрес – сервіс» м. Київ звернулось до суду з позовом про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 218000грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів повернення суми попередньої оплати позивачу відповідачем не надано, факт порушення зобов'язань за договором купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р. не спростовано.

З урахування цього, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення суми коштів, сплачених в рахунок ціни товару, який продавець не передав, в розмірі 218000грн.

Що стосується суми пені, в розмірі 55736грн.33коп., нарахованої за період з 24.03.2008р. по 23.03.2009р., слід зазначити наступне.

Пунктом 3.1 договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р. визначено, що за прострочення передачі товару продавець сплачує покупцю пеню в двократному розмірі облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення товару.

За приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тому позивачем помилково була нарахована пеня за період з 24.03.2008р. по 23.03.2009р.

Статтею 258 Цивільного кодексу України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно зі статтею 267 цього ж Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. А сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За умовами вищезгаданого договору відповідач мав поставити товар в третій декаді лютого 2008р. Таким чином, саме з 01.03.2008р. почався відлік часу порушення відповідачем зобов'язання з постачання товару. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була подана до суду 12.03.2009р.

У своєму відзиві від 06.05.2009р. відповідач заявив про застосування строку позовної давності до позовних вимог щодо стягнення пені.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статті 267 Цивільного кодексу України, суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення пені через сплив строку позовної давності.

Посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України позивач наполягає на стягненні з відповідача суми 3% річних в розмірі 6898грн.36коп. та інфляційної складової в розмірі 44908грн., нарахованих за період з 01.03.2008р. по 20.04.2009р.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Згідно зі статтею 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення сум 3% річних в розмірі 6898грн.36коп. та інфляційної складової в розмірі 44908грн., нарахованих за період з 01.03.2008р. по 20.04.2009р.

Також позивач наполягає на стягненні збитків в розмірі 33040грн., заподіяних йому невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р.

Як зазначає позивач, внаслідок того, що відповідач не передав товар (автопідіймач телескопічний АП-18-09 на базі ГАЗ-3309 (двохмісна кабіна) в кількості 1 шт.), Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Експрес – сервіс» м. Київ було змушене придбати за договором №35-09/09-Ю від 09.09.2008р. у ТОВ «Авто-Айленд» автомобіль АП-18 (на шасі ГАЗ-3309-345-Є-2) за ціною 251040грн.

Різниця між вартістю придбаного автомобілю за договором №35-09/09-Ю від 09.09.2008р. та автомобілю, який мав передати відповідач на підставі договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р., становить 33040грн. і заявляється до стягнення позивачем в якості збитків.

Відповідно до статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

-          вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

-          додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

-          неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

-          матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За приписами чинного законодавства відшкодуванню підлягають не будь-які витрати потерпілого суб'єкта господарювання, а лише ті, які були зроблені ним в розрахунку на прийняття належного виконання за договором або з метою запобігання збиткам чи їх зменшення.

У договорі купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р. відсутнє посилання на те, що позивач купує автопідіймач телескопічний АП-18-09 на базі ГАЗ-3309 на виконання договору №10/12/07-1 від 10.12.2007р., укладеного з іншим суб'єктом господарювання.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не довів наявність причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними позивачем збитками. Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Позивач наполягає на розірванні договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р. Згідно з текстом цього договору, строк його дії сторонами не визначений, тому суд дійшов висновку, що цей договір укладений на невизначений строк.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Зі змісту договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р. вбачається, що він укладався сторонами з метою придбання позивачем автопідіймача телескопічного АП-18-09 на базі ГАЗ-3309 (двохмісна кабіна) в кількості 1 шт.

Позивачем належним чином був виконаний обов'язок за договором купівлі-продажу та перераховані на адресу відповідача грошові кошти в сумі 218000грн. Зі свого боку, відповідач тривалий час ухилявся від виконання договірних зобов'язань. На момент вирішення спору відповідач ані не передав товар позивачу, ані не повернув отримані кошти. Внаслідок цього, позивач втратив інтерес до договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р. та просив повернути йому перераховані відповідачу кошти в розмірі 218000грн.

Таким чином, відбулось істотне порушення умов договору, яке потягло для другої сторони (покупця) неможливість досягнення мети договору.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р., стягнення з відповідача коштів, сплачених в рахунок ціни товару, який продавець не передав, в розмірі 218000грн., перерахованої за договором купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р., стягнення сум 3% річних в розмірі 6898грн.36коп. та інфляційної складової в розмірі 44908грн., нарахованих за період з 01.03.2008р. по 20.04.2009р. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес-сервіс” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрспецтех” м. Донецьк про розірвання договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р.; стягнення з відповідача коштів, сплачених в рахунок ціни товару, який продавець не передав, в розмірі 218000грн.; 55736грн.33коп. пені, нарахованої за період з 24.03.2008р. по 23.03.2009р.; 33040грн. збитків (витрат позивача, обумовлених порушенням відповідачем зобов'язань за договором); 44908грн. суми інфляційної складової за період з березня 2008р. по березень 2009р. включно; 6898грн.36коп. суми 3% річних за період з 01.03.2008р. по 20.04.2009р. – задовольнити частково.

Розірвати договір договору купівлі-продажу №12/12-01 від 12.12.2007р., підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Експрес – сервіс» м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрспецтех» м. Донецьк.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрспецтех» м. Донецьк (83112, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 117а, оф.41, Ідентифікаційний код юридичної особи 34399116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Експрес – сервіс» м. Київ (02660, м. Київ, вул. Братиславська, 52, Ідентифікаційний код юридичної особи 32769883) суму коштів, сплачених в рахунок ціни товару, який продавець не передав, в розмірі 218000грн., суму 3% річних в розмірі 6898грн.36коп. та суму інфляційної складової в розмірі 44908грн., нарахованих за період з 01.03.2008р. по 20.04.2009р., суму державного мита в розмірі 2783грн.06коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 88грн.79коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні від 07.05.2009р. проголошений повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття  до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя